-
1 жалкий
1) (растрогивающий) жалісний, жалібний, жалісливий, сердечний, зворушливий [Плаче жалісна мати. Жалібна пісня. Жалісливі слова. Несповита заплакана сердечна дитина (Шевч.)]; (вызыв-щий сострад. внешн. своим видом или внутрен. слабостью: плохой, плохенький) нужденний, злиденний, мізерний, жалю го[і]дний, благий. [Вигляд в його був нужденний: обличчя змарніло, очі позападали (М. Лев.). Нужденна хата. Злиденне становище (жалкое положение). Ох, мізерні жарти! Така мізерна дитина. Мізерне світло. На ньому блага одежина. Жалю годний професор];2) (несчастный, беззащитный) бідолашний, нещасний, бідний. [Вовк задавив біделашну овечку];3) (ничтожный, презренный, пустой) нікчемний, убогий, хирний, хирющий. [Нікчемна людина. Що ті Римляни убогі! (Шевч.). Їхнє хирне діло (Єфр.). Мовчи, хирюща дівчино!].* * *1) (вызывающий жалость, достойный сострадания) жалюгі́дний; ( страдальческий) жа́лібний и жалі́бний, жа́лісний; ( беспомощный) безпора́дний2) (невзрачный, неказистый, убогий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, убо́гий, ми́ршавий; ( ничтожно малый) мізе́рний; ( ничтожный) нікче́мний3) (выражающий скорбь, тоску, страдание), диал. жа́лібни́й, жа́лісний -
2 жгучий
1) пекучий, палючий [Пекуче (палюче) сонце. Палючий погляд. Палюча мрія. Пекуча потреба. Найпекучіші питання наших часів]; (о ветре, о кнуте) жалкий, смалький. [Жалкий батіг]; (о холоде, морозе) пекучий, лютий, (г)острий, жижкий [Я не лякалась, морозу жижкого (Олесь)]; (о крапиве и др. растениях) жалкий, жалливий, жаркий, жижкий, жигучий. [Це не жалка кропива, а глуха. Кропива така жарка, - аж дим іде]. -чая крапива - жалка кропива, кропива-жижкуха. Жгучие слёзы, жгучий поцелуй - сльози пекучі (палкі), поцілунок палючий (палкий). -чая кровь - гаряча кров. -чая боль - пекучий біль (р. болю) (м. р.), болючий біль;2) жгучий камень (Lapis causticus) - чортів (р. -вого) камінь, пекельний камінь, ляпис.* * *1) пеку́чий; ( палящий) палю́чий; (о ветре, морозе) смалки́й; ( жаркий) жарки́й; (преим. о холоде) лютий; (вызывающий жжение, причиняющий боль) жалки́й\жгучийая боль — пеку́чий біль
\жгучийая крапи́ва — бот. жалка́ кропива́
\жгучий ее со́лнце — пеку́че (палю́че, жарке́) со́нце
\жгучий ий моро́з — лю́тий (пеку́чий, шпарки́й, смалки́й) моро́з
2) перен. пеку́чий\жгучий ий вопро́с — пеку́че пита́ння
\жгучий ий стыд — пеку́чий со́ром
\жгучий ий брюне́т — [жагу́чий] брюне́т; чорня́вець, -вця
-
3 мизерный
1) (относ. к мизеру) мізеровий, мізерний;2) (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний; срв. Жалкий 1 и Ничтожный. [Стрілець блука ввесь день узимку, щоб тільки вполювать мізерную козу (Грінч.). Життя таке нужденне, злиденне (М. Грінч.)]. -ное состояние - мізерія.* * *( скудный) мізе́рний, убо́гий, нужде́нний; (ничтожный, жалкий) нікче́мний, злиде́нний; ( о духе) жалюгі́дний, сує́тний; ( о теле) кво́лий, малоси́лий; ( о количестве) незначний -
4 жалить
(о змее, пчёлах, крапиве) жалити, кусати; (только о насеком.) тяти (тну, тнеш). Ужалить, жальнуть - вжалити, пожалити, вкусити, втяти, втнути. [Кропива жалить. Пожалив собі руки кропивою. Його бджоли кусають. Тяли (кусали) комарі. Хлопчика вкусила (вжалила) гадюка]. Жалящий - жалкий, жалливий, жижкий, жаркий (жгучий); (о насеком.) кусливий, їдкий; (о пчёлах) сердитий. [Жалка (жаллива, жарка) кропива. Жалкий батіг. В-осени мухи кусливі (їдкі)].* * *жали́ти, -лю, -лиш, жали́тися; жига́ти; (о комарах, пчёлах) тя́ти (тнуть) -
