Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

сказа

  • 1 сбредить

    сказа́ти (скажу́, ска́жеш) у (уві́) сні (в бреду: у ма́ренні, у мая́ченні, у маячні́); ( выдумать) ви́гадати; ( соврать) збреха́ти (збрешу́, збре́шеш)

    Русско-украинский словарь > сбредить

  • 2 сказание

    сказа́ння, оповіда́ння; леге́нда

    Русско-украинский словарь > сказание

  • 3 солгать

    сказа́ти (скажу́, ска́жеш) непра́вду; збреха́ти (збрешу́, збре́шеш)

    Русско-украинский словарь > солгать

  • 4 сострить

    сказа́ти (скажу́, ска́жеш) до́теп (доте́пно); (на чей-л. счёт) приши́ти (-ши́ю, -ши́єш) кві́тку, приліпи́ти (-ліплю́, -лі́пиш) ла́тку (кому́)

    Русско-украинский словарь > сострить

  • 5 съязвить

    сказа́ти (скажу́, ска́жеш) в'ї́дливо (ущи́пливо); ( уколоть) уколо́ти (уколю́, уко́леш); ( ущипнуть) ущипну́ти, щипну́ти; пусти́ти (пущу́, пу́стиш) шпи́льку, підпусти́ти шпи́льку

    Русско-украинский словарь > съязвить

  • 6 сказать

    1) сказа́ти (скажу́, ска́жеш); (произнести) мо́вити, -влю, -виш, промо́вити, ви́мовити

    лу́чше (верне́е, точне́е) \сказатьть — кра́ще (точні́ше) сказа́ти

    мо́жно \сказатьть — мо́жна сказа́ти

    не́чего \сказатьть — ні́чого сказа́ти

    ничего́ не ска́жешь — нічо́го не ска́жеш

    ну́жно пра́вду \сказатьть — ні́де пра́вди ді́ти, тре́ба пра́вду сказа́ти

    ска́жем — (вводное слово: к примеру) скажі́мо, ска́жемо

    скажи́! (скажи́те!); скажи́ (скажи́те), пожа́луйста; скажи́ (скажи́те) на ми́лость — скажи́! (скажі́ть!); скажи́ (скажі́ть), будь ла́ска; скажи́ (скажі́ть) на Бо́га (на ми́лість); ( неужели) чи вже ж; (ишь ты) чи ти ба (бач); диві́ться [на ньо́го, на не́ї]; диви́-но

    так \сказатьть — так би мо́вити, сказа́ти б; (дескать) мовля́в

    что́бы не \сказатьть бо́льше — щоб не сказа́ти бі́льше

    2) ( рассказать) розповісти́ и розпові́сти, -ві́м, -віси́, розказа́ти; ( хвалясь) похвали́тися, -хвалю́ся, -хва́лишся

    Русско-украинский словарь > сказать

  • 7 сказываться

    несов.; сов. - сказ`аться
    1) ( обнаруживаться) виявля́тися, ви́явитися, -виться
    2) ( отражаться) відбива́тися, відби́тися (відіб'є́ться); (на ком-чём) одзива́тися, одізва́тися, -зве́ться, несов. диал. очува́тися
    3) ( давать почувствовать себя) познача́тися, позна́читися; ( давать себя знать) дава́тися (даю́ся, дає́шся) взнаки́, да́тися (да́мся, даси́ся) взнаки́
    4) ( кем) об'явля́тися, об'яви́тися, -влю́ся, -вишся (ким), удава́ти (удаю́, удає́ш) з се́бе, уда́ти (уда́м, удаси́) з се́бе (кого)
    5) ( выдавать себя за кого) видава́ти себе́, ви́дати (-дам, -даси) себе́ (за кого); ( называть себя) назива́ти себе́, назва́ти (-зву́, -звеш) себе́, сов. назва́тися (ким); (сов.: сказать) сказа́ти (скажу́, ска́жеш)

    \сказываться за́лся больны́м — уда́в [із се́бе] хво́рого; сказа́в, що хво́рий; ( отговорился) відговори́вся (відмі́гся) хворо́бою

