-
101 παρα
I.I(ρᾰ), эп.-поэт. πᾰραί и ( обычно перед δέ, часто перед π и ν, реже перед γ, ζ, ξ, σ, τ и др.) πάρ adv. подле, возле, рядом, вблизи Hom.κατεῖδον δὲ δύ΄ Αἴαντε …, παρὰ δὲ Μηριόνην Eur. — я увидел обоих Эантов …, а рядом Мериона
IIэп.-поэт. πᾰραί и πάρ (см. παρά См. παρα I)(1) от, со стороныἐλθεῖν παρά τινος Hom. — прийти от (лица) кого-л.;τὰ παρὰ βασιλέως ἀπαγγεῖλαι Xen. — объявить условия от имени царя;ὅ παρ΄ ἐμοῦ Xen. — мой посланец;δέχεσθαί τι παρά τινος Thuc. — получить что-л. от (у) кого-л.;νόστοιο τυχεῖν παρά τινος Hom. — получить возможность возвращения (на родину) благодаря кому-л.;λαμβάνειν τι παρά τινος Xen., Soph.; — брать (отнимать) что-л. у кого-л.;ἀκούειν (μανθάνειν, πυνθάνεσθαι) παρά τινος Her. — слышать (узнавать) от кого-л.;πρίασθαί τι παρά τινος Hom. — покупать что-л. у кого-л.;παρ΄ αὑτου τι εὑρίσκειν Plat. — самому изобрести что-л.;παρ΄ ἐμαυτοῦ οὐδὲν αὐτῶν ἐννενόηκα Plat. — сам от себя я ничего из этого не придумал (бы);παρ΄ ἑωϋτοῦ διδόναι Her. — (вы)давать из собственных средств;νόμον θεῖναι παρά τινος Plat. — провести закон по чьему-л. указанию;τῆς παρά τινος εὐνοίας ἐπιμελεῖσθαι Xen. — стараться заручиться чьим-л. расположением(2) в знач. лат. a(b) при abl. auctorisτὰ παρὰ σοῦ λεγόμενα Xen. — сказанное тобою;
ἥ παρ΄ ἐκείνου τιμωρία Xen. — исходящее от него взыскание, т.е. налагаемое им взыскание;παρὰ πάντων ὁμολογεῖται Xen. — всеми признается;ἥ παρὰ τῶν ἀνθρώπων δόξα Plat. — людская молва, общественное мнение(3) рядом с, возле, близ, уπαρ΄ Ἰσμηνοῦ ῥείθρων Soph. — у вод (реки) Исмена;
παρὰ Κυανεᾶν σπιλάδων Soph. — близ Кианейских скал(1) рядом, при, у(παρά τινι μένειν, στῆναι и κεῖσθαι Hom.)
παρὰ θύρῃσιν Hom. — у ворот, перед домом;δαίνυσθαι παρ΄ ἀλόχῳ καὴ τέκεσσιν Hom. — обедать (сидя) рядом с женой и детьми;παρά τινι μέγα δύνασθαι Plat. — обладать большой властью над кем-л. или пользоваться большим авторитетом у кого-л.;παρ΄ ἑαυτῷ γενέσθαι Plut. — прийти в себя(2) кφοιτᾶν παρά τινι Plut., Luc.; — приходить к кому-л., посещать кого-л.
(3) перед (лицом), в присутствии, при(παρὰ τῷ βασιλεῖ Her.; παρὰ δικασταῖς Thuc.)
παρὰ Δαρείῳ κριτῇ Her. — по суждению Дария(4) в течение, во время(παρὰ τυραννίδι Pind.)
παρὰ τοῖς ἐμφυλίοις πολέμοις Plut. — во время междоусобных войнοἱ παρ΄ ἐμοί Xen. — мои (близкие, родные или слуги);
τὰ παρ΄ ἐμοί Xen. — мои дела (обстоятельства, условия, средства);ἥ παρ΄ ἡμῖν πολιτεία Dem. — наше государство;ὅ παρ΄ αὐτῷ βίοτος Soph. — своя собственная жизнь(1) (по направлению) к(ἴμεν παρὰ νῆας Hom.; πέμπειν τινὰ παρά τινα Xen.)
