-
61 беда
біда, лихо, лишенько, недоля, лиха година, пригода, причина, притуга, халепа, пеня. Беды - злигодні. Прибавка к -де - прибідок. Ох, беда, беда! - лишенько тяжке. На -ду - на лихо. Беда да и только - лихо та й годі. Не беда - дарма, байдуже. Прийдет беда - до лиха прийдеться. Жди беды - начувайся. Попасть в беду - доскочити лиха, біди, ускочити в халепу, в лихо. Из беды не выберешься - не спекаєшся лиха, халепи. Спасти, -сь, избавить, -ся от беды - вирятувати, -ся, вимотати, -ся. Переживать, испытывать -ду - біду бідувати, б. приймати. Пережить -ду - перебідувати. Причинять -ду кому - напастувати кого. Взвести -ду - прикинути пеню. Наделать себе -ды - напитати собі лиха, біди. Натворить, наделать беды - наробити шкоди, клопоту. Помочь в -де - порятувати, зарадити лихові. Предотвратить -ду - запобігти лихові. Беда стряслась - лихо спіткало, скоїлося, спіткала напасть, лиха година. Желаю тебе всех бед - бодай тебе злидні побили; безголов'я на тебе.* * *1) біда́, ли́хо, недо́ля, лиха́ годи́на; приту́га; ( напасть) напа́сть, -ті и на́пасть, хале́па и ха́лепа; причи́на2) в знач. сказ., біда́, ли́хо3) в знач. нареч. до ли́ха, страх -
62 бездна
1) безодня, (только о суше) прірва, безоднява, проваля, (адская) пропасна;2) бездна (множество, обилие) - сила-силенна, безліч, до смутку. [Яблук сила-силенна. Роботи безліч, до смутку].* * *1) безо́дня; ( пропасть) прова́лля, прі́рва; диал. безо́днява, хлань, -ні, ві́дхлань2) ( множество) си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної; бе́зліч, -і -
63 безотлагательность
безотложность невідкладність, конечність, (только о деле) пильність.* * *невідкла́дність, -ності; нега́йність, пи́льність, нага́льність -
64 безотлагательный
безотложный невідкладний, (только о деле) пильний. -но - невідкладно, не відкладаючи.* * *невідкла́дний; ( немедленный) нега́йний, пи́льний, нага́льний -
65 блудник
-ница блудодій, блудник, -ниця, (уничиж.) блудяжка, розпутник, -ниця, бахур, -ка, (только о женщине) повія; (крайне грубо) курваль, (ж. р.) курва.* * *блудни́к, -а, розпу́сник -
66 брать
1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];3) забирати. [Він мене з собою забірає];4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];19) (б. в свидетели) брати за свідка;20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].* * *1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти -
67 бушевать
бушувати, бурхати, буяти, бучу збивати; (только о воде) шпувати. [а) Вітер бушує. Море реве та бурхає. Вогонь бурхав. Вітри буяли. Море дуже шпує; б) Бушували разом, то треба разом і кару приймати. В її душі бурхали далеко сильніші вражіння. Козаки по місту буяють].* * *бурха́ти, буя́ти, нуртува́ти, вирува́ти ( про воду); буя́нити -
68 быстрина
(быстрое течение воды; место, где вода, течет быстро) бистриня, бистри[і ]нь, бистря (р. -рі), бистра вода, стрижень (р. -жня) (только о месте).* * *бистрина́, бистрі́нь, -ні, бистря́ -
69 ванна
ванна, купіль (м. р.) (р. купелю), купеля (ж. р.) (р. -лі); серные ванны - сірчані купелі; (только о сосуде) купільник, купільниця.* * *ва́нна; (мытьё, лечение, вода для купания) ку́піль, купе́ля, -пе́лі и -пе́лю -
70 ватага
1) ватага, гурт (ум. гурток), купа, (стая) зграя; (только о стаде) отара, шматок;2) (артель) артіль (р. -іли), ватага (рибальська, то-що); валка (чумацька).* * * -
71 вдевать
вдеть втягати, втягти, затягати, затягти, встромляти, встромити, (только о нитке, вдеваемой в иглу) всиляти, всилювати, всилити, засиляти, засилювати, засилити, просиляти, просилювати, просилити. [Ніяк не затягну нитку в голку].* * *несов.; сов. - вдеть( нитку) затяга́ти, затя́гувати, затягти́, затягну́ти, утя́гувати и утяга́ти, утягти́, утягну́ти, усиляти, уси́лювати, уси́лити и усили́ти, заси́лювати, заси́лити и засили́ти; ( просовывать) просо́вувати и просува́ти, просу́нути; ( всовывать) всува́ти и всо́вувати, всу́нути, устромля́ти и устро́млювати, устроми́ти -
72 вдоветь
-
73 весь