    6) (сов.: быть сказанным) бу́ти (бу́де) ска́заним
    7) (сов.: сообщить, предупредить) сказа́ти

    \сказываться за́лся до́ма — сказа́в, що [він] вдо́ма (до́ма)

    ушёл, не \сказываться за́вшись — пішо́в (ви́йшов), не сказа́вши

    8) (несов.: говориться, рассказываться) говори́тися, -во́риться; каза́тися

    ско́ро ска́зка \сказываться зывается, да не ско́ро де́ло де́лается — погов. не так ху́тко (ско́ро) ро́биться, як мо́виться; ле́гше говори́ти, ніж зроби́ти; одно́ твори́ти язико́м, а дру́ге - пе́рти плу́га

    9) страд. несов. каза́тися, говори́тися; розповіда́тися, розка́зуватися, -зується

    Русско-украинский словарь > сказываться

  • 8 всеуслышание

    Говорить во -ние - казати всім до слуху, голосно, для вселюдного слухання.
    * * *

    во \всеуслышание [сказа́ть, объяви́ть] — ( громогласно) го́лосно (на весь го́лос, на по́вний го́лос, на по́вен го́лос, по́вним го́лосом) [сказа́ти, оголоси́ти]; (гласно, публично) привселю́дно, прилю́дно [сказа́ти, оголоси́ти]; ( для всеобщего сведения) до зага́льного ві́дома [довести́]

    Русско-украинский словарь > всеуслышание

  • 9 слово

    сло́во; ( публичная речь) промо́ва

    без ли́шних (да́льних) \слово в — без за́йвих слів

    брать, взять свои́ \слово ва́ обра́тно — бра́ти, взя́ти свої́ слова́ наза́д

    быть господи́ном (хозя́ином) своего́ \слово ва (своему́ \слово ву) — см. господин

    в кра́тких (в коро́тких, в не́скольких) \слово ва́х — см. короткий 1)

    заключи́тельное \слово во — прикінце́ве сло́во

    знать [тако́е] \слово во — шутл. зна́ти [таке́] сло́во

    иностра́нное \слово во — іншомо́вне сло́во

    к \словову [прийти́сь] до — сло́ва [прийти́ся]

    к \словову [сказа́ть] в знач. — вводн. сл. жарг. до ре́чі [ка́жучи]

    на \словова́х — на слова́х

    наруша́ть, нару́шить \словово — пору́шувати, пору́шити (лама́ти, злама́ти) сло́во

    не найти́ \словов — ( от возмущения) не знайти́ слів, не добра́ти (не дібра́ти) слів

    нет \словов, как — нема́ слів, щоб сказа́ти (розказа́ти), як

    но́вое \словово в чём — нове́ сло́во в чо́му

    [одни́м] \слововом (одно́ \слово во) — вводн. сл. [одни́м] сло́вом, одно́ сло́во

    [от \словова] до \словова — [від сло́ва] до сло́ва

    от \словова к \словову — з ко́жним сло́вом

    пе́рвое \словово в чём — а) ( начальный этап) пе́рше сло́во (пе́рший крок) у чо́му; б) ( самое главное) найголовні́ше у чо́му

    по \словова́м чьим — в знач. вводн. сл. за (согласно с: згі́дно з) слова́ми чиї́ми

    после́днее \словово нау́ки (те́хники) — оста́ннє сло́во нау́ки (те́хніки)

    сде́рживать, сдержа́ть \словово — см. сдерживать 2)

    \словов не хвата́ет для чего́ — слів нема́є (не стає́, не вистача́є, браку́є) для чо́го (щоб)

    \словов (\словова) нет в знач. — вводн. сл. жарг. ні́чого й говори́ти, нема́ що (чого́) й каза́ти, що й каза́ти, безпере́чно

    во в \словово — сло́во в сло́во, до сло́ва

    \словово за́ \словово — сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву

    \слововом [сказа́ть] — в знач. вводн. сл. жарг. сло́вом

    со \словов чьих — із (зі) слів чиї́х

    с пе́рвого \словова — з пе́ршого сло́ва

    тра́тить \словова́ понапра́сну (по́пусту, зря) — витрача́ти слова́ даре́мно (ма́рно)

