Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ков

  • 1 ковёр

    килим (-ма), (устар.) коб[в]ер (-б[в]ра), (из грубой шерсти, как попона) коц (-ца), (половик) ходник (-ка), (длинный на скамью) полавочник (-ка). [Підлога уся була вистелена килимами (Ор. Лев.). Зелений по землі весна килим розстилає (Шевч.)]. Персидский -вёр - перський килим. Гобеленовский -вёр - гобленівський килим, гоблен (-на). -вёр-самолёт - килим-літун, килим-літак. Заниматься выделкой -ров (домотканных) - коцарювати. Занятие выделкой -ров (домотканных) - коцарювання, коцарство. [Коцарство колись годувало отутечки кілька людей по наших селах (Харківщ.)].
    * * *
    ки́лим

    ковёр-самолёт — фольк. ки́лим-самолі́т, род. п. ки́лима-самольо́та

    Русско-украинский словарь > ковёр

  • 2 ковёр

    матем., техн.
    ки́лим

    Русско-украинский политехнический словарь > ковёр

  • 3 ковёр

    матем., техн.
    ки́лим

    Русско-украинский политехнический словарь > ковёр

  • 4 Ков

    1) см. Кование 1 и 2;
    2) (знак от удара молотом) карб (-бу);
    3) см. Ковы.

    Русско-украинский словарь > Ков

  • 5 Ков(а)нуть

    ков(о)нути, клепнути.

    Русско-украинский словарь > Ков(а)нуть

  • 6 Ков(а)нуть

    ков(о)нути, клепнути.

    Русско-украинский словарь > Ков(а)нуть

  • 7 Ковёрник

    -ница см. Ковёрщик, -щица.

    Русско-украинский словарь > Ковёрник

  • 8 ковёрный

    см. Ковровый.
    * * *
    килимо́вий

    Русско-украинский словарь > ковёрный

  • 9 ковёрчатый

    килимо́вий

    Русско-украинский словарь > ковёрчатый

  • 10 ковёрчик

    уменьш.
    килимо́к, -мка́, килиме́ць, -мця́, кили́мчик, килимо́чок, -чка

    Русско-украинский словарь > ковёрчик

  • 11 ковёрщик

    -щица килимник, -ниця, килимар (-ря), -марка, килимкар, -карка, (изготовитель, -ница ковров грубой выделки) коцар (-ря), -царка [Жінка - ткаля, дочка - килимниця (Номис)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > ковёрщик

  • 12 ковёрщица

    Русско-украинский словарь > ковёрщица

  • 13 луковый

    -ков цибульний, цибуляний, цибулячий. [Сльози текли від гострого цибуляного духу (Н.-Лев.). Цибульна головка (Сл. Гр.)]. -ков день (8 сентября) - друга Пречиста.
    * * *
    цибу́льний

    го́ре лу́ковое — шутл. го́ренько (ли́шенько, ли́шечко, неща́стячко) моє́

    Русско-украинский словарь > луковый

  • 14 Истопать пол

    ковёр ступати поміст, килим; см. Истоптать 2 (под Истаптывать).

    Русско-украинский словарь > Истопать пол

  • 15 вековечный

    віковічний, безвічний, відвічний. [Віковічні пущі. Безвічні зорі. Відвічнеє страждання].
    * * *
    вікові́чний, одві́чний, відві́чний, предкові́чний

    Русско-украинский словарь > вековечный

  • 16 вековой

    1) віковий, столітній, дідизний, віковічний. [Віковий ліс. Столітні верби. Дідизні дуби. Віковічна боротьба з ляхами];
    2) вікопомний. [Вікопомна подія]. Вековая вещь, вековое дело - віковщина.
    * * *
    вікови́й; ( древний) прастари́й и пра́старий; ( вековечный) вікові́чний, одві́чний, відві́чний, предкові́чний

    Русско-украинский словарь > вековой

  • 17 каков

    Каковой яковий, який. [Якова то я, братіку, у світі стала (Пісня)]. -во ваше здоровье? - як ся маєте? Каков… таков - яковий… таковий; який… такий. Каков поп, таков и приход - якова нива, такове й насіння; який піп, така й парахвія; який цар, такий і псар (Приказки). -ков! - який! -ков ни есть - який є. -ков бы ни был - будь-який, хоч який.
    * * *
    1) мест., яки́й

    \каков ни [на] есть — хоч яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

    2)

