только

межа, грань (р. грани), границя (ум. граниченька), (только политическая) кордон. [Дуб ріс саме на грані. Їздив за кордон. Приїхали з-за кордону вчені люди. Інтернаціоналізм знищить кордони поміж націями]. Провести, определить границу между чем - покласти межу. Определить границу чего - обмежувати, заграничити що. Выйти из границ - перебрати міри, перейти край, межу. Сосед по границе - узграничанин.

* * *

1) межа́, грани́ця; ( рубеж) рубі́ж, -бежу́; ( между государствами) кордон, -у

2) (перен.: предел) ме́жа

1) дарування, обдаровування; (пожалование) надання. [Надання земель. Надання переваг = дарование преимуществ];

2) (талант) - см. Дар 2. Дарованный - дарований; (пожалованный) наданий.

* * *

1) ( действие) дарува́ння

2) (способность) хист, -у (только ед.), обдаро́вання; ( талант) тала́нт, -у

двацять (р. -тьох). Двадцать душ, штук - двацятеро (р. -рох), двацятірко, двацяток (р. -тка). [Двацяток юнаків аби зібрав, - і мури ми зруйнуєм (Грінч.)]. Двадцать копеек - двацятка, (только правобер.) сороківка (= 40 шагів) і (устар.) семигривеник.

* * *

одуш. и неодуш.) двигун, двигач, рушій (р. рушія), рушитель; (деятель) орудник; (только неодуш.) мотор. Двигатель скрытый - спружина.

* * *

1) техн. двигу́н, -а

2) перен. руші́й, -шія́, двигу́н

двійник; (только неодуш.) подвійний примірник, дублета (ж. р. и дублет, м. р.). Двойник сростания и проростания, геол. - двояковий зросляк і двояковий проросток.

* * *

денаціоналізація, денаціоналізування, (только о людях) винародовлення.

* * *

день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.

* * *

1) добрий (к кому, - для кого или до кого), ласкавий, (добряк) - благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость - блажчий за Григора]. Добренький - ласкавенький. Очень добрый - добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым - добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым - роздобрити, (провинц.) - роздобрухати. Доброе дело сделать - добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];

2) (хороший) - добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час - час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? - чи добре ся маєте?]. Чего доброго - бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи - добридень, (только у интеллигентов) - доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.

* * *

кого чем (войско и т. п. одеждою обувью) постачати кому що (війську, -ові харч, одежу, взуття), (только едою) харчувати кого (Срвн. Снабжать).

* * *

1) ( кого-что чем - снабжать) постача́ти (кому-чому що, кого-що чим)

2) ( удовлетворять) задовольня́ти

-ся, догрести, -ся (вёслами и граблями) догрібати, -ся, догребти, -ся; (только граблями) догромаджувати, -ся, догромадити, -ся.

* * *

несов.; сов. - догрест`и

1) ( веслами) догрібати, догребти́, сов. довеслува́ти

2) ( сгребая) догріба́ти, догребти́; ( граблями) догрома́джувати, догрома́дити; ( лопатой) догорта́ти, догорну́ти

посада, (только административная) уряд. [Посада земського лікаря. Його звільнено з посади. Був попереду старостою кременецьким, а в 1507 р. перейшов звідти на вищий уряд - воєводи київського (Ор. Левиц.)]. Должность атамана - отаманська посада, отаманування. [Сами отамани запорозькі, зложивши з себе отаманування, знов були тими-ж братчиками, що й перше (Куліш)]. -ность сотника - сотникування, сотенство. [Від отця до сина так сотенство й переходило]. -ность ректора - ректорування, ректорство. -ность профессора - професорування, професура. -ность учителя - учителювання. Состоять в должности - бути (перебувати) на посаді. Занимать должность - обіймати (обійняти) посаду, (администр.) держати уряд. [Старшина мала зверхність над товариством, поки держала свій уряд (Куліш)]. Заместить -ность - обсадити посаду. Поступить на должность, пристроиться на -ности - одержати посаду. Вступить в -ность - стати на посаду, стати до урядування. Исправляют чью -ность - заступати кого на посаді, заступати чию посаду. Исправляющий -ность - заступник, наказний. [Наказний гетьман, отаман; наказний професор; заступник голови].

* * *

1) поса́да

2) (обязанность, долг) обо́в'язок, -зку

геть! (только ко многим) гетьте! [Гетьте звідси чужі! (Л. Укр.)]. Долой с глаз - геть з-перед очей! Шапку долой! - геть шапку! Долой безграмотность - геть неписьменність! (чаще) геть з неписьменністю! Долой его - геть з ним! См. Прочь.

* * *

-ся, достроить -ся (вообще о постройке) добудовувати, -ся, добудувати, -ся; (только о каменной, кирпичной) домуровувати, -ся, домурувати, -ся. Достроенный - добудований; домурований.

* * *

несов.; сов. - достр`оить

(вообще здания) добудування; (только камен. или кирпичн.) домурування.

* * *

дотлеть (о горении, о трупном разложении) дотлівати, дотліти, (только о горении) дожеврювати, дожевріти. [Дотліває недотліле, догоря сумна руїна (Грінч.). Жар дожеврював, ось і остання іскра згасла].

* * *

несов.; сов. - дотл`еть

-ся, доторговать, -ся доторговувати, -ся, доторгувати, -ся; (только на базаре) добазаруватися. [Добазарувалися наші мало не до вечора].

* * *

несов.; сов. - доторгов`ать

1) (сор) сміття, нечисть (р. -ти);

2) (незнач. худая вещь, негодное существо) дрантя (ср.), погань (р. -ни), (хлам) мотлох, негідь (р. -годи), ледач (р. -чи), ледащо, паскудь (р. -ди) [Якби добра кобила, а то дрантя. Що було доброго - порозкуповували, зосталася сама погань. З нього велика ледач. Ця дівчина така паскудь], (только одушевл.) паскуда (общ.) [Старий паскуда], дріпло [Старе дріпло], сміттюх (м. р.), посміттюха [Посміттюха яка- небудь командуватиме], невіра (общ.), (гнусная) плюгавець (р. -вця), плюгавство (ср.);

3) (вздор) (всяка) погань, казна-що, дурниці. [В голову всяка погань лізе].

* * *

1) (хлам, негодные вещи) мо́тлох, -у, дра́нтя, не́гідь, -годі, пога́нь, -ні

2) (вздор, чепуха) дурни́ці, -ни́ць, ка́зна-що, род. п. ка́зна-чого

3) паску́да, по́гань, -ні; леда́що

дуалізм (р. -му), двоїстість (р. -тости), (только о религии) двобожність (р. -ности).

* * *

духо[і]вництво, (устар.) духовенство [Біле й чорне духівництво], попівство [Латинське попівство (Куліш)], (только катол.) ксьондзівство.

* * *

I. см. Дыба.

II. употр. только в выраж. на дыбы цапа, цапки, цапком, дуба, дибка, гопки, ставма. [Кінь став цапа, цапком. Кінь дуба стає, став дибка. Кінь гопки стає. Мій коню, ставма становися]. Перен., о людях - дибки, сторчака, гопки, навспинячки, руба. [А ще й дибки проти нас стають вони! (Грінч.). Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають (Л. Укр.). Петро І поставив гопки Росію (Н. Рада). Він наче і з добрим серцем до мене, а я проти його - навспинячки (Мирн.). Наумиха стала руба і затялася (Коц.)]. См. ещё Дыбки.

* * *