    Русско-украинский словарь > слово

  • 10 честь

    I сущ.
    1) честь, -ті

    была́ бы \честь предло́жена (прило́жена) — було́ б ска́зано

    быть (служи́ть) к че́сти чьей — роби́ти честь кому́

    всё обошло́сь честь че́стью — все ви́йшло (обійшло́ся) гара́зд

    в честь кого́-чего́ (уст. кому́-чему́) — на честь кого́-чого́

    вы́йти с честью из чего́ — ( найти выход) ви́йти з че́стю з чо́го

    име́ть \честь — с неопр. ма́ти честь (за честь)

    по́ле че́сти — торж. по́ле че́сті

    по (на) чести — (в знач. нареч.: по совести) че́сно, по-че́сному; ( по-хорошему) по-до́брому, по-хоро́шому

    по че́сти [сказа́ть, говоря́] — (в знач. вводн. сл.: откровенно) пра́вду сказа́ти (ка́жучи), по пра́вді сказа́ти (ка́жучи)

    принадлежи́т \честь [откры́тия, созда́ния] кому́ — нале́жить честь [відкриття́, ство́рення] кому́

    проси́ть честью — добро́м проси́ти

    суд че́сти — суд че́сті

    счита́ть (поста́вить) за \честь что — вважа́ти че́стю (за честь) що

    с честью [сде́лать что] — ( очень хорошо) з че́стю [зроби́ти що]

    честь че́стью, честь по че́сти — як слід; ( как положено) як годи́ться

    че́стью [сде́лать что] — (добром, по-хорошему) добро́м (по-до́брому, по-хоро́шому) [зроби́ти що]; ( как подобает) як слід (як годи́ться; достойно: гі́дно) [зроби́ти що]

    2) (почёт, уважение) честь, поша́на, ша́на, шано́ба

    быть [не] в че́сти — бу́ти [не] в поша́ні (в ша́ні, в шано́бі)

    из че́сти — ( из уважения) зара́ди че́сті; ( бескорыстно) безкори́сливо

    отда́ть честь — воен., перен. відда́ти честь; ( оказать должное уважение) скла́сти честь

    II см. почитать III III
    (глаг.: читать) диал. чита́ти

    Русско-украинский словарь > честь

  • 11 глаз

    око (ум. - очко, очечко, оченя, оченятко; мн. - очі, очка, оченята, оченятка, очиці, віченьки); (пренебр. - очища, очиська, зіньки, сліпи, сліпаки); (о глазах на выкате) вирла, баньки, булькані, балухи, очі зверху. В глаза - в очі, у вічі, притьма, очевисто. [Як маєш казати по-за очі, - притьма (в-вічі) кажи. Йому самому очевисто повідати хочу]. Прямо в глаза - у живі очі. За глаза - а) позаочі, позаочима. [Так я скажу і в-вічі, і позаочі. А позаочима що він виробляє!] б) аж надто. [Цього аж надто стане]. На глазах, перед глазами - перед очима, при очах, перед віччю, в оці, під оком, увіччю, в-очу, в-очевидьки, в-очевидь, в-очевидячки. [Увіччю вона та й вона (Мирн.). Христі, мов живе, усе те стало в-очевидячки (Мирн.). Голова в-очевидь сивіє]. В глазах - в очу. [Од сонця так пожовтіло в очу]. Во все глаза - на все око, у дві оці. На глаз - як глянути, як на око. [Як глянути, то пудів з вісім буде, а на вагу хто й зна скільки потягне]. С глазу на глаз - віч-на-віч, сам-на-сам з ким, у чотири очі, на дві парі очей, на самоті. [Я та мама зосталися на самоті (Крим.)]. С глаз чьих - сперед кого. Своими глазами - на свої очі, на власні очі, очевидячки, наочне, очевисто. [Як не віриш, то побачиш сам очевидячки (Звин.)]. Дурной глаз (сглазящий), порча - наврочливе око, урічливі очі, прозір. Человек с дурным глазом - лихий на очі. От глазу (от сглаза) - з очей, від уроків. Простым, невооружённым глазом - на просте (голе) око, простим (голим) оком. Одним глазом - на одно око. [Тільки на одно око може бачити]. С блестящими ясными глазами - ясноокий, яснозорий. Со светлыми глазами - білозорий. С глазами, веки которых вывернуты или растянуты в стороны - видроокий. И в глаза не видал - і на очі не бачив, і на очах не бу(ва)ло. Для отвода глаз - про людське око. Куда глаза глядят - куди очі, куди ведуть очі, світ за очі, навмання, навмани, галасвіта. Не на чем и глаз остановить - нігде й оком зачепитися. Не показаться на глаза - на очі не датися. Прочь с глаз - геть з-перед очей, згинь мені з очей! Глаз не отведешь от чего - очі бере на себе що. Глазки строить - бісики пускати, бісики очима посилати, очима прясти, моргати на кого. Глаза закрывши - сліпма, осліп. Ни в одном глазе - ані же, ані трішечки. [Пили разом однаково, ті двоє п'янісінькі, а цей - ані же].
    * * *
    о́ко

