-
1 свобода
1) во́ля, свобо́давыпуска́ть на \свобода ду — випуска́ти на во́лю
демократи́ческие \свобода ды — полит. демократи́чні свобо́ди
лиша́ть \свобода ды — позбавля́ти во́лі
полити́ческие \свобода ды — політи́чні свобо́ди
предоста́вить по́лную \свобода ду де́йствий кому́ — да́ти по́вну (цілкови́ту) во́лю (свобо́ду) дій кому́
пришла́ \свобода да — прийшла во́ля (свобо́да)
\свобода да во́ли — филос. свобо́да во́лі
\свобода да ли́чности — полит. свобо́да осо́би
\свободада море́й — полит. свобо́да (ві́льність) морі́в
\свободада рук — свобо́да рук
2) ( вольность) ві́льність, -ності\свобода да от чего́ — ві́льність від чо́го
чрезме́рная \свобода да (бесцеремо́нность) — надмі́рна ві́льність
-
2 свобода
физ.ві́льність, -ності, свобо́да -
3 свобода
физ.ві́льність, -ності, свобо́да -
4 свобода
физ. свобо́да -
5 воля
1) (свобода) воля, свобода. [Дай рукам волю, сам підеш у неволю]. Лишенный воли - позбавлений волі, заневільний, поневолений, заневолений. Пастись на воле - йти самопаски, самопасом. Давать (дать) волю - давати (дати) попуск, попускати (попустити) кому. Сила воли - завзятість (р. -тости). По своей воле - по волі, по своїй (власній) волі, із своєї (власної) волі, своєю волею, з доброї волі, самохіть, самохіттю, охотою. Не по своей воле - несамохіть, не своєю волею, не з власної волі. Против воли - неволею, наперекір. [Неволею сина оженила. Не наперекір-же богам ти зродився і згодувався]. Волей-неволей - рад-не-рад, хоч-не-хоч, хіть або й нехіть;2) действовать наперекор чьей воле - іти проти чиєї волі. Исполнять, исполнить волю - вволяти (вволити) чию волю. Пусть будет воля божья - дійся воля божа.* * *во́ляво́лей, во́лею — в знач. нареч. самохі́ть; самохі́тно, самохі́ттю, во́лею
-
6 приволье
1) (свобода, раздолье) привілля, дозвілля, пригоддя кому, чому, (о местности) предо[у]звілля; угіддя. [Щоб згадав він степу рідного привілля (Ворон.). У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись (Черк. п.)];2) (избыток) привілля, призвіл (-волу) на що, на кого; см. Обилие, Избыток. [На вовків там привілля, - все пущі, а людей нема (Лебед. п.). Житиму у всякому привіллі (Квітка)].* * *приві́лля; (перен.: свобода) дозві́лля, вільго́та -
7 простор
1) простір (-тору), обшир (-ри) (ж. р.) и обшир (-ру) (м. р.), розліг (-логу), розложище, розгін (-гону); в перен. знач. (свобода) только - простір, обшир. [Розкочувався гук по широких небесних просторах (Васильч.). Безмежне море, розлите по величезнім обширі цієї країни (Стебн.). Розлоги, що розкинулись ген-ген горами та долинами (Коцюб.). Розгін великий (Борзен. п.). Розложище безкрає (Самійл.). Там був простір, всюди воля, жилось, як хотілось (Глібов). Звуки рвуться на волю, на простір (Єфр.). Нема йому простору. Дай мені обширу й волі (Франко)]. Дай -стор! - відступись! дай дорогу, місце! Гуляй себе на -ре - гуляй собі на просторі;2) см. Досуг. На -ре сделаю - вільним часом (на дозвіллі) зроблю.* * *1) про́стір (род. п. про́стору и просто́ру), о́бшир, -у; ( свободное пространство) про́сторінь, -роні; просто́рище; (степей, полей.) розло́ги, -гів, розло́жище; розлі́г, -ло́гу, розгі́н, -го́ну, ро́зшир, -у2) (свобода, раздолье) про́стір, о́бшир, роздо́лля -
8 девиз
девіза, гасло, клича, клич, поклик. [Гасло в мене - без хитрощів на світі пробувати (Куліш). Мій поклик: воля, щастя і свобода! (Франко)].* * *деві́з и деві́за, га́сло, по́клик, -у -
9 искоренять
