-
1 скудный
матем.мізе́рний -
2 скудный
матем.мізе́рний -
3 скудный
убо́гий, мізе́рний, ску́дний; ( бедный) бі́дний; ( нищенский) нужде́нний, злиде́нний; (о почве, плодах) худи́й\скудныйая жизнь — убо́ге (нужде́нне, злиде́нне, бі́дне) життя́
\скудныйая расти́тельность — бі́дна (ску́дна) росли́нність
\скудныйые сре́дства — убо́гі (мізе́рні) за́соби (денежные: ко́шти); (состояние) убо́гі (мізе́рні, нужде́нні, злиде́нні) доста́тки
\скудныйый умо́м — бі́дний на ро́зум (ро́зумом)
-
4 ничтожный
1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.* * *1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий\ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина
2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний\ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль
\ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник
-
5 нищенский
1) (свойств., принадлеж. нищему) старчачий, старчий, старецький, жебрачий, жебрацький, прохацький, дідівський, (бедняцкий) бідняцький, (пренебр.) злидняцький, злидарський, харпацький, убозький. [Сліпці в старчачій одежі (Корол.). Користуючись старчачою платою за свою каторжанську працю (Яворн.). Поводатар хоч молодий, та вже знає всі старчі пісні (Звин.). Жебрацька торба (Франко)]. -ная жизнь - злидняцьке (злидарське, харпацьке) життя. [До пів-смерти працювало, щоб убезпечити своє життя злидарське (Кониськ.)]. -кий хлеб - жебраний (прошений, проханий) хліб. [Ходити за жебраним хлібом (Л. Укр.)];2) (скудный, убогий) злиденний, мізерний, убогий. [За се їм харч злиденну вистачають (Куліш). Все на нім брудне, злиденне (Крим.)]. -кое угощение - злиденне (мізерне) частування.* * *1) старча́чий, жебра́цький, старці́вський, старе́чий; ( бедняцкий) злида́рський, злидня́цький2) (перен.: скудный) злиде́нний, нужде́нний; мізе́рний; ( убогий) убо́гий -
6 мизерный
1) (относ. к мизеру) мізеровий, мізерний;2) (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний; срв. Жалкий 1 и Ничтожный. [Стрілець блука ввесь день узимку, щоб тільки вполювать мізерную козу (Грінч.). Життя таке нужденне, злиденне (М. Грінч.)]. -ное состояние - мізерія.* * *( скудный) мізе́рний, убо́гий, нужде́нний; (ничтожный, жалкий) нікче́мний, злиде́нний; ( о духе) жалюгі́дний, сує́тний; ( о теле) кво́лий, малоси́лий; ( о количестве) незначний -
7 убогий
-
8 худой
I(тощий, сухощавый) худи́й; мізе́рний; диал. марни́й, худоко́стий\худой — как
IIщепка (скеле́т, спи́чка, доска́) — худи́й (сухи́й, тонки́й) як (на́че) трі́ска (скі́па, скі́пка, до́шка)
1) (плохой, дурной) пога́ний, ке́пський; неві́рний; ( нехороший) недо́брий, лихи́йв — худо́м
смы́сле — в пога́ному розумі́нні
не говоря́ худо́го сло́ва — см. говорить 2); худа́я
молва́ — лихи́й по́голос; худа́я
сла́ва — см. слава
2) (изношенный, ветхий) благе́нький, благи́й; ( испорченный) пога́ний, зіпсо́ваний; худа́яоде́жда — благе́нький о́дяг, благе́нька оде́жа
\худой зуб — пога́ний (зіпсо́ваний) зуб
3) (бедный, неимущий) злиде́нний; ( скудный) мізе́рний, ску́дний4) (неродовитый, незнатный) незна́тний -
9 чахлый
ча́хлий, зни́ділий; ( хилый) хи́рний, хирля́вий; ( невзрачный) ми́ршавий; ( незначительный) мізе́рний; (осунувшийся, похудевший) змарні́лий, змиршаві́лий; ( захирелый) зачу́чверений, зачу́чверілий; (скудный, убогий) убо́гий -
10 чахоточный
См. также в других словарях:
скудный — См. малый … Словарь синонимов
СКУДНЫЙ — СКУДНЫЙ, скудная, скудное; скуден, скудна, скудно (книжн.). Недостаточный, незначительный, бедный, убогий. Скудная пища. Скудные средства. Скудная природа. Скудная растительность. «На скудный твой наряд с насмешкой не случайно все, кажется,… … Толковый словарь Ушакова
СКУДНЫЙ — СКУДНЫЙ, скудость, скудеть и пр. см. скуда. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
СКУДНЫЙ — СКУДНЫЙ, ая, ое; ден, дна, дно, дны и дны. 1. Недостаточный, убогий (в 1 знач.). Скудные средства. Скудная степная растительность. Скудно (нареч.) обставленная комната. 2. кем (чем). Бедный в каком н. отношении. Озеро скудно рыбой. Скуден разумом … Толковый словарь Ожегова
скудный — скудный, кратк. ф. скуден, скудна и скудна, скудно, скудны и скудны; сравн. ст. скуднее … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
скудный — скуда, скудость ж., укр. скудний, блр. о скудны, др. русск. скудъ скудный , скудость, ст. слав. скѫдъ ἐνδεής (Супр.), оскѫдити сократить (Супр.), оскѫдѣти ἐκλείπειν (Супр.), болг. оскъден скудный, убогий , сербохорв. о̀скудан – то же, ску̏дити… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
скудный — Общеславянское – sko,d >ske,d (шалить, жалеть). Старославянское – ск(он)дъ (скудный). Древнерусское – ск(он)дъ (скудный). Слово «скудный» известно с древнерусской эпохи (XI в.) в краткой форме «скудъ». Древнерусским языком слово заимствовано… … Этимологический словарь русского языка Семенова
скудный — Общеславянское слово, образованное суффиксальным способом от скудъ – скудный (тот же корень, что и в существительном паскуда) … Этимологический словарь русского языка Крылова
скудный — ая, ое; ску/ден, скудна/ и ску/дна, ску/дны 1) Небольшой по количеству, незначительный. Скудные запасы. Скудный урожай. Скудная пища. Скудные сведения. Из сизой мглы, над морем вдалеке встает стена... Но сказ о Карадаге не выцветить ни кистью на… … Популярный словарь русского языка
СКУДНЫЙ. — Общесл. Образовано от скждъ «скудный», того же корня, что и паскуда, щадить … Этимологический словарь Ситникова
Скудный нуждается, скупой скудается. — Скудный нуждается, скупой скудается. См. ТОРОВАТОСТЬ СКУПОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
