Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

слуха

  • 1 слушатель

    слуха́ч, -а

    Русско-украинский словарь > слушатель

  • 2 слушательница

    слуха́чка

    Русско-украинский словарь > слушательница

  • 3 слушательский

    слуха́цький

    Русско-украинский словарь > слушательский

  • 4 набожный

    побожний, (реже набожний), святобожний, (богомольный) богомільний, (богобоязненный) богобоязний, богобоязливий. [Грішників бог не слухає, а коли хто побожнний і волю божу чинить, того слухає (Біблія). Такий побожний зробився: ні празника, ні неділі не пропустить (Сл. Ум.). Святобожна жінка (Харк.). Був дуже богомільний, ходив до церкви що-неділі (Н.-Лев.)]. -ный человек - побожний чоловік; срв. Набожник.
    * * *
    рел., перен.
    побо́жний, набо́жний, святобли́вий; богомільний, богомо́льний

    Русско-украинский словарь > набожный

  • 5 болтун

    1) базіка (общ.), базікало (м. и ср.), балакайло (м. и ср.), балакун, белькотун, клепалка (м.), лепетайло (м. и ср.), лопотун, лепетун, лепетень, патяка, (трещётка) торохтій, цокотун (ж. -туха), талалай, ляскун (ж. -куха), ляскотун (ж. -туха), (глупо несдержанный) - бовкало. [І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Ой, белькотун з його! Лепетень (лопотун) лепече, а дурень слуха];
    2) (яйцо) - бовтун, розбовток, запороток, бовтюк (уменьш. -ючок). [Яйце бовтун: смердюче].
    * * *
    I
    ( пустослов) балаку́н, -а, базі́ка, базі́кало, щебету́н, -а, бо́вкало, лепету́н, -а, ле́петень, -тня, торохті́й, -тія́, талала́й
    II
    ( яйцо) бовту́н, -а, розбо́вток, -тка, бовтю́к, -а

    Русско-украинский словарь > болтун

  • 6 внимать

    внять чему, что
    1) (слушать) слухати, вчувати, вчути, почути що. [Природи глас людина серцем слуха (Самійл.). Я тоді його (звук сурми) вчувала, як на волі полювала (Грінч.)];
    2) (относиться со вниманием) - см. Внимание. Внять мольбам - зглянутися (оглянутися) на благання, (умилостивиться) ублагатися. [Може суддя мого благання послухає, може він ублагається].
    * * *
    несов.; сов. - внять
    (кому-чему) ( слушать) слу́хати, почу́ти (кого-що), учува́ти, учу́ти (що); ( вслушиваться) услу́хуватися и услуха́тися, услухатися (в що), дослухатися и дослу́хуватися, дослу́хатися, прислуха́тися и прислу́хуватися и прислухо́вуватися, прислуха́тися (до чо́го)

    \внимать мольба́м (про́сьбам) — згляда́тися, згля́нутися на блага́ння (на проха́ння, на про́сьбу)

    \внимать призы́ву — прислуха́тися (прислу́хуватися, прислухо́вуватися), прислу́хатися до за́клику, сов. почу́ти за́клик

    Русско-украинский словарь > внимать

  • 7 вольнослушатель

    вільний слухач.
    * * *
    ві́льний слуха́ч (-а)

    Русско-украинский словарь > вольнослушатель

  • 8 вольнослушательница

    ві́льна слуха́чка

    Русско-украинский словарь > вольнослушательница

  • 9 галлюцинация

    галюцинація, галюцинування, мана, омана, обмара, примара, видиво (Л. Укр.); (слуха) слухова омана; (зрения) зорова омана.
    * * *
    галюцина́ція, марево

    Русско-украинский словарь > галлюцинация

  • 10 доноситься

    донестись доноситися, донестися, доходити, долинати, долинути.
    * * *
    I см. донашиваться II несов.; сов. - донест`ись
    1) (достигать чьего-л. слуха) доно́ситися, -носиться, донести́ся; ( долетать) доліта́ти, долеті́ти, долина́ти, доли́нути
    2) (сов.: домчаться) донести́ся

    Русско-украинский словарь > доноситься

  • 11 единоплеменник

    одноплеменець (р. -мінця), одномовець. [Не слухає батько моєї мови, - зато мене і по смерті, може, послухають штирнацять мільйонів моїх одномовців (Руд.)].
    * * *
    одноплемі́нник, одноплеме́нець, -мі́нця, єдиноплемі́нник

