-
1 world
n1) світ, всесвітall the world over, all over the world — в усьому світі, по всьому світу
2) сфера, галузь; колаthe world of commerce — комерційні кола, торговельний світ
3) період історії4) життя (людини)how goes the world with you? — як поживаєте?, як ваші справи?
so goes the world — розм. отаке життя
5) світ, царство6) світ, кругозір7) товариство, середовище, суспільство8) розм. безліч, багато; купа, сила-силеннаW. Bank — Міжнародний (Світовий) банк
world sadness — філос. світова скорбота
world series — спорт. щорічний чемпіонат з бейсболу (у США)
world spirit — філос. світовий дух
out of this world — божественний, чудовий, прекрасний
to come into the world — народитися, з'явитися на світ
what in the world does he mean? — що він, власне, хоче сказати?
world without end — на віки вічні; навіки-віків
* * *I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
2 style
1. n1) стиль; склад; спосіб вираження2) манера; стиль (спосіб) життя3) школа, напрям (у мистецтві)4) смак; елегантність; витонченість; оригінальність; розкіш, шик, блискto live in great (in grand) style — жити на широку ногу
5) фасон, мода; крій6) рід, сорт, вид, тип7) стиль (літочислення)8) титул, звання9) поет. перо, олівець10) грамофонна голка11) мед. голка12) голка для гравірування; різець16) назва фірмиraw-head-and-bloody-bones style — ірон. стиль, розрахований на залякування (читачів)
to cramp smb.'s style — перешкодити комусь
2. v1) величати, титулувати, називати2) гравірувати3) амер. уводити в моду; шити відповідно до моди4) модернізувати* * *I [stail] n1) стиль; склад, спосіб вираження; манера; стиль2) напрямок, школа ( у мистецтві)3) смак, вишуканість; оригінальність; розкіш, шик4) фасон, мода5) сорт, вид, різновид, рід6) пoлiгp. правила пунктуації, переносу, уживання заголовних, малих літер, вибору шрифтів ( прийняті в даному видавництві)7) стиль ( літочислення)8) титул; звання; зареєстрована назва фірми9) стиль (гостра паличка для писання у стародавніх греків, римлян)10) пoeт. перо, стіло11) грамофонна голка12) гравірувальна голка; різець13) пoлiгp. малюнок ( шрифту)14) бoт. стовпчик ( квітки); маточка15) гномон ( сонячного годинника)16) мeд. стилет, голкаII [stail] v1) іменувати, називати; величати, титулувати2) конструювати; проектувати; створювати дизайн3) гравірувати4) вводити в моду; шити по моді5) модернізувати, приводити у відповідність з існуючою нормою -
3 біблія
БІБЛІЯ ( від грецьк. βιβλία - книги) - зібрання стародавніх священних книг юдаїзму і християнства. Б. існувала вже у старозавітний період. У ранньохристиянській літературі термін "Б." відсутній і починає вживатися від III - IV ст. н. е З. а структурою Б. поділяється на дві нерівні за обсягом частини - Старий Завіт і Новий Завіт. Назва "Старий Завіт" (зібрання священних книг юдаїзму) не зустрічається в юдаїзмі і започатковується лише християнською традицією, з метою розрізнити два союзи, які Бог укладав із людством у різні історичні періоди. Спочатку Бог уклав завіт з євреями, визначивши їх "богообраною" нацією, але цей завіт, згідно з християнським віровченням, був тимчасовим і діяв лише до пришестя Сина Божого (Месії) на землю. Месія (Ісус Христос) приніс "новий і досконалий закон", уклавши Новий Завіт з усім людством. Старий Завіт було написано в дохристиянський час на староєврейськ. мові, за винятком деяких уривків, написаних арамейськ. мовою. Новий Завіт - це християнська частина Б. (містить християнські священні тексти, написані грецьк. койне) Н. овий Завіт складають 27 книг - 4 Євангелія, Книга дій апостолів, 21 апостольське послання, Об'явлення Св. І. Богослова (Апокаліпсис). 