Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

слухатися

  • 41 заноситься

    занестись
    1) (гордиться, возноситься) заноситися, занестися, високо (вгору) нестися, занестися, великоноситися, удаватися, удатися в пиху, пишатися, запишатися, чванитися, зачванитися, зарозуміватися, зарозумітися, бундючитися, забундючитися, пиндючитися, запиндючитися, (образно) нестися, занестися поверх дерева, (зафорсить) закозиритися. [Чи ти багатий, чи гордуватий, чи високо несешся? (Пісня). Як пішла за поганенького панка, так тепер так уже великоноситься, а на нас і не дивиться (Харківщ.). Кожен, хто нестиметься вгору, принизиться (Єв. Луки). Да кого не постав начальством, зараз почне козиритися (Борзенщ.). Було слухатися дядини, було не нестися поверх дерев (Кониськ.)];
    2) -ться снегом и т. п. - заноситися, занестися, замітатися, заместися, запорошуватися, запорошитися, засипатися, засипатися, завіюватися, завіятися; (илом) замулюватися, замулитися; бути занесеним, заметеним, запорошеним и т. д.
    * * *
    I см. занашиваться II несов.; сов. - занест`ись
    1) зано́ситися, -но́шуся, -но́сишся, занести́ся; (улетать высоко, далеко и перен.) підніма́тися, підня́тися, -німу́ся, -ні́мешся и мног. попідніма́тися, підійма́тися, підійня́тися, -дійму́ся, -ді́ймешся и мног. попідійма́тися

    чересчу́р \заноситься ться — ( важничать) на́дто зано́ситися, ви́соко (вго́ру, го́рдо) нести́ся

    2) (сов.: начать нестись) поча́ти (-чне́) нести́ся
    3) страд. несов. зано́ситися; зано́ситися, підніма́тися, підійма́тися; зано́ситися, засипа́тися, заміта́тися, завіва́тися