5 невзрачный
1) (о человеке и животных) миршавий, (худосочный) щуплий, щуплявий, (невидный) непоказний, (лицом) поганкуватий. [Такий він із себе миршавий, нікчемний (Грінч.). А сам він маленький, миршавий, куценький (Гр. Григор.). Пара маленьких миршавих коненят (М. Левиц.). Ви не дивіться на мене, що я такий непоказний (Київ). Соловейко - пташка непоказна, а як співає! (Звин.). Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива (Основа, 1862)]. -ное лицо - негарне (невиразне) обличчя (лице). -ная наружность - непоказна зовнішність. -ной наружности - миршавий (непоказний) на вигляд. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - миршавіти, з[по]миршавіти, замиршавіти;2) (о вещах) миршавий (редко); (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний, (хилый) щуплий, заміркуватий. [Мізерне пальто (Київ). Нужденна (злиденна) халупа (Київ). Щуплий колосок (Звягельщ.). Колосок заміркуватий (Звин.). Щупле будування (Котл.)];3) (об отвлеч. понятиях) мізерний, нужденний, жалюгідний, благенький. -ное впечатление - мізерне враже[і]ння.* * *непока́зний; ( о внешности человека) незуга́рний; (преим. о человеке и животных) ми́ршавий; ( жалкий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, мізе́рний\невзрачныйая фигу́ра — непоказна́ (ми́ршава, мі́зерна, незугарна) по́стать
\невзрачныйое пальто́ — жалюгі́дне (злиде́нне, нужде́нне) пальто́
-
6 ничтожный
1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.* * *1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий\ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина
2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний\ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль
\ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник
-
7 болезный
1) жалісливий, милосердий;2) сердечний, милий, любий, дорогий;3) безталанний, нещасливий.* * *1) (несчастный, жалкий) безтала́нний, бідола́шний, убо́гий, серде́шний2) в знач. сущ. безтала́нний, -ого, бідола́шний, серде́шний; небора́к, небора́ка -
8 горестный
тужний, боліз[с]ний, гіркий (ум. гіренький, гіркенький), журний, ревний. [Тужне обличчя. Почувсь її тихий болізний голос (Мирн.). Гіркі (ревні) сльози]. Горестные вздохи - тужні зідхання. Горестные воспоминания, беседы - гіркі спогади, гіркі розмови. Горестное последствие - прикрий (сумний) наслідок. Горестная жизнь - злиденне життя, гірке життя, гірка доля, гіркий світ. [Гіркий світ, а треба жить].* * *1) ( полный горестей) гірки́й; (печальный, скорбный) тужни́й, тужливий, сумни́й, бо́лісний; жу́рний и журни́й, журбе́нний2) (жалкий, плачевный) жалюгі́дний -
9 жалостный
жалісний, жалісливий; срв. Жалкий и Жалобный.* * *1) жа́лісний, жа́лібний и жалі́бний, жа́лісливий\жалостныйый го́лос — жа́лісний (жа́лібний) го́лос
2) ( сострадательный) жа́лісливий, жа́лісний -
10 колючий
колючий, колький, кілький, (жалящий) жал(ь)кий, (с колючками) колючкуватий, шпичкуватий, остякуватий, деркий. [Над могилою стара груша-дичка розкинула свої деркі віти (Капельг.)]. -чая боль - колючий (гострий) біль. -чий взгляд - гострий погляд, колючі (прикрі) очі. -чий мороз - колький (жалкий, пекучий) мороз. -чие слова - гострі, пекучі слова.* * *1) колю́чий, ко́лький2) ( колющий) кілки́й3) (перен.: язвительный) колю́чий, кілки́й, ущи́пливий, уї́дливий -
