-
1 witness
1. n1) очевидець (тж eye—)2) свідок (особл. в суді)subscribing witness — юр. свідок при складанні документа (заповіту)
3) свідчення, показанняto give witness — свідчити, давати показання
to bear witness of (to) — засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось)
4) доказ5) приклад6) заст. хрещений батько; хрещена мати2. v2) свідчити; бути доказом3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)to witness against (for) smb. — давати свідчення (показання) проти (на захист) когось
* * *I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
2 evidence
1) доказ, докази, уліка, уліки, доведення, підтвердження; речовий доказ, речові докази; наведення (надання) доказів; свідчення (в т. ч. свідка); давання свідчень; засіб доведення, засоби доведення; дослідження доказів ( як стадія судового процесу)2) доводити, підтверджувати (свідченнями, доказами, додатковими фактами тощо); свідчити, давати свідчення; слугувати доказом•evidence discovered as a result of the search — докази, виявлені внаслідок обшуку
evidence elicited through questioning of witnesses — свідчення, отримані під час допиту свідків
evidence furnished by witnesses — докази, отримані від свідків
evidence implicating the accused — докази, які дають підставу вважати, що злочин вчинено підсудним (обвинуваченим)
evidence in support of the opposition — мотивований протест; обґрунтування протесту
evidence irrelevant to the issue — докази ( або свідчення), що не стосуються питання, яке розглядається
evidence linking others to an assassination — докази, що свідчать про зв'язок інших осіб із вбивством
evidence obtained by an illegal search — докази, отримані внаслідок незаконного обшуку
evidence obtained during custodial interrogation — свідчення, отримані під час попереднього допиту ( коли допитуваний перебував під вартою)
evidence obtained from a suspect — свідчення, отримані від підозрюваного
evidence obtained in good faith under a search warrant — докази, отримані законним шляхом на підставі виданого ордеру на обшук
evidence obtained in violation of rules — докази, отримані з порушенням норм
evidence obtained through an illegal search — докази, отримані внаслідок проведення незаконного обшуку
evidence on behalf of the prosecution — докази ( або свідчення) (з боку) обвинувачення
evidence of blood grouping tests — докази, отримані шляхом визначення груп(и) крові
evidence of obvious probative value — докази, що мають незаперечну доказову силу
evidence presented by the parties — докази, наведені сторонами
evidence relevant to credibility — доказ, що стосується надійності свідка ( або достовірності його свідчень)
evidence secured from an illegal arrest — докази, отримані внаслідок незаконного арешту
evidence seized in violation of a person's constitutional rights — докази, отримані із порушенням конституційних прав особи
evidence submitted by the prosecutor — докази, подані прокурором ( або обвинуваченням)
evidence sufficient to sustain the case — доказ, достатній для підтримання (даної) версії
- evidence againstevidence to support the charges — докази, що підтверджують обвинувачення
- evidence aliunde
- evidence and proof available
- evidence at law
- evidence before trial
- evidence by a party
- evidence completed
- evidence for the defendant
- evidence for the defence
- evidence for the defense
- evidence for the plaintiff
- evidence for the prosecution
- evidence garnered by bugging
- evidence gathered illegally
- evidence gathering
- evidence-gathering technique
- evidence in a trial
- evidence-in-answer
- evidence-in-chief
- evidence in corroboration
- evidence in court
- evidence in cross-examination
- evidence in disproof
- evidence in question
- evidence in rebuttal
- evidence in the case
- evidence introduced at trial
- evidence law
- evidence material to the case
- evidence obtained illegally
- evidence of an accomplice
- evidence of arrest
- evidence of character
- evidence of confession
- evidence of credibility
- evidence of crime
- evidence of criminality
- evidence of debt
- evidence of disposition
- evidence of fact
- evidence of flight
- evidence of guilt
- evidence of indebtedness