    каковы́ — (мн.: в знач. част. - перед перечислением) як, як-от; ( а именно) а саме; ( например) напри́клад

    Русско-украинский словарь > каков

  • 18 пустяк

    обычно во мн. Пустяки дурниця, (ничто) марниця, (мелочь) дрібниця, абищиця, мала річ, (зап.) фрашки (-шок), (пустое) пусте (-того), байка; (ум.) дурничка, дрібничка; срв. Вздор, Мелочь. [Але нащо-ж вимагати, щоб я згинув за дурницю? (Сам.). А що Зінька взято до тюрми, то то дурниця: подержать та й випустять (Грінч.). Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Сам.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Марниця, братіку! (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.). Хоча люди дещо про дівера і верзуть, та то пусте (Кониськ.). Але що там, усе байка, коби лиш гроші (Франко). Посаг, скарби все то фрашки (Гол.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.)]. Говорить -ки (вздор) - дурниці правити, плести, провадити, говорити пусте, провадити не знать-що, (болтать) базікати, теревенити; см. Вздор, Пустословить. [Покинь плести дурниці: тут час не жде (Грінч.)]. Наговорил -ков - наплів дурниць, (небылиц, врак) наказав на вербі груш, наказав три мішки гречаної вовни. Не верь: всё это -ки - не вір: усе це дурниця, усе це пусте. Заниматься -ками - бавитись дурницею, -ницяки, пустим. Обращать внимание на - ки - звертати увагу на дурницю (дурниці). Спорить о -ках - сперечатися, змагатися за дурницю, за пусте. Поссориться из-за -ков - посваритися за дурницю, за що-будь; за масляні вишкварки не помиритись (Номис). Началось с -ков - почалось з пустого, з дурниці зайшло. Всякий -стяк - кожна дурниця (дрібниця), леда-що (р. леда-чого). -ки (о вещах: мелочь) - дрібниця (в знач. соб.), дрібниці, (ничто) фрашки (зап.). [I дзеркала - нема й тії дрібниці (пустяка) (Грінч.)]. -ки (самая малость) - трішки, трішечки, крапелька, дрібка, марниця. [Марницю заробив (Л. Укр.). Дрібку того часу маю (Франко)]. -ки (нетрудно) - пусте діло (М. Лев.), (зап.) фрашки, (диал.) шаль. [Якби не пісок, то-б шаль довезти дуба (Леб. п.)]. -стяк-дело - пуста справа, пусте діло, (зап.) фрашки. -ки (пустое)! - пусте! (ничего) дарма! Это, брат, не -ки - це, братіку, не пусте, не дурниця, (не шутки) не переливки; це тобі, брат(е), не жарти.
    * * *
    1) ( мелочь) дрібни́ця; ( ничтожный факт) дурни́ця
    3)

    пустяки́ — (мн. в знач. сказ.: не стоит обращать внимания) пусте́, ба́йдуже и байду́же, дарма́, да́рма, да́рмо

    Русско-украинский словарь > пустяк

  • 19 равный

    1) рі́вний; ( одинаковый) одна́ковий, одна́кий; ( тождественный) тото́жний

    \равныйые ме́жду собо́й величи́ны — рі́вні між собо́ю величи́ни, одна́кові величи́ни

    \равныйый по величине́ — рі́вний (одна́ковий) [за] ро́зміром; (по объёму: [за] о́бсягом)

    \равныйые промежу́тки вре́мени — рі́вні (одна́кові) про́міжки відти́нки ча́су

    в \равный ом коли́честве — у рі́вній (в одна́ковій) кі́лькості

    не \равный ого досто́инства — не одна́кової (не рі́вної) ва́ртості

    при про́чих \равный ых усло́виях — за і́нших рі́вних умо́в

    \равныйый тала́нтом кому́ — рі́вний тала́нтом кому́

    \равный ым о́бразом — так са́мо, [а] та́кож и тако́ж

    с \равный ой ско́ростью — з одна́ковою шви́дкістю

    2) (равноправный, основанный на равноправии) рі́вний

    \равныйое — и

    прямо́е избира́тельное пра́во — рі́вне і пряме́ ви́борче пра́во

    \равныйые вы́боры — рі́вні ви́бори

    \равныйый среди \равный ых — рі́вний серед рі́вних

    3) ( равняющийся) яки́й (що) дорі́внює

    \равныйый, \равный вен чему́ — дорі́внює чому́

    пло́щадь квадра́та \равный на́ произведе́нию дву́х его́ сторо́н — пло́ща квадра́та дорі́внює до́буткові дво́х його́ сторі́н