39 книг Старого Завіту і 27 книг Нового Завіту опоряджують "канон" (від грецьк. κανών - правило, норма). Канонічними називали книги Б., які були ретельно відібрані впродовж тривалого часу з маси релігійних текстів та в яких вбачали відбиток істинного віровчення, його зразок. До найстародавніших і водночас визначних перекладів Б. належить грецьк. переклад Старого Завіту, відомий як "Септуагінта" (переклад сімдесятьох), здійснений не раніше III ст. до н. е. і не пізніше II ст. до н. е. Автори новозавітних текстів широко використовували старозавітні цитати саме з цього перекладу. Назагал і мова "Септуагінти" значною мірою вплинула на формування мови Нового Завіту. Найстарішим із латин, перекладів Старого Завіту вважається "Вульгата" (від лат. vulgata - загальновідома, доступна). Першим повним Слов'янськ, перекладом Б. вважається переклад братів Кирила і Мефодія (друг. пол. IX ст. н. е.), перше друковане видання Слов'янськ. Б. ("Острозька Біблія") було здійснене князем Острозьким в Україні (1581). -
4 testament
n1) юр. заповіт; розпорядження на випадок смерті2) (T.) рел. завітthe Old T. — Старий (Ветхий) завіт
the New T. — Новий завіт, Євангеліє
* * *n1) юp. заповіт, розпорядження на випадок смерті (звичн. last will and testament)2) (Testament) peл. завітthe New Testament — Новий завіт, євангеліє; див. the New Testament
3) прояв; свідчення ( дружби)4) викладення переконань, принципів; кредо -
5 old friends and old wine are best
syn: be slow in choosing a friend, slower in changing himнемає кращого за старе вино та багаторічну дружбу ≅ старий друг ліпший за нових двох для приятеля нового не пускайся старого нових друзів май, старих не забувай одяг кращий новий, друзі кращі старі кожух ліпше новий, а приятель старийEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > old friends and old wine are best
-
6 young
1. n1) (тж the young) збірн. молодь2) молодняк; малятаto be with young — бути поросною (тільною, кітною тощо)
2. adj1) молодий; юний; юнацькийyoung man — юнак, молодий чоловік
young lady — молодиця, дівиця
young ones — діти; потомство; молодняк
young stock — с.г. молодняк (худоби)
2) новий, недавнійyoung country — нова (новоутворена) держава
3) недосвідченийyoung in crime — недосвідчений у злочинах; який ще не набув досвіду злочинця
4) молодший (у сім'ї)5) маленький, невеликийyoung baby — новонароджений, немовля
my young man (woman) — розм. мій любий (моя люба)
young blood — квітуча юність; світський франт, денді
Y. Turks — іст. молодотурки
* * *I [jeç] n( часто the young) молодь; молодняк ( тварин); дитинчата; пташенята; молодь ( риби)to bring forth the young — ощенитися, окотитися, телитися, пороситися ( про тварин)
II [jeç]to be with young — c-г. бути порос-(н)ою ( про свиню); бути щенною ( про собаку); бути тільною ( про корову); быть жеребою ( про кобилу)
1) молодий; юнийmy young man — мій молодик (про залицяльника, жених)
young woman — молода жінка; дівиця, баришня ( в зверненні до дівчини); ту young woman моя дівчина (про кохану, наречену)
young lady — молод дівиця, юна леді, баришня
the young person — юp. неповнолітній; неповнолітня
young ones — діти, потомство; молодняк, дитинчата ( тварин)
young baby — ( новонароджене) немовля
young animal — звіря, дитинча тварини
young tree [plant] — молоде деревце [рослина]
young fruit — c-г. зав'язь ( плод); зеленець ( огірк)
young in heart /in mind/ — молодий серцем
young stock — c-г молодняк ( скот)
he is young for his age — він молодо виглядає; молодий, ніжний (про м'ясо, рибу тощо)
fresh young lamb — ( парне) м'ясо молодого баранчика
young cheese — кyл. невитриманий
2) новий, недавнійyoung country /nation/ — нова /недавно утворена/ держава
young moon — молодий /новий/ місяць
the night is yet young — ще не пізно; гeoл. новий, молодий; на початковій стадії цикла ерозії
