Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

толпа

  • 1 толпа

    1) на́товп, -у (только ед.), юрба́, юрма́ и ю́рма, то́впище; диал. тлум, -у; ( сборище) сто́впище, сто́вписько; ( гурьба) гурт, род. п. гурта́ и гу́рту, згра́я, ку́па; ( орда) орда́

    \толпа наро́да — юрба́ (ю́рма́) наро́ду (люде́й), на́товп

    то́лпы наро́да — ю́рби (ю́рми) наро́ду (люде́й)

    2) перен. юрба́

    Русско-украинский словарь > толпа

  • 2 куча

    Кучка, Кучечка
    1) (скопление, груда сыпучего, предметов) купа, купка, купочка, куча, кучка, кучечка, копа, копиця, копичка, (редко) стропа, (большая) кучугура, валява. [Кров'ю вона умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах (Шевч.). Навкруг мене лежала купа книжок (Крим.). Чужую кучу віючи, очі завсігди запорошиш (Номис). Цілі копи жовтої глини (Мирн.). На дні рову копицями гніздилися жаби (Мирний). Кладуть руки, одна на другу, щоб стала копичка (Чуб.). В житі купка льону (М. Вовч.)]. -ча неприятностей - купа прикростей. -ча овощей, соли, навоза - купа, бурт (-ту), бурта, кагат (-ту) овочів, соли, гною. [Купа груш (Київщ.). Цілі бурти огірків лежать (Сумщ.). Вже буряки в кагати складено (Пирят.)]. -ча (рыхлая, напр. зерна) - ворох (-ху). [Пшениці ворох був невкритий (Сл. Ум.). Забрався, як свиня у ворох (Приказка)]. Сорная, мусорная -ча - смітник (-ку), звалище. [На смітник винесли (Шевч.)]. Навозная -ча - гноївня, гноїще, гноїсько. Звёздная -ча - зоряний рій (р. рою). У него -чи золота - у нього купи (кучі) золота. Складывать, сваливать в -чу - класти на купу, кидати на купу, копичити. Валить всё в одну -чу - горнути все на одну купу (Єфр.);
    2) (толпа) купа, купка, купочка, купочок (- чка), (гурьба) копиця, табун (-на), громада, громадка, юрма, гурма, юрба, валява, тлум (-му). [Біля сахарні роїлася купа людей і чорніли підводи (Коцюб.). Мене обминула купка парубків (М. Вовч.). Коли гляне у куток - аж дітей копиця (Рудан.). Колядувати ходять невеличкими табунами (Звин.). Мов із землі виросла там громадка опришків (Маков.). Стоїть купочок молодиць і дівчат (М. Вовч.). Народу юрма стояла (Сл. Гр.). Юрбою йшли (Черніг.). Пси гурмою вилетіли на дорогу (Франко). Валявою йдуть люди (Черніг.)]. Собираться в -чу - купчитися, купитися, громадитися, юрмитися. [Поспільство, що купиться коло Ніжена (Куліш). Куптеся в полки, кричіть на раду (Куліш)]. Идти -чей - іти купою (громадою, юрмою, купцем). Сгонять в -чу - зганяти до купи;
    3) (стая, группа) зграя, зграєчка, (диал.) ярчак (-ка), бурса. [Зграя галок і граків (Щогол.). Влітала ціла зграя гуків (Л. Укр.). Риба так ярчаками і ходить (Манж.). Вовки бурсами бігають (Кам'янеч.). Бурса гусей (Кам'янеч.)];
    4) (комок) кім'ях (-ха). [Бджоли літають кім'яхом (Новомоск.)];
    5) (масса) тиск (-ку), сила, тлум (-му). [Тиск народу (Шевч.)].
    * * *
    1) ку́па, ку́ча; во́рох; (скопление чего-л. сыпучего) кучугу́ра; диал. стропа́

    \куча мала́ — дет. мала́ ку́па (ку́ча)

    2) ( множество) си́ла, бе́зліч, -і; ку́па

    Русско-украинский словарь > куча

  • 3 мятежный

    1) (за)колотний, бунтівний, бунтівничий, бунтарний, ворохі[о]бний, (возмущённый) зворохоблений, збунтований, (взбаламученный) скаламучений, (мятущийся) бентежний, невпокійний, шалений. [Бунтівниче військо (Л. Укр.). Ми не були ворохобні (Франко). Голодні зворохоблені лави ринуть на багатих (Коцюб.). Прощай, моє море бентежне! (Олесь). Невпокійне незадоволення (Рада). Втишся бо, серце шалене! (Крим.)]. - ная толпа - бунтівна (побунтована) юрба, бунтівничий (заколотний) натовп. -ный ум, дух - невпокійний (бунтівний) розум, дух. -ная провинция, колония, страна - ворохібна (бунтівнича) провінція, колонія, країна. -ное время, -ные времена - заколотні часи. [Тепер такі заколотні часи, що люди й у дорогу бояться їхати (Звин.)]. А он -ный ищет бури - а він бунтарний (бентежний, шалений) прагне бурі;
    2) (вьюжный) (за)метільний, завірюшний, сніговійний, хуртовинний.
    * * *
    1) заколотний, бунтівни́й; ( склонный к бунтарству) бунтівли́вий
    2) ( мятущийся) бенте́жний, бунтівли́вий; неспокі́йний

