Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

состав

  • 61 потяг

    I пот`яг
    техн. потя́г
    II п`отяг
    техн. по́езд ( состав), соста́в ( поезд)

    Українсько-російський політехнічний словник > потяг

  • 62 приймати

    принима́ть ( включать в состав)

    Українсько-російський політехнічний словник > приймати

  • 63 склад

    техн. склад, техн.; физ. содержа́ние ( состав), соста́в ( совокупность частей)

    Українсько-російський політехнічний словник > склад

  • 64 в

    1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;
    2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;
    3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;
    4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;
    5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;
    6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;
    7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;
    8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;
    9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;
    10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.
    * * *
    I
    ізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чний
    II предл.; тж. во
    1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов
    2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)
    III
    ітлення, осві́тлення

    Русско-украинский словарь > в

  • 65 командный

    командний, зверхній, старшинський. -ный состав - командний склад. -ные высоты - командні висоти.
    * * *
    кома́ндний

    кома́ндная пози́ция — воен. кома́ндна пози́ція; ( руководящий - о должности) кома́ндний, керівни́й, провідний, ключови́й, чолови́й

    Русско-украинский словарь > командный

  • 66 лексический

    лексичний. -ский состав языка - лексичний склад мови.
    * * *
    лингв.
    лекси́чний

    Русско-украинский словарь > лексический

  • 67 личный

    1) (имеющий в виду особу, относ. к лицам, особам вообще) особовий. -ный состав - особовий склад (-ду). -ный вред - ушкодження особи. -ное задержание - заарештування особи. -ный наём - найми (-мів);
    2) (необщий, частный) особистий, персональний, (собственный) власний, (индивидуальный) індивідуальний. [Дивився на Германа, як на свого особистого ворога (Франко). Особисті почування самого автора (Єфр.). Щирі патріоти забудуть про особисті сварки (М. Левиц.). Не слід оддаватися власному горю (Крим.)]. -ная выгода - особиста користь (-ти). -ная безопасность - а) безпечність особи; б) (собственная) особиста безпечність (-ности). -ный дворянин - особистий (персональний) дворянин. -ные дела - власні (особисті) справи (р. справ). Это мое -ное дело - це моя власна (особиста) справа. По своим -ным делам - у своїх власних (особистих) справах, за своїми -ними (-тими) справами. -ное достоинство - особиста гідність (достойність) (- ности). -ная жизнь - особисте (індивідуальне) життя. -ные интересы - особисті інтереси. - ный кредитор - особистий кредитор (-ра). -ная обида - особиста образа. -ные обстоятельства - особисті обставини (-вин). По -ным обстоятельствам - з особистих обставин. -ное обязательство - особисте зобов'язання. -ная ответственность - особиста (власна) відповідальність (-ности). Под свою -ную ответственность - на свою власну (особисту) відповідальність. -ные счёты - особисті рахунки (-ків). [Доводять особисті рахунки до найбільшої сили (Грінч.)];
    3) грам. - особовий. -ный глагол - особове дієслово. - ное местоимение - особовий займенник (-ка).
    * * *
    1) (относящийся к личности, персональный) особи́стий, персона́льний
    2) ( относящийся к лицам) особо́вий