3) зелений, недосвідченийI was too young in the trade to be successful — я дуже мало пропрацював в цій сфері, щоб досягти успіху
4) молодший, молодий ( про членів однієї сім'ї)5) маленький, невеликий6) живий, енергійний7) aвcтpaл. що недавно приїхавyoung hopeful — жарт. багатообіцяючий юнак; дівчина, що подає надії
young horse — cл. ростбіф
a young man in a hurry — ірон. гаряча голова
-
7 threadbare
adj1) потертий, зношений, пошарпаний2) старий, заяложений; набридлий3) бідно (погано) одягнений; у поношеному одязі* * *a1) потертий, зношений, порваний2) старий, що приївся, не новий3) погано одягнений; у поношеному одязі; обірванийthreadbare beggar — обшарпанець, злиденний у лахміттях
-
8 Лютер, Мартин
Лютер, Мартин (1483, Ейслебен, Саксонія - 1546) - нім. релігійний мислитель і реформатор, ідеолог Реформації, 350 ляйвнщ один із творців загальнонім. літературної мови. Вивчав класичну літературу і філософію в Ерфурті. Магістр вільних мистецтв (1501), докт. теології (1512), проф. теологічного ф-ту Віттенберзького ун-ту (від 1512 р.). Монах-августиніанець (1505-1523), священик (1507), проповідник у Віттенберзькій церкві (від 1516 р.). Започаткував нім. Реформацію маніфестацією "95 тез" біля дверей Віттенберзької церкви (1517); опублікував у 1520 р. публіцистичну трилогію - "До християнського дворянства німецької нації", "Про Вавілонський полон церкви", "Про свободу християнина"; прилюдно спалив папську буллу і церковні декреталії (1520); безкомпромісно відстоював свободу совісті (і своє вчення) на Вормському рейхстазі (1521); відмежовувався від інших (не лютеранських) протестантських віросповідань (анабаптизму, кальвінізму та ін.). Переклав з оригіналів на нім. мову Новий (1522) та Старий (1534) Завіти, перетворивши тим самим Біблію на народну книгу, а її мову - на осердя літературної нім. мови. Написав численні твори (тлумачення текстів Біблії, духовні пісні, байки тощо). До гуманістів ставився неоднозначно - як до союзників, але вважав, що вони заклопотані "людським" значно більше, ніж "Божественним". Співпрацював з главою нім. гуманістів Гуттеном; полемізував з Еразмом Роттердамським: його "Діатрибі, або міркуванням про свободу волі" (1524) протиставив трактат "Про рабство волі" (1525). Людина, за Л., вільна (чи невільна) не тоді, коли може вибирати, а коли вибрана Богом (чи, відповідно, Сатаною). Підтримував ідею розмежування сфер (та істин) розуму і віри. Розум сприймав як орган осягнення того, "що нижче нас", віру - того, "що над нами" В. чення Л. підірвало монополізм католицизму ("папства") й започаткувало засади нової протестантсько-євангельської парадигми теології і церкви. Воно ініціювало поворот: 1) від католицького законоцентризму, орієнтованого на Старий Завіт, до новозавітного християнства (власне, до "первісного християнства"); 2) від засади "Папа вище Писання" - до ствердження пріоритету Св. Письма над церковними переказами й настановами; 3) від виокремлення духівництва у вивищений над усіма стан - посередник між Богом і людьми - до принципу "всезагальності священства" ("кожен християнин - священик") і верховенства Христа над усіма посередниками; 4) від віри в авторитет і спасенність освячених законом "добрих вчинків" - до "віри в віру" (принципу sola fide - спасіння "лише вірою"); 5) від церкви як бюрократичної (і економічної) інституції - до церкви як громади рівнодостойних вірян. Крім того, Л. виступав за реорганізацію монастирів, ліквідацію целібату священиків, звільнення світських судів від верховенства церковного права, за загальну (безкоштовну для бідних) освіту і всестанову народну школу. Реформація, однією з чільних постатей якої був Л., відкрила дорогу плюралізму тлумачень Св. Писання, дедогматизації ставлення до Біблії, теологічній реабілітації усіх форм суспільно-корисної праці, а в тенденції - зближенню профанічного і сакрального Х. оча Л. - насамперед церковний діяч, а не філософ, але його вчення торувало шлях як нім., так і всій новоєвропейській філософії.[br]Осн. тв.: Повне видання творів Лютера: нім мовою. У 67 т.; лат. мовою. У 38 т.; рос. мовою "Вибрані твори" (1994). -