ἥ παρά τινα εἴσοδος Xen. — доступ к кому-л.;παρ΄ ἀσπίδα Xen. — в направлении щита, т.е. в левую сторону, влево(2) у, при, близπαρὰ τέν ὁδόν Xen. — у или близ дороги;
παρὰ τέν θάλατταν Plat. — у (на берегу) моря;ἥ παρὰ θάλασσαν Μακεδονία Thuc. — приморская Македония;παρ΄ ὄμμα Eur. — перед глазами(3) вдоль, мимоπαρὰ θῖνα θαλάσσης Hom. — вдоль морского берега;
παρὰ τέν Βαβυλῶνα παριέναι Xen. — миновать Вавилон(4) в течение, во время(παρὰ πάντα τὸν βίον Plat.)
παρὰ πότον Xen. — во время попойки;παρὰ τέν κύλικα Plut. — за бокалом (вина)(5) в минуту, в моментπαρὰ τὰ δεινά Plut. — в минуту опасности;
παρ΄ αὐτὰ τἀδικήματα Dem. — в самый момент преступления;παρ΄ ἕκαστον και ἔργον καὴ λόγον Plat. — по поводу каждого действия и (каждого) слова(6) наряду с, по сравнению с, в сопоставлении с(οὐδὲν φαίνεσθαι παρά τι Her.)
παρὰ τὰ ἄλλα ζῷα Xen. — по сравнению с другими живыми существами;παρὰ τὰ ἐκ τοῦ πρὴν χρόνου Thuc. — по сравнению с тем, что было раньшеπαρ΄ ὀλίγον ποιεῖσθαί τινα Xen. — невысоко ставить кого-л.;
παρ΄ οὐδὲν ἄγειν τι Soph. — не придавать никакого значения чему-л.;παρ΄ ὅσον Luc. — (настолько) насколько;παρὰ τοσοῦτον Thuc. — вот насколько, вот до чегоπαρ΄ ἦμαρ Soph., παρ΄ ἑκάστην ἡμέραν Plat., Xen.; — изо дня в день, день ото дня;
παρ΄ ἐνιαυτόν Plut. — из года в год;παρὰ μῆνα τρίτον Arst. — каждый третий месяц, т.е. раз в три месяца;πληγέν παρὰ πληγήν Arph. — удар за ударом;ἓν παρ΄ ἕν Plut. — одно за другим(9) в соответствии с, на основании, поὀνομάζειν τι παρ΄ ὃ βουλόμεθα Plat. — называть что-л. так, как мы хотим;
οὐ παρὰ ταῦτ΄ ἐστιν (sc. τὸ κοινόν) Isocr. — не от этого зависит общественное благо(10) вследствие, из-за(παρὰ τέν ἀμέλειαν Thuc.; μέ παρὰ ἀποδειλίασιν, ἀλλὰ παρὰ εὐλάβειαν Polyb.)
(11) за исключением, кроме, помимо(παρὰ πέντε ναῦς Thuc.; παρὰ πάντα ταῦτα ἕτερόν τι Plat.)