    ли́чное де́ло — особо́ва спра́ва

    3) грам. особо́вий

    Русско-украинский словарь > личный

  • 68 мат

    плетёнка)
    I. мата, матка. [На дверях мата, щоб не задувало (Проскурівщ.). Нав'язали маток із соломи вікна від морозу затуляти (Чернігівщ.)].
    II. Мат -
    1) (тусклость поверхности) мат (-ту), матовість (-вости); (налёт на плодах) барва, суга, осуга, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки свіжі в барвою (Кам'янеч.). Яка сиза на сливах суга (Черніг.). Виноград щойно нарізаний, ще з осугою (Могилівщ.). Свид буває на сливках-угорках; його легко стерти рукою (Липовеч.). На аґрусі якась падь (Звиног.)];
    2) (состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну). Наводить, навести мат на что - наводити, навести мат на що, матувати, поматувати, тьмянувати, потьмянувати що;
    3) (в шахм. игре) мат. Шах и мат - шах і мат. Сделать шах и мат - зробити (завдати) шах і мат;
    4) (перен.: гибель, конец) мат, кінець (-нця), край (р. краю), капут; срв. Капут. [Завдати ворогові крайній мат (Франко)]. Ему пришёл мат - йому прийшов кінець (край, мат). Дело пришло к -ту - справі прийшов кінець (край). Дожить до мату - зубожіти геть до краю, дожити(ся) до останнього вбозтва;
    5) кричать благим, недаровым -том - кричати несамовито, криком кричати, кричати що-духу, репетувати, лементувати; (грубо) кричати як на живіт, на пуп кричати. Скакать лихим -том - що-духу, чим-дуж, навзаводи скакати. II.. Мат (матерная брань) - мат (-ту), матюк (-ка) и матюки (-ків). Крыть -том - крити матом (матюками).
    * * *
    I шахм.
    и пр. мат, -а
    II
    ( половик) ма́та; ма́тка
    III
    (матовость; шероховатость) мат, -у
    IV

    крича́ть (ора́ть, вопи́ть) благи́м ма́том — несамови́то (кри́ком) кричати, репетува́ти, крича́ти [як] на живі́т

    V
    ( брань) матюки́, -кі́в, лихослі́в'я

    Русско-украинский словарь > мат

  • 69 младший

    1) (летами) молодший, менший, ум. меншенький, меншечкий. [Молодші сестри спали з старшою (Кониськ.). Менша сестра літ не дійшла (Пісня). Та самий-же меншенький, та такий-же розумний синочок мій (Тесл.)]. Плиний -ший - Пліній Молодший. Самый -ший - наймолодший, найменший;
    2) (положением, чином) менший, (реже) молодший, (низший) нижчий, (не слишком) підстарший. [Самі, мовляв, і старші й менші (Номис). Майстри бувають старші, підстарші і менші (Київ)]. -ший помощник капитана - менший помічник капітана. -ший командный состав - нижчий (молодший) командний склад (-ду). -шие классы школы - нижчі класи школи.
    * * *
    моло́дший; ( по возрасту) ме́нший

    Русско-украинский словарь > младший

  • 70 начальствующий

    прлг. начальницький, керівний, (командный) командний. -щий состав - начальницький (командний) склад.
    * * *
    1) яки́й (що) старшину́є (старшу́є)
    2) в знач. прил. кома́ндний

    \начальствующий ие ли́ца — керівні́ осо́би, керівни́ки, -кїв

    \начальствующий ий соста́в а́рмии — командний склад а́рмії

    3) в знач. сущ. очі́льник, керівни́к

    Русско-украинский словарь > начальствующий

  • 71 нерабочий

    1) неробітний, неробочий, (свободный от работы) вільний від праці, (выходной) вихідний, (неприсутственный) неурядовий, неслужбовий, (праздничный) святний, святковий. [Неробочий день (Полт.). Була п'ятниця, неробочий день - неділя мусулманська (Ле). У мене завтра вільний (від праці) (вихідний) день (Київ). В неурядові години просять не турбувати (Київ)];
    2) неробітний, неробочий, (зап.) неробучий, (праздный) гулящий, вільний (від праці), (не знающий, не знавший труда) нетруджений, що праці не знає (не знав), (барский) панський, (нежный) ніжний, делікатний; срв. Гулевой. [Гулящий чоловік (Чуб. V). Все теє гуляще, дак таке випещене (Основа 1862)]. -чие руки - неробітні (неробо[у]чі, нетруджені, панські, делікатні) руки. [Наготувала і прядива, і ткання, щоб невістонька не склала руки свої неробочі (Ле). Ви паразити з водянистим мізком, ви неробучі, загрібущі руки (Франко). Білі неробучі руки (Коцюб.)];
    3) неробітний, неробочий, неробітничий, неробітницький, не робочого роду, панського роду. -чее происхождение - неробітне (неробітниче) походження. -чий состав, сектор правления - неробітничий склад, сектор (неробітнича частина) управи;
    4) см. Неработливый;
    5) сщ. - неробітник (-ка), неробочий (-чого).
    * * *
    неробо́чий