11 мелкошёрстный
и -шёрстый1) короткошерстий, низькововний;2) (жалкий) мізерний, злиденний, нужденний.* * *тж. мелкошёрстыйдрібноше́рстий; дрібново́вний -
12 мелочь
1) (мелочной товар, всякая всячина) дріб'язок (-зку), дріб (р. дробу), подріб (-робу, м. ж., реже -роби, ж. р.), подробиця, подріб'я (-б'я), дробина, дрібнота, дрібниця. [Забув купити олії; стільки дріб'язку було, що як його й не забути (Київщ.). Їздив по селах, промінюючи всяку господарську подріб за платянки (Франко). Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Ніженщ.). Забрав я тото все на віз, подріб'я склав у рептюх (Франко)]. По -чам - на роздріб, подробицею. [Продавати гуртом (на гурт) і на роздріб (подробицею) (Київщ.)]. Накупить всякой -чи - накупити всякого дріб'язку. -лочь угольная - вугляна потерть (-ти);2) (о скоте) дріб'язок, (преимущ. птица) дробина, дріб;3) (мелкие деньги) дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дріб'язок, (реже) дрібнота, дрібнотка; (медь) мідяки, мідячки; (серебро) срібняки, срібнячки. [Та й надавали-ж ви мені дрібняків! (Брацлавщ.). Прошу гаман цей взять, ще й дріб'язок там є, щоб грошики плодились (Стар.-Чернях.). Плати, Микито, бо в мене кат-ма дрібнотки (М. Вовч.)]. Дайте мне -чи, -чью - дайте мені дрібних грошей (дрібняків), дрібними грішми (дрібняками);4) см. Мелкота 3;5) (деталь) дрібниця, дрібничка, (мелкая подробность) подробиця, подробина. [В неї нема виробленої до дрібниць програми (Грінч.). Довелося пригадувати балачку в усіх подробицях (Крим.)]. Входить во все -чи - вдаватися (вглядатися) в усі дрібниці (подробиці), додивлятися (доглядатися) до всіх дрібниць (подробиць), (вмешиваться) втручатися до всіх дрібниць (в усі дрібниці);6) (пустяк) дрібниця, дрібничка, дріб'язок, абищиця, марниця, (жалкий) нікчемниця, мізерія, (малость) малість (- лости). [Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Грінч.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Хоч на хвилину забутися про щоденну мізерію й дріб'язки (Крим.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.). 60 мільйонів не така-то вже й мізерія (Єфр.). Лається, свариться за кожну малість (Звин.)]. -чи жизни - життьові дрібниці (марниці), життьовий дріб'язок, окрушник життя (Єфр.). [Гордий чоловік не виб'ється ніколи із життьових марниць неволі (Франко)]. Заниматься -чами - марнувати час на дрібниці, дріб'язкувати. Разменивать свой талант на -чи, размениваться на -чи - розмінювати свій талант, розмінюватися (розпорошуватися) на дрібняки, на дріб'язок. [Будь чим хочеш, аби не розпорошеним на дріб'язок (Єфр.)].* * *1) дрі́б'язок, -зку2) ( мелкие деньги) дрібні́ гро́ші (-шей)3) ( пустяк) дрібни́ця, собир. дрібни́ці, -ни́ць -
13 неавантажный
неавантажний, (незначительный) незначний (жалкий) мізерний, (нехороший) поганий, кепський, благенький; срв. Плохой и Плоховатый.* * *неаванта́жний; ( невзрачный) непоказни́й, пога́ний -
14 незначительный