    глаза́ — мн. о́чі, род. п. оче́й

    в глаза́ говори́ть, сказа́ть — в о́чі (у вічі) говори́ти, сказа́ти

    в глаза́ не вида́ть кого́ — і на о́чі (в о́чі, у ві́чі) не ба́чити кого́

    в глаза́х (пе́ред \глаз за́ми) стоя́ть — в оча́х (пе́ред очи́ма) стоя́ти

    куда́ глаза́ глядя́т [идти́, брести́] — світ за о́чі (куди́ о́чі сві́тять, куди́ о́чі ди́вляться, куди о́чі ба́чать, куди́ о́чі спа́ли; наобум, наугад: навмання́) [іти́, брести́]

    с глаз доло́й [уйти, убра́ться] — геть з-пе́ред (з) оче́й [зійти́, піти́]

    с гла́зу на \глаз — віч-на́-віч, сам на сам, на самоті́

    смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в оба гла́за) — пи́льно диви́тися, видивля́тися

    Русско-украинский словарь > глаз

  • 12 нельзя

    I. До -зя см. Донельзя.
    II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;
    2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].
    * * *
    предик.
    1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льно

    как \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший

    \нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна

    \нельзя зя́ не... — не мо́жна не

    \нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб

    2) ( запрещено) не мо́жна

    Русско-украинский словарь > нельзя

  • 13 позволение

    дозвіл (-волу), (реже) дозвоління, дозволення, (соизволение) призволення, призвіл (-волу). Просить (попросить) -ния, о -нии у кого - просити (попросити), прохати (попрохати) питатися (спитатися) дозволу у кого. Испрашивать, испросить -ния у кого - питатися, спитатися дозволу у кого. Получить -ние - дістати дозвіл від кого. Дать, иметь - ние - дати, мати дозвіл на що. С вашего -ния - за вашим дозволом (дозволінням), з дозволу вашого. Без -ния - без дозволу чийого. -ние на что - дозвіл на що. С -ния сказать - за дозволом (з дозволу) мовити (сказати), шанувавши слухи ваші. [Та це не чоловік, так, шанувавши слухи ваші, смердюче стерво (Грінч.)]. С -ния спросить - за дозволом спитати, дозвольте спитати.
    * * *
    до́звіл, -волу; призволе́ння

    с позволе́ния сказа́ть — ( простите за выражение) проба́чте (ви́бачте, вибача́йте) на [цім, цьо́му] сло́ві; з до́зволу сказа́ти

