сириця

1. n

1) щось необроблене (сире); сировина

2) (the raw) садно, болюче місце

2. adj

1) сирий, неварений

2) недопечений, недосмажений; недоварений

3) необроблений, сирий

4) невичинений

5) гірн. незбагачений

6) неочищений

7) розм. нерозведений; чистий, без домішок

8) текст. не валяний (про сукно)

9) фот. неекспонований (про плівку)

10) розм. ненавчений; недосвідчений, необізнаний

11) обідраний, позбавлений шкіри, кровоточивий; чутливий; подразнений

12) вогкий; холодний і вологий; сирий

13) грубий, примітивний (про мистецтво тощо)

14) різкий (про колорит)

15) кострубатий (стиль)

16) примітивний (про людину); неотесаний, грубий

17) несправедливий, жорстокий; нечесний (про ставлення тощо)

18) амер., розм. голий, оголений

19) амер., розм. непристойний (про анекдот)

3. v

здирати шкіру; натерти, намулити

* * *

1) садно, хворе місце

2) оголеність

3) що-небудь необроблене, сире; сировина

1) сирий, неварений

2) cпeц. сирий, необроблений

3) ненавчений, недосвідчений

4) обдертий, позбавлений шкіри, який кровоточить; чутливий; роз'ятрений ( про шкіру)

5) нерозбавлений ( про алкоголь); чистий, без домішків

6) вогкий, сирий; холодний, вологий

7) грубий, примітивний ( про мистецтво); різкий ( про колорит); необроблений, шорсткуватий ( про стиль); примітивний ( про людину); грубий, неотесаний

8) несправедливий, жорстокий, нечесний (про ставлення, відношення)

9) aмep. голий, оголений

10) aмep. непристойний, сальний

1. n

1) недублена шкіра, сириця

2) батіг із сириці

2. adj

сиром'ятний, сировий; зроблений із сириці

* * *

1) = raw hide [див. raw II 2]

2) сиром'ятний батіг

1. n

1) мармурова кулька

2) pl крем'яхи (дитяча гра)

3) сириця (шкіра)

4) батіг, канчук

2. v

1) вичинювати сирицю

2) тіпати (терти) коноплі

* * *

1) мармурова куля; pl мармурові кульки ( дитяча гр)

2) риска, з якої кидають кульки

1) вироблятися сирицеву шкіру

2) тріпати коноплі

1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;

2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.

* * *

1) шкі́ра; ( шкура) шку́ра

2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка

свіжа, необроблена шкура НБЄ; шкіра-сириця, юхта О; кӧн чарух постоли з сириці О.

широкий, просторий О; пор. йеңли II, кӧн II, т'ен, т'ең, чен.