-ся, искоренить, -ся ви[с]воріняти, -ся и ви[с]корінювати, -ся, викоренити, -ся, скоренити, -ся, (о мн.) пови[пос]коріняти, -ся, повикорінювати, -ся, викоренити, -ся, скоренити, -ся, (диал.) викоренувати, -ся; срв. Истреблять. [Гордість у душі людській всі добрі почини викоріняє (Франко). Нашого насіння ніхто не скоренить (Стор.). Тра було, як зайшла свобода, всіх панів викоренувати (Гайс. о.)]. Искореняемый - викорінюваний. Искоренённый - викорінений, скорінений. -нить до основания кого - вигубити до накорінку кого. -нить зло - викоренити, вивести, винищити лихо.* * *несов.; сов. - искорен`итьвикорі́нювати и викоріня́ти, ви́коренити и мног. повикорі́нювати и повикореня́ти; скореня́ти, скорени́ти -
10 клич
(клик) поклик, оклик, гук, клич, клик (-ку), клича (ж. р.), (призыв) заклик (-ку). [Так клич її лунав, як поклик той до бою (Франко). Ім'я твоє було воєнним кликом (Куліш). Ні!.. Я чую гук лицарський - співи слухать не охота (Крим.). Мій поклик: праця, щастя і свобода (Франко). Елемент протесту проти всякого поневолення стає могучим окликом літератури (Єфр.). Наша клича: «воля для всіх!» (Крим.)]. Боевой клич - поклик бойовий, бойова клича; срвн. Призыв 1. [І в серці, наче поклик бойовий, здіймаються у мене співи дикі (Л. Укр.)].* * *клич, -у; (призыв, зов) за́клик, -у, по́клик, -у, гук, -у, кли́чакли́кнуть \клич — рит. ки́нути клич
-
11 книгопечатание
1) (действие) друкування, друк (-ку). Свобода -ния - воля друку (друкування);2) друкарство, (стар.) книгопечатання, книгопечать (-ти). [Друкарство почалось на світі з половини XV віку (Єфр.)].* * *друка́рство, книгодрукува́ння -
12 льгота
1) (свобода) воля, пільга. [Політична пільга в Росії є пільга й українознавству (Грінч.)];2) (вольность, преимущество) привилей (-лею), воля, вигода. [Дворянам надано було усяких привилеїв (Дом.). Один одного дворяни переважували волями, що давали народу по слободах (Куліш). Ззивали до себе людей на нові вигоди (Куліш)];3) (облегчение) пільга, полегшення (рус., вульг.) вільгота. [Різні пільги, які давалися звичайно новим поселенцям (Ор. Лев.). Деякі полегшення для робітниць (Єфр.)]. -ты налоговые - податкові пільги. Давать -ту - давати пільгу, вільготу, пільгувати кому. Получить -ту - дістати пільгу. -ты по отбыванию воинской повинности - військові пільги. -та по семейному положению, по образованию, по роду занятий - пільга через родинний стан, через освіту, через професію. Лица, пользующиеся -той - особи, що мають пільгу, користуються з пільги, пільговані особи. Иметь -ту - мати пільгу, вільготу. Имеющий -ту - пільгований, пільговий, вільний, привилейований, сущ. пільговик, пільгованець (-нця).* * *пі́льга; привіле́й, -ле́ю; вільго́та; ( в торговле) заохо́чення, сприя́ння -
13 могущество
могутність, (реже могучість), потужність, (велико)можність, можновладність (-ости); (власть) потуга, можновладство, можновлада, сила, міць (р. моци). [Могучість, щастя і свобода (Франко). Був подібний до Баала в час його потужности (Л. Укр.). Над усяку честь і славу жадала можновладства (Куліш)].* * * -
14 независимость
незалежність від кого, від чого; (неподвластность) непідлеглість, непідвладність кому, чому; (свобода) воля, вільність; (самостоятельность) самостійність (- ости). [Незалежність од будь-чиїх поглядів (Крим.). Тільки одна незалежність є - незалежність нашого життя від нас (В. Підмог.). Козаки допевнялись своєї непідвладности старостам (Куліш). Національна самостійність (Грінч.)]. Материальная -мость - матеріяльна незалежність. -мость суждений - незалежність поглядів.* * *незале́жність, -ності -
15 необходимо
