Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

топор

  • 1 топор

    техн.
    соки́ра
    - лесорубочный топор
    - плотничий топор
    - пожарный топор

    Русско-украинский политехнический словарь > топор

  • 2 топор

    техн.
    соки́ра
    - лесорубочный топор
    - плотничий топор
    - пожарный топор

    Русско-украинский политехнический словарь > топор

  • 3 топор

    соки́ра

    [хоть] \топор ве́шай — [хоч] соки́ру ві́шай

    Русско-украинский словарь > топор

  • 4 топор

    соки/ра
    •

    Русско-украинский металлургический словарь > топор

  • 5 топор

    Словарь металлургической терминов > топор

  • 6 кузнечный топор

    кова́льська соки́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > кузнечный топор

  • 7 лесорубочный топор

    лісору́бна соки́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > лесорубочный топор

  • 8 плотничий топор

    тесля́рська соки́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > плотничий топор

  • 9 пожарный топор

    поже́жна соки́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > пожарный топор

  • 10 кузнечный топор

    кова́льська соки́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > кузнечный топор

  • 11 лесорубочный топор

    лісору́бна соки́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > лесорубочный топор

  • 12 плотничий топор

    тесля́рська соки́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > плотничий топор

  • 13 пожарный топор

    поже́жна соки́ра

    Русско-украинский политехнический словарь > пожарный топор

  • 14 кузнечный топор

    Русско-украинский металлургический словарь > кузнечный топор

  • 15 затыкать

    I. 1) затикати. [Затикала голкою (Коцюб.)];
    2) (начать говорить «ты») затикати, (шутл.) почати в тички гуляти.
    II. заткать
    1) починати, почати ткати;
    2) см. Заткать.
    III. Затыкать, заткнуть -
    1) что чем - затикати, заткнути (диал. заткати), притикати, приткнути (диал. приткати), (о мног.) позатикати, попритикати що чим. -нуть трубу (отверстие в трубе) тряпкою - заткнути, приткнути верх, каглу (каглянкою, заткалом). [Верха не притикала? приткни-ж! (Борзен.)]. -нуть бутылку пробкою - заткнути пляшку затичкою, заткалкою, (из пробк. дерева) корком. -нуть уши (зажать пальцами) - затулити вуха, (о мног.) позатуляти вуха, (ватой и т. п.) заткнути (диал. заткати), позатикати вуха (бавовною и т. п.). -нуть рот, глотку (кому-л.) - заткнути (диал. заткати) рота, пельку (кому); (переносно: заставить замолчать) забити рота кому, заткати, стулити губу кому, (грубо) заціпити (засупонити) пащу (кому). [Не можна всім губи заткати (Номис)];
    2) что за что - застромлювати, застромити, затикати, заткнути (диал. заткати), (о мног.) позастромлювати, позатикати що за що. -нуть топор за пояс - застромити (засунути) сокиру за пояс. -нуть кого-л. за пояс - переважити кого, гору над ким узяти, заломити кого. Заткнутый - заткнений и заткнутий, (диал.) затканий, застромлений.
    * * *
    I затык`ать
    несов.; сов. - заткн`уть
    1) ( что чем) затика́ти, заткну́ти и мног. позатика́ти

    \затыкатьть рот (го́рло, гло́тку) кому́ — перен. затика́ти, заткну́ти ро́та (рот, пе́льку, горля́нку) кому

    2) (засовывать что за что-л., куда-л.) затика́ти, заткнути и мног. позатика́ти, застро́млювати и застромля́ти, застроми́ти, -ромлю́, -ро́миш и мног. позастро́млювати, засо́вуватиш и засува́ти, засу́нути и мног. позасо́вувати
    II зат`ыкать
    ( начать тыкать) затикати; ( чем во что) заштри́кати
    III зат`ыкать
    (начать обращаться на "ты") затикати

    Русско-украинский словарь > затыкать

  • 16 колун

    1) (человек) колун, колій (-лія), дроворуб;
    2) (топор для колки пней) бияк (-ка), сікач, сікачка.
    * * *
    колу́н, -а