9 long-time
adj1) довготерміновий, довгочасний2) давній* * *aдовгостроковий; давній -
10 tune
1. n1) мотив, мелодіяcatchy tune — мотив, що легко запам'ятовується
2) мелодійність3) тон; звук; тембр (голосу)4) стрій, настроєністьthe piano is in (out of) tune — фортепіано настроєне (розстроєне)
5) злагода, гармоніяto change one's tune, to sing another (a different) tune — змінити тон; заговорити інакше
2. v1) настроювати (музичний інструмент)2) звучати, грати3) поет. співати, наспівувати4) пристосовувати (до чогось); приводити у відповідність5) гармоніювати, бути у злагодіtune up — а) настроювати інструменти (про музикантів); б) заспівати, заграти; в) жарт. заплакати (про дитину); г) настроювати (приймач); д) спорт., розм. розминатися
* * *I [tjuːn] n1) мелодія, мотивpopular tune — популярна мелодія /пісенька/; catchy tune мотив, що легко запам'ятовується
folk [stirring, plaintive] tune — народна [що хвилює, сумна]мелодія
a tune from Don Juan — пісенька/мотив/ з "Дон Жуана"
to the tune of smth — під яку-н. мелодію [ср. є]
to hum the tune of a song — муркотати /наспівувати/ мотив /пісеньку/; to hum the tune of the Blue Danube муркотати мотив "Блакитного Дунаю"
to play a tune with one's fingers on the window-pane — вистукувати пальцями якийсь мотив на шибці; музичний твір; музика
2) мелодійністьthis piece has very little tune about /in/ it — ця п'єса не відрізняється мелодійністю
3) icт. тон, звук; тембр ( голоси)to have good [poor] tune — добре [погано]звучати ( про голос)
4) лад, настроєністьthe piano is in [out of] tune — фортепіано налагоджене
to sing in [out of] tune — співати в тон [не в тон /фальшивити/]
to get out of tune — турбуватися; унісон
5) згода, гармоніяto be in tune with smb — ладнати /утив гарних стосунках/ з ким-н.
to be in tune with smth — мати гармонію з чим-л; відповідати чому-н.
to be in tune for smth — мати прихильність до чого-н.
to feel in tune for doing smth — бути настроєним зробити що-н.
to be out of tune with smb — не ладнати з ким-н.
to be out of tune with smth — йти врозріз з чим-н.
to be out of tune for smth — не бути налаштованим на що-н.. /
in perfect tune — доведений до кондиції, в ідеальному стані
to the tune of — в розмірі, на суму [ср. 1]
to some tune — на значну суму, значний розмір
we licked them to some tune! — ми їм дали як слід!, ми їх обробили під горіх!, ми їм всипали по перше число
to call the tune — задавати тон; господарювати
to change one's tune, to sing another /a different/ tune — змінити тон; заговорити інакше; заспівати на інший лад; заспівати іншу пісеньку; принишкнути
to dance /to pipe/ to smb s tune = — танцювати під чию-н. дудку
the tune the (old) cow died of — мотив, що ріже слух; какофонія, нудна, погано виконувана музика
II [tjuːn] vtheres many a good tune played on an old fiddle — пpиcл. = старий кінь борозни не зіпсує
to tune public opinion — налаштовувати громадську думку; формувати громадську думку; налаштовуватися, ловити ( tune about)
to be tuned — бути налагодженим, бути у хорошому стані
2) звучати; видавати звуки, музику; пoeт. співати, наспівувати3) пристосовувати (до чого-н.); приводити у відповідність (з чим-н.); a mind tune d to contemplation розум, створений для спогляданняto tune oneself to life in the tropics — пристосуватися /адаптуватися/ до життя в тропіках
4) бути в ладу, в гармонії гармонувати -
11 year