    Русско-украинский словарь > нерабочий

  • 72 относиться

    отнестись
    1) відноситися, віднестися;
    2) матем. - стосуватися, бути супроти. [Два стосується до чотирьох, як три до шістьох; или два супроти чотирьох те саме, що три супроти шістьох];
    3) см. Обращаться к кому;
    4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) - стосуватися до кого, до чого, належатися до кого, до чого. [Такі питання стосуються до археології. Ця справа належиться до вас]. Это ко мне не -сится - це до мене не стосується (не належиться). Не к тебе -сится - не до тебе річ, (шутл.) не твоє мелеться, не до тебе п'ють. Относящийся к чему - належний до чого. Неотносящийся к делу - сторонній. [Треба спинитись тут ще на одній ніби стороннй деталі (Єфр.)]. Село -сится к такой-то волости - село тягне, належить до такої волости. [Село Токарі тягне до Бешкинської волости];
    5) к кому, чему - ставитися, поставитися до кого, до чого; приймати, прийняти що; (редко) постать узяти до чого. [До мене ставляться як до рідного. Як поставилася до тієї звістки? Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (О. Пчілка)]. -ся к чему с уважением - шанувати, пошанувати кого, ставитися, поставитися з пошаною (з повагою) до кого. -ся пренебрежительно, отрицательно - нехтувати кого, що, помітувати ким, чим. -ся легкомысленно - легковажити, злегковажити що. [Справи цієї не злегковажено]. -ся хладнокровно, спокойно - ставитися спокійно до чого, холодним оком дивитися, поглядати на що. [Холоднішим оком поглядає читачка на «Тарасову ніч» (Грінч.)]. -ся несправедливо к кому - кривдити кого; (свысока) згори позирати; (враждебно) ворогувати на кого, проти кого, ставати ворожо проти кого, чого, око на кого мати, проти кого зуб мати. [Ворожо стають проти прав української мови (О. Пчілка)]. -ся с любовью, заботливо - жалувати кого. [Батько жалував нас обох рівно: і брата, і мене (М. Вовч.)]; (добродушно) добре серце мати до кого; (с отчуждённостью) чужим оком позирати на кого. К вам -сятся, как к людям - вас за людей мають. -ся каким-л. образом к делу - брати справу як. [Автор бере справу занадто серйозно (Єфр.)].
    * * *
    I несов.; сов. - отнест`ись
    1) ( проявлять своё отношение) ста́витися, поста́витися
    2) (несов.: входить в состав, в разряд кого-чего-л.) нале́жати
    3) (несов.: иметь касательство) стосува́тися, обхо́дити; ( принадлежать) нале́жати; ( приходиться) припада́ти
    4) (высказывать своё мнение, отзываться) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися
    5) (обращаться с вопросом, просьбой) зверта́тися, зверну́тися, вдава́тися, вда́тися
    6) несов. мат. відно́ситися
    7) строит., несов. відно́ситися; перено́ситися; відстороня́тися; відставля́тися; зарахо́вуватися, залі́чуватися, відно́ситися; припи́суватися; поя́снюватися, поясня́тися; зверта́тися; спрямо́вуватися; відру́буватися, відтина́тися; відрі́зуватися
    II
    (сев.: износиться) зноси́тися; ( об обуви) стопта́тися

