-
1 тихий
1) ти́хий; ( смирный) тихоми́рний; (о характере, поведении человека) плохи́й; (удобный; безветренный) затишни́й и зати́шнийти́хая торго́вля — мля́ва торгі́вля
\тихий час — ти́ха (ме́ртва) годи́на
\тихий челове́к — ти́ха (тихоми́рна) люди́на
ти́хое помеша́тельство — ти́хе божеві́лля
2) (медленный) ти́хий, пові́льний\тихий ход — ти́хий (пові́льний) хід
-
2 тихий
беззву́чный, бесшу́мный ( тихий), ти́хий -
3 тихий
техн., физ.ти́хий -
4 тихий
техн., физ.ти́хий -
5 тихий ход
-
6 тихий ход доменной печи
-
7 тихий ход домны
-
8 тихий разряд
ти́хий розря́д -
9 тихий разряд
ти́хий розря́д -
10 тихий розряд
ти́хий разряд -
11 Тихий океан
Ти́хий океа́н -
12 покойный
I. 1) спокійний, супокійний, тихий, (безмятежный) безтурботний. [Спокійного сну вам, карі оченята (Тесл.)]. -ной ночи - доброї ночи; добраніч; надобраніч. -ный экипаж - вигідний (не труський) повіз. -ное море - тихе (с(у)покійне) море. -ная квартира - тихе (спокійне) помешкання. -ное кресло - вигідне крісло. -ный уголок - затишний куточок;2) (о характере) лагідний, спокійний, тихий. У него -ный характер - він тихої (лагідної, спокійної) вдачі; він тихий на вдачу. -ная лошадь - тихий (не баский) кінь. -ный сосед - тихий сусіда.II. Покойный, -ная -1) небіжчик, небіжка, покійний, -на. [Я знав небіжчика (покійного) батька вашого. Його небіжка (покійна) жінка];2) см. Заупокойный.* * *I1) спокі́йний; супокі́йний2) (удобный) вигі́дний; ( уютный) за́тишний и зати́шнийII( умерший)1) прил. покі́йний2) в знач. сущ. небі́жчик, покі́йний, -ого; ( умерший) уме́рлий, -ого, поме́рлий -
13 безветренный
безвітрий, тихий; (о месте) затишний.* * *безві́тряний, безві́трий; ( тихий) ти́хий; ( защищённый от ветра) за́тишний и зати́шний -
14 кроткий
лагідний, тихий, сумирний, плохий, (церк.-слав.) кроткий. [Щастя, що Господь йому послав за його добру лагідну вдачу (Г. Барв.). Яка вона тиха, як голубка (Н.-Лев.). Світ місячний ласкавий, сумирний (Кон.). Вона лиха? Плохенька, мов голубка (Куліш). І тихим, добрим, кротким словом благовістіть їм слово нове (Шевч.)]. -кого характера - лагідний, тихий (и т. д.) на вдачу хто, лагідної вдачі хто, плохута (сущ. общ. р.). -кий зверь - плохий звір. -кое слово гнев побеждает - тихе (лагідне) слово гнів стишує.* * *ла́гідний, зла́гідний, ти́хий; ( смиренный) покі́рливий, покі́рний, сми́рний, суми́рний, плохи́й -
15 лёгкий
и -гок1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.* * *легки́й и ле́гкийлёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто
с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї
-
16 мирный
I. 1) (спокойный, миролюбивый) мирний, сумирний, тихомирний, спокійний, супокійний, упокійний, лагідний, тихий. [Дай-же, боже, щоб ваша спілка була мирна і жила в ладу та в мирі (Н.-Лев.). Початок нового, сумирного розмежування народів (Н. Рада). Брати! Чи всіх ми способів вже брались тихомирних? (Грінч.). Ідилія - це картинка з тихомирного, близького до природи життя (Єфр.). Упокійний (прошедший без войны) рік (Куліш). Не Литва та Україна винні, що їх гарну лагідну спілку розбито (Грінч.)]. В -ное время - за мирних часів, за мирного часу, мирними часами, під мирний час. -ные жители - мирна людність (-ности). -ный народ - мирний народ (-ду). -ный нрав - лагідна (сумирна) вдача. -ные отношения - мирні стосунки (-ків), сумир (-ру), згода, злагода. -ное положение - мирне становище, -ний стан (-ну). На -ном положении - на мирному становищі, (зап.) на стані супокою. -ный сон - тихий (лагідний) сон (р. сну). [Все лагідним сном спочивало (Вороний)]. -ное царствование - мирне царювання;2) (мировой) мировий. -ный договор - мирова угода (умова). -ная конференция - мирова конференція. -ные переговоры - мирові пересправи (-прав), перемови (-мов), переговори (-рів). Вести -ные переговоры - провадити мирові пересправи (перемови про мир), трактувати, пактувати, переговорювати про мир з ким. -ные условия - мирові умови. [Парламент ухвалив мирові умови (Н. Рада)].II. Мирный (от Миро) - мировий, миряний, мирний.* * *ми́рний -