n1) рікfiscal year — бюджетний (фіскальний) рік
last (next, this) year — у минулому (у наступному, у цьому) році
2) pl вік, роки3) довгий період часуyear by year, year after year — щороку
from year to year — з кожним роком, рік у рік, щороку
in the year of grace (of our Lord) 1861 — у 1861 році від Різдва Христова
in this year of grace — ірон. в наші дні, у наш вік
* * *n1) год2) pl вік, роки; тривалий період часуthis [last, next] year — цього [минулого, наступного]року
academic /school year — навчальний рік
fiscal /financial year — бюджетний /фінансовий/ рік
calendar /legal, civil, artificial year — календарний рік
basal /base/ reference/ year — екон. базисний рік
astronomical /natural, solar, tropical, equinoctial year — ( астрономічний) тропічний рік
siderial year — сидеричний /зоряний/ рік
Sabbatic (-al) year — кожен сьомий рік, коли рілля, виноградники залишаються необробленними (у стародавньому, сучасному Ізраїлі); (творч відпустка на рік або півроку (надається раз на сім років викладачеві коледжу /університету для навчання, подорожі або відпочинку))
in the year of grace /of our Lord/ 1564 — у 1564 році від різдва Христова
in this year of grace upon — в наші дні, в нашому столітті
we shall return one year from today — ми повернемося ( рівно) через рік
from year to year, year by year, year after year — щороку; з кожним роком; рік від року
a three year's period — трирічний період /срок
first [second] year student — першокурсник [другокурсник]
to see the old year out, the new year in — проводити старий, зустріти Новий рік
he is old [young]for his years — він виглядає застарим [замолодим]( для своїх років)
a man in /of/ years — літня людина, людина в літах
to grow /to be getting on, to advance/ in years — старіти
she is in her twentieth year — їй ( йде) двадцятий рік
I haven't seen him for /in years — я не бачив його цілу вічність
in /from/ since/ the year dot /one/ — жарт. з прадавніх часів; = за царя Гороха
-
12 testament
n1) юp. заповіт, розпорядження на випадок смерті (звичн. last will and testament)2) (Testament) peл. завітthe New Testament — Новий завіт, євангеліє; див. the New Testament
3) прояв; свідчення ( дружби)4) викладення переконань, принципів; кредо -
13 threadbare
a1) потертий, зношений, порваний2) старий, що приївся, не новий3) погано одягнений; у поношеному одязі; обірванийthreadbare beggar — обшарпанець, злиденний у лахміттях
-
14 tune
I [tjuːn] n1) мелодія, мотивpopular tune — популярна мелодія /пісенька/; catchy tune мотив, що легко запам'ятовується
folk [stirring, plaintive] tune — народна [що хвилює, сумна]мелодія
a tune from Don Juan — пісенька/мотив/ з "Дон Жуана"
to the tune of smth — під яку-н. мелодію [ср. є]
to hum the tune of a song — муркотати /наспівувати/ мотив /пісеньку/; to hum the tune of the Blue Danube муркотати мотив "Блакитного Дунаю"
to play a tune with one's fingers on the window-pane — вистукувати пальцями якийсь мотив на шибці; музичний твір; музика
2) мелодійністьthis piece has very little tune about /in/ it — ця п'єса не відрізняється мелодійністю
3) icт. тон, звук; тембр ( голоси)to have good [poor] tune — добре [погано]звучати ( про голос)
4) лад, настроєністьthe piano is in [out of] tune — фортепіано налагоджене
to sing in [out of] tune — співати в тон [не в тон /фальшивити/]
to get out of tune — турбуватися; унісон
5) згода, гармоніяto be in tune with smb — ладнати /утив гарних стосунках/ з ким-н.
to be in tune with smth — мати гармонію з чим-л; відповідати чому-н.
to be in tune for smth — мати прихильність до чого-н.
to feel in tune for doing smth — бути настроєним зробити що-н.
to be out of tune with smb — не ладнати з ким-н.
to be out of tune with smth — йти врозріз з чим-н.
