-
1 self-ruling
-
2 independent authority
-
3 independent fact
-
4 independent proof
-
5 tenant in severalty
-
6 free-standing project
самостійний проект; самоокупний проект -
7 instructional solo flight
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > instructional solo flight
-
8 solo flight time
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > solo flight time
-
9 solo flight
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > solo flight
-
10 training solo flight
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > training solo flight
-
11 solo
1. n (pl тж soli)1) соло; твір для виконання соло; сольна партія2) сольне виконання, сольний номер3) ав. самостійний політ4) карт. гра за себе5) карт. заявка на п'ять взяток (у вісті)6) розм. прогулянка на самоті2. adjсольний, одиночнийsolo flight — ав. перший самостійний політ
solo player — ірон. горе-музикант, поганий музикант
3. advпоодинці; соло4. v1) виконувати соло, бути солістом2) ав. виконувати самостійний політ* * *I n; (pl- os,- li)1) соло, твір для виконання соло; сольна партія2) сольне виконання, сольний номер3) aв. самостійний політ4) кapт. гра за себе, гра поодинці; заявка на п'ять взяток ( у вісті)5) cл. прогулянка на самотіII aсольний; одиночнийIII advпоодинці; солоIV v2) aв. виконувати самостійний політ -
12 independent
1. n1) людина з незалежними поглядами (поведінкою)2) безпартійний3) член «партії незалежних»4) церк. конгрегаціоналіст2. adj1) незалежний, суверенний, автономний2) самостійнийindependent battalion — військ. окремий батальйон
3) що має самостійний дохід; що володіє незалежним майном; забезпечений5) неупереджений6) тех. ізольований; незакріплений7) мат. незалежнийindependent clause — грам. головне речення
independent of — незалежно від; окрім
* * *I n1) людина, незалежна у поглядах, поведінці; член парламенту або кандидат, який не належить до жодної партії2) цepк. ( Independent) конгрегаціоналіст, прихильник конгрегаціоналізмуII a1) (of) незалежний, самостійний2) який має самостійний доход; забезпечений3) об'єктивний4) тex. ізольований; незакріплений5) мaт. незалежний6) гpaм. головний -
13 self-sufficient
adj1) незалежний, самостійний2) самовпевнений; самовдоволений5) ек. економічно самостійний* * *a1) незалежний, самостійний2) eк. економічно самостійний; автаркічний -
14 ringfencing
відокремлення; перехід на самостійний баланс; виділення у самостійний проект; виділення у самостійний суб'єкт господарювання; об'єкт з чітко окресленими межами балансової належності -
15 self-contained
adj1) нетовариський, стриманий, замкнутий2) окремий, ізольований3) військ. окремий; здатний до самостійних дій4) самостійний; що не потребує допоміжних механізмів; самообслуговуванні5) тех. незалежний, автономний* * *a1) стриманий, нетовариський2) повний, завершений3) ізольований, окремий (про будинок, квартиру); вiйcьк. окремий; здатний до самостійних дій4) який самообслуговується, без допоміжних механізмів; самостійний5) тex. незалежний, автономний -
16 person
n1) людина; особа, особистість; персона; постать; суб'єктwho is that person? — хто ця людина?, хто той чоловік?
not a single person — нікого, ні душі
2) зовнішність; вигляд3) дійова особа; персонаж4) юр. фізична особа (тж natural person); юридична особа (тж legal person)5) грам. особа6) зоол. самостійний особень7) рел. іпостась; лик, образ* * *n1) людина; особистість; особа; суб'єкт2) зовнішність; вигляд3) діюча особа, персонаж4) юp. фізична особа ( natural person); юридична особа (legal person, artificial person)5) гpaм. особа6) зooл. самостійна особина, самостійний зооїд ( у колонії)7) peл. іпостась -
17 separate
I1. n1) окремий відбиток (статті)2) pl спідниці (штани, жакети, піджаки), що продаються окремо2. adj1) окремий; ізольований; відособлений; відокремленийseparate ammunition — військ. боєприпаси роздільного заряджання
separate drive — тех. одиночний (індивідуальний) привод
separate flower — бот. одностатева квітка
separate loading — військ. роздільне заряджання
separate maintenance — юр. аліменти дружині після розлучення
separate pagination — друк. нарізна пагінація
separate room — ізольована (окрема) кімната
separate system of imprisonment — юр. в'язнична система одиночних камер
2) сепаратний3) самостійний, особливий, спеціальнийseparate battalion — військ. окремий батальйон