    Русско-украинский словарь > относиться

  • 73 охватывать

    охватить
    1) (обнимать) обхоплювати, обхопити кого, що, обні[ій]мати, об(ій)няти, понімати, по(й)няти, осягати, осяг(ну)ти кого, що, (о)повивати, (о)повити. [Що то за цивілізація була, коли вона осягла тільки саме панство (Куліш)]. Это дерево не -тить руками - цього дерева не обхопиш руками. Зараза -ла весь город - пошесть усе місто обхопила. Этот период -вает несколько десятилетий - ця доба обіймає кілька десятиліттів. Пламя мигом -ло всё здание - полум'я враз поняло (обхопило) ввесь будинок. -ла прохлада - обняло холодком (прохолодило) кого. Истома -вает - млості беруть кого, млосно стає кому. -тить глазом - оком (за)сягати, за)сяг(ну)ти, зсягати; зсягнути оком, запосягти, захоплювати, захопити оком, зглянути оком, скидати, скинути оком. [Скільки можна було засягти оком на всі боки. Пшениці такий лан, що й оком не зглянеш]. -тить (постичь) умом, мыслью - збагнути, засягти що (розумом, думкою);
    2) (о чувствах, сне, дремоте и т. п.) понімати, поняти, обнімати, обняти, брати, взяти кого, (перен.) (о)повивати, (о)повити, о(б)гортати, о(б)горнути, окривати, окрити, поривати, порвати кого. [Радощі душу мені обнімали (Грінч.). Поняли його жалощі до тих нещасливих. Чогось і мене вже страх бере. Обгорнула мене самота. Горе тяжке оповило його. Мене пориває досада. Недобре почування окрило їй душу]. Грусть, тоска, жаль -вает кого - сум, туга, жаль понімає, бере, посідає кого. -ла зависть кого - заздрощі вхопили кого, завидки взяли кого, заздрість поняла кого. - ла страсть кого - жага (пристрасть) вхопила, поняла, взяла кого;
    3) (окружать) оточувати и оточати, оточити кого, що, ким, чим. См. Окружать, Облегать; (перехватать) перемацувати, перемацати, перелапувати, перелапати. Всё в лавке -тает, а ничего не купит - усе в крамниці перемацає, а нічого не купить. Охваченный - обхоплений, обнятий, по(й)нятий. -ный ужасом - понятий жахом.
    * * *
    несов.; сов. - охват`ить
    2) (окружать, опоясывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( окружать) ото́чувати, оточи́ти; ( облегать) обляга́ти, облягти
    3) (обволакивать, окутывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( обнимать) пойма́ти, пойня́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( окутывать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, сповива́ти, спови́ти; (осаждать - о чувствах, мыслях) перейма́ти, перейня́ти, обляга́ти, облягти́, окрива́ти, окри́ти; (о чувствах, сне) бра́ти, узя́ти (ві́зьме), забира́ти, забра́ти; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти
    4) (постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́, засяга́ти, засягну́ти и засягти́, охо́плювати, охопи́ти; (несов.: постичь) збагну́ти
    5) (включать в свой состав, вовлекать в круг действия чего-л.) охо́плювати, охопи́ти
    6) воен. охо́плювати, охопи́ти

    Русско-украинский словарь > охватывать

  • 74 пёстрый

    рябий, сорокатий, строкатий, пестрявий, красий, (насм.) рябомизий; (полосатый) перістий, (о птицах, в мелких пестринках) сіменастий, зозулястий, крап(ч)астий; (цветистый) кольористий, барвистий, різнобарвний, (узорочный) цят(к)ований. -рая корова, курица - ряба (періста) корова, ряба курка, зозуляста-сіменаста курка. -рая лошадь - рябий (строкатий) кінь. -рая материя - ряба (пестрява, цяткована) матерія. -рая толпа - різнобарвна (кольориста) юрба (юрма). -рый слог, состав - сорокатий (перістий) склад.
    * * *
    1) строка́тий, пістря́вий, ( рябой) ряби́й, (в разноцветных пятнышках, полосках) пері́стий, ( пятнистый) цятко́ваний, тарка́тий, тарка́нистий, ( о птицах с оперением в черных и белых пятнышках) зозуля́стий; ( разноцветный) барви́стий, різноба́рвний, ба́рвний
    2) перен. строка́тий, ( разнообразный) розмаї́тий, ( цветистый) барви́стий
    3) (вычурный - о слоге, речи) пишномо́вний, ( цветистый) кучеря́вий