to be out of tune for smth — не бути налаштованим на що-н.. /
in perfect tune — доведений до кондиції, в ідеальному стані
to the tune of — в розмірі, на суму [ср. 1]
to some tune — на значну суму, значний розмір
we licked them to some tune! — ми їм дали як слід!, ми їх обробили під горіх!, ми їм всипали по перше число
to call the tune — задавати тон; господарювати
to change one's tune, to sing another /a different/ tune — змінити тон; заговорити інакше; заспівати на інший лад; заспівати іншу пісеньку; принишкнути
to dance /to pipe/ to smb s tune = — танцювати під чию-н. дудку
the tune the (old) cow died of — мотив, що ріже слух; какофонія, нудна, погано виконувана музика
II [tjuːn] vtheres many a good tune played on an old fiddle — пpиcл. = старий кінь борозни не зіпсує
to tune public opinion — налаштовувати громадську думку; формувати громадську думку; налаштовуватися, ловити ( tune about)
to be tuned — бути налагодженим, бути у хорошому стані
2) звучати; видавати звуки, музику; пoeт. співати, наспівувати3) пристосовувати (до чого-н.); приводити у відповідність (з чим-н.); a mind tune d to contemplation розум, створений для спогляданняto tune oneself to life in the tropics — пристосуватися /адаптуватися/ до життя в тропіках
4) бути в ладу, в гармонії гармонувати -
15 world
I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
16 year
n1) год2) pl вік, роки; тривалий період часуthis [last, next] year — цього [минулого, наступного]року
academic /school year — навчальний рік
fiscal /financial year — бюджетний /фінансовий/ рік
calendar /legal, civil, artificial year — календарний рік
basal /base/ reference/ year — екон. базисний рік
astronomical /natural, solar, tropical, equinoctial year — ( астрономічний) тропічний рік
siderial year — сидеричний /зоряний/ рік
Sabbatic (-al) year — кожен сьомий рік, коли рілля, виноградники залишаються необробленними (у стародавньому, сучасному Ізраїлі); (творч відпустка на рік або півроку (надається раз на сім років викладачеві коледжу /університету для навчання, подорожі або відпочинку))
in the year of grace /of our Lord/ 1564 — у 1564 році від різдва Христова
in this year of grace upon — в наші дні, в нашому столітті
we shall return one year from today — ми повернемося ( рівно) через рік
from year to year, year by year, year after year — щороку; з кожним роком; рік від року
a three year's period — трирічний період /срок
first [second] year student — першокурсник [другокурсник]
to see the old year out, the new year in — проводити старий, зустріти Новий рік
he is old [young]for his years — він виглядає застарим [замолодим]( для своїх років)
a man in /of/ years — літня людина, людина в літах
to grow /to be getting on, to advance/ in years — старіти
she is in her twentieth year — їй ( йде) двадцятий рік
I haven't seen him for /in years — я не бачив його цілу вічність
in /from/ since/ the year dot /one/ — жарт. з прадавніх часів; = за царя Гороха
-
17 год
1) рік, год (зап. гід, р. году), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа), (умен.) річок (р. -чка), годок (р. -дка), годочок (р. -чка). [З Новим Роком!]. Текущий год - цей (поточний, біжучий) рік. В этом год, в нынешнем году - цього року, цей рік, серік. В прошлом году - того року, минулого року, (у)торік, тогід. В позапрошлом году - позаторік. В будущем году - нарік. Относящийся к этому году, этого года - сьогорічний, цьогідній, сьоголітошній. Год тому назад - (уже) рік тому, буде тому рік. Из года в год - рік-у-рік, рік-повз-рік, год-у-год. С году на год - від року до року. Как в какой год - як під рік (год), як до року (году). В прежние годы - за колишніх (давніших) років. В 1917 году - 1917-го року, в 1917-му році. В один год - однього року. Через год - за рік, за год, у рік, у год. В продолжение года - через рік, протягом року. До истечения года - до року, до году. Каждый год - що-року, що- рік. Два раза в год - двічі на рік. Семь тысяч в год (плата) - сім тисяч річно. Отдавать в наём на год - наймати на рік, у год. Служить по найму на год - по годах ходити, у году бути. Пошёл кому-л. восемнадцатый год - на вісімнацятий рік пішло (звернуло) комусь, у 18-ий рік уступив хтось. Круглый год - цілий рік, від льоду до льоду. Полгода - півроку, півгода. Четвёртая часть года - квартал. Високосный год - переступний рік, Касянів рік. Время года - пора року, відміна року. [Чотири пори року]. Новый год - новий рік. Канун нового года - щедрий вечір. Поздравлять с новым годом (с определ. обрядами) - новолітувати. Родившийся в этом году, в прошлом году (о скоте) - селіток, торішняк;2) (возраст, годы) вік, літа. [Молоді літа. Дитячий вік]. Преклонные годы - похилий вік. Годы этого уже не позволяют - із літ це мені вийшло. Пока позволяют годы - поки служать літа. Годами стар - на літа старий. Годы проходят - літа (роки) минають. Прожить молодые годы - відмолодикувати. Срв. Лето.* * *рік, род. п. рокуго́ды — мн. роки́, -ків и ро́ки, -ків, літа́, род. п. літ