    Русско-украинский словарь > заноситься

  • 42 когда

    1) нрч. вопрос. - коли? -да вы придёте? - коли ви прийдете? -да же? - коли-ж? Да и - да же работать? - та й коли-ж (та й коли його) працювати? -да бы? - коли-б?
    2) нрч. врем. указат. и неопредел. - коли. Вот -да - от (ось) коли, аж от (ось) коли. [Аж ось коли довідався, а то все не знав (Сл. Гр.)]. -да есть, а -да и нет - коли є, а коли й нема. -да-то - колись, колись-то. [Було колись - в Україні ревіли гармати (Шевч.). Колись-то було, та тепер загуло (Приказка)]. Бывший -да-то - колишній. -да-либо, -да-нибудь - коли, колись, коли- небудь, будь-коли, (редко) либонь-коли. [Зосмілюсь вас спитати: ви бачили коли дочку Баптиста? (Куліш). Люби, кого знаєш, та не смійся надо мною, як коли згадаєш (Шевч.)]. Зайдите ко мне -да-нибудь - зайдіть до мене коли(сь), коли-небудь. -да-нибудь вы пожалеете об этом - колись ви пожалуєте за цим. Если вы -да-либо осмелитесь это сделать - якщо (як) ви насмілитесь коли зробити це. Когда прислать вам эту книгу? -да- нибудь; -да-нибудь пришлёте - коли прислати вам цю книжку? - коли-небудь; колись пришлете. Более чем -да-либо - більш ніж коли (будь-коли). -да бы то ни было, -да ни есть, -да-угодно, -да-попало - аби-коли (будь-коли), хоч коли, коли припаде, коли трапиться. [Такі розмови однаково були-б велися не тільки тепер, але й будь-коли (Крим.)]. Кое-когда - см. отдельно;
    3) нрч. относит., союз врем. - як, коли, (редко) що, де. [Були золотії віки, як пісня і слово були у шанобі (Л. Укр.). Як побачив він дівчину, спинивсь (Крим.). Прийде час, коли з білих дівочих рук спадуть кайдани (Грінч.). Робочої доби, що людей в селі нікого немає, - він сам собі ходить (М. Вовч.). Де Христос родився, той день празднуємо (Чуб. III)]. -да - тогда - коли - тоді, як - тоді. [Коли хліб, тоді й розум (Номис). Наш край кохали ми й тоді, як ви ще кашку їли (Самійл.)]. -да - то - коли - то, як - то. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Н.-Лев.)]. А -да, -да же - а коли, коли-ж. В ту минуту, -да я выходил - в ту хвилину (тої хвилини), як (коли) я виходив. Настанет день, -да мы увидимся - настане день (днина), коли (що тоді) ми побачимось. Вы должны слушаться, -да вам приказывают - ви повинні слухатися, коли вам наказують. -да вам угодно - коли вам охота. -да ни - хоч коли, (реже) коли не. -да к вам ни зайдёшь, вас нет дома - хоч коли зайдеш до вас (коли до вас не зайдеш), вас нема вдома (то все немає вас удома). -да бы ни - хоч-би коли, хоч коли-б, коли-б не. Примите его, -да бы он ни пришёл - прийміть його, хоч-би коли (хоч коли-б) він прийшов. -да бы - коли-б. Не было такого случая, -да бы я не был рад видеть вас - не було такого випадку, щоб я не був радий бачити вас;
    4) союз условн. - коли, як, якщо, (ведь) що; см. Если. [Чи-ж варто було жалкувати за минулим, коли воно виявило себе банкрутом? (Єфр.). Як поділимось ми працею й наукою, то аж тоді буде на світі добре всім (Н.-Лев.). Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого (Рудч.)]. А -да так, то - а коли (як, якщо) так, то. В случае, -да он придёт - якби він прийшов; у тому разі, як він прийде. -да бы - якби, коли-б, щоб, якби-що, (зап.) коби, коб. [Якби я хоч на хвилину скинув цей залізний панцер, кров-би кинулась потоком (Л. Укр.)]. -да бы вы знали, как он зол - якби (коли-б) ви знали, який він злий. -да бы не - якби не, коли-б не, якби-що не, щоб не, (зап.) коби не. [Якби не ті літа важкої муки, то я сам присяг-би нині, що се був сон (Франко). Коли-б не він - надгробок укрив-би двох панів (М. Рильськ.). Може воно було-б і гарніш, якби-що я зовсім не родилася (Крим.). Ви хіба забули, що, коб не ми, то вам-би був кінець (Вороний)]. О -да бы! - о, якби! о, коли-б! щоб! бодай!
    * * *
    1) нареч. коли́

    \когда да бы — ( если бы) коли́ б, якби́

    2) (нареч.: когда-нибудь) коли-не́будь, коли́сь, коли
    3) союз коли́, якщо́

    Русско-украинский словарь > когда

  • 43 мужик

    1) мужик (-ка), чоловік (-ка), (зап. и гал.) хлоп (-па), (крестьянин) селянин, (стар.) посполитий (-того). [Коли-б не мужик (не хлоп) та не віл, не було-б панів (Приказка). Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать (Приказка). До панів - пан, а до мужиків - мужик (Номис). Доля, як лихоманка, не розбира, на кого насідається: чоловік, чи пан - їй все однаково (Основа 1861). Пан на троні, а хлоп на ослоні (Номис).]. Нас хлопами взивали, канчуками сікли нас (Франко). Ой, задумав селянин міщаночку брати, вона-ж йому відказала: «я не вмію жати» (Пісня)]. Быть -ком - бути мужиком, мужикувати, мужичити. [Тут мужикував, там пануватимеш (Мирн.)];
    2) (пренебр.: неуч, невежа) селюк, простак, сіряк (-ка), чубрій (-рія), очкур (-ра), ціпов'яз, мазниця, (вахлак) ґевал, (зап.) мудь (-дя). [Батько його був селюк, якого-ж ти поводження від його сподівався? (Київщ.). Для нас ви ворог, зрадник і простак (Франко). Сам крепак, неодукований сіряк (Шевч.). Міщанин називає селянина - очкур, чубрій, а селянин міщанина - салогуб (Основа 1862). Чи ти-ж, мазнице, вчився в школі? (Н.-Лев.). З виду він і по одежі не ґевал, а щось не просте (Стор.) Хлоп хлопом! мудь мудьом! - Не дай боже з хлопа пана! (Франко). Мудя масти лоєм, а він смердить гноєм (Номис).]. -жик сиволапый - мужлай (-лая), мугир (-ря), мурло. [Треба, каже, вас, мужлаїв, провчити, щоб ви знали, як слухатися (Грінч.). Бо він, бачте, пан, а ми мугирі (Звин.)];
    3) народн. - мужик, чоловік; срв. Муж 2.
    * * *
    1) ( крестьянин) дорев. мужи́к, -а
    2) ( неотёса) бран. мужи́к, селю́к, -а
    3) ( мужчина) чолові́к, мужчи́на; мужи́к
    4) ( муж) мужи́к; чолові́к