οὐκ ἔστι παρὰ ταῦτ΄ ἄλλα Arph. — ничего кроме этого невозможно, т.е. иначе нельзя;ἀεὴ παρ΄ ὀλίγον ἢ διέφευγον ἢ ἀπώλλυντο Thuc. — (афинские войска) были постоянно на волосок то от спасения, то от гибели;παρ΄ ὀλίγον ἀπέφυγες ὄλεθρον Eur. — ты едва избежал гибели;παρὰ τρεῖς ψήφους Dem. — так как не хватало трех голосов(12) против, вопреки, сверхπὰρ δύναμιν Hom. — сверх (своей) возможности;
παρὰ μοῖραν Hom. — вразрез с обычаями;παρὰ τὰ σοὴ δοκοῦντα Plat. — вопреки тому, что тебе желательно;παρὰ τὰς σπονδάς Xen. — в нарушение перемирия;παρὰ νοῦν θροεῖν Soph. — говорить безрассудно;παρὰ τέν ἑωυτῶν φύσιν Her. — наперекор их собственному характеруII.Iанастрофически = παρά См. παρα IIII1) есть, имеетсяἡ ὄψις οὐ π. Soph. — (вы лично) этого не видели
2) можно, дозволено, следуетνῦν οἰμῶξαι π. τέν σέν ξυμφοράν Soph. — теперь нужно оплакать твое несчастье
-
102 προειπον
(aor. к inf. προειπεῖν)1) сказать раньшеοὐδὲν ὅτι οὐκ ἀληθὲς εἴρηκα ὧν προεῖπον Plat. — ничего неверного я не говорил из того, что сказал раньше2) возвестить, объявить(νικητήριά τισι Xen.; πόλεμόν τινι Her.)
τὸ κήρυγμα, ὅπερ προεῖπας Soph. — сделанное тобою ранее объявление;θάνατόν τινι π. μέ πράξαντι ταῦτα Plat. — объявить смертную казнь за неисполнение этого;π. Λυδοῖσι (sc. ποιέειν) τὰ ὅ Κροῖσος ὑπετίθετο Her. — предложить поступать с лидянами по указаниям Креза3) обвинить, привлечь к судебной ответственности(π. τινι φόνου Dem.)
-
103 συνουσια
ион. συνουσίη ἥ [σύνειμι I]1) общение, знакомство, посещение(τινός Plat. и πρός τινα Xen.)
ἥ σέ ξ. Plat. — общение с тобою;κομψὸς ἐν συνουσίᾳ Arph. — любезный в обхождении;πλησθῇς τῆς νόσου ξυνουσίᾳ Soph. — утомленный постоянным общением с больным (Филоктетом)2) сборище, общество, сходка, собрание Her., Isocr.ἡ ἐν οἴνῳ σ. Plat. — попойка, пиршество;
ξυνουσίαι θηρῶν Soph. — общество зверей3) беседа, собеседованиеτέν συνουσίαν διαλῦσαι Plat. — прекращать беседу, т.е. расходиться;
αἱ σοφαὴ ξυνουσίαι Arph. — ученые собеседования;προϊούσης τῆς ξυνουσίας Plat. — по мере того как развивается беседа4) посещение учителя, учение(ἥ περὴ γράμματα σ. Plat.; μισθὸς τῆς συνουσίας Xen.)
5) половые сношения, соитие Xen., Plat., Arst. -
104 ты
pron. du* * *pronтебя, тебя, тебе, тебе, тобой (тобою); du; digбыть на - ell говорить на ты с кем-н. være dus med ngnкуда тебе! nej, du kan tro nej!pron; bøjes som ты; man, en. -
105 ты
мест. (рд., вн. тебя, дт., пр. тебе, тв. тобой, тобою)you; thou (obj. -thee) поэт. уст. (тж. при обращении к природе, мифологическим существам и т. п.)мы с тобой ( я и ты) — you and I
♢
быть «на ты» с кем-л., говорить «ты» кому-л. — thou smb.; be on familiar / close terms with smb.быть «на ты» с чем-л. разг. — be an expert in smth.