1) (по размеру, количеству, стоимости) незначний, невеликий, невеличкий, (малый) малий. [Розсипалась та велика іскра на іскорки малесенькі, незначні (Л. Укр.). Малий, незначний дарунок (Крим.). Дев'ять робітників дістали незначні пошкодження (Ледянко). В нього була невеличка сума (Грінч.)]. -ное большинство - незначна більшість. В -ной степени - в незначній (в невеликій) мірі;2) (по значению) незначний, (малозначительный) малозначний, маловажний, (мелкий) дрібний, дрібненький, (жалкий) мізерний. [Незначна людина, посада (Київ). Якась маловажна справа (Ор. Левиц.). Пісні ті здаються дрібними (Самійл.). Дрібненька південна варіяція московського народу (Грінч.). Ці скелі страшенні примушують вас що-хвилини розуміти, що ви маленькі, мізерні (Грінч.)]. -ная поправка - незначна поправка.* * *незначни́й; ( небольшой) невели́кий, мале́нький; ( не имеющий существенного значения) неважли́вий; ( не имеющий веса в обществе) невидатни́й; ( невыразительный) невира́зний -
15 неприглядный
непоказний, нечепурний, (жалкий) мізерний, жалюгідний.* * *неприва́бливий, неприна́дний, неприва́бний; ( невзрачный) непоказни́й -
16 несчастный
нещасний, безщасний, (не только несчастливый) нещасливий, (бездольный) бездольний, (бесталанный) безталанний, (горемычный) бідолашний, (диал.). горопашний, (злополучный) сердешний, (жалкий, убогий) мізерний, нужденний, злиденний, жалюгідний. [Ой, я нещасний, що маю діяти? (Пісня). Ідіть на фабрики й заводи, нещасні торбарі! (П. Тичина). Прийдуть безщасним щасливії дні (Грінч.). Не забули вони нас безщасних (Дніпр. Ч.). Безщасний чоловік той, хто не знає латини (Яворн.). Хлопці з гіллям обдирають безщасні дерева (Грінч.). Летім у край мій нещасливий (Олесь). Що-ж я, бездольна, при старощах моїх, робитиму? (Грінч.). Для инших це особа ненавидна, а мені він видається тільки дуже безталанною людиною (Крим.). Люди добрі, пожалійте бідолашного піїту! (Самійл.). Почала бідолашна Русь нову криваву війну (Куліш). Сердешна дитина, обідрана, ледве-ледве несе ноженята (Шевч.). Гостей зачинених своїх сердешним чаєм напували (Шевч.). Од жаху горопашна дитина забилась у саму глибиню печери (Яворн.). Мій повелитель на всіх мізерних проливає милость (Куліш). Приїхало сюди воно таке миршаве, обшарпане, мізерне (Н.-Лев.). Приняв злиденного, як брата (Самійл.)]. -ный, -ная (как сщ.) -ный человек, -ная женщина - нещасний, -на, нещасливий, -лива, бідолашний, -на, сердешний (-ого), -на (-ої), (сщ.) нещасник, -ниця (ум. нещасничка), безщасник, -ниця, бідолаха, бідаха, сердега, горопаха (общ. р.), небога (ж. р.); срв. Несчастливец, -вица. [Русалоньки взяли… її, сердешную, та й залоскотали (Шевч.). Так били і товкли, аж кості хрускали в небоги (Самійл.)]. -ная головушка - бідна головонька. -ный день - нещасливий (недобрий) день. -ный случай - нещасливий випадок, пригода, лиха пригода, (диал.) лиховина. -ная судьба - лиха (нещаслива, безщасна, щербата, нужденна, гірка) доля, недоля, бездо[і]лля (-лля), безталання (-ння). Куда тебе -ному! - де (куди) тобі нещасному (мізерному, грішному)! Делать, сделать -ным кого - робити, зробити нещасним кого, унещасливлювати, унещасливити кого.* * *1) прил. неща́сний; ( несчастливый) нещасли́вий; ( о человеке - с сожалением) серде́шний, безща́сний, безтала́нний, бідола́шний, серде́чний; ( мизерный) прен. мізе́рний2) ( приносящий несчастье) неща́сний, нещасли́вий; ( бедственный) лихи́й\несчастныйая до́ля — неща́сна (нещасли́ва, лиха́) доля
\несчастныйый слу́чай — неща́сний (нещасли́вий) ви́падок
3) в знач. сущ. неща́сний, -ого, нещасли́вий; серде́шний, серде́га, бідола́ха; диал. серде́га, сара́ка -
17 нуждающийся