    Русско-украинский словарь > пёстрый

  • 75 подвижной

    и подвижный
    1) жвавий, моторний, рух[ш]ливий, ворух[ш]ливий, ворушкий, движкий; (о живых существах ещё) меткий, непосидя[ю]чий, непосидя[ю]щий, побігущий, потовкущий, пострибущий, поворотн[к]ий; (об экипаже) бігкий. [Жвава як рибка в річці. Моторна як соколиця (М. Вовч.). На його звичайно ворушкому обличчі тепер був якийсь застиглий вираз (Корол.). Непосидюще кошеня. Побігуща дитина - не всидить, а все метушиться то туди, то сюди. Як-би я була трохи поворотніша, а то обмамурилась]. Шутл. об очень -ном существе - як на шрубах. [Ваша дівчина уся як на шрубах];
    2) (передвижной) рухомий, пересувний, поворотний, порушний. [Купив рухомі літери і заходився вчити сина читати. Проробив дірку і забив поворотною дощечкою. Порушне сполучення кісток (Троян.)]. -ной состав (на жел. дороге) - рухома частина.
    * * *
    тж. подв`ижный
    1) рухли́вий; ворушли́вий, ворухли́вий; ( живой) жва́вий; ( проворный) мото́рний; ( деятельный) дія́льний
    2) (передвигаемый; перемещающийся) рухо́мий; ( передвижной) пересувни́й

    подвижно́е равнове́сие — хим. рухо́ма рівнова́га

    подвижно́е ударе́ние — лингв. рухо́мий (пересувни́й) на́голос

    \подвижной мост — рухо́мий міст

    Русско-украинский словарь > подвижной

  • 76 присутственный

    урядовий, службовий. -ное место - урядове місце. -ные места - урядові установи, (стар.) уряди. -ный день, час - урядовий (службовий) день, -ва година. [В установі я буваю тільки в урядові години].
    II. Присутствие, присутствование (где, при чём) - присутність, бутність, притомність (- ости), буття (де, при чому). В -вии чьём, моём - в присутності, в притомності, при бутності чиїй, моїй, за буття (мого, твого и т. д.) де, перед ким, при кому. [В присутності моїй це сталося. При бутності нас двох (Волч. пов.). Я їй перед батьком говорила]. Почтить кого своим -вием - ушанувати кого своєю присутністю, притомністю. Не потерять -вия духа - не стратити духу, не звомпити. [Не звомпив-же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі (Сторож.)].
    II. Присутствие -
    1) (комната) урядова заля, урядове місце. Можно ли войти в -вие? - чи можна увійти в залю урядову?
    2) урядове засідання. -вие (заседание) будет продолжаться два часа - засідання тягтиметься дві годині. Во время -вия - підчас засідання. Состав -вия - склад присутніх, присутні.
    * * *
    службо́вий

    \присутственный день — службо́вий день

    прису́тственное ме́сто — прису́тствене мі́сце

    Русско-украинский словарь > присутственный

  • 77 светосостав

    ( светящийся состав) физ. світлосполу́ка

    Русско-украинский словарь > светосостав

  • 78 содержание

    1) утри́мування, утри́мання

    \содержание ние семьи́ — утри́мування (утри́мання) роди́ни (сім'ї́)

    2) держа́ння
    3) трима́ння, держа́ння

    \содержание ние постро́йки в надлежа́щем состоя́нии — трима́ння (держа́ння) буді́влі в нале́жному ста́ні

    \содержание ние под аре́стом — трима́ння (держа́ння) під аре́штом

    4) ( иждивение) спец. утри́мання, ко́шти, -тів, кошт, -у

    жить (быть, находи́ться) на \содержание нии — жи́ти (бу́ти) на утри́манні

    5) ( содержимое) вміст, -у; ( наличие) ная́вність, -ності; ( количество) кі́лькість, -кості

    \содержание ние кле́тки — вміст кліти́ни

    \содержание ние минера́ла в руде́ — вміст (кі́лькість, ная́вність) мінера́лу в руді́

    проце́нтное \содержание ние — проце́нтний вміст

    6) ( состав) склад, -у; ( концентрация) концентра́ція

    \содержание ние спла́ва — мет. склад сто́пу

    7) (смысл, сущность) зміст, -у

    \содержание ние кни́ги — зміст кни́жки (кни́ги)

    фо́рма — и

    \содержание ние — филос. фо́рма і зміст

    Русско-украинский словарь > содержание

  • 79 Набелка

    1) (действие) набілювання, оконч. набілення;
    2) (состав для беления) набіл (-лу).