-
106 з
= із, зі; прийм.1) (з кимсь, із чимсь) with; andз байтовою адресацією — byte-addressable, byte-addressed
з батарейним живленням — battery-powered, battery-run
з програмним управлінням комп. — programmable
з вірогідних джерел — from reliable sources, on good authority
3) ( з певного часу) from; ( про минуле) since; ( про майбутнє) beginning with; ( про тривалість) in; ( про дні) on; ( про години) atз першого погляду — at first sight; at once
4) ( при позначенні матеріалу) of; in; out of5) ( з певної причини) for, out of, of, from, in, with, throughз подяки — in gratitude ( for)
6) ( на підставі) by, with; ( згідно з) according toз вашого дозволу — by your leave, with your permission
з вірогідних джерел — from reliable sources, on good authority
7) (при позначенні сфери діяльності, галузі науки тощо) on, in, atчемпіон з шахів — champion at chess, chess champion
8) ( з допомогою чогось) with9) ( при позначенні способу виконання дії) by, onз кур'єром — by courier ( messenger); (в процесі, в міру того як) with
з року в рік — year in ( and) year out, from year to year
з настанням ночі — at nightfall; (при позначенні частини сукупності, загалу) of
дехто з нас — some of us; ( приблизно) about; ( про час) ( for) about
10) ( одночасно) with11) ( після) after12) (при позначенні особи, предмета, які є зразком для відтворення) fromбрати приклад з когось — to follow smb.'s example
13) (щодо, що стосується) as regards; with14)з хвилини на хвилину — every minute, any minute ( moment)
з мого (його) боку — on my ( his) part
з одного (іншого) боку — on the one ( other) hand
зі швидкістю 70 миль на годину — at a speed of 70 m.p.h.
-
107 з
zz, odзранку — z rana / od rana
-
108 тобой
тобой, тобоютвор. п. от ты. -
109 nut
1. n1) горіх2) перен. міцний горішок3) розм. голова, макітра4) розм. псих; навіжений; несповна розуму5) розм. франт, дженджик; молодець6) амер. пончик7) тех. муфта, гайка8) pl дрібне вугілляto be nuts at smth. — захоплюватися чимсь, добре розумітися на чомусь
he has a hard nut to crack — перен. не на його зуби цей горішок
2. intnuts! — чи ти здурів?; геть під три чорти!
3. v1) збирати горіхи2) розм. метикувати, мізкувати* * *I [net] n1) горіх; бoт. сім'янка; міцний горішок2) cл. голова; "макітра"3) cл. псих, навіжений; схиблений ( на чому-небудь)4) cл. франт, чепурун5) pl; cл. ( the nuts) чудо6) aмep. пончик7) тих. гайка; муфта8) pl дрібне вугілля9) серцевина, ядро; суть10) пoлiгp. напівкругла шпація ( nut quad)11) cл. хабар полиіцейському ( за дрібне правопорушення); відкуп ( від штрафу)II [net] v2) cл. мізкувати, метикувати -
110 some
1. adj1) якийсь, який-небудь2) деякі, одні, інші3) якась кількість, небагато4) чимало; немало, багато5) амер.розм. відмінний, хоч кудиsome day — коли-небудь; одного чудового дня
some time — як-небудь, коли-небудь
some few — небагато, незначна кількість
some day or other — цими днями, рано чи пізно
2. adv1) приблизно; близько2) амер. дуже, значно3) ледве, ледь-ледь3. pron indef.1) дехто, деякі, одні, інші2) дещоsome are gold, some silver — дещо із золота, а дещо із срібла
3) деяка кількість, небагато4) кілька, небагато, трохи5) хтось, щосьsome of these days — цими днями; незабаром
* * *I a1) який-небудь, ( хоч) якийсь; якийсь2) деякі, одні; інші3) деяка кількість, небагато, трохиhave some more milk — випийте ще молока; декілька
4) чимало5) cл.; cл. відмінний, хоч кудиII advsome... or other — той або інший
1) приблизно, біля2) трохи, дещо3) cл. дуже, значно4) дiaл. злегка; ледь-ледьIII indef; pron1) дехто, деякі, одні; інші; дещо, деякі, одні; іншіsome of these days — днями, незабаром
2) деяка кількість, небагато; трохи, небагато -
111 tackle
1. n1) приладдя; речі; інструмент; устаткування, обладнання; спорядження; прилад2) рибальські снасті3) упряж4) мор. такелаж; талі5) тех. поліспаст, складний блок6) розм. їжа і питво7) амер., спорт. півзахисник8) спорт. блокування; захват двох ніг2. v1) хапати; зупиняти2) зустрічати ворожеto tackle a problem — вирішувати проблему, розв'язувати задачу
6) прив'язувати, закріпляти7) запрягати; сідлати* * *I n1) приналежності, інструмент; прилад; устаткування, спорядження3) упряж4) мop. бігучий такелаж; снасті; талі5) тex. поліспаст, складний блок6) aмep.; cпopт. півзахисникright [left] tackle — правий [лівий]півзахисник
7) cпopт. блокування; захоплення двох нігII v1) схопити; зупиняти2) зустрічати вороже, "показувати" ( комусь)I'll tackle you — я тобою ще займуся, ти в мене ще побачиш; мати справу (з ким-н.); намагатися переконати (кого-н.)