вся, всё увесь (весь, усей), уся, усе, усенький, -ка, -ке, цілий, -ла, -ле. [Увесь день. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Застогнала, заридала ціла Україна (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через - цілий. [Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Лямпи заливали цілу руїну світлом (Л. Укр.). Перед цілим людом. Ціла людськість. Оглядів мене цілого = с головы до ног. Ціле його безталання стає йому перед очі (Коцюб.). На цілий зріст - во весь рост]. Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения - геть увесь, чисто ввесь, увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо. [Жінки наголо всі цокотухи]. Все до одного, до последнего - всі до жодного. [Ми до жодного повстали на ворога]. Все вместе (без разбору) - усі посполу. При всех - привселюдно. Со всего плеча - чим дуж, що сили. Изо всех сил, во всю мочь - з усієї снаги (сили), що сили, скільки сила (-ли) змагає (- ають), змагала (-ли). Со всех ног - прожогом, що духу. Во всю прыть, во весь дух - що духу, чим дуж. Во всю, во всю Ивановскую - на всі заставки, що сили, що духу (є). Всё, всего ср. - усе, усього. Кругом як в усі, все мовчить (Шевчен.). Усе гаразд, усе добре]. При всём том - по-при все те, проте. Всё равно - все одно, однаково (см. Безразлично). Всё на всё - усе чисто, усе дочиста, геть усе. Всего на всё - усього-но, гурт на гурт усього (усіх). Всё, нар. -1) (всегда, беспрестанно) - усе, одно. [Усе я, да я, а чому-ж не ви? Ледві додому вернувсь та одно стогне (Грінч.)]. Всё более и более - все геть та й геть. [Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (Куліш)];2) (до сих пор) досі;3) всё, всё же, всё таки - проте.* * *I мест.весь, уве́сь, ввесь (ж. вся, уся́, с. все, усе́, мн. всі, усі́); усе́нький; ( целый) ці́лий; ( полный) по́внийII сущ.село́ -
74 вещь
1) річ (р. речи), штука, (только с вещественным значением) надібка. [За кожну річ дитина хапається руками. Піч - то бабська річ, а пляшка - козацька. Не люблю я брати чужу надібку. Філософія річ поважна. Страшна річ - оця розтіч. І в ворога учиться - добра штука (Грінч.)];2) вещи мн. (пожитки, багаж) - речі, манатки, (соб.) добро, збіжжя, знадіб'я, начиння, манаття. [Всяке хатнє знадіб'я (начиння)].* * *річ, род. п. ре́чі, шту́ка; диал. на́дібок, -бкаве́щи — мн. ре́чі, -че́й
\вещь в себе́ — филос. річ у собі́
-
75 вздувать
вздуть1) (огонь, угли) роздмухувати, (сов.) роздмухати;2) обдимати, обдути, надимати, здути, набубнити. [Зеленої конюшини не давай багато коням, бо обдимає (Звиног.). Живіт обдуло, набубнило. Як із'їсть муха отрути, так її й зідме]. Вздуть многих - пообдимати;3) вздуть цену - нагнати ціну. [На все таку ціну нагнали (понаганяли), що бідному тепер не докупитися];4) (только сов.) одлупцювати, одлушпанити, спарити, дати перцю (гарту), оддухопелити. [Одлупцюю так, що довго пам'ятатимеш].* * *несов.; сов. - вздуть1) ( дуновением поднимать) здійма́ти, зня́ти и здійня́ти и мног. поздійма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти; ( надувать) надува́ти и надима́ти, наду́ти и мног. понадува́ти и понадима́ти2) (увеличивать в объёме; раздувать) здува́ти, зду́ти и мног. поздува́ти, роздува́ти и роздима́ти, розду́ти и мног. пороздува́ти, надува́ти и надима́ти, наду́ти и мног. понадува́ти и понадима́ти; обдима́ти, обду́ти3) (перен.: чрезмерно повышать) роздува́ти и роздима́ти, розду́ти и мног. пороздува́ти, здува́ти, зду́ти и мног. поздува́ти, наганя́ти, нагна́ти\вздувать це́ны — роздува́ти, розду́ти (здува́ти, зду́ти, наганя́ти, нагна́ти) ці́ни
-
76 взмащивать
взмостить намощувати, намостити, (только о лесах) риштувати.* * *несов.; сов. - взмост`итьумо́щувати, умости́ти и мног. повмо́щувати -
77 взор
погляд, (зрение) зір (р. зору). [Які огні в височині, свій зір туди зведи (Ворон.)]. Поднять в. на кого - позирнути на кого. Потупить в. - втупити очі в землю, спуститися до-долу. Следить -ром за кем, чем - зорити, пасти очима, слідкувати поглядом (очима) кого, що. [Слідкує очима роботу русалчину (Л. Укр.)]. См. Взгляд.* * *1) по́гляд, -у, (только ед.) зір, род. п. зо́ру; диал. по́зирк, -у, позі́р, -зо́ру2) (перен.: глаза) о́чі, род. п. оче́й; ед. о́ко -