нрч.1) конче, доконче, конечно, доконечно, невід[од]мінно, неминуче, (в филос. яз.) необхідно. -мо нужно - конче (доконче, неминуче, невідмінно, прикро) треба, (крайне -мо) до скруту треба, неминуча потреба. [Видання книжок для народнього читання, яких прикро було треба (Грінч.). Туди він не часто забігав: хіба вже до скруту чого треба (Мирний)];2) (сказ. безл. предл.) неминуче, конечно, доконечно, (в филос. яз.) необхідно, (нужно) треба, потрібно. [Бо неминуче - їхати туди (Крим.). Вам тепер сховатися конечно (Самійл.). Хоч хочете, не хочете, - треба привикати (Пісня). Свобода може співіснувати з абсолютною необхідністю, бо необхідно, щоб ми були вільні (Кандід)]. Кроме того -мо заметить, что… - крім того треба (потрібно) зазначити, що… Мне -мо его видеть - мені неминуче (конче) треба його бачити. -мо, чтобы он здесь остался - треба (конечно), щоб він тут зостався (залишився). -мо представить сведения - треба (конче треба) подати відомості.* * *1) нареч. необхі́дно; ( неизбежно) немину́че; ( непременно) неодмі́нно2) в знач. сказ. необхі́дно; ( очень нужно) ко́нче (доко́нче, доконе́чне, доконе́чно) тре́ба (потрі́бно) -
16 необходимость
конечність, доконечність, потрібність, невід[од]мінність, неминучість, (в филос. яз.) необхідність (-ости), (нужда) потреба. [Доконечність задуманої роботи (Н.- Лев.). Жене мене до того неминучість (Грінч.). Щиро віруючи в їх необхідність, людина виконує норми морали (Наш). Геґель був перший, що правильно визначив відношення між свободою й необхідністю; для його свобода є розуміння необхідности (Азб. Ком.). Пора жорстока й потреба вимага від мене служби (Куліш)]. Крайняя -мость - крайня (конечна, неминуча, необхідна) потреба, крайня конечність, конечна необхідність, конечна річ (р. речи). [Так схотілося авторові, але конечної потреби в цьому нема ніякої (Гр. Думка). Неминучая потреба та, що і державців володарську волю лама (Грінч.). Вимага того потреба необхідна (Грінч.). Ніхто не осмілювався без крайньої конечности взяти на себе ту страшну гідність (Франко)]. Настоятельная -мость - пекуча потреба. [Відчуваємо аж надто пекучу потребу мати свій університет (Діло)]. Иметь -мость в чём - потребувати чого, мати потребу чого. Имеется -мость в чём - є потреба на що. Нет -ти - нема(є) потреби; не треба. По -ти - з конечности, з потреби, (по принуждению) з примусу, (диал.) з мусу. [З конечности бере артист роботу (Л. Укр.)]. Покориться -ти - скоритися конечності (неминучій потребі, диал. мусові). Поставить в -мость кого - змусити, примусити, приневолити кого. Предметы первой -ти - речі (най)першої потреби. При -ти, в случае -ти - в потребі, якщо є потреба.* * *1) необхі́дність, -ності; [доконе́чна] потре́ба, доконе́чність; немину́чість, -чості; неодмі́нність2) филос. необхі́дність -
17 неограниченный
необмежений, (реже) необмежований; (полный) повний, цілковитий, (безграничный) безмежний. -ная власть - необмежена (абсолютна) влада; безмежна влада. - ное доверие - необмежена (повна) (до)віра. -ное количество - необмежена кількість (-ости), необмежене число. В -ном количестве - у необмеженій кількості, необмежено; срв. Вволю. -ный кредит - необмежений кредит. -ная монархия - необмежена (абсолютна) монархія. -ный простор - необмежений (цілковитий, безмежний) простір. -ное пространство - необмежена (необмежована) просторінь, (беспредельное) безмір (-ру), безмежна (необмежна) просторінь (-рони). -ная свобода - необмежена воля. -ное честолюбие - безмежне шанолюбство (честолюбство), безмежний гонор.* * *необме́жений; ( безграничный) безме́жний -
18 печать
1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.* * *1) печа́тка, печа́ть, -ті3) ( печатание) дру́к, -у4) ( о шрифте) дру́к5) ( пресса) пре́сасоломо́нова \печать — бот. купина́, соломо́нова печа́тка
-
19 приподнимать
