-
1 стиль
Iстиль, -лю\стиль ль руково́дства — стиль; (метод: ме́тод) керівни́цтва
в \стиль ле кого́-чего́ — у сти́лі кого́-чого́
в како́м \стиль ле — в яко́му сти́лі
но́вый — и
IIста́рый \стильль — ( способ летосчисления) нови́й і стари́й стиль
( палочка для письма) ист. стиль, -ля -
2 стиль
-
3 стиль
-
4 стиль
астр.; техн. стиль -
5 стиль мислення
СТИЛЬ МИСЛЕННЯ - концептуальний лад використання методу, характеристика стандартних уявлень його занурення в конкретний матеріал, що визначається розкриттям у науці та культурі евристичних можливостей певних фундаментальних понять чи категорій. Якщо метод є способом дій, орієнтованих на здобуття істини, то стиль є тим чи іншим шляхом, яким реалізується ця орієнтованість. Таких шляхів може бути декілька - залежно від того, які стандартні уявлення приймаються за вихідні із множини категорій методу. Тому метод в єдності зі С. м. утворює методологічну свідомість певних програм творчості, діяльності взагалі. Так, методологічна свідомість античного атомізму розкривалась у двох варіантах, коли на перший план висувалася категорія необхідності (Демокрит) чи випадковості (Епікур); методологічна свідомість гегельянства виявлялася через спекулятивний стиль використання діалектики, в той час як її подальша розробка здійснювалася в напрямі соціально-діяльнісного тлумачення категорій. Рівною мірою в сучасній науці існують стандартні уявлення функціювання її методів, що пов'язані зі строго детерміністським С. м. (зокрема, при використанні методів релятивістської механіки), стохастичними рішеннями (характерними для квантово-механічної методології) чи поєднанням цих напрямів у рамках синергетичних підходів. При характеристиці С.м. у природознавстві мається на увазі процес посилення математизації науки, зростання евристичності принципів симетрії, інваріантності, простоти, застосування конструктивно-технологічних та системно-структурних напрямів діяльності, перехід від вивчення наявної форми речей до аналізу їх можливих станів тощо. Зростання евристичної ролі певних категорій чи уявлень у сучасному науковому мисленні здійснюється за механізмом доповняльності протилежностей. Так, математизація пов'язана зі зворотним процесом опредмечення (фізикалізації) математичних структур, імовірнісний опис доповнюється алгоритмічними процедурами, симетрія - асиметрією, інваріантність - варіативністю, дискретність - безперервністю і т. ін. Взагалі С.м. є формою врахування швидкоплинності зміни змісту пізнавальних проблем у стабільній системі того чи іншого методу, що характеризується певною довготривалістю функціювання.С. Кримський -
6 новый стиль
нови́й стиль -
7 старый стиль
стари́й стиль -
8 новый стиль
нови́й стиль -
9 старый стиль
стари́й стиль -
10 новий стиль
но́вый стиль -
11 старий стиль
ста́рый стиль -
12 епістиль
техн. эписти́ль -
13 სტილი
стиль -
14 stil
стиль; твір -
15 styl
-
16 life style
-
17 the style is the man
стиль – це людинаEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > the style is the man
-
18 стыл
стильтитулфасон -
19 style
1. n1) стиль; склад; спосіб вираження2) манера; стиль (спосіб) життя3) школа, напрям (у мистецтві)4) смак; елегантність; витонченість; оригінальність; розкіш, шик, блискto live in great (in grand) style — жити на широку ногу
5) фасон, мода; крій6) рід, сорт, вид, тип7) стиль (літочислення)8) титул, звання9) поет. перо, олівець10) грамофонна голка11) мед. голка12) голка для гравірування; різець16) назва фірмиraw-head-and-bloody-bones style — ірон. стиль, розрахований на залякування (читачів)
to cramp smb.'s style — перешкодити комусь
2. v1) величати, титулувати, називати2) гравірувати3) амер. уводити в моду; шити відповідно до моди4) модернізувати* * *I [stail] n1) стиль; склад, спосіб вираження; манера; стиль2) напрямок, школа ( у мистецтві)3) смак, вишуканість; оригінальність; розкіш, шик4) фасон, мода5) сорт, вид, різновид, рід6) пoлiгp. правила пунктуації, переносу, уживання заголовних, малих літер, вибору шрифтів ( прийняті в даному видавництві)7) стиль ( літочислення)8) титул; звання; зареєстрована назва фірми9) стиль (гостра паличка для писання у стародавніх греків, римлян)10) пoeт. перо, стіло11) грамофонна голка12) гравірувальна голка; різець13) пoлiгp. малюнок ( шрифту)14) бoт. стовпчик ( квітки); маточка15) гномон ( сонячного годинника)16) мeд. стилет, голкаII [stail] v1) іменувати, називати; величати, титулувати2) конструювати; проектувати; створювати дизайн3) гравірувати4) вводити в моду; шити по моді5) модернізувати, приводити у відповідність з існуючою нормою -