17 Небурный
(неподверженный бурям) небурхливий, (тихий) тихий. -
18 бесшумный
техн.безшу́мний; ( беззвучный) безгу́чний; ( тихий) ти́хий -
19 разряд
I матем., физ.( группа) розря́д, -ду- высший разряд
- дополнительный разряд
- дополняющий разряд
- низкий разряд
- рассредоточенный разряд
- старший разряд II вчт, техн., физ.розря́д, -ду- высокочастотный разряд
- газовый разряд
- двоичный разряд
- десятичный разряд
- дуговой разряд
- знаковый разряд
- значащий разряд
- импульсный разряд
- информационный разряд
- искровой разряд
- кистевой разряд
- колебательный разряд
- кольцевой разряд
- коронирующий разряд
- коронный разряд
- лучевой разряд
- лучистый разряд
- маркерный разряд
- пробивной разряд
- разрывной разряд
- разряд конденсатора
- разряд признака
- светящийся разряд
- скользящий разряд
- слоистый разряд
- тёмный разряд
- тихий разряд
- установившийся разряд
- факельный разряд
- шаровой разряд
- электрический разряд -
20 бесшумный
техн.безшу́мний; ( беззвучный) безгу́чний; ( тихий) ти́хий
См. также в других словарях:
Тихий — Тихий: Алексей Тихий советский диссидент. Ийон Тихий персонаж серии цикла юмористических НФ произведений Станислава Лема «Звёздные дневники Ийона Тихого» и других. Мирослав Тихий чешский фотограф. Франтишек Тихий чешский живописец и… … Википедия
ТИХИЙ — ТИХИЙ, ·противоп. громкий, звучный, зычный, звонкий, шумный; глухой, слабый. Тихий голос. Тихое журчанье ручья, тихое пенье пташки. Тихий шелест. | ·противоп. скорый, шибкий, быстрый, проворный; медленный, мешковатый. Тихая езда. Тихий ход… … Толковый словарь Даля
тихий — Слабый, глухой, молчаливый, безглагольный, безгласный, беззвучный, безмолвный, бессловесный, неразговорчивый, немой, медленный, медлительный, мешковатый, протяжный, спокойный, безмятежный, безбурный, кроткий, скромный, смирный. Прот. .. Ср. . См … Словарь синонимов
ТИХИЙ — ТИХИЙ, тихая, тихое; тих, тиха, тихо. 1. Обладающий небольшой силой звучности, не сильно действующий на слух, не производящий шума; ант. громкий. «Сам он был высокого росту, осанист и мясист, голос имел тихий и несколько хрипловатый.» А.Тургенев … Толковый словарь Ушакова
ТИХИЙ — ТИХИЙ, ая, ое; тих, тиха, тихо, тихи и тихи; тише. 1. Слабо звучащий, плохо слышный. Т. голос, звук. Тихо (нареч.) шептать. Тихо! (требование прекратить шум). 2. Погружённый в безмолвие. Тихая ночь. В лесу тихо (в знач. сказ.). 3. Спокойный, не… … Толковый словарь Ожегова
тихий — тихий, кратк. ф. тих, тиха, тихо, тихи и допустимо тихи; сравн. ст. тише … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
тихий — прил., употр. очень часто Морфология: тих, тиха, тихо, тихи; тихи; тише; нар. тихо 1. Тихим называется негромкий, приглушённый звук, голос. Тихий скрип, звон. | Тихий смех. | Тихое звучание, журчание. | Тихий задушевный разговор. | Тихая… … Толковый словарь Дмитриева
тихий — ая, ое; тих, тиха/, ти/хи 1) Слабозвучащий, едва слышный. Тихая музыка. Тихий стук. Тихие шаги. Тихое журчание ручья. Отец велел ему говорить, и тогда Леон отвечал тихим голосом: Графиня похожа на матушку (Карамзин). Синонимы … Популярный словарь русского языка
тихий — издать тихий стон • действие раздался тихий голос • существование / создание, субъект, факт сказать тихим голосом • действие, непрямой объект услышать тихий взрыв • восприятие услышать тихий голос • восприятие … Глагольной сочетаемости непредметных имён
тихий — тих, тиха, тихо, укр. тихий, др. русск. тихъ, ст. слав. тихъ γαληνός (Супр.), болг. тих, сербохорв. ти̏х, ти̏ха, словен. tîh, tihа ж., чеш., слвц. tichy, польск. сiсhу, в. луж. cichi, н. луж. sichy, полаб. tаiсhе. Праслав. *tiхъ связано… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Тихий — ТИХОВ ТИХИЙ ТИХМЕНЕВ ТИХОДЕЕВ ТИХОЙ ТИХОХОДОВ От старинного некрестильного имеи Тихий (старое произношение Тихой). (Э) О фамилиях на их/ых можно прочитать здесь. Есть и другие тихии фамилии. Тиходеев может бытыь от Тиходей делающий все медленно … Русские фамилии