    Русско-украинский словарь > колун

  • 17 наваривать

    наварить
    1) наварювати, наварити, (о мног.) понаварювати чого, (в большом количестве, вульг.) натаганювати, натаганити, понатаганювати чого. [Ой, вечеряй, моя мати, коли наварила! (Метл.). Вона заходилася, - понапікала хліба, понаварювала (Грінч. II)];
    2) наварювати, наварити, (насталивать) насталювати, насталити що; срв. Приваривать 2. [Треба понести в кузню наварити леміш (Сл. Ум.)]. -рить ось - наварити вісь. -рить топор - наварити (насталити) сокиру. Наваренный и -рённый - наварений, понаварюваний;
    2) наварений, насталений.
    * * *
    несов.; сов. - навар`ить
    нава́рювати, -рюю, -рюєш, навари́ти, -варю́, -ва́риш и мног. понава́рювати; ( стряпать) нагото́влювати, -люю, -люєш и наготовля́ти, наготува́ти, -ту́ю, -ту́єш и нагото́вити, -злю, -виш и мног. понагото́влювати и понаготовля́ти

    Русско-украинский словарь > наваривать

  • 18 наварной

    наварний; (наваренный) наварений; насталений. -ной топор - наварна (наварена, насталена) сокира.
    * * *
    техн.
    наварни́й; ( наваренный) нава́рений

    Русско-украинский словарь > наварной

  • 19 направлять

    направить
    1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;
    2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];
    3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;
    4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;
    5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];
    6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;
    7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];
    8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -
    1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];
    2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];
    3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;
    4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];
    5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;
    6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;
    7) стертий, постираний;
    8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авить
    1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

    \направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти

    2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити
    3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш
    4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити
    5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

    Русско-украинский словарь > направлять

  • 20 подручный

    1) (нужный в быту) підручний, потрібний. Словарь - -ная книга - словник - підручна книга. Топор в доме - -мое дело - сокира в хаті - як права рука;
    2) (удобный) - см. Сподручный, Удобный. -ная лошадь - (с правой стороны) борозенний кінь, (с левой) підручний. -ные люди -
    1) (помощники) помічники, поплічники;
    2) (подчинённые) підручні, підвладні (-них).
    * * *
    1) прил. підру́чний
    2) в знач. сущ. підру́чний, -ого; ( помощник) помічни́к, -а; поплі́чник
    3) прил. ( о лошади) підру́чний; припряжни́й

    Русско-украинский словарь > подручный

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ТОПОР — (тети, тепать, тяпать, тяпка?) муж. секира ·стар. или сокира южн. железное, насталенное орудие, для тески и рубки, в котором отличают: лопасть с лезом и обух с проухом, а обух насаживается на топорище ср. деревянную рукоять, кривую, выкаченную.… …   Толковый словарь Даля

  • ТОПОР — ТОПОР, топора, муж. Железное орудие для рубки и тески, в виде лопасти с острым лезвием с одной стороны и обухом с другой, насаженной на деревянную рукоять (топорище). Колоть дрова топором. Плотничий топор. Топор для рубки мяса. Разрубить что… …   Толковый словарь Ушакова

  • ТОПОР — ТОПОР, а, муж. Насаженное на рукоятку металлическое орудие для рубки с лезвием и обухом. Плотницкий т. Рубить, тесать топором. • Хоть топор вешай (разг.) о спёртом воздухе, духоте в помещении. Как топор плавает кто (разг. шутл.) совершенно не… …   Толковый словарь Ожегова

  • топор — как топором отрубить.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. топор бердыш, чекмарь, колун, орудие, секира, клевец, балта, пальстаб, шляхта, кельт, тесак, тесло, топоришко,… …   Словарь синонимов

  • Топор — инструмент, предназначенный для раскалывания, тески и рубки древесины. Топорище топора делают из древесины твердых пород. См. также: Топоры Столярные инструменты Врубки Финансовый словарь Финам …   Финансовый словарь

  • Топор — см. Оружие и орудия труда …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • топор — – кузовная деталь – передний лонжерон с усилителем классической модели Жигулей (имеет форму топора). EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 …   Автомобильный словарь

  • топор — Клин с заточенной кромкой, насаженный на рукоять. [ГОСТ Р 51215 98] Тематики оружие холодное …   Справочник технического переводчика

  • ТОПОР — Топор, холоп. 1539. Писц. IV, 266. Якунка Топорок, туринский целовальник. 1622. А. К. II, 284 …   Биографический словарь

  • Топор — У этого термина существуют и другие значения, см. Топор (значения). Топор …   Википедия

  • топор — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? топора, чему? топору, (вижу) что? топор, чем? топором, о чём? о топоре; мн. что? топоры, (нет) чего? топоров, чему? топорам, (вижу) что? топоры, чем? топорами, о чём? о топорах 1. Топором… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»