    Русско-украинский словарь > единоплеменник

  • 12 журить

    пожурить картати, покартати кого, докоряти кому, розказувати, розказати, вимовляти кому, угрущати кого. Журьмя журить - картати без просвітку. [Що-дня угрущаю, щоб не робив так - не слухає. Таку шкоду зробила - от я-ж їй розкажу! Та годі вже гримати на хлопця: я вже розказав йому, то й буде вже з його].
    * * *
    (кого) докоря́ти (кому), карта́ти, кори́ти (кого); вимовля́ти (кому́)

    Русско-украинский словарь > журить

  • 13 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 14 кивок

    кив (-ва). [Нехай же послухається кия, коли не слухається кива (Приказка). Підсунув угору шлика кивом (Куліш)].
    * * *
    киво́к, -вка́; кив, -у

    Русско-украинский словарь > кивок

  • 15 клевать

    Клюнуть клювати, клюнути, дзю[ьо]бати, дзю[ьо]бнути, (сильно) дзю[ьо]бонути. [На маківці сиділа, дрібен мачок дзюбала (Пісня). Клюють очі козацькії, а трупу не хочуть (Шевч.)]; (о рыбе) клювати, клюнути, (брать приманку) заїдати, заїсти червяка, (ловиться) братися, йнятися (несов.) [Сьогодні риба не йметься (Полт.). Клює - а не береться (Київщ.). Риба клювала (Коцюб.) Ще не клювало (безлич.). Коли поплавець дрижить, це риба заїдає червака (Звин.)]. -вать носом (сидя дремать) - куняти, клювати носом, окуні ловити. [Хто слухає, а хто окунів ловить (Квітка)]. Клюнуть носом - (шутливо) окуня впіймати. Денег куры не клюют - грошей без ліку; грошви не впрогорт. Клёванный - кльований, дзю[ьо ]баний. -ться - клюватися, клюнутися, дзю[ьо]батися, дзю[ьо]бнутися; срвн. Ловиться.
    * * *
    несов.; сов. - кл`юнуть
    клюва́ти, клю́нути; клю́кати, клю́кнути; ( о птицах) дзьо́бати и дзьоба́ти, дзьо́бнути, дзю́бати и дзюбати, дзю́бнути

    клева́ть но́сом — перен. куня́ти, клюва́ти но́сом, окуні́в лови́ти

    Русско-украинский словарь > клевать

  • 16 кличка

    1) (человека) прикладка, прізвище. [Смотрителеві тюрма дала прізвище «морда» (Коцюб.). Видумав на нього прізвище «дрохва» (Крим.)]. Давать, дать -ку кому - дражнити, продражнити кого; срвн. Кликать 3. [По-вулишному Макухою дражнять (Сл. Гр.)]. По -ке - на прізвище;
    2) (животного) назва, окличка. Животное знает свою -ку - тварина знає свою назву, слухає оклички. Пропала собака по -ке «Том» - забіг собака назвою (на окличку) «Том». По псу и -ка - по Савці свитка; якої масти, так і кличуть (Приказки). Не смотри на -ку, смотри на птичку - не в тім сила, чи кобила сива, а в тім, чи везе (Приказка).
    * * *
    ( человека) прі́звисько, при́кладка; ( животного) о́кличка, на́зва

    Русско-украинский словарь > кличка

  • 17 напоминание

    1) (действие) нагадування, пригадування;
    2) нагад (-ду), напомин (-ну), нагадування (-ння). [Слухає навіть таких неприємних нагадів (Рада). Самих нагадуваннів було мало (Н. Громада)].
    * * *
    нага́дування, нага́д, -у; прига́дування

    Русско-украинский словарь > напоминание

  • 18 невнятный

    1) (неясный для слуха) невиразний, нерозбірний, нерозбірливий. [Слова зливались у неї в горлі в невиразний крик (Коцюб.). Якийсь невиразний гомін розлігся в кав'ярні (Коцюб.). Воркоче щось невиразне (Л. Укр.). Листя иноді, чутливо стрепенувшись, шепотіло щось нерозбірне (Корол.)];
    2) (перен.) невиразний, неясний. -ная ласка - невиразна (неясна) ласка;
    3) (непонятный) незрозумілий, неясний. Им -тен этот язык - їм незрозуміла (нічого не промовляє) ця мова. -ное содержание читаемого - незрозумілий (неясний) зміст читаного.
    * * *
    1) невира́зний; ( плохо различаемый) нерозбірливий, нерозбі́рний; ( неясный) нея́сний и неясни́й
    2) ( непонятный) незрозумі́лий; ( неясный) неясни́й

    Русско-украинский словарь > невнятный

  • 19 плести

    и Плесть
    1) плести, заплітати, снувати, (неумело) корзати що. [Дівчата плетуть вінки. Вони снують навколо нього павутиння злости і замислів злочинних (Л. Укр.)];
    2) (плести вздор, болтать) плескати, верзти, базікати, торочити, теревенити, верзі[я]кати, варзякати, провадити, балясувати що. [Вона сама добре не розуміє, що плеще. Не верзи ка- зна-чого. Він і не слухає, а вона йому торочить. Варзякали вони таку дурницю. Чорт-зна що провадиш]. -сти ерунду - плести, що слина на язик наверне, теревені гнути, баляндраси точити. Лапти плесть - (переносно) ґав ловити. Плетёный - плетений. -тёная стена - горожена (плетена) стінка.
    * * *
    1) плести́; ( венок) звива́ти
    2) (перен.: сочинять, выдумывать) плести́, торо́чити

    Русско-украинский словарь > плести

  • 20 припадать

    припасть
    1) припадати, припасти, (прижиматься) тулитися, притулятися, притулитися, прихилятися, прихилитися, пригортатися, горнутися, пригорнутися до кого, до чого. [Василь аж до землі припадає, просить (М. Вовч.). Вона так і припала до дверей і слуха (Квітка). Все дам тобі, коли припавши поклонишся мені (Єв.). Притулилась до неї гарячим обличчям (Л. Укр.)]. -дать, -пасть на колени - уклякати, уклякнути, падати, впасти на коліна, навколішки. [Баба перед образами вклякнула (Чуб.)]. К ногам вашим -даю - до ніг ваших падаю (припадаю, стелюся). Дитя -пало к груди матери - дитина припала (притулилася, пригорнулася) до материних грудей. -дать на ногу - припадати, налягати на ногу, кульгати, накульгувати (на ногу);
    2) підпадати, підпасти. [Снігу трохи підпало)];
    3) припадати, припасти кому, нападати, напасти кого, приспічити кому. Охота учиться -пала - охота вчитися припала кому, напала кого;
    4) занепадати, занепасти, занедужувати, занедужати.
    * * *
    несов.; сов. - прип`асть
    1) припада́ти, припа́сти и поприпада́ти; ( прижиматься) притуля́тися и приту́люватися, притули́тися и попритуля́тися
    2) (несов.: слегка хромать) припада́ти [на но́гу], наку́льгувати
    3) (чем - несов.: болеть) хворі́ти, слабува́ти, слабі́ти (на що, чим); ( недомогать) незду́жати, неду́гувати, неду́жати
    4) (несов.: проявиться с силой) припа́сти

    Русско-украинский словарь > припадать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • слуха́ч — слухач, а …   Русское словесное ударение

  • СЛУХА ОРГАНЫ — (organa audites), воспринимают и анализируют звуковые колебания. У мн. беспозвоночных, примитивных хордовых и даже рыб С. о. воспринимают как звуковые, так и механич. (вибрационные) колебания низкочастотного диапазона. Из беспозвоночных настоящие …   Биологический энциклопедический словарь

  • слуха нарушений типология — см. типология людей с нарушениями слуха Психологический словарь. И.М. Кондаков. 2000 …   Большая психологическая энциклопедия

  • СЛУХА, ПОТЕРЯ — Мера недостаточности слуха, обычно представляемая как: (а) процент от нормальной остроты слуха для тонов различной частоты или (б) абсолютный порог в децибелах для тонов различной частоты. См. аудиограмма …   Толковый словарь по психологии

  • Слуха теории — – наиболее известными считаются две их них. Теория Гельмгольца или теория места (1860) предполагает, что высота воспринимаемого тона определяется областью максимальной вибрации базиллярной мембраны внутреннего уха. Та её часть, которая прилегает… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • СЛУХА, ОСТРОТА — См. острота слуха …   Толковый словарь по психологии

  • СЛУХА, ТЕОРИИ — Тому, кто смог бы представить адекватную теорию слуха, которая удовлетворительно объяснила хотя бы восприятие высоты и громкости звука, обеспечена Нобелевская премия. Известны две наиболее жизнеспособные теории – теория места и теория… …   Толковый словарь по психологии

  • Слуха органы —         специализированные органы животных и человека, служащие для восприятия и анализа звуковых колебаний. У многих беспозвоночных, примитивных хордовых и у рыб С. о. воспринимают не только звуковые, но и механические (вибрационные) колебания… …   Большая советская энциклопедия

  • СЛУХА, ОБЪЕМ — Термин, который иногда используется для обозначения объема восприятия для слуховых стимулов …   Толковый словарь по психологии

  • Нарушение слуха — МКБ 10 …   Википедия

  • Нарушения слуха (auditory disorders) — К Н. с. можно отнести потерю слуха, оторрею, боли и шум в ушах. Кондуктивные нарушения слуха Такого типа нарушения возникают вследствие болезни или закупорки звукопроводящего аппарата, напр., закупорки наружного слухового прохода серной пробкой,… …   Психологическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»