    Русско-украинский словарь > равный

  • 20 век

    1) (жизнь человека) вік. [Дай Боже тобі вік довгий]. Век коротать - вік вікувати. Век прожить, изжить - вік звікувати. Доживать свой век - добувати (добивати) свого віку. Отжить свой век - відвікувати свій вік;
    2) (столетие) вік, століття, сторіччя, сторік. В продолжение веков, веками - протягом віків, віками, віком. Из глубины веков - з далечи віків;
    3) (эпоха) вік и віки, доба, час и часи. [Вік лицарства. Середні віки. Кам'яна доба. Козацька доба. Старі часи на Україні]. Относящийся к тому веку, того века - тоговіковий, тогочасний. [Літописці тоговікові Лядською землею звали тільки Завислянщину (Куліш)]. Сообразно с воззрениями своего века - по своєму вікові;
    4) (бытие вселенной) вік, віки. [Сини віку сього]. С начала века - від віку, з-перед віку, з-первовіку, з-поконвіку, з-правіку, як світ світом. Во век, в век, на веки, до скончания века - до віку, повік, поки віку, до суду- віку, до світ-сонця, на віки, на безвік. Во веки веков - во віки віків, на віки вічні, на всі віки і правіки. В кои-то веки - коли не коли, в ряди-годи. [Побачимося коли-не-коли, та й то не надовго]. В век не, во веки не - ніколи в світі не, ніввіки не. [Безсмертні вони були - й не старілися ніввіки. (Потеб. Одисея)];
    5) (современность, современники) сучасність (р. -ности), сучасна доба.
    * * *
    сущ. вік, -у; ( столетие) столі́ття, сторі́ччя; ( эпоха) доба́

    двадца́тый \век к — двадця́те столі́ття (сторі́ччя)

    Русско-украинский словарь > век

Страницы

См. также в других словарях:

  • ковёр — ковёр/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • ковёр — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? ковра, чему? ковру, (вижу) что? ковёр, чем? ковром, о чём? о ковре; мн. что? ковры, (нет) чего? ковров, чему? коврам, (вижу) что? ковры, чем? коврами, о чём? о коврах 1. Ковёр это тканое… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ковёр — вра; м. 1. Изделие (обычно многоцветное, узорчатое) из шерстяной, шёлковой и другой пряжи, часто с ворсом, употребляемое для покрытия пола, украшения стен и т.п. Ткать ковры. Расстелить, свернуть к. К. на стене. К. ручной работы. Бухарский к.… …   Энциклопедический словарь

  • Ковёр — Ковёр  плотное тканое изделие из пряжи различного рода (или синтетическая его имитация), употребляемое для покрытия полов, стен, иногда других поверхностей в помещении (столов, диванов и т. п.) в декоративных или утеплительных… …   Википедия

  • КОВ — комитет обманутых вкладчиков КОВ крестьянское общество взаимопомощи организация КОВ Комиссия по оперативным вопросам РФ Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • КОВЁР — КОВЁР, вра, муж. Изделие (обычно многоцветное, узорчатое) из шерстяной, шёлковой пряжи, часто с ворсом, употр. для покрытия пола, украшения стен. К. ручной работы. Расстелить, свернуть к. У ковра выступать (в цирке: быть ковёрным). Зелёный к.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Ковёр —         художественное текстильное изделие, обычно с многоцветными узорами, служащее главным образом для украшения и утепления помещений и для обеспечения бесшумности. Самый ранний из сохранившихся переднеазиатский ворсовый ковёр был найден на… …   Художественная энциклопедия

  • КОВЁР — КОВЁР, ковра, муж. 1. Тяжеловесная, узорчатая ткань, обычно с ворсом, машинной или ручной работы, употр. в качестве подстилки на полу, покрытия или украшения на стену. Вышитый ковер. Персидский ковер. Ковер на стене. Пол устлан коврами. 2. перен …   Толковый словарь Ушакова

  • ковёр — ковёр, ковры, ковра, ковров, ковру, коврам, ковёр, ковры, ковром, коврами, ковре, коврах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • ков — засада, заговор Словарь русских синонимов. ков сущ., кол во синонимов: 2 • заговор (17) • засада …   Словарь синонимов

  • ковёр — *** ковёр (БСРЖ) …   Словарь употребления буквы Ё

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»