- evidence of identification
- evidence of identity
- evidence of marriage
- evidence of opportunity
- evidence of paternity
- evidence of practice
- evidence of reputation
- evidence of title
- evidence of what occurred
- evidence on appeal
- evidence on commission
- evidence on hearing
- evidence on oath
- evidence par excellence
- evidence presented
- evidence produced
- evidence relevant to weight
- evidence so obtained
- evidence supplied
- evidence tampering
- evidence technician
- evidence to contradict
- evidence to meet
- evidence to rebut
- evidence to the contrary
- evidence wrongfully obtained -
3 testimony
свідчення (свідка); свідчення, що дається під присягою; доказ; твердження під клятвоюtestimony about confidential conversations between a president and his close advisers — свідчення стосовно конфіденційних розмов президента і його найближчих радників
testimony before legislative committee — свідчення (давання свідчень) в комітеті законодавчого органу
- testimony by the accusedtestimony of the verity of the signature — засвідчення справжності підпису; свідчення про справжність підпису
- testimony for the defence
- testimony for the defense
- testimony given in court
- testimony of a witness
- testimony of an accomplice
- testimony of two witnesses
- testimony under oath -
4 warrant
1. n1) юр. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт (тж warrant of arrest); наказwarrant of distress — наказ про вилучення (майна); виконавчий лист
warrant of death — розпорядження про виконання смертного вироку (тж warrant of execution)
2) юр. повноваження, правомочність; доручення4) свідчення, гарантія; доказ; підтвердження5) відповідальна особа; особа, що дає наказ6) захисник, заступник7) шотл. порука, поручительство; гарантія, запевнення8) шотл. поручитель, гарант9) фін. посвідчення; купон (акції тощо)dividend warrant — процентний (відсотковий) купон; свідоцтво на одержання дивіденду
10) патент11) військ. дозвіл; наказwarrant officer — уорент-офіцер; мор. мічман
2. v1) виправдувати, бути (служити) виправданням2) ручитися; гарантувати; підтверджувати (щось)I'll warrant him an honest fellow — ручуся, що він чесна людина
3) юр. дозволяти, давати право; уповноважувати4) розм. висловлювати упевненість; запевнятиI'll warrant you that... — запевняю вас, що...
5) юр. забезпечувати, гарантувати (комусь щось)6) передвіщати, провіщати* * *I1) юp. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт ( warrant of arrest)warrant of distress — наказ про накладення арешту або про вилучення (майн; виконавчий лист)
warrant of death, warrant of execution — розпорядження про приведення у виконання вироку до страти
2) юp. повноваженняwarrant of attorney — ( спеціальне) доручення
3) підстава для чого-н., виправдання (яких-н. дій); моральне правоhe has no warrant for saying so — у нього немає підстав /він не вправі/ так говорити
there is no warrant for such a belief — це переконання зовсім необґрунтовано /безпідставно/
4) свідчення, доказ, підтвердження5) гарантія, застава6) фін. посвідчення, свідчення; купон (облігації, акції)dividend warrant — свідчення або купон на одержання дивіденду; процентний купон
7) кoм. тридцятимільйонне свідчення; ( складський) варрант ( warehouse warrant); dock warrant доковий варрант8) патент9) вiйcьк. дозвіл; наказ; наказ про присвоєння звання уоррант-офіцера; cкop. від warrant officerII v1) виправдувати, служити підставоюmy remarks did not warrant her tears — у моїх зауваженнях не було нічого образливого, але вона заплакала
we are not warranted in believing... — у нас немає підстав думати...
2) ручатися, гарантувати; підтверджувати (що-н.); I'll warrant him an honest fellow ручаюся, що він чесна людина, я поручуся за його чесністьthis material is warranted (to be) colour-fast — міцність окраски тканини гарантується
the genuineness is warranted by several facts — дійсність (чого-н.) підтверджується декількома фактами
3) юp. дозволяти, надавати правоthe law warrants this procedure — закон допускає /передбачає/ таку процедуру
4) виражати впевненість; ручатисяI'll warrant (you) that... — упевнений у тім, що...; будьте впевнені, що..., завіряю вас, що...