    Русско-украинский словарь > мятежный

  • 4 набегать

    I. 1) набігати, натюпати що. -гать дорожку - набігати, (утоптати) доріжку (стежечку). Лиса -гала много следов - лисиця наслідила дуже. -гать себе кашель - набігати собі кашель (кашлю);
    2) см. Набегивать.
    II. набежать
    1) (наскакивать) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, наїжджати, наїхати на кого, на що. [Ненароком набіг конем на його і збив з ніг (Сл. Ум.). Човен наскочив на корчі і трохи не перекинувсь (Сл. Ум.)]. Колесо -жало на камень - колесо наскочило (наїхало, набігло) на камінь;
    2) (сбегаться, сходиться, собираться) набігати, набігти, понабігати, поназбігатися, наринати, наринути куди. [Вовки сіроманці набігали (Метл.). Набігло багато людей (Сл. Ум.). Понабігають з слободи дітвора до діда (Драг. Пр.). А народу наринуло - тьма тем (Мова)]. Толпа -жала на площадь - натовп поназбігався (наринув) на майдан. На лбу у него -гали морщины - на лобі у нього (йому) набігали зморш[щ]ки. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.)]. Верх -гает (против подкладки) - верх набігає (брижиться) (проти підбивки). На глазах у него -гали, -жали слёзы - на очах у його (йому) набігали (наринали), набігли (наринули) сльози. [У бідного хлопця аж сльози наринали на очах, але він державсь плакати (Яворн.)]. -гает, -жала туча - набігає, набігла хмара. [Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати (Метл.)]. Вода -жала с гор - води набігло (понабігало) з гір. Надо жить, как -жит - треба жить, як набіжить;
    3) см. Набег 2 (Делать -бег).
    * * *
    I
    1) (что - бегая, получить, приобрести) набіга́ти (що, чого)

    \набегатьть просту́ду — набі́гати просту́ду (просту́ди, засту́ду, засту́ди)

    2) охотн. набі́гати, насліди́ти, -джу́, -ди́ш

    лиса́ \набегать гала мно́го следо́в — лиси́ця ду́же насліди́ла

    3) ( лошадь) спец. ви́їздити, -їжджу, -їздиш, об'ї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш
    II несов.; сов. - набеж`ать
    1) набіга́ти, набі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. понабіга́ти, ( наталкиваться с разбега - еще) наска́кувати наско́чити
    2) (безл.: морщить, собираться складками) набі́гати, набі́гти и мног. понабіга́ти; мо́рщитися, змо́рщитися, брижитися, збри́житися

    Русско-украинский словарь > набегать

  • 5 облава

    1) облава, облав (-ву), оплава, лава [Зимою у нас на вовків що-дня лава (Крим.)], гін (р. гону);
    2) (толпа) облава, (множество) сила, безліч (-чи). [Жінки облавою його обступили (Г. Барв.)]. Облава грибов, хоть косой пусти - сила грибів, хоч коси.
    * * *
    обла́ва; диал. о́блав, -у

    Русско-украинский словарь > облава

  • 6 орава

    см. Арава.
    * * *
    ( толпа) юрба́, юрма́ и ю́рма, тлум, -у; ( скопище) сто́впище, сто́вписько

    Русско-украинский словарь > орава

  • 7 оттискивать

    оттискать, оттиснуть
    1) кого, что, от чего - відтискати, відтиснути. См. Оттеснять, Оттирать. -нуть палец дверью - прищемити, прищекнути палець дверима. Толпа -ла меня - натовп відтиснув (відпер) мене;
    2) Оттискивать, оттиснять, оттиснуть что на чём - відбивати, відбити що на чому, (о книге) друкувати, видрукувати. -нуть печать - вибити печатку. -нуть книгу - видрукувати книгу. -снуть корректуру - відбити коректу. Оттиснутый - відтиснений; відбитий, видрукуваний. Книга -та - книгу видрукувано.
    * * *
    несов.; сов. - отт`иснуть
    1) ( оттеснять) відти́скувати и відтиска́ти, відти́снути и відти́скати; ( отпихивать) відпиха́ти, відіпхну́ти и відпихну́ти
    2) ( отдавливать) відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати; ( придавливать) приду́шувати, придуши́ти, прида́влювати, придави́ти
    3) (давя, оставлять отпечаток) відбива́ти, відби́ти
    4) полигр. відбива́ти, відби́ти, відти́скувати и відтиска́ти відти́снути и відти́скати; ( печатать) друкува́ти, надрукува́ти; несов. ви́друкувати