    Русско-украинский словарь > позволение

  • 14 признаваться

    признаться
    1) визнаватися, признаватися, бути ви[при]знаним від кого; визнаватися, вважатися, узнаватися, бути визнаним, вваженим за кого, за що; пізнаватися, угадуватися, бути пізнаним, угаданим (оттенки см. Признавать);
    2) кому в чём - признаватися, признатися кому в чому, визнавати, визнати що (на себе), (о мн.) попризнаватися; (хвалясь, хвастаясь) хвалитися, похвалитися кому про що; срв. Сознаваться. [Настя призналась матері, що любить Гната (Коцюб.). Боїться йому признаватися (Грінч.). Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнав таке (що вбив) (М. Вовч.). Слухай, щиро тобі визнаю (Куліш). Він радів, хвалився Маланці і вірив (Коцюб.). Він-же й знав, а не похвалився про це нам (Кролевеч.)]. -ться в любви кому - освідчатися, освідчитися кому, освідчати, освідчити, визнавати, визнати кому кохання (любов). [Освідчилися ви по правді досконало (Самійлен.). Ви навпростець мені освідчили кохання (Самійл.). Він пані визнавав любов свою (Куліш)]. -знаться в преступлении, в воровстве - признатися в злочині, у злодійстві. -наться, люблю поспать после обеда - признатися, люблю поспати по обіді. [Признатись, по обіді звик я спати (Самійл.)];
    3) -ться к кому, к чему - признаватися, признатися до кого, до чого.
    * * *
    несов.; сов. - призн`аться
    1) (в чём-л.) признава́тися, призна́тися и попризнава́тися; ( сознаваться в своих проступках) зізнава́тися, зізна́тися; ( объясняться в любви) осві́дчуватися, осві́дчитися

    призна́ться в любви́ — призна́тися в коха́нні, осві́дчитися

    до́лжен призна́ться, что — му́шу призна́тися (признать: ви́знати; согласиться: зго́дитися, пого́дитися), що

    призна́юсь, призна́ться [сказа́ть] — вводн. сл. жарг. сказа́ти пра́вду (по пра́вді), призна́юся, призна́тися

    2) страд. (несов.) визнава́тися; вважа́тися; пізнава́тися

    Русско-украинский словарь > признаваться

  • 15 раздражение

    1) ( действие) дратува́ння, роздрато́вування, роздратува́ння; роздро́чення; подра́знення, (неоконч.) подра́знювання; роз'я́трення, (неоконч.) роз'я́трювання

    \раздражение ние не́рва электри́ческим то́ком — подра́знення (подра́знювання) не́рва електри́чним стру́мом

    2) (чувство острого недовольства, досады, гнева) роздратува́ння, роздра́жнення; роздро́чення; диал. пересе́рдя

    при́йти в \раздражение ние — роздратува́тися

    сказа́ть с \раздражение нием — сказа́ти роздрато́вано (з роздратува́нням)

    Русско-украинский словарь > раздражение

  • 16 расчёт

    1) ( действие) розраху́нок, -нку; обраху́нок, обрахо́вування, обрахува́ння; розраху́нок, зва́жування; розраху́нок; звільня́ння, зві́льнення; розпо́діл, -у; розраху́нок, сподіва́ння

    на хозя́йственном \расчёт те — на господа́рському розраху́нку

    оши́бка в \расчёт те — по́ми́лка в розраху́нку

    из \расчёт та — з розраху́нку

    2) ( расплата) розраху́нок; (перен.) пораху́нок

    безнали́чный \расчётт — см. безналичный

    нали́чный \расчётт — см. наличный

    мы в \расчёт те — ми розрахува́лися (поквитались: поквиталися, поквитувалися)

    взять \расчётт на фа́брике — звільни́тися з фа́брики

    да́ть \расчётт служа́щему — розрахува́ти (звільни́ти) службо́вця

    потребовать \расчёт та — зажадати розрахунку

    3) (надежда, ожидание, предположение) сподіва́ння, споді́ванка, розраху́нок

    в \расчёт те на ва́шу скро́мность — розрахо́вуючи на ва́шу скро́мність

    из \расчёт та, что... — розрахо́вуючи на те, що...; (надеясь) сподіва́ючись, що

    по \расчёт ту кого (чьему́) — за розраху́нками кого́ (чиї́ми)