I'll warrant he'll be late — ручаюся, що він спізниться
I warrant this is the truth — упевнений, що так, було
5) юp. гарантувати, забезпечувати (кому-н. що-н.) -
5 witness
I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
6 certification
n1) посвідчення, посвідка, свідоцтво2) видача посвідчення (свідоцтва)3) засвідчення* * *n1) видача посвідчення, свідоцтва2) свідоцтво, посвідчення3) засвідчення ( факту); завірення ( документа)consular certification — юp. консульська легалізація
4) атестація; сертифікація5) фiз. ідентифікація ( події) -
7 testimony
n1) юр. показання свідкаto give (to bear) testimony (to smth.) — давати показання під присягою
2) річ, що може бути доказом3) доказ, свідчення; ознака; дані4) твердження; (урочиста) заява; клятвене запевнення5) відверте визнання6) pl рел. скрижалі; святе письмо* * *n1) юp. показання свідка; показання свідків як доказexpert testimony — висновок /показання/ експерта
to doubt smb 's- — засумніватися в чиїхось показаннях
to produce testimony to /of/ one's statement — привести докази в підтримку своїх тверджень
to give /to bear/ testimony (to smth) — давати показання ( про щось) під присягою [див. 2]
to call smb in testimony — призвати когось у якості свідка; предмет, що може бути доказом
2) доказ, свідчення; ознака; даніsilent [eloquent] testimony — мовчазне [красномовне]свідчення ( чогось)
to give /to bear/ testimony to smth — свідчити про щось [див. 1,]
3) твердження, (урочист заява; клятвене запевняння; відкрите визнання)4) pl; peл. скрижалі; священне писання; десять заповідей -
8 certificate
In1) посвідка, посвідчення, свідоцтво; сертифікатcertificate of birth — свідоцтво про народження, метрика
2) амер. свідоцтво про закінчення школи (курсів); атестат3) актIIv1) засвідчувати, посвідчувати2) видавати посвідчення (атестат)* * *I = driver's-license II n1) посвідчення, свідоцтво; сертифікатcertificate of origin — кoм. посвідчення /свідоцтво/ про походження вантажу
certificate of registry — мop. судновий патент; суднове свідоцтво
certificate of seaworthiness — мop. сертифікат про мореплавність
2) паспорт ( обладнання)3) свідоцтво про закінчення школи або курсів; атестат4) cпeц. актIII a; = certifiedIV vcertificate receipt voucher — cпeц. засвідчений виправдувальний документ
1) засвідчувати, свідчити; ( письмово) засвідчувати, завіряти2) видавати свідоцтво, посвідчення, атестат3) юp. ( письмово) підтверджувати ( яке-небудь) право4) атестовувати ( продукцію) -
9 testimonial
1. n1) характеристика; рекомендація, рекомендаційний лист2) колективний подарунок; нагорода, підношення; вітальний адрес3) ознака, свідчення4) посвідчення, свідоцтво; сертифікат; атестат; перепустка2. adj1) подячний; вітальний; що організується на честь когось2) доказовий, показовий; що засвідчує* * *I n1) рекомендація, характеристика, рекомендаційний лист2) колективний дарунок; підношення; нагорода; привітальна адреса3) заст. знак, свідчення4) заст. посвідчення, сертифікат, свідчення; атестат; пропускII a2) привітальний; в знак подяки, що організований на честь ( когось)3) показовий, що свідчить про щось, доказовий -
10 warrant
I1) юp. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт ( warrant of arrest)warrant of distress — наказ про накладення арешту або про вилучення (майн; виконавчий лист)
warrant of death, warrant of execution — розпорядження про приведення у виконання вироку до страти
2) юp. повноваженняwarrant of attorney — ( спеціальне) доручення
3) підстава для чого-н., виправдання (яких-н. дій); моральне правоhe has no warrant for saying so — у нього немає підстав /він не вправі/ так говорити
there is no warrant for such a belief — це переконання зовсім необґрунтовано /безпідставно/
4) свідчення, доказ, підтвердження5) гарантія, застава6) фін. посвідчення, свідчення; купон (облігації, акції)dividend warrant — свідчення або купон на одержання дивіденду; процентний купон
7) кoм. тридцятимільйонне свідчення; ( складський) варрант ( warehouse warrant); dock warrant доковий варрант8) патент9) вiйcьк. дозвіл; наказ; наказ про присвоєння звання уоррант-офіцера; cкop. від warrant officerII v1) виправдувати, служити підставоюmy remarks did not warrant her tears — у моїх зауваженнях не було нічого образливого, але вона заплакала
we are not warranted in believing... — у нас немає підстав думати...
2) ручатися, гарантувати; підтверджувати (що-н.); I'll warrant him an honest fellow ручаюся, що він чесна людина, я поручуся за його чесністьthis material is warranted (to be) colour-fast — міцність окраски тканини гарантується
the genuineness is warranted by several facts — дійсність (чого-н.) підтверджується декількома фактами
3) юp. дозволяти, надавати правоthe law warrants this procedure — закон допускає /передбачає/ таку процедуру
4) виражати впевненість; ручатисяI'll warrant (you) that... — упевнений у тім, що...; будьте впевнені, що..., завіряю вас, що...