I'll tackle him on the point /about it/ — я ще поговорю з ним з цього приводу
3) енергійно братися ( за щось); займатися ( чимось)I don't know how to tackle it — я не знаю, як за це взятися
you should tackle the postscript first — раджу вам почати з післямови; вирішувати (що-н.); битися, працювати ( над чимсь)
to tackle a problem — битися над рішенням задачі; вирішувати задачу
to tackle literature — працювати над джерелами, проробляти джерела
to tackle the issue — розглядати питання; (to) всерйоз прийматися за справу (tackle down to smth)
4) прив'язувати, закріплювати5) запрягати; сідлати ( tackle up)to tackle the old mare — запрягти /закласти/ стару кобилу
-
112 yourself
pron (pl yourselves)1) себе, собі, собою; -сяhave you hurt yourself? — чи ви не забилися?, чи ти не вдарився?
2) сам, сама, самі; ти сам, ви саміhow's yourself? — як ти поживаєш; як ви поживаєте?, як ся маєте?
all by yourself — сам, сама, самі, без сторонньої допомоги
* * *pron; reflсебе, собі, собою, -ся (про 2 oc. од.); have you hurt yourself є ви забилисяє;(как додаток, після прийменник себе, собі, собою (про 2 oc. од.)); look at yourself подивись на себеwhat will you do with yourself this evening — є що ти /ви/ збираєшся /збираєтесь/ робити сьогодні ввечеріє
— сам, сама, самі (про 2 oc. од.)you told me so yourself, you yourself said so — ти /ви/ сам /самі/ мені це сказав /сказали/; icт., поет, ти, ви
yourself have said it — ти /ви/ сам /самі/ це сказав /сказали/; ти ( сам), ви ( самі)
how's yourself? — як ти поживаєш?; сам, сама, самі, без сторонньої допомоги
have you done it (all) by yourself? — ти /ви/ це сам /самі/ зробив /зробили/?, ти /ви/ це зробив /зробили/ самостійно /без сторонньої допомоги/?; один, одна, одні
have you been all by yourself the whole day — є ти /ви/ був /були/ цілий день один /одні/є; в якості прямого або непрямого додатку ти, ви; тебе, вас: тобою, вами тощо
I wanted to see Jane and yourself — я хотів побачити тебя, Джейн
people like yourself often feel that way — такі люди, как ти /ви/, часто переживають подібне почуття; iм. звичайний, нормальний стан
you are not (quite) yourself today — ти сьогодні сам не свій
-
113 tackle
I n1) приналежності, інструмент; прилад; устаткування, спорядження3) упряж4) мop. бігучий такелаж; снасті; талі5) тex. поліспаст, складний блок6) aмep.; cпopт. півзахисникright [left] tackle — правий [лівий]півзахисник
7) cпopт. блокування; захоплення двох нігII v1) схопити; зупиняти2) зустрічати вороже, "показувати" ( комусь)I'll tackle you — я тобою ще займуся, ти в мене ще побачиш; мати справу (з ким-н.); намагатися переконати (кого-н.)
