-
1 муж
1) (мн. мужи) муж (-жа, мн. мужі, -жів). [Ой, там стояла мужів громада, мужів громада, велика рада (Чуб.). Блаженний муж на лукаву не вступає раду (Шевч.)]. Муж совета - громадський муж, радний муж. [Правили землею старші родовики, громадські мужі, сходячись із сіл у одне місце на народнє віче (Куліш). Громадськії мужі і братчики козацтво (Грінч.)]. Государственный муж - державний муж. Учёный муж - учений муж, муж науки. Величайшие -жи древности - найбільші мужі давнини (старого світу);2) (мн. мужья) чоловік, муж, (супруг) дружина (ж. и м. р.), подружжя (-жжя), (диал.) мужик (-ка); (для вежливости) старий (-рого). [Чоловік та жінка - то найкраща спілка (Приказка). Журилися муж з жоною, що дітей не мали (Рудан.). Чоловіче мій, дружино моя, завіз ти мене, де роду нема (Пісня). Як не хочеш, мій миленький, дружиною бути, то дай мені таке зілля, щоб тебе забути (Пісня). Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя (Стор.). Та ще на біду і мужика її нема дома (Квіка). Здорові були! А де се ваш старий? (Сл. Гр.)]. Законный муж - шлюбний чоловік. [І чоловік буде, хоч не шлюбний, а все-таки чоловік (Коцюб.)]. Ревнивый муж - ревнивий чоловік, (зап.) заздрісний чоловік. Снисходительный муж - лагідний чоловік. Слабохарактерный муж - плохий чоловік. Муж и жена - одна сатана - муж та жона - одна сатана, чоловік та жінка - одна спілка.* * *1) чолові́к; ( супруг) дружи́на, подру́жжя; мужи́к, -а;, диал. муж2) рит. мужучёный \муж — уче́ний муж
-
2 зять
(муж дочери) зять (-тя), (муж сестры) шваґер (-ґра). [Хвали, мати, того зятя, що я полюбила (Метл.)]. Приёмный зять - приймак (-ка), приймит (-та). Зятья - зяті (-тів, тв. зятями и зятьми), (диал.) зятері. Отец -тя - сват (-та).* * *зять, -тя -
3 консорт
( муж королевы) консо́рт -
4 Детородные органы
(муж. и жен.) природження (ср. р.). -
5 ქმარი
муж, чоловік -
6 замуж
нрч. заміж. [Убогого полюбила, мати заміж не пустила (Шевч.). Візьму заміж за себе (Пісня)]. Выходить, выйти -муж - іти, піти заміж за кого, дружитися, одружитися з ким, зашлюбитися з ким, віддаватися, віддатися, (о мн.) повіддаватися за кого, поодружуватися з ким; (образно) зав'язати голову (косу), покрити косу, (о несчастл. замужестве образно) зав'язати світ кому. [Чи за иншого пішла, чи мене чекаєш? (Пісня). Зашлюбитись, не дощик перечекати (Номис). Віддалася за Андрія (Коцюб.). Мої подруги всі вже поодружувалися. Я не буду, козаченьку, коси покривать (Пісня). Зав'язала головоньку, - не розвяжу довіку (Чуб. V). Взяли мене, ізвінчали і світ мені зав'язали (Пісня)]. Выйти -муж раньше старшей сестры - (шутливо) під корито підвернути старшу. [Менша, та раніш піде заміж, підверне старшу під корито (Г. Барв.)]. Выдавать, выдать -муж - давати, дати (заміж), віддавати, віддати (заміж), дружити, одружити. [Синів женити, а дочок давати, родичів на весілля звати (Мет.). Тому сина женити, тому дочку дружити (Основа)].* * *нареч.за́міжвыходи́ть, вы́йти (идти́, пойти́) \замуж ж за кого́ — вихо́дити, ви́йти (іти́, піти́, мног. повихо́дити) за́між за ко́го, одру́жуватися, одружи́тися и мног. поодру́жуватися з ким, віддава́тися, відда́тися за ко́го, бра́ти, узя́ти шлюб з ким; сов. зашлю́битися з ким
-
7 дядя