    при́нять (взять) в \расчётт кого-что — взя́ти до ува́ги кого́-що, врахува́ти кого́-що, зва́жити на кого́-що

    \расчёт ты не оправда́лись — сподіва́ння (споді́ванки, розраху́нки) не спра́вдилися

    4) (намерение) на́мір, -у

    сказа́ть с \расчёт том — (намеренно) сказа́ти з на́міром (навми́сно, навми́сне, уми́сно, уми́сне)

    5) (корыстные соображения) розраху́нок; (выгода, польза) ви́года, ко́ристь, -ті и кори́сть; (интерес) інтере́с, -у; (смысл) ра́ція

    бра́к по \расчёт ту — шлю́б (одру́ження) з розраху́нку

    нет \расчёт та де́лать э́то — нема́ (нема́є) ра́ції (інтере́су) роби́ти це

    не \расчётт — нема́ (нема́є) інтере́су; (не с руки) не з руки́, не рука́

    6) (бережливость) оща́дливість, -вості

    жи́ть с \расчёт том — жи́ти оша́дливо

    7) воєн, обслу́га
    8) техн. розраху́нок

    \расчётт мо́щности заво́да — розраху́нок поту́жності заво́ду

    Русско-украинский словарь > расчёт

  • 17 решаться

    несов.; сов. - реш`иться
    1) (на что, с неопр. - принимать решение) вирі́шувати, -шую, -шуєш и виріша́ти, ви́рішити (що, с неопр.); ( отваживаться) зва́жуватися, -жуюся, -жуєшся, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, відва́жуватися, відва́житися, ва́житися, пова́житися, ріша́тися, ріши́тися (на що, с неопр.); (найдя в себе силы, смелость) перемага́тися, перемогти́ся, -мо́жуся, мо́жешся

    не зна́ет, на что \решаться ши́ться — не зна́є, що роби́ти

    не \решаться ша́ется сказа́ть — не зва́жується (не нава́жується, не відва́жується, не насмі́люється) сказа́ти

    после до́лгих колеба́ний \решаться ши́лся поеха́ть — пі́сля до́вгих вага́нь (по до́вгому вага́нні) ви́рішив пої́хати

    2) (получать решение, исход) розв'я́зуватися, -зується, розв'яза́тися, -в'я́жеться; (о задане, вопросе) вирі́шуватися, -шується и виріша́тися, ви́рішитися, ріша́тися, ріши́тися
    3) ( лишаться) ріша́тися, ріши́тися

    \решаться ши́лся ума́ — з'ї́хав (зсу́нувся) з глу́зду

    \решаться ши́ться жи́зни — ріши́тися життя

    4) страд. несов. ухва́люватися, -люється; розв'я́зуватися; вирі́шуватися

    Русско-украинский словарь > решаться

  • 18 рисковать

    несов.; сов. - рискн`уть
    рискува́ти, -ку́ю, -ку́єш, рискну́ти, ризикува́ти, ризикну́ти; (отваживаться, решаться) зва́жуватися, -жуюся, -жуєшся, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися; (чем-л.) ва́жити несов.

    не \рисковать нул сказа́ть — не зва́жився (не нава́жився) сказа́ти

    \рисковать ва́ть жи́знью (голово́й) — ва́жити життя́м (голово́ю)

    Русско-украинский словарь > рисковать

  • 19 русский

    1) прил. росі́йський; (как прил. к "Русь", относящийся ко времени Киевской Руси) ру́ський

    \русский ий наро́д — росі́йський наро́д

    \русский и́й язы́к — росі́йська мо́ва

    \русскийое ма́сло — то́плене ма́сло

    \русскийая руба́ха — косоворо́тка

    \русскийая пе́чь — [вари́ста] піч

    \русский им языко́м говори́ть, сказа́ть — перен. я́сно (зрозумі́лою мо́вою, лю́дсько́ю мо́вою) говори́ти (каза́ти), сказа́ти