и Приподымать приподнять підводити, підвести, підіймати, (реже) піднимати, під(ій)няти (трохи), (во множ.) попідводити, попідіймати (трохи) кого, що; (повышать) підносити, піднести, (во множ.) попідносити що. [«Підведіть мене», - промовив хворий (Грінч.). Свобода тут підносить кожні груди, і радісно палають кожні очі (Франко)]. -нять голову, головы - підвести голову, попідводити голови. [Всі матушки попідводили голови (Н.-Лев.)]. -ними ребёнка (вверх) - підійми дитину (вгору). -нять гирю - підняти трохи вагу (важок). -нять занавес - підняти (трохи) завісу. -нять рычагом - підважувати, підважити що. -нять место под дом, плотину и т. п. - підняти (трохи), підвищити, піднести місце під будинок, підсипати греблю и т. д. Срв. Поднимать. Приподнятый - підведений, піднятий; піднесений; (рычагом) підважений. -тый тон - піднятий, піднесений тон. В -том тоне - звисока. [Силкувались писати так, як писали тоді греки - звисока, пишними словами (Єфр.)]. -тое настроение - піднесений настрій. -тый нос - задертий ніс.* * *несов.; сов. - приподн`ять1) [тро́хи] підніма́ти, [тро́хи] підня́ти и попідніма́ти, [тро́хи] підійма́ти, [тро́хи] підійня́ти и попідійма́ти; (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити2) (перен.: повышать) [тро́хи] підно́сити, [тро́хи] піднести
См. также в других словарях:
СВОБОДА — многозначное понятие, крайние значения которого: 1) С. как возможность индивида самому определять свои жизненные цели и нести личную ответственность за результаты своей деятельности; 2) С. как возможность действовать в направлении цели,… … Философская энциклопедия
Свобода — Базовые понятия Свобода воли Позитивная свобода Негативная свобода Права человека Насилие … Википедия
Свобода — Свобода ♦ Liberté Быть свободным значит делать что хочешь. Отсюда три основных смысла этого слова, связанные именно с делом: свобода действия (если под делом разуметь действие), свобода желания (если под делом разуметь желание; ниже мы… … Философский словарь Спонвиля
СВОБОДА — СВОБОДА, свободы, жен. 1. только ед. Возможность проявления субъекта своей воли (см. воля в 1 знач.; филос.). « Энгельс говорит: Гегель первый правильно представил соотношение свободы и необходимости. Для него свобода есть познание необходимости … Толковый словарь Ушакова
Свобода — Государство * Армия * Война * Выборы * Демократия * Завоевание * Закон * Политика * Преступление * Приказ * Революция * Свобода * Флот Власть * Администрация * Аристократ … Сводная энциклопедия афоризмов
Свобода — (freedom) Отсутствие вмешательства или помех. К сожалению, практически любая характеристика свободы противоречива. Это обусловлено тем значением, которое ей придается. Джеральд Маккаллум высказал мнение, что все взгляды на свободу можно свести к… … Политология. Словарь.
СВОБОДА — жен. слобода южн., зап., сев. свободь вост., сев. своя воля, простор, возможность действовать по своему; отсутствие стесненья, неволи, рабства, подчинения чужой воле. Свобода понятие сравнительное; она может относиться до простора частного,… … Толковый словарь Даля
свобода — Воля, вольность, приволье, раздолье. Отпускать на свободу (на волю). Отпустить душу на покаяние. .. Ср … Словарь синонимов
Свобода — ы, жен. Нов.Производные: Свободка; Ода.Происхождение: (Употребление нариц. сущ. свобода в качестве личного имени.) Словарь личных имён. Свобода ы, ж. Нов. Производные: Свободка; Ода. [Употребление нариц. сущ. свобода в качестве личного имени.]… … Словарь личных имен
Свобода — главная тема того отрывка из книги пророка Исайи, который Иисус читал в наза ретской синагоге. Дух Господень на Мне, ибо Он... послал Меня... проповедовать пленным освобождение . Многие надеялись, что Иисус освободит Израиль от власти римлян. Но… … Подробный словарь библейских имен
СВОБОДА — закрепленная в конституции или ином законодательном акте возможность определенного поведения человека (напр., свобода слова, свобода вероисповедания и т.д.). Категория С. близка к понятию право в субъективном смысле, однако последнее предполагает … Юридический словарь