1) (брат отца или матери; муж тётки) дядько, дядьо, (в зап. местностях различают: брат матери - вуй, вуйко, а брат отца - стрий (р. -ия). Жена родного дяди - дядина (р. -ни). [Тітка - то рідна сестра материна або батькова, а дядина - не рідна, тільки жінка рідного дядька];2) (вежливо - всякий посторон. человек средних л.) - дядько, дядьо (р. -дя).* * *1) (брат отца или матери, муж тётки) дя́дько; (брат отца диал.) стрий, стрик; (брат матери диал.) вуй, ву́йко2) ( мужчина) дя́дько, дя́дя, дя́дьо; добро́дій; диал. ву́йко; (в обращении - зват.) дя́дьку, дя́дю; добро́дію; ву́йку3) ( рослый мужчина) шутл. дя́дя -
8 мужество
1) (состояние мужчины, муж. пола, противоположн. женству) чоловічість, мужність (-ости);2) (муж. возраст) мужність, мужній вік (-ку), (возмужалость) змужнілість (-ости). Борода - признак -ства - борода - ознака мужности (змужнілости);3) (доблесть) мужність, (отвага) відвага, звага, (смелость) сміливість, смілість (-ости). [Влада не має сили й мужности признатися в своїх гріхах (Н. Рада). Благав її витерпіти і з мужністю перенести горе (Н.-Лев.). Спинилася, сподіваючись од його якого слова, що додало-б їй відваги (Грінч.). Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Л. Укр.)]. Вооружиться всем своим -ством - зібрати всю свою мужність (відвагу).* * *му́жність, -ності -
9 мужик
1) мужик (-ка), чоловік (-ка), (зап. и гал.) хлоп (-па), (крестьянин) селянин, (стар.) посполитий (-того). [Коли-б не мужик (не хлоп) та не віл, не було-б панів (Приказка). Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать (Приказка). До панів - пан, а до мужиків - мужик (Номис). Доля, як лихоманка, не розбира, на кого насідається: чоловік, чи пан - їй все однаково (Основа 1861). Пан на троні, а хлоп на ослоні (Номис).]. Нас хлопами взивали, канчуками сікли нас (Франко). Ой, задумав селянин міщаночку брати, вона-ж йому відказала: «я не вмію жати» (Пісня)]. Быть -ком - бути мужиком, мужикувати, мужичити. [Тут мужикував, там пануватимеш (Мирн.)];2) (пренебр.: неуч, невежа) селюк, простак, сіряк (-ка), чубрій (-рія), очкур (-ра), ціпов'яз, мазниця, (вахлак) ґевал, (зап.) мудь (-дя). [Батько його був селюк, якого-ж ти поводження від його сподівався? (Київщ.). Для нас ви ворог, зрадник і простак (Франко). Сам крепак, неодукований сіряк (Шевч.). Міщанин називає селянина - очкур, чубрій, а селянин міщанина - салогуб (Основа 1862). Чи ти-ж, мазнице, вчився в школі? (Н.-Лев.). З виду він і по одежі не ґевал, а щось не просте (Стор.) Хлоп хлопом! мудь мудьом! - Не дай боже з хлопа пана! (Франко). Мудя масти лоєм, а він смердить гноєм (Номис).]. -жик сиволапый - мужлай (-лая), мугир (-ря), мурло. [Треба, каже, вас, мужлаїв, провчити, щоб ви знали, як слухатися (Грінч.). Бо він, бачте, пан, а ми мугирі (Звин.)];3) народн. - мужик, чоловік; срв. Муж 2.* * *1) ( крестьянин) дорев. мужи́к, -а2) ( неотёса) бран. мужи́к, селю́к, -а3) ( мужчина) чолові́к, мужчи́на; мужи́к4) ( муж) мужи́к; чолові́к -
10 мужний