    Русско-украинский словарь > оттискивать

  • 8 пёстрый

    рябий, сорокатий, строкатий, пестрявий, красий, (насм.) рябомизий; (полосатый) перістий, (о птицах, в мелких пестринках) сіменастий, зозулястий, крап(ч)астий; (цветистый) кольористий, барвистий, різнобарвний, (узорочный) цят(к)ований. -рая корова, курица - ряба (періста) корова, ряба курка, зозуляста-сіменаста курка. -рая лошадь - рябий (строкатий) кінь. -рая материя - ряба (пестрява, цяткована) матерія. -рая толпа - різнобарвна (кольориста) юрба (юрма). -рый слог, состав - сорокатий (перістий) склад.
    * * *
    1) строка́тий, пістря́вий, ( рябой) ряби́й, (в разноцветных пятнышках, полосках) пері́стий, ( пятнистый) цятко́ваний, тарка́тий, тарка́нистий, ( о птицах с оперением в черных и белых пятнышках) зозуля́стий; ( разноцветный) барви́стий, різноба́рвний, ба́рвний
    2) перен. строка́тий, ( разнообразный) розмаї́тий, ( цветистый) барви́стий
    3) (вычурный - о слоге, речи) пишномо́вний, ( цветистый) кучеря́вий

    Русско-украинский словарь > пёстрый

  • 9 подаваться

    податься
    1) подаватися, податися, бути поданим. [Не пишний в нас обід, не пишно й подається (Куліш)];
    2) (подвигаться, уступать) подаватися, податися, посуватися, посунутися, поступатися, поступитися, (назад или в сторону) оступатися, оступитися, уступатися, уступитися перед чим. [Репресії почали перед тиском життя подаватись. Він до нього, а той оступається]. Толпа -далась назад - юрба оступилася (поступилася, посунулася) назад. -дайся вперёд - посунься (поступися) наперед. -дайся назад, в сторону - посунься назад, на бік, оступися (поступися) назад, на бік. Срв. Отступать. Он долго упорствовал в отказе, но, наконец, начал -ваться, -дался - він довго відмагався, але нарешті почав подаватися (уступатися), подався (уступився). Он вздрогнул и -дался назад - він здригнувся і поткнувся (подався) назад. Винт -дался, нарезка -далась - ґвинт ізсунувся, різь ізсунулася.
    * * *
    несов.; сов. - под`аться
    1) подава́тися, пода́тися; ( подвигаться) посува́тися и посо́вуватися, посу́нутися; (отступать, отодвигаться) поступа́тися, посупи́тися, оступа́тися, оступи́тися
    2) (на уговоры, просьбы) піддава́тися, підда́тися, подава́тися, пода́тися; ( уступать) поступа́тися, поступи́тися
    3) ( отправляться) подава́тися, пода́тися; прен. пові́ятися (несов.)
    4) страд. (несов.) подава́тися; дава́тися

    Русско-украинский словарь > подаваться

  • 10 потечь

    потекти, попливти, (струёй) подзюрити. [І потече сторіками кров у синє море (Шевч.). Відро потекло. Кров попливла з тіла (Коцюб.). Глянув на перець і в його слинка потекла (Н.-Лев.)]. Реки -кут назад, прежде чем… - ріки потечуть навспак, перше ніж… Толпа -кла на площадь - юрба попли(в)ла (сунула) на майдан. Рожь -кла (из колоса) - жито почало сипатися.
    * * *
    потекти́; ( политься струёй) задзюри́ти, задзюрча́ти, задзюркота́ти, задзюркоті́ти; ( о крови) заюши́ти; (преим. перен.) поплисти́, попливти́, попли́нути

    Русско-украинский словарь > потечь

  • 11 разделять

    несов.; сов. - раздел`ить
    1) розділя́ти и розді́лювати, -люю, -люєш, розділи́ти, -ділю́, -ді́лиш, переділя́ти, переділи́ти и мног. порозділя́ти, поділя́ти и діли́ти, поділи́ти; ( распределять) розподіля́ти, розподіли́ти и мног. порозподіля́ти; ( разъединять) роз'є́днувати, -ную, -нуєш, роз'єдна́ти и мног. пороз'є́днувати

    \разделять лить пода́рки — поділи́ти (розділи́ти; розподіли́ти) подару́нки (дару́нки)