I'll tackle him on the point /about it/ — я ще поговорю з ним з цього приводу
3) енергійно братися ( за щось); займатися ( чимось)I don't know how to tackle it — я не знаю, як за це взятися
you should tackle the postscript first — раджу вам почати з післямови; вирішувати (що-н.); битися, працювати ( над чимсь)
to tackle a problem — битися над рішенням задачі; вирішувати задачу
to tackle literature — працювати над джерелами, проробляти джерела
to tackle the issue — розглядати питання; (to) всерйоз прийматися за справу (tackle down to smth)
4) прив'язувати, закріплювати5) запрягати; сідлати ( tackle up)to tackle the old mare — запрягти /закласти/ стару кобилу
-
114 thee
pers pron (від thou) icт. поет, тебе, тобі, тобою -
115 you
I [juː] n1) справжнісінький, вилитий "ти" ( при звертанні)2) характер, суть (особи, до якої звертаються)that dress simply isn't you — у цій сукні ти сама на себе не схожа /ти - це не ти
it's just not you — це не твій стиль, це тобі не пасує
II [juː]try to discover the hidden you — спробуй знайти своє приховане "я" / розібратися в собі
pers pron (you) (повна форм; ju, ja (зредуковані форми))1) ви, вас, вам, вами ( при зверненні до декількох осі); ви (при зверненні до певного кола осіб, зв'язаних єдністю мети, професії тощо)2) в гpaм.; знaч. звор. займенника icт.-ся, -сь, себе, собі, собою (про 2 oc. множ.); you are all guilty ви всі винніI choose you three, the rest of you can stay here — я вибираю вас трьох, інші можуть залишитися тут
you lawyers — ви, юристи
III [juː]home you idle creatures, get you home — повертайтеся додому, нероби, хутко!
1) ти, тебе, тебе/ тобою; ви, вас, вам, вами ( при ввічливому зверненні до однієї особи); ти, ви ( при зверненні до однієї особи); ( про одну особу)2) icт. -ся, -сь, себе, собі, собою (про 2 oc.; oдн.); are you happy? ти щасливий?, ви щасливі?; you know it perfectly well ви чудово це знаєтеwho sent you? — хто тебе/ вас послав?; if I were you якби я був на твоєму /вашому/ місці
may you rest in peace — піднес. спи спокійно; нехай земля тобі буде пухом
you there! — гей, ви там! послухай(те)!
never you mind — це тебе /вас/ не стосується, це моя справа
don't you be afraid! — не бійся /не бійтесь!
you never can tell — ніколи не знаєш ( що буде); наперед ніколи не вгадаєш; хтозна
what are you to do with a child like this — є ну що поробиш /робити/ з такою дитиноює
you should find you a wife — тобі /вам/ слід знайти собі дружину
IV [juː] vsit you down — сідай(те), присядь(те)
звертатися на ви; "викати" -
116 yourself
pron; reflсебе, собі, собою, -ся (про 2 oc. од.); have you hurt yourself є ви забилисяє;(как додаток, після прийменник себе, собі, собою (про 2 oc. од.)); look at yourself подивись на себеwhat will you do with yourself this evening — є що ти /ви/ збираєшся /збираєтесь/ робити сьогодні ввечеріє
— сам, сама, самі (про 2 oc. од.)you told me so yourself, you yourself said so — ти /ви/ сам /самі/ мені це сказав /сказали/; icт., поет, ти, ви
yourself have said it — ти /ви/ сам /самі/ це сказав /сказали/; ти ( сам), ви ( самі)
how's yourself? — як ти поживаєш?; сам, сама, самі, без сторонньої допомоги
have you done it (all) by yourself? — ти /ви/ це сам /самі/ зробив /зробили/?, ти /ви/ це зробив /зробили/ самостійно /без сторонньої допомоги/?; один, одна, одні
have you been all by yourself the whole day — є ти /ви/ був /були/ цілий день один /одні/є; в якості прямого або непрямого додатку ти, ви; тебе, вас: тобою, вами тощо
I wanted to see Jane and yourself — я хотів побачити тебя, Джейн
people like yourself often feel that way — такі люди, как ти /ви/, часто переживають подібне почуття; iм. звичайний, нормальний стан
you are not (quite) yourself today — ти сьогодні сам не свій
-
117 doch
I ↑ denn / doch / ja1) же (безударное, никогда не стоит в начале предложения, служит оживлению и интенсификации высказывания)Heute ist doch herrliches Wetter. — И великолепная же сегодня погода.