и Мужнин чоловіків (-кова, -кове), чоловічий, мужів (-жева, -жеве), (диал.) мужиків (-кова, -кове); мужній. [Жінка володіючи чоловіковим добром, мусить його довги сплачувати (Грінч.). Він підбиває мирян відібрати у вдови чоловічий наділ (Мирн.)]. -няя жена - мужня жона. [Я тут не пройдисвітка якась, а мужняя жона (Богодух.)]. -ний или -нин брат - чоловіків (мужів) брат. -няя власть - чоловікове (мужеве, мужнє) право. [Є справи, тату, де вже ні батьківське, ні мужнє право не мають сили (Л. Укр.)].* * *чолові́ків, -кова, -ковему́жняя жена́ — замі́жня́ (заму́жня) жі́нка
-
11 совет
1) (наставление, указание) пора́да, ра́дадать (пода́ть, препода́ть) \советт — (кому) да́ти пора́ду, пода́ти ра́ду (кому), пора́дити (кому, кого); пора́яти (кому, кого)
муж \советта — держа́вний муж
не послу́шаться \совет та — не послу́хатися (не послу́хати) пора́ди (ра́ди)
2) ( совещание) нара́да, ра́дасеме́йный \советт — роди́нна (сіме́йна) нара́да (ра́да)
держа́ть \советт — ра́дитися, ра́ду ра́дити
3) ( орган государственной власти) ра́дагородско́й, райо́нный, се́льский сове́т — міська́, райо́нна, сільська́ ра́да
педагоги́ческий \советт — педагогі́чна ра́да
Сове́т Безопа́сности ООН — Ра́да Безпе́ки ООН
учёный \советт — уче́на ра́да
4) ( согласие) зго́да\советт да любо́вь — зго́да та любо́в
-
12 doctor
1. n1) лікар, доктор2) доктор (учений ступінь)D. of Law (Medicine) — доктор юридичних наук (медицини)
3) законник, законознавець4) учений богослов, теолог5) учений муж; авторитет6) наставник, учитель7) pl отці церкви (тж Doctors of the Church)8) жарт. начальник9) штучна муха (як наживка)10) розм. прохолодний вітерець11) амер., розм. кок, кухар на кораблі12) тех. допоміжний пристрій13) тех. скребачка; адаптер2. v розм.1) лікувати, займатися лікарською практикою2) приймати ліки; лікуватися3) розводити (напої)4) фальсифікувати (продукти)5) підробляти (документи)7) присуджувати докторський ступінь* * *I n1) доктор, лікар2) знахар3) доктор ( вчений ступінь)4) законник, знавець законів5) учений богослов, теолог; учена людина, авторитет; наставник, учитель; pl батьки церкви (тж. Doctors of the Church)6) начальник7) штучна муха ( для вудіння)9) aвcтpaл. кухар10) тex. допоміжний пристрій11) тex. шкребок12) тex. адаптер; перехідна муфта13) сурогат; фальсифікований або зіпсований домішками продукт14) пoлiгp. ракель, ракля (тж. doctor blade)II v1) лікувати; займатися лікарською практикою; лікуватися; приймати ліки3) підробляти ( рахунки)4) підправляти, лагодити нашвидкуруч; ремонтувати -
13 learned
adj1) учений, ерудований2) науковийthe learned professions — богослів'я, право, медицина і т. ін
* * *a1) учений, ерудований; який володіє глибокими знаннями; науковий; мудрований2) дресирований ( про тварину)3) засвоєний у процесі навчання; набутий ( про навичку)the learned professions — богослів'я, право, медицина
-
14 pundit
n інд.1) учений індус, брамін2) жарт. учений муж* * *[`pendit]n; діал.1) учений індус; брамін; пандит2) учена людина; великий знавець; дока -
15 sage
1. n1) бот. шавліяsage tea — настій шавлії:
2) мудрець3) ірон. учений муж2. adj1) мудрий, розумний2) ірон. глибокодумний; що має вчений виглядsage grouse — зоол. равлик, слимак
* * *I n1) бoт. шавлія2) = sagebrushII nмудрець; ірон. учена людинаIII aмудрий; ірон. глибокодумний; який має учений вигляд -
16 trigamous