    толпа разъединила их — нато́вп розділи́в (роз'є́днав) ї́х

    \разделять ля́й — и

    вла́ствуй — поділя́й (діли́) і пану́й (і владарю́й)

    2) (участь, взгляды) поділя́ти, поділи́ти, розділя́ти, розділи́ти

    он не \разделять ля́ет ва́шего мне́ния — він не поділя́є ва́шої ду́мки

    \разделять ли́ть го́ре — поділи́ти (розділи́ти) го́ре

    3) мат. поділя́ти, поділи́ти, розділя́ти, розділи́ти

    \разделять ли́ть пряму́ю попола́м — поділи́ти (розділи́ти) пряму́ на́впіл

    Русско-украинский словарь > разделять

  • 12 свалка

    1) ( действие) зва́лення; пова́лення; ски́нення; нахи́лення; з'єдна́ння
    2) ( место для вывоза нечистот) зва́лище; ( мусорная яма) смі́тник, -а и смітни́к, -а

    вы́бросить на \свалкаку — ви́кинути на смітни́к (на зва́лище)

    3) ( драка) бі́йка; ( столкновение) су́тичка
    4) (куча, груда) ку́па
    5) ( скопление людей) сто́впище, сто́вписько; ( толпа) на́товп, -у, юрба́, юрма́ и ю́рма

    Русско-украинский словарь > свалка

  • 13 скопище

    збіго́висько, збіго́вище, сто́впище, сто́вписько; ( толпа) на́товп, -у, юрба́, юрма́ и ю́рма, увел. ю́рмище, ю́рмисько

    Русско-украинский словарь > скопище

См. также в других словарях:

  • Толпа — в Китае Толпа (др. греч …   Википедия

  • толпа — скопление людей, лишенных ясно осознаваемой общности целей и организации, но связанных между собой сходством эмоционального состояния и общим центром внимания. Основными механизмами формирования Т. и развития ее специфических качеств считаются… …   Большая психологическая энциклопедия

  • толпа — сущ., ж., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? толпы, чему? толпе, (вижу) что? толпу, чем? толпой, о чём? о толпе; мн. что? толпы, (нет) чего? толп, чему? толпам, (вижу) что? толпы, чем? толпами, о чём? о толпах 1. Толпой называется большую …   Толковый словарь Дмитриева

  • ТОЛПА — Когда сто человек стоят друг возле друга, каждый теряет свой рассудок и получает какой то другой. Фридрих Ницше Нравы народа в периоды смуты часто бывают дурны, но мораль толпы строга, даже когда толпа эта обладает всеми пороками. Талейран Лицо… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • толпа — Скопище, сборище, орда, сбор, орава, ватага, люд; народ, простонародье, чернь, масса, плебс, улица. Актер всецело зависит от той массы, которая в прозе называется , а в стихах и даже . Серая толпа. Улица тяжела на подъем в смысле умственном .… …   Словарь синонимов

  • толпа — толпиться, укр. товпитися, блр. толпа, др. русск. тълпа, ст. слав. тлъпа χορός (Супр.), болг. тълпа, чеш. tlupa толпа, группа , слвц. tlupa, сюда же чеш. tlum толпа , польск. tɫum – то же. Праслав. *tъlра или *tьlра родственно лит. talpà… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ТОЛПА — ТОЛПА, толпы, мн. толпы (толпы устар.), толпам, жен. 1. Нестройное, неорганизованное скопление людей, сборище. «Германн насилу мог продраться сквозь толпу народа.» Пушкин. «За слоном толпы зевак ходили.» Крылов. Веселая толпа ребятишек. На… …   Толковый словарь Ушакова

  • Толпа — (иноск.) масса публика (собств. скопище людей). Ср. Разжалобить толпу прощальными словами И на короткій мигъ занять ее собой Я знаю, я бъ съумѣлъ, но жгучими слезами Дѣлиться не привыкъ я съ суетной толпой! Надсонъ. Послѣднее письмо. Ср. Не… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ТОЛПА — биржевые брокеры и другие участники биржевых торгов, собирающиеся в конкретном месте торгового зала для заключения сделок. Экономический словарь. 2010 …   Экономический словарь

  • ТОЛПА — ТОЛПА, ы, мн. толпы, толп, толпам, жен. 1. Скопление людей, сборище. Т. народа. Стоять толпой. Затеряться в толпе. 2. перен. Безликая масса людей в её противопоставлении выдающимся личностям (устар.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ТОЛПА — жен. скопище, сборище, сходбище, толкотня, множество сошедшихся вместе людей, а иногда и о скоте; орда, орава, ватага. Толпить народ, сгонять, теснить в кучу, в толпу. ся, собираться, сходиться, сбиваться в толпу, толкаться. Народ толпится на… …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»