20 новый
и Нов новий; (поновее, поближе к современности) новітній; (нового времени) новочасний. [Може викую я з його (слова) до старого плуга новий леміш і чересло (Шевч.). Вступає в вік новий душа чиста (П. Тичина). Скажіть якої новітньої казки (Звин.). Новітня сукня (Крим.). Привезли саркофаг до брами новітнього храму (Л. Укр.). Новітні співці відгукнулись на голос той (Вороний). Страшна була людям якась новітня, невідома міць (Дніпр. Ч.). Знайшли собі новітнє щастя (Крим.)]. -вые века - нові віки, нова доба. -вый год - новий рік. Встречать -вый год - зустрічати новий рік. С -вым годом! - з новим роком! Поздравлять с -вым годом - см. Поздравлять. -вый завет - новий заповіт (завіт). -вая Зеландия, -вая Каледония и т. п. - Нова Зеландія, Нова Каледонія и т. п. -вые лица (особы) - нові люди. -вый мир - новий світ. [Світ новий, багряний (Сосюра)]. -вая неделя, церк. - провідний тиждень, проводи (-від и (реже) -дів). -вый порядок, режим - новий порядок (лад), режим. -вый Свет, геогр. - Новий Світ. -вое серебро - нове срібло, мельхіор (-ру). -вое слово (неологизм) - нове слово, новотвір (-твору). -вый стиль - а) (летоисчисления) новий стиль; б) (в искусстве) новий стиль, (модерн) модерний стиль, стиль-модерн. -вый человек - нова людина; (новичок) новак (-ка). Что -вого? - що (чути) нового? Пока -во что кому - поки новина (новинка) що кому. Совершенно -вый - новісінький. По -му - по- новому; по-новітньому. Старый друг лучше -вых двух - за старого приятеля двох нових дають, (та й то не беруть). -вая метла чисто метёт - см. Мести 1.* * *нови́й[вот ещё] \новыйое де́ло! — от (ото́, оце́) [ще] новина́!
\новыйая экономическая поли́тика — см. нэп
Но́вый завет — Нови́й завіт
\новыйый стиль — нови́й стиль
См. также в других словарях:
стиль — стиль, я … Русский орфографический словарь
Стиль — 1. Понятие стиля. С. исторически обусловленное эстетическое единство содержания и многообразных сторон художественной формы, раскрывающее содержание произведения. С. возникает как результат «художественного освоения» определенных сторон социально … Литературная энциклопедия
стиль — [манера] сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? стиля, чему? стилю, (вижу) что? стиль, чем? стилем, о чём? о стиле; мн. что? стили, (нет) чего? стилей, чему? стилям, (вижу) что? стили, чем? стилями, о чём? о стилях 1. Стилем называют… … Толковый словарь Дмитриева
Стиль — Стиль: В Викисловаре есть статья «стиль» Стиль (писало, стило, стилос, стилус лат. … Википедия
СТИЛЬ — стиля, м. [греч. stylos, букв. палочка с острым концом для писания на навощенных дощечках]. 1. Совокупность художественных средств, характерных для произведений искусства какого н. художника, эпохи или нации. Архитектурные стили. Готический стиль … Толковый словарь Ушакова
Стиль — (лат. stilus, stylus, от греч. stэlos остроконечная палочка для письма), устойчивое единство образной системы, выразительных средств, характеризующее художественное своеобразие тех или иных совокупностей явлений искусства, будь то крупная … Художественная энциклопедия
Стиль — СТИЛЬ. Слово стиль первоначально у греков и римлян означало самое орудие письма ту палочку, или стерженек, острым концом которого писали на дощечках, натертых воском, а тупым концом стирали, заглаживали написанное; отсюда совет Горация:… … Словарь литературных терминов
стиль — я, м., ШТИЛЬ я, м. style m., гол.stylus, нем. Styl <лат. stylus слог письма.1. Совокупность признаков, характеризующих искусство определенного времени и направления со стороны идейного содержания и художественной формы. БАС 1. Style, штиль,… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
СТИЛЬ — устоявшаяся форма худож. самоопределения эпохи, региона, нации, социальной или творч. группы либо отд. личности. Тесно связанное с эстетич. самовыражением и составляя центр, предмет истории лит ры и искусства, понятие это, однако,… … Энциклопедия культурологии
стиль — Вкус, дух, образ, манера, пошиб, род, школа, жанр; изложение, речь, слог, перо, кисть. В духе древних сочинений. У него бойкое перо, смелая кисть. Ср. . См. язык... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М … Словарь синонимов
СТИЛЬ — (лат. stilus, от греч. stylos палочка для писания). 1) в литературе: образ выражения, слог, своеобразный образ изложения мыслей выдающихся писателей. 2) род грифеля, которым древние писали на навощенных дощечках, нижний конец которого был острый … Словарь иностранных слов русского языка