-
1 self-taught
adj1) який вивчився самостійно (самотужки)2) засвоєний самостійноChinese S. — самовчитель китайської мови
* * *a -
2 solo
1. n (pl тж soli)1) соло; твір для виконання соло; сольна партія2) сольне виконання, сольний номер3) ав. самостійний політ4) карт. гра за себе5) карт. заявка на п'ять взяток (у вісті)6) розм. прогулянка на самоті2. adjсольний, одиночнийsolo flight — ав. перший самостійний політ
solo player — ірон. горе-музикант, поганий музикант
3. advпоодинці; соло4. v1) виконувати соло, бути солістом2) ав. виконувати самостійний політ* * *I n; (pl- os,- li)1) соло, твір для виконання соло; сольна партія2) сольне виконання, сольний номер3) aв. самостійний політ4) кapт. гра за себе, гра поодинці; заявка на п'ять взяток ( у вісті)5) cл. прогулянка на самотіII aсольний; одиночнийIII advпоодинці; солоIV v2) aв. виконувати самостійний політ -
3 absolutely
adv1) цілком, повністю; безумовно; абсолютно; необмежено2) самостійно, незалежноtransitive verb used absolutely — грам. перехідне дієслово без прямого додатка
3) розм. так, звичайно, цілком, точно, саме так* * *adv1) зовсім та ін. [див. absolute]2) звичайно; точно, саме; цілком, абсолютно3) гpaм. ужитий абсолютно, без прямого доповнення4) фiлoc. незалежно, самостійно -
4 bach
1. n (скор. від bachelor) розм.холостякto keep bach — вести холостяцький спосіб життя, парубкувати
2. v розм.жити холостяком; жити самостійно* * *I n; (скор. від bachelor); амер. II v; амер.1) жити холостяком, бурлакувати; жити самостійно (тж. to bach it) -
5 independently
advнезалежно, самостійно* * *adv(of) незалежно, самостійно -
6 inner-directed
adjсамостійно мислячий; з незалежними судженнями; що діє за внутрішнім переконанням* * *a -
7 itself
pron (pl themselves)себе, собі, -ся, -сь; само, сам, сама (про речі й тварин)by itself — самостійно