IIv1) відокремлювати, відділяти, роз'єднувати2) відокремлюватися, роз'єднуватися, відділятися3) відрізняти, розрізняти4) ділити, розділятиto separate smth. into parts — розділити щось на частки
5) сортувати, відсіювати6) розлучатиto separate smb. from smb., smth. — розлучити когось з кимсь, чимсь
7) розлучатися, розходитися8) розкладати (на частини)9) хім. виділяти з розчину; виділяти відстоюванням10) звільняти (з військової служби)* * *I n1) пoлiгp. окремий відбиток ( статті)2) pl блузки, спідниці, штани, які можна надягати в різних комбінаціях3) pl; c-г окремості ( ґрунту)II a1) окремий; ізольований; відособлений, відділенийseparate cell — одиночна камера; роздільний; сепаратний
2) особливий, спеціальний; самостійний3) бoт. одностатевий ( про квітку)III v1) відокремлювати, роз'єднувати; відділятися, роз'єднуватися; розрізняти, відрізняти2) розділяти, ділити; виділяти, екстрагувати; сепаруватиto separate metal from ore — збагачувати руду; сортувати, відсівати ( separate out)
3) розлучати; розставатися, розлучатися; розходитися ( про подружжя); жити нарізно ( без розлучення)4) розкладати ( на частини); xiм. виділяти з розчину, виділяти відстоюванням; розділяти, ділити ( фракції)5) звільняти з військової служби; демобілізовувати -
18 substantive
1. n грам.іменник (тж noun substantive)2. adj1) реальний, дійсний, існуючийsubstantive law — юр. матеріально-правовий закон
2) істотний, пов'язаний із суттю3) міцний, ґрунтовний, солідний; сталий4) значний, досить великий, чималий5) самостійний, незалежний6) грам. субстантивний* * *I n; грам. II a1) реальний, існуючий, дійснийsubstantive law — юp. матеріальне право, матеріально-правовий закон
2) пов'язаний з суттю ( справи)substantive provisions — резолютивна /оперативна/ частина ( документа)
3) міцний, ґрунтовний, солідний; постійний; значний, істотний4) самостійний, незалежний5) гpaм. субстантивний -
19 aidless
adj1) самостійний; без будь-якої допомоги2) безпомічний3) некорисний; марний* * *a1) без чиєї-небудь допомоги; самостійний2) безпомічний -
20 self-dependent
adjсамостійний, незалежнийself-dependent missile — військ. ракета з автономною системою наведення
* * *aнезалежний, самостійний
См. также в других словарях:
самостійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самостійний — заст. самоста/йний, а, е. 1) Який не перебуває під чиєюсь владою; не підпорядкований, не підлеглий кому , чому небудь (про держави, політичні організації тощо). || Вільний, незалежний. || Здатний діяти сам, без сторонньої допомоги або… … Український тлумачний словник
самостійний — [самоус т’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
самостійний — 1) (який не перебуває під чиєюсь владою, не підпорядкований кому / чому н.), незалежний 2) (відособлений від інших; який має значення сам по собі), окремий, самобутній 3) (який здійснюється своїми силами / із власної ініціативи, без сторонньої… … Словник синонімів української мови
самостійність — ності, ж. Властивість і стан за знач. самостійний. || Уміння діяти без сторонньої допомоги або керівництва; самостійні дії … Український тлумачний словник
секційний — I а, е. 1) Який складається із секцій (див. секція I 1)). || Який виготовляється, споруджується з окремих секцій. •• Секці/йні буди/нки багатоквартирні будинки; поділяються на секції зі своїми під їздами, сходами та ліфтами. Секці/йні ме/блі… … Український тлумачний словник
несамостійний — а, е. Нездатний діяти самостійно; який перебуває в залежності від кого , чого небудь … Український тлумачний словник
незалежний — а, е. 1) від кого – чого і без додатка. Який не залежить від кого , чого небудь, не підкоряється комусь, чомусь. || Самостійний, рішучий у поведінці, діях і т. ін. (про вдачу, характер людини). || Який виражає або свідчить про самостійність у… … Український тлумачний словник
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
підприємство — а, с. 1) Окрема виробнича установа (завод, фабрика і т. ін.). 2) Діяльність у якій небудь галузі, що дає прибутки. 3) Самостійний господарчий об єкт, створений у встановленому законом порядку; є зазвичай юридичною особою – товариством,… … Український тлумачний словник
суверенний — а, е. 1) Прикм. до суверен. || Який здійснює верховну владу. 2) Стос. до суверенітету; незалежний, самостійний у зовнішніх і внутрішніх справах. 3) розм. Самостійний у своїх діях, учинках тощо … Український тлумачний словник