Es war doch ein mitreißender Film. — Это же был захватывающий фильм.
2) же, ведь (служит напоминанием чего-л., что кажется забытым)Sie ist doch kein Kind mehr. — Она же уже не ребёнок.
Wir wollten doch heute Abend ausgehen. — Мы же хотели сегодня вечером пойти куда-нибудь.
Ich muss doch morgen in die Stadt. — Мне же [ведь] нужно завтра ехать в город.
Das war ja doch nur ein Spaß. — Это же [ведь] была только шутка.
Das wissen wir doch alle. — Мы же [ведь] это знаем.
Du weißt doch, was du mir versprochen hast. — Ты же [ведь] знаешь, что обещал мне.
Sie sehen doch, ich bin beschäftigt. — Вы же [ведь] видите, я занят.
3) да, (ну)... же ( усиливает утверждение или отрицание)ja doch! — да, ну конечно же!
4) (да)... же (выражает нетерпение в повелительных предложениях, смягчаемое словами bitte и mal)5) (нет,)... же (выражает в восклицательных предложениях удивление, возмущение)Das ist doch zu dumm! — разг. (Нет,) это же слишком глупо!
Das ist doch nicht mehr zum Aushalten. — (Нет,) это же просто невыносимо!
Was man sich doch alles gefallen lassen muss! — (Нет,) чего же только не приходится терпеть [сносить]!
Welche Unsummen gehören doch zu so einem Projekt! — Какие же огромные суммы требуются для такого проекта!
II ↑ doch / neinIch hatte doch meinen Ausweis bei mir! — (Нет,) у меня же был с собой пропуск!
нет, как же (опровержение отрицания, содержащегося в вопросе)Hast du dieses Buch nicht gelesen? - Doch, ich habe es schon zweimal gelesen. — Ты не читал этой книги? - Нет [как же], я читал её уже два раза.
Bist du mit mir unzufrieden? - Doch, ich bin mit dir sehr zufrieden. — Ты мною недоволен? - Нет [что ты], я тобою доволен.
Haben Sie nichts dagegen einzuwenden? - Doch, ich möchte meine Einwände erläutern. — У Вас нет против этого никаких возражений? - Нет, я хочу выступить с возражением.
Gibt es keine Fragen sonst? - Doch, ich habe zwei Fragen. — Больше вопросов нет? - Нет [как же], у меня два вопроса.
Typische Fehler in der Anwendung der deutschen Sprache > doch
-
118 treffen
(traf, hat getróffen) vt jmdn. (A) treffen1) встретить кого-л. (б. ч. случайно), нечаянно застать, неожиданно найти, встретить кого-л. где-л.Ich treffe diesen Mann oft in unserem Park. — Я часто встречаю в нашем парке этого мужчину. / Этот мужчина мне часто встречается в нашем парке.
Triffst du ihn oft in unserem Hof? — Ты его часто встречаешь [он тебе часто встречается] в нашем дворе?
Solche Menschen wie ihn trifft man nicht oft. — Таких людей как он не часто встретишь [найдёшь].
Ich traf ihn auf der Post. — Я встретил его на почте.
Ich habe diesen Kollegen erst gestern getroffen. — Я встретил этого коллегу только вчера.