    Киев - мать городо́в \русский их — Ки́їв - ма́ти міст (городі́в) ру́ських

    2) в знач. сущ. росія́нин

    \русский ие — мн. росія́ни, -сія́н

    Русско-украинский словарь > русский

  • 20 свой

    свій (ж. своя́, с. своє́)

    брать, взять \свой оё — бра́ти, узя́ти своє́; ( добиваться цели) добива́тися, доби́тися свого́

    всё \свой оё да \свой оё тверди́т — усе́ своє́ї та своє́ї співа́є, усе́ своє́ та своє́ пра́вить (грубо: торо́чить, товче́)

    идти́ \свой е́й доро́гой — іти́ своє́ю доро́гою (свої́м шля́хом)

    кла́няйся \свой и́м — ( родственникам) віта́й свої́х, кла́няйся свої́м

    крича́ть не \свой и́м го́лосом — несамови́то (не свої́м го́лосом) крича́ти; на пуп крича́ти

    по \свой ему́ обыкнове́нию — свої́м зви́чаєм

    рассказа́ть \свой и́ми слова́ми — розповісти́ свої́ми слова́ми

    сам не \свой ой — сам не при собі; як (мов, яки́йсь) не сві́й

    \свой и́х не узна́ешь — свої́х не впізна́єш

    сказа́ть \свой оё сло́во — сказа́ти своє́ сло́во

    умере́ть не \свой е́й сме́ртью — поме́рти (уме́рти) не своє́ю сме́ртю

    Русско-украинский словарь > свой

Страницы

См. также в других словарях:

  • сказа́ть — скажу, скажешь; прич. страд. прош. сказанный, зан, а, о; сов. 1. перех. и без доп. Выразить словесно (в устной речи) какую л. мысль, мнение, сообщить что л.; произнести. Сказать неправду. Сказать свое мнение. □ [Васильков:] Василий Иваныч, сходи… …   Малый академический словарь

  • сказа — и, ж., зах. Огріх, вада …   Український тлумачний словник

  • сказа — Сказа, сказ: вада, огріх [4,II ] вада, огріх, порок, ганж [1] огріх, вада [IV] огріх, порок, вада [21] слід після рани [52] хиба, пляма [X] пляма, хвороба, сказ [XII] …   Толковый украинский словарь

  • сказа — іменник жіночого роду огріх, вада) діал …   Орфографічний словник української мови

  • сказа — зи, ж. Ол. Недолік, дефект, п ятно, брак, шкода. Быти без скази …   Словник лемківскої говірки

  • сказа́ние — я, ср. Рассказ, предание, облеченные в литературную форму, письменную или устную. Сказание о киевских богатырях. □ [Пимен (пишет перед лампадой):] Еще одно, последнее сказанье И летопись окончена моя. Пушкин, Борис Годунов …   Малый академический словарь

  • сказа́ться — скажусь, скажешься; сов. (несов. сказываться). 1. (несов. нет). разг. Быть, оказаться произнесенным, сказанным. [Бородкин:] А скажется слово, так от сердца, что душа чувствует. А. Островский, Не в свои сани не садись. | в безл. употр. Эта ложь… …   Малый академический словарь

  • сказать — сказать, скажу, скажем, скажешь, скажете, скажет, скажут, скажа, сказал, сказала, сказало, сказали, скажи, скажите, сказавший, сказавшая, сказавшее, сказавшие, сказавшего, сказавшей, сказавшего, сказавших, сказавшему, сказавшей, сказавшему,… …   Формы слов

  • сказаться — сказаться, скажусь, скажемся, скажешься, скажетесь, скажется, скажутся, скажась, сказался, сказалась, сказалось, сказались, скажись, скажитесь, сказавшийся, сказавшаяся, сказавшееся, сказавшиеся, сказавшегося, сказавшейся, сказавшегося,… …   Формы слов

  • сказание — сказание, сказания, сказания, сказаний, сказанию, сказаниям, сказание, сказания, сказанием, сказаниями, сказании, сказаниях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • сказатель — сказатель, сказатели, сказателя, сказателей, сказателю, сказателям, сказателя, сказателей, сказателем, сказателями, сказателе, сказателях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»