78 вкушать
вкусить1) заживати, зажити чого, споживати, спожити чого. [Хліба-соли заживати];2) (испытывать) дізнавати, дізнати, зазнавати, зазнати, коштувати, скоштувати чого; (только в высоком стиле) вкушати, вкусити, покушати чого. [Не зазнав я втіхи та кохання. Багато дізнала вона лиха. Скоштувати гіркої. Вкусити гріха. Дам я тобі покушати радощів (Екклез.)]. Вкушённый - зажитий, спожитий; зазнаний, дізнаний, скоштований.* * *несов.; сов. - вкус`ить1) спожива́ти, спожи́ти; ( пробовать) куштувати, скуштува́ти2) (что, чего - перен.: изведывать) торж. зазнава́ти, зазна́ти (чого́); зажива́ти, зажи́ти (чого, що)вкуша́ть плоды́ побе́ды — втіша́тися перемо́гою
вкуша́ть плоды́ своего́ труда́ — користува́тися (втіша́тися) своє́ю пра́цею
вкуша́ть сон — ирон. спа́ти, зажива́ти сну
-
79 возжигание
возжение запалювання, запаління, розпалювання, розпаління, (только о свече и т. п.) засвічування, засвічення; (о фимиаме) паління, куріння.* * *1) запа́лювання; засвічування; розпа́лювання, розпаля́ння2) запа́лювання, розпа́лювання, розпаля́ння -
80 возжигать
возжечь запалювати, запалити, розпалювати, розпалити, (только о свече и т. п.) засвічувати, засвітити; (о фимиаме) палити, курити. [Запали в печі. Запалила (засвітила) свічку. Запалив їх бажанням працювати для народу]. -ся - запалюватися, запалитися, розпалюватися, розпалитися, засвічуватися, засвітитися. [Розпалився серцем]. Возжённый - запалений, розпалений, засвічений.* * *несов.; сов. - возж`ечь1) запа́лювати, запали́ти; (лампу, свечу) засві́чувати, засвіти́ти; ( костёр) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти2) перен. запа́лювати, запали́ти, розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти
См. также в других словарях:
только-то — только то … Орфографический словарь-справочник
только б — только бы … Орфографический словарь русского языка
только бы — только б … Орфографический словарь русского языка
ТОЛЬКО — 1. нареч. ограничительное. При числительном (также и при пропущенном “один”), со словом “всего” или без него, употр. в знач. не больше, чем…, как раз. «За всё время, пока я живу на этом свете, мне было страшно только три раза.» Чехов. «Отвечайте… … Толковый словарь Ушакова
только — Токмо, лишь, исключительно, единственно, всего, всего на все(го), один; не более, не менее, как. Это не более как комплимент. Это отрадное исключение не более. Только то? Это все? В какой нибудь месяц, в какие нибудь полгода. См. а, но .. да и… … Словарь синонимов
ТОЛЬКО — 1. частица. Выражает ограничение: не больше, чем столько то, ничего другого, кроме. Вещь стоит т. (всего т.) тысячу. Он т. взглянул. Это т. начало. Т. его и видели (т. е. не успел появиться, как уже исчез; разг.). 2. частица. Выражает ограничение … Толковый словарь Ожегова
ТОЛЬКО — нареч. токмо, лишь; | едва, еле; | но, однако. Я только спросил, более ничего. Только я вошел, как началось чтение, только что, как только, лишь только. Я только что захватил поезд, едва, чуть. Только стало, а лишку нет. Не вздумай только… … Толковый словарь Даля
Только ты — Только ты: «Только ты» советский музыкальный фильм 1972 года. «Только ты» (Only you) американский фильм 1992 года. «Только ты» (Only you) американский фильм 1994 года. «Только ты» российский фильм 2011 года. «Только ты»… … Википедия
только — (1) I. Частица ограничит. лишь; никто другой..., ничего другого, кроме как...: Тогда врани не граахуть, галици помлъкоша, сорокы не троскоташа, полозіе ползоша только. 43. 1126: Ярополкъ же князь укрѣпився, и иде по нихъ с божьею помощью, не жда… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
только — Авось, только. Потебня наметил вехи [...] того пути, каким пришли к роли модальных частиц и союзов некоторые указательно местоименные слова. Так, по его мнению, из непосредственного местоименного указания на будущее событие (во се, а во се только … История слов
только бы — абы, лишь бы только, лишь бы Словарь русских синонимов. только бы предл, кол во синонимов: 3 • абы (2) • лишь бы … Словарь синонимов