2) встретить, застать, найти кого-л., встретиться с кем-л. по договорённости (с каким-л. намерением, для какой-л. цели)Ich treffe ihn morgen, um ihm alles zu erklären. — Я встречаюсь с ним завтра, чтобы всё ему объяснить.
Wo kann ich dich heute Abend treffen? — Где я могу встретиться с тобою [застать, найти тебя] сегодня вечером?
Wo treffen wir uns [einander]? — Где мы встретимся?
Sie trafen sich zum Tee. — Они встретились за чаем.
Typische Fehler in der Anwendung der deutschen Sprache > treffen
-
119 тобой
ks тобою -
120 tú
мест.общ. ты (тебя, тебе, тобой, тобою)
См. также в других словарях:
Мне с тобою хорошо (песня) — У этого термина существуют и другие значения, см. Мне с тобою хорошо. «Мне с тобою хорошо» Сингл Серёги из альбома Хроника парнишки с гомельских улиц Выпущен 2008 Формат CD Записан … Википедия
Мне с тобою хорошо (альбом) — Мне с тобою хорошо Альбом Руки Вверх! Дата выпуска 2003 … Википедия
Мне с тобою хорошо — Мне с тобою хорошо: Мне с тобою хорошо (альбом), Руки Вверх Мне с тобою хорошо (песня), Серёга … Википедия
"Завещание" («Наедине с тобою, брат») — «ЗАВЕЩАНИЕ» («Наедине с тобою, брат»), стих. позднего Л. (1840), один из наиболее совершенных образцов его лирики. Построено как предсмертный монолог героя, обращенный, по видимому, к его боевому товарищу. Умирающий армейский офицер (не солдат,… … Лермонтовская энциклопедия
"К*" («Я не унижусь пред тобою») — «К*» («Я не унижусь пред тобою»), стих. раннего Л. (1832), обращенное к Н.Ф. Ивановой, в к ром подводится итог драматич. для поэта отношений с ней. Это своего рода расчет с прошлым, страстный монолог, построенный как обвинение отвергнувшей героя… … Лермонтовская энциклопедия
"Наедине с тобою, брат" — «НАЕДИНЕ С ТОБОЮ, БРАТ», см. Завещание . Лермонтовская энциклопедия / АН СССР. Ин т рус. лит. (Пушкин. Дом); Науч. ред. совет изд ва Сов. Энцикл. ; Гл. ред. Мануйлов В. А., Редкол.: Андроников И. Л., Базанов В. Г., Бушмин А. С., Вацуро В. Э.,… … Лермонтовская энциклопедия
"Ты помнишь ли, как мы с тобою" — «ТЫ ПОМНИШЬ ЛИ, КАК МЫ С ТОБОЮ», стих. Л. (1830?), вольный перевод стих. Т. Мура «Вечерний выстрел» («The evening gun», 1829). Перевод сохраняет поэтич. образность и элегич. тональность оригинала, созвучного любовной и пейзажной лирике самого Л.… … Лермонтовская энциклопедия
перекрестись — Бог с тобою — перекстись (перекрестись) Бог с тобою! т.е. отчурайся, откажись неправду говорить, грешить См. перекрестись … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
За тобою, что за каменною стеною — За тобою, что за каменною стѣною. Ср. Соломинъ не только не могъ солгать или прихвастнуть: на него можно было положиться, какъ на каменную стѣну. Онъ не выдастъ. Тургеневъ. Новь. 2, 25. Ср. Пристроить бы ее... за хорошаго человѣка; такъ ужъ тогда … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Перекстись — Бог с тобою! — Перекстись (перекрестись) Богъ съ тобою! т. е. отчурайся, откажись неправду говорить, грѣшить. См. Перекрестись! … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Бог с тобою. — (т. е. прощаю, благословляю; или: отойди, отвяжись; или: опомнись, образумься). См. БОГ ВЕРА … В.И. Даль. Пословицы русского народа