прлг. (находящийся в нужде, жалкий, несчастный) нужденний, (диал.) нуж(д)ний, (сщ.) нуждар (-ря), нужденник, -ниця. [Нужденні стани людности (Наш). Заступниця нужденних всіх (Стар.-Черних.). Горе мені нужному, що я винен кожному (Сл. Гр.)].* * *2) в знач. прил. бі́дний, нужде́нний -
18 плачевный
плачливий, плачний, жалібний, журкий, смутний, тужливий. [Плачливий голос. Плачлива доля. Смутні обставини].* * *1) ( жалобный) жа́лібний и жалібни́й; (содержащий плач, напоминающий плач) пла́чний, плачли́вий2) (вызывающий сожаление, жалость) жа́лісний, пла́чний, плаче́вний; ( печальный) сумни́й; ( жалкий) жалюгі́дний3) (не оправдывающий ожиданий, ничтожный) жалюгі́дний, мізе́рний -
19 прежалкий
1) дуже жалісний (жалібний, жалісливий, зворушливий); дуже нужденний;2) дуже бідолашний (нещасний);3) дуже нікчемний, дуже убогий, дуже мізерний. См. Жалкий.* * *жалюгі́дний -
20 чахоточный
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ЖАЛКИЙ — ЖАЛКИЙ, жалкая, жалкое; жалок, жалка, жалко. 1. Несчастный, возбуждающий сострадание, жалость, достойный жалости (иногда с оттенком пренебр.). Жалкий вид соседа меня взволновал. Он был смешон и жалок. Жалкое зрелище. «Да, жалок тот, в ком совесть … Толковый словарь Ушакова
жалкий — См. бедный, малый, неважный, несчастный, ничтожный, печальный, худой вести жалкое существование, влачить жалкое существование, влачить жалкую жизнь... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские… … Словарь синонимов
ЖАЛКИЙ — ЖАЛКИЙ, ая, ое; лок, лка, лко; жальче. 1. Возбуждающий жалость, несчастный; беспомощный. Ж. вид. Жалкая фигура. Жалко (нареч.) улыбнуться. Он мне жалок. 2. Жалобный, трогательный. Говорить жалкие слова. 3. Плохой, невзрачный. Одежда в жалком… … Толковый словарь Ожегова
жалкий — жалкий, кратк. ф. жалок, жалка (допустимо жалка), жалко, жалки (допустимо жалки); сравн. ст. жальче и жалче (неправильно жальчее и жалчей) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
жалкий — прил., употр. очень часто Морфология: жалок, жалка, жалко, жалки; жальче и жалче; нар. жалко 1. Если человек вызывает у других желание пожалеть его, то его называют жалким. Жалкое существо. | Жалкий старик, раб, нищий. | Он остался стоять весь… … Толковый словарь Дмитриева
жалкий — чем и в чем. Жалкий своей слабостью (в своей слабости) больной старик … Словарь управления
жалкий — • очень жалкий … Словарь русской идиоматики
жалкий — ая, ое; жа/лок, жалка/, жа/лки 1) Вызывающий жалость, достойный сострадания. Жалкое существо. Жалкое зрелище. [Иванов:] Нехороший, жалкий и ничтожный я человек. Надо быть тоже жалким, истасканным, испитым, как Паша, чтобы еще любить меня и… … Популярный словарь русского языка
Жалкий лепет оправданья — Из стихотворения «Смерть поэта» (1837) М. Ю. Лермонтова (1814 1841), написанного насмерть А. С. Пушкина: Убит!.. К чему теперь рыданья, Пустых похвал ненужных хор, И жалкий лепет оправданья: Судьбы свершился приговор. Иносказательно: о Чьей либо… … Словарь крылатых слов и выражений
жалкий — См. жалеть и жаль, но жалкий милый, дорогой , жиздр. (РФВ 49, 331). Связано с желать … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Жалкий — Иов называет трех своих друзей жалкими утешителями (Иов 16:2), т.к. своими речами они не приносят ему утешения, а лишь усиливают страдания … Библейская энциклопедия Брокгауза