-
18 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
19 молодой
1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].* * *1) прил. молоди́й\молодой челове́к — а) (о юноше, холостом мужчине) па́рубок, -бка, юна́к, -а, молоди́й чолові́к, коза́к, -а, молоде́ць, -дця́; молоди́к, -а; диал. ле́ґінь, -ґеня; б) (обращение к юноше - зват.) па́рубче, юна́че, хло́пче, молоди́й чолові́че, коза́че, моло́дче
2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го -
20 calendar
I n1. календар; літочислення, стиль2. амер. порядок денний, розклад3. амер. список законопроектів, резолюцій тощо у порядку їх постановки на обговорення законодавчої палати- Christian calendar християнське літочислення, літочислення нової/ нашої ери; літочислення від Різдва Христового- Gregorian C. григоріанський календар, новий стиль- Julian C. юліанський календар, старий стиль- Jewish calendar єврейське літочислення- calendar of a conference/ meeting, etc. порядок денний конференції/ зборів/ засідання тощо- calendar of conferences/ meetings, etc. розклад конференцій/ нарад тощо- C. Wednesday календарна середа (для обговорення питань в Палаті представників, США)- C. of Bills and Resolutions список незавершених справ, що оголошується в кінці кожного дня роботи сенату (США)- House C. список законопроектів, переданих комітетами на обговорення Палати представників (США)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
старий — а/, е/. 1) Який прожив багато років, який досяг старості; прот. молодий. || у знач. ім. стари/й, ро/го, ч.; стара/, ро/ї, ж.; старе/, ро/го, с., розм. Людина, що прожила багато років. || у знач. ім. старі/, ри/х, мн.: а) те саме, що батьки 1); б) … Український тлумачний словник
новий — а/, е/. 1) Який недавно виник, з явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. || Якого ще не одягали, не носили; який зберіг свій первісний вигляд. || Якого раніше не використовували, не застосовували; який не був у вжитку. 2) … Український тлумачний словник
Ukrainische Weihnachten — (ukr.: різдво) werden nach dem julianischen Kalender gefeiert, was vor allem mit der Tradition der byzantinischen Kirche zusammenhängt. So feiert man den Heiligabend (святвечір, святий вечір) am 6. Januar (anstatt 24. Dezember), der erste… … Deutsch Wikipedia
Old New Year — The Old New Year (Russian: Старый Новый год, Ukrainian: Старий Новий рік, Macedonian: Стара Нова година) or the Orthodox New Year (Serbian: Православна Нова година or Pravoslavna Nova godina) is an informal traditional Slavic Orthodox holiday,… … Wikipedia
Nouvel An orthodoxe — Le Nouvel An orthodoxe (macédonien et serbe Православна нова година), appelé Ancien Nouvel An en Russie (russe : Старый Новый год) et en Ukraine (ukrainien : Старий Новий рік), est une fête traditionnelle de l Église orthodoxe slave,… … Wikipédia en Français
Nouvel an orthodoxe — Le Nouvel An orthodoxe (macédonien et serbe Православна нова година), appelé Ancien Nouvel An en Russie (russe : Старый Новый год) et en Ukraine (ukrainien : Старий Новий рік), est une fête traditionnelle de l Église orthodoxe slave,… … Wikipédia en Français
Посевание — восточно славянский обряд, совершавшийся в первый день нового года и направленный на обеспечение урожая в наступившем году. Входил в состав новогодних обходов домов и включал ряд действий, относящихся к магии первого дня[1][2]. Содержание … Википедия
заповіт — (розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті; передсмертна воля; настанова, наказ послідовникам / нащадкам), духівниця, тестамент, завіт (зазв. про Старий / Новий Завіт) … Словник синонімів української мови
List of cities in Ukraine — As of January 1, 2010 there are 459 cities (Ukrainian: мiсто, misto) in Ukraine. Below is the list of all cities by population as of 2001 Ukrainian Census. Contents 1 Cities in Ukraine 2 City status 3 See also … Wikipedia
Liste der Rajone der Ukraine — Die Rajone der Ukraine (ukrainisch in der Mehrzahlform Райони України/rajony Ukrajiny) sind kleine Verwaltungseinheiten in der Ukraine. 2006 gibt es 490 Rajone, die sich auf 24 Oblaste und die Autonome Republik Krim verteilen. Der… … Deutsch Wikipedia
Административное деление регионов Украины — Основная статья: Административное деление Украины Административно территориальное деление регионов Украины представляет собой второй (базовый) уровень административного деления. Он представлен районами (укр. район), городами областного подчинения … Википедия