    Русско-украинский словарь > мужик

  • 44 нога

    1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);
    2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;
    3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;
    4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;
    5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).
    * * *
    нога́

    быть (стоя́ть) на ра́вной \нога ге́ с кем — бу́ти (стоя́ти) на рі́вній нозі́ з ким

    взять (дать) \нога гу — узя́ти (да́ти) но́гу

    в \нога га́х — в нога́х

    встать с ле́вой (не с той) \нога ги́ — стати на ліву (не на ту) ногу, вста́ти лі́вою ного́ю

    дава́й Бог \нога ги — дава́й (дай) бо́же но́ги, но́ги на пле́чі

    еле́ (едва́, наси́лу) \нога ги волочи́ть (влачи́ть, таска́ть) — ле́две (ледь, наси́лу) но́ги волочи́ти (волокти́, тягти́, тягну́ти)

    идти́ (шага́ть) [\нога га́] в \нога гу — іти́ (ступа́ти, крокува́ти) [нога] в но́гу

    идти́ в \нога гу с чем — іти́ в но́гу з чим

    кла́няться в \нога ги кому́ — кла́нятися (уклони́тися) в но́ги кому́

    к \нога ге — воен. до ноги́

    ле́вой \нога гой сде́лать что — перен. разг. лі́вою ного́ю зроби́ти що

    на \нога га́х — на нога́х

    на широ́кую (на большу́ю, на ба́рскую) \нога гу — на широ́ку но́гу, розкошу́ючи; на всю губу́

    не слыша́ \нога г [бежа́ть, мча́ться] — не чу́ючи (не чувши) ніг під собо́ю [бі́гти, мча́ти, мча́тися]

    ни \нога го́й к кому́ (куда́) — перен. ні ного́ю до ко́го (куди́)

    \нога га́ за́ но́гу идти́ (тащи́ться, плести́сь) — нога́ за ного́ю іти́ (тягти́ся, пле́нтатися)

    одна́ \нога га́ здесь [а] друга́я там — одна́ нога́ тут, [а] і́нша там; одна́

    \нога га́ в моги́ле (в гробу́) — одна́ нога́ в труні (в домови́ні)

    стои́т одно́й \нога гой в моги́ле (в гробу́) кто — см. гроб

    отку́да [то́лько] \нога ги взяли́сь — зві́дки (де) [тільки] си́ли взяли́ся (си́ла взяла́ся)

    поста́вить (организова́ть) что на каку́ю \нога гу — перен. поста́вити (організува́ти) що на яку́ но́гу

    поста́вить (подня́ть) на́ но́ги кого́ — перен. поста́вити (підня́ти) на но́ги кого́

    слета́ть на одно́й \нога ге куда́ (к кому́) — зліта́ти на одні́й нозі́ куди́ (до ко́го)

    со всех ног [броса́ться, кида́ться] — з усі́х ніг (скі́льки си́ли, щодуху, що є ду́ху, скі́льки ду́ху, чимду́ж, чимду́жче, щоси́ли, щоси́л, що є си́ли, що є сил) [ки́датися]

    стать (встать, подня́ться) на́ ноги — ста́ти (вста́ти, підня́тися) на но́ги

    стать на дру́жескую (на коро́ткую) \нога гу с кем — ста́ти на дру́жню (на коро́тку) но́гу з ким

    стоя́ть на [свои́х, со́бственных] \нога га́х — стоя́ти на [своїх, вла́сних] нога́х