adj1) одружений утретє; замужем утретє2) який має трьох дружин; яка має трьох чоловіків3) бот. тригамний; що має три типи квітів* * *a1) одружений втретє; заміжній втретє; що має трьох дружин; що має трьох мужів2) бoт. тригамний, що має три типи квіток -
17 trigamy
n1) троєженство; троємужжя2) третє одруження; третє заміжжя* * *n1) троєженство; троємужіє2) icт. третє одруження; третє заміжжя -
18 unconquerable
adjнепереможний, нескоримий, незламний, нездоланний* * *a1) непереможний, незламний; непідкоренийunconquerable will — що не згинається /залізна/ воля
2) неприборканий, неподоланий -
19 trigamous
a1) одружений втретє; заміжній втретє; що має трьох дружин; що має трьох мужів2) бoт. тригамний, що має три типи квіток -
20 trigamy
n1) троєженство; троємужіє2) icт. третє одруження; третє заміжжя
См. также в других словарях:
МУЖ — муж. человек рода он, в полных годах, возмужалый; возрастный человек мужского пола, ·противоп. жена, женщина. | Относительно к женщине, жене: супруг, народное, хозяин, образующий с женою чету. Выдти замуж. Быть замужем. Экой мужища у тебя!… … Толковый словарь Даля
Муж — супруг. В др. рус. языке обозначало мужчину вообще, но также присутствовало и значение супруг . Это совпадение объясняется тем, что по существу только женатый мужчина, т. е. чей то муж, являлся полноценным взрослым мужчиной, мужиком. Др. рус. муж … Российский гуманитарный энциклопедический словарь
Муж — Человек * Брак * Девушка * Детство * Душа * Жена * Женщина * Зрелость * Мать * Молодость * Муж * Мужчины * Он и Она * Отец * Поколение * Родители * Семья * … Сводная энциклопедия афоризмов
муж — Супруг, благоверный, сожитель. См. человек.. спереди блажен муж, а сзади вскую шаташася... . Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. муж супруг, благоверный, половина, спутник… … Словарь синонимов
МУЖ — МУЖ, мужа, муж. 1. (мн. мужья, мужей, мужьям). Супруг, мужчина, с которым женщина состоит в браке. Мой мужск. Мужья моих дочерей мои зятья. 2. (мн. мужи, мужей, мужам). Мужчина в зрелом возрасте (книжн, устар., поэт.). «Наконец я слышу речь не… … Толковый словарь Ушакова
МУЖ — МУЖ, а, муж. 1. (мн. мужья, мужей, мужьям). Мужчина по отношению к женщине, с к рой он состоит в официальном браке (к своей жене). Дачный м. (перен.: о том, на ком лежит много разных повседневных обязанностей по отношению к семье, живущей на… … Толковый словарь Ожегова
муж — муж, а, твор. п. ем, мн. ч. муж и, ей, ам (мужчины) и мужь я, муж ей, мужь ям (супруги) … Русский орфографический словарь
муж — МУЖ, а, мн мужья, жей,м Мужчина по отношению к женщине, с которой он состоит в браке (к своей жене). Мой муж! повторила она. Он мне не муж. Я никогда не буду его женою! (П.) … Толковый словарь русских существительных
муж — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) кого? мужа, кому? мужу, (вижу) кого? мужа, кем? мужем, о ком? о муже; мн. кто? мужья и мужи, (нет) кого? мужей, кому? мужьям и мужам, (вижу) кого? мужей, кем? мужьями и мужами, о ком? о мужьях и о… … Толковый словарь Дмитриева
муж — МУЖ, супруг, разг., шутл. благоверный, разг., шутл. половина, разг. сниж. мужик, разг. сниж. супружник, разг. сниж. хозяин … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
муж — муж/, мн. муж/и (мужчины) и мужь/я (супруги) … Морфемно-орфографический словарь