I'll warrant he'll be late — ручаюся, що він спізниться
I warrant this is the truth — упевнений, що так, було
5) юp. гарантувати, забезпечувати (кому-н. що-н.) -
11 certification
атестація; посвідчення ( дія); процедура сертифікації (звернення нижчестоящого суду до вищестоящого за довідкою зі складного юридичного питання у зв'язку із справою, що розглядається); акт засвідчення; видача посвідчення; засвідчення (в тому числі документа, підпису тощо); легалізація- certification of authenticity
- certification of check
- certification of conformity
- certification of judgement
- certification of judgment
- certification procedure
- certification scheme
- certification system -
12 authentication
nустановлення (засвідчення) справжності; завірення (підпису)* * *n1) посвідчення або засвідчення справжності, автентичності ( документа); засвідчення ( підпису)2) атрибуція ( твору мистецтва) -
13 perjury
n1) юр. неправдиве свідчення, лжесвідчення під присягою2) клятвопорушення; віроломство* * *n1) юp. неправдиве свідчення під присягою, лжесвідчення2) віроломство; порушення клятви -
14 verification
n1) перевірка, контроль; дослідження2) звіряння (тексту тощо)3) підтвердження, визначення правильності (чогось)4) затвердження, ратифікація5) юр. засвідчення, посвідчення6) доведення обґрунтованості (правильності)7) тех. калібрування, градуювання, еталонування◊ verification fire — військ. контрольна стрільба
* * *n.1) контроль, здійснення контролю; перевірка; subject to verification який (що) підлягає контролю; natіonal technіcal means of verification національні технічні засоби контролю; to іmpede verification ускладнювати здійснення контролю; перевірка ( вимірювального інструмента); звірення ( тексту)2) підтвердження; установлення дійсності (чого-н.)3) твердження, ратифікація4) юр. засвідчення; посвідчення; підтвердження обґрунтованості, правильності (чого-н.)5) тех. калібрування, еталонування, тарування; verification fіre військ. контрольний постріл -
15 voucher
n1) поручитель2) юр. свідок3) письмове свідчення (поручительство); письмова гарантія (рекомендація); порука, запорука; засвідчення, посвідчення (факту)sick voucher — посвідка про хворобу; лікарняний листок
4) грошовий виправдний документ; розписка; ваучер5) контрольний талон, корінець (квитка, чека)6) авторитет; авторитетне джерело; цитований ав-> тор; доказ, довід8) театр. контрамаркаvoucher copy — друк. сигнальний примірник
* * *I n.1) поручитель, гарант2) письмове свідотство або поручительство; письмова гарантія або рекомендація; письмове посвідчення факту; sick voucher лікарняний лист; voucher for payment свідотство про виплату, грошовий виправдальний документ ( оплачений рахунок-фактура); cash voucher розписка про отримання грошей; касовий чек3) контрольний корінець (ч.ека, білету); luncheon voucher талон на обід ( оплачений наперед); voucher сору полігр. сигнальний екземпляр4) юр. виклик в суд для підтвердження прав5) театр, контрамаркаII v.2) юр. складати документ ( аффідевіт) -
16 affidavit
письмове свідчення, афідавіт, письмове свідчення під присягою, письмове свідчення, підтверджене присягою- affidavit of defense -
17 attestation
(формальне) підтвердження; атестація; свідчення (свідка), давання свідчень; засвідчені свідчення (показання); засвідчення (в т. ч. документа, підпису тощо); приведення до присяги- attestation of signature
- attestation of witness -
18 perjurory
1) лжесвідчення, неправдиве свідчення під присягою -
19 receive evidence
відбирати свідчення, отримувати свідчення, заслуховувати свідчення (свідків); отримувати доказ(и); приймати докази -
20 record evidence
1) запротокольоване свідчення; запротокольований доказ; доказ, що підлягає протоколюванню; свідчення для протоколу2) протоколювати свідчення ( або докази)
См. также в других словарях:
посвідчення — я, с. 1) Дія за знач. посвідчити. 2) Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить стислі відомості про кого небудь; посвідка. •• Посві/дчення про відря/дження документ, що дається особі, яка виїжджає кудись для виконання якого… … Український тлумачний словник
відеосвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
досвідчення — іменник середнього роду діал … Орфографічний словник української мови
засвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
лжесвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
опосвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
освідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
пересвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
посвідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
свідчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
висвідчення — я, с. Викриття, звинувачення … Український тлумачний словник