    Русско-украинский словарь > Набелка

  • 80 Невход

    и Невхождение невхід (-ходу), невходження, невступ (-пу), невступання кого до чого, куди. -ние в состав чего - невходження (невступ) до складу чого.

    Русско-украинский словарь > Невход

Страницы

См. также в других словарях:

  • СОСТАВ — СОСТАВ, состава, муж. 1. только ед. Совокупность частей, элементов, образующих какое нибудь целое. « Можем ли мы, марксисты, обойти в Конституции вопрос о классовом составе нашего общества? Нет, не можем.» Сталин. Состав вооруженных сил страны.… …   Толковый словарь Ушакова

  • состав — См. количество, круг, смесь, число в полном составе, входить в состав, личный состав... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. состав соединение, смесь, строение, структура;… …   Словарь синонимов

  • СОСТАВ — СУСТАВ, СОСТАВ. Не подлежит сомнению, что в древнерусском языке суставъ и съставъ были вариантами одного и того же слова, выражая одни и те же значения ( член человеческого тела ) (см. С. М. Успенский. Язык смоленских грамот XII XIV вв. //… …   История слов

  • СОСТАВ — СОСТАВ, а, муж. 1. чего. Совокупность людей, предметов, образующих какое н. целое. Входить в с. президиума. Личный с. С. исполнителей. Офицерский с. армии. 2. Продукт смеси, соединения чего н. Лекарственный с. Химический с. 3. Сцепленные друг с… …   Толковый словарь Ожегова

  • Состав — 7. Состав и свойства золы и шлака ТЭС / Справочное пособие. Л.: Энергоатомиздат. 1985. Источник: П 78 2000: Рекомендации по контролю за состоянием грунтовых вод в районе размещения золоотвалов ТЭС 1. Состав и свойства золы и шл …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • состав — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? состава, чему? составу, (вижу) что? состав, чем? составом, о чём? о составе; мн. что? составы, (нет) чего? составов, чему? составам, (вижу) что? составы, чем? составами, о чём? о составах 1. Составом …   Толковый словарь Дмитриева

  • Состав «3,5» — 2.4.3. Состав «3,5» при хранении в баллонах под давлением представляет собой смесь 30 % сжиженной углекислоты СО2 и 70 % бромистого этила C2H5Br (жидкость с температурой кипения +38,4 °С). Углекислота добавляется для предотвращения загорания… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • состав — ▲ множество ↑ элемент состав множество элементов, составных частей какого л. целого; характеристика наполнения. в каком составе. включая. ↓ рецепт. рецептура. спектр. спектральный. калейдоскоп (музыкальный #). номенклатура. репертуар состав… …   Идеографический словарь русского языка

  • состав — СОСТАВ1, а, м Продукт смеси, соединения чего л. Вакуумная замазка пицеин имеет следующий состав: битум, шеллак, каучук. СОСТАВ2, а, м, только ед Определенное количество предметов, людей, образующих какое л. целое. Состав комиссии. СОСТАВ3, а, м… …   Толковый словарь русских существительных

  • Состав — предмет (множество), включающий (включающее) в себя множество частей (элементов, компонентов), а также описание качества, количества и иных характеристик частей такого предмета (множества). Примеры использования слова: Химический состав… …   Википедия

  • СОСТАВ — Зубной состав. Жарг. мол. Шутл. Зубы. Максимов, 158. Тронулся зубной состав у кого. Жарг. мол. Шутл. О выбитых зубах. Вахитов 2003, 181 …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»