    хрома́ть на о́бе \нога ги́ — кульга́ти (шкутильга́ти) на оби́дві ноги́

    чего́ моя́ (твоя́) [ле́вая] \нога га́ хо́чет — чого́ моя́ (твоя́) [ліва] нога́ хо́че

    что́бы \нога ги́ чье́й не́ было у кого́ (где) — щоб нога́ чия́ не була́ (щоб ноги́ чиє́ї не було́) в ко́го (де)

    Русско-украинский словарь > нога

  • 45 ослушиваться

    ослушаться, ослушаться не слухатися, не послухатися кого, чого, переступити волю чию.
    * * *
    I строит.
    вислу́хуватися, вислухо́вуватися
    II несов.; сов. - осл`ушаться
    ( проявлять непослушание) не слу́хатися, не послу́хатися, не слу́хати, не послу́хати

    Русско-украинский словарь > ослушиваться

  • 46 подчиняться

    подчиниться
    1) (сред. з.) підлягати, підлягти, улягати, улягти кому, чому, підхилятися (хилитися), підхилитися, підклонятися, підклонитися кому, чому или під кого, під що, (повиноваться) коритися, підкорятися, підкоритися, с[у]корятися, с[у]коритися, піддаватися, піддатися кому, чому, послухати кого и кому, слухати, слухатися, послухатися кого, чого. [Не хочуть підлягати їхнім постановам. Тому чи иншому впливу підлягаючи (Єфр.). Підляг батьківській волі. Не всі йому піддавались (Свидн.). Годі вже нам дурням сидіти та коритися розумним глитаям (Грінч.). Я не вкорюсь нікому (Самійл.). Козаки слухають тільки того, кого своїм старшим сами узнають (Куліш)]. -няться власти, постановлению - підлягати владі, постанові. -няться закону, требованиям общества - підлягати закону (-нові), вимогам громади (суспільства);
    2) (стр. з.) підбиватися, підгортатися, підхилятися, бути підбитим, підгорнутим, підхиленим. -няться, грам. - підряджуватися, підрядитися, бути підрядженим чому.
    * * *
    несов.; сов. - подчин`иться
    1) ( повиноваться) корити́ся и підкоря́тися, підкори́тися, скоря́тися, скори́тися и поскоря́тися, підляга́ти, підлягти́, підхиля́тися, підхили́тися; диал. уляга́ти, улягти́
    2) ( быть в зависимости) підпорядко́вуватися, підпорядкува́тися; ( быть в подчинении) підляга́ти, підлягти́
    3) несов. грам. бу́ти підпорядко́ваним, підпорядко́вуватися; ( о предложении) бу́ти підря́дним
    4) страд. (несов.) підкори́тися; підпорядко́вуватися

    Русско-украинский словарь > подчиняться

  • 47 defy

    v відверто не підкорятися/ не слухатися, ігнорувати, нехтувати, зневажати
    - to defy public opinion зневажати/ ігнорувати громадську думку
    - to defy a resolution не дотримуватись резолюції, ігнорувати резолюцію

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > defy

  • 48 disobey

    v
    не скоритися, не підкоритися, не слухатися, порушувати (закон тощо)

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > disobey

  • 49 obey

    v
    1. слухатися, коритися
    2. керуватися чимсь, наслідувати щось
    - to obey the rule підкорятися правилу, дотримуватися правила

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > obey

  • 50 słuchać się

    [слухачь шіê]
    v.ndk

    Słownik polsko-ukraiński > słuchać się

  • 51 бойсын-

    коритися, підкорятися, слухатися О.

    Урумско-украинский словарь > бойсын-

  • 52 диннен-

    I
    прислухатися, слухатися Г-СГ; диннен послухай СГС.
    II
    обертатися в віру, приймати віру К.

    Урумско-украинский словарь > диннен-

  • 53 диннендир-

    змусити слухатися, упокорити К.

    Урумско-украинский словарь > диннендир-

  • 54 диңлен-

    бути чутим, прислухатися, слухатися О.

    Урумско-украинский словарь > диңлен-

  • 55 диңнен-

    пильно слухати, слухатися, прислухатися, начувати СМ-У.

    Урумско-украинский словарь > диңнен-

  • 56 сӧз

    слово, вислів, мовлення, мова, обіцянка; сӧз ал- брати слово, змушувати обіцяти К; сӧз бағы умова, домовленість угода О; сӧз бер- СБ, сӧз вер- К давати слово, обіцяти; сӧз бозпорушувати слово К; сӧз дэгишобмінюватися умовами, заручатися взаємною підтримкою К; сӧз кӧтэр- розводити балачки К; сӧз сӧзни ачай слово відкриває розмову СБФ; сӧз т'елип т'есийлер домовлятися й давати один одному слово Б; сӧз тут- дотримувати слова; слухатися К, М; сӧз т'ес- вирішувати, ухвалювати, домовлятися остаточно О, К; сӧз эт- говорити, казати Г, умовити, домовитися, погодити О; сӧзге т'ельпіддатися на умовляння СБФ; сӧздэн дӧн- відмовлятися від свого слова СК; сӧзге т'ельСБФ, сӧзе т'ель- К піддатися на умовляння; сӧзе т'елиш- домовлятися, сходитися на чому К; сӧзиме йалан йох у моїх словах брехні немає СБЧ; сӧзлериндэн чыхмаз ыды він їх слухався М; сӧзне бах- довіритися слову СМ, К; сӧзне тур- дотримувати слова К; сӧзне хал- лишатися при своєму слові К; сӧзӱн йере ал- брати слово назад, відступати від свого слова СГ; йизли сӧз секретні розмови Г.

    Урумско-украинский словарь > сӧз

  • 57 тынла-

    слухати, слухатися, прислухатися, підслуховувати СБ.

    Урумско-украинский словарь > тынла-

  • 58 тынлан-

    бути слухняним, слухатися СБ.

    Урумско-украинский словарь > тынлан-

  • 59 handle

    1. n
    1) ручка [важіль] керування (повітряним судном)
    2. v
    1) бути слухняним у керуванні, слухатися (керма)\ 2) керувати (повітряним судном), пілотувати
    3) контролювати, командувати
    4) обробляти; оформляти; обслуговувати

    to handle troopsвійськ. командувати військами

    - door jettison handle - lock handle

    English-Ukrainian dictionary of aviation terms > handle

  • 60 obey

    v
    1) коритися (напр. закону)

    English-Ukrainian dictionary of aviation terms > obey

См. также в других словарях:

  • слухатися — аюся, аєшся, недок. 1) Дотримуватися чиїх небудь порад, прохань, повчань. 2) Коритися кому , чому небудь, виконувати чиїсь накази, розпорядження і т. ін. || перев. із запереч. не. Підкорятися кому , чому небудь, слухняно діяти (про керовані… …   Український тлумачний словник

  • слухатися — [слу/хатиес а] айус а, айеіс :а, айеіц :а, айуц :а …   Орфоепічний словник української мови

  • слухатися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • слуховати — слухатися …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • прислухатися — I (напружуючи слух, намагатися почути щось), прислухуватися, прислуховуватися, у[в]слухатися, у[в]слухуватися, у[в]слухатися, наслухати, наслухувати, дочуватися, дочутися II ▶ див. зважати, слухатися …   Словник синонімів української мови

  • рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… …   Український тлумачний словник

  • слухати — аю, аєш, недок. 1) перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким , чим небудь звуки; намагатися сприймати що небудь слухом. || Сприймаючи слухом, чути що небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого небудь. || Прислуховуючись,… …   Український тлумачний словник

  • непокірний — 1) (який не хоче підкорятися кому н., слухатися когось); непокірливий (схильний до непокори); норовистий, норовливий (непокірний і впертий); перекірливий (який постійно вступає в суперечки, опирається, не хоче слухатися); неслухняний (який не… …   Словник синонімів української мови

  • вислухуватися — ується і вислухо/вуватися, ується і рідко ви/слухатися, ається, недок. Пас. до вислухувати, вислуховувати і вислухати …   Український тлумачний словник

  • відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… …   Український тлумачний словник

  • коритися — рю/ся, ри/шся, недок., кому, чому. Беззаперечно слухатися кого небудь, підлягати комусь, чомусь; підкорятися. || чому. Робити, чинити, поводитися відповідно до чого небудь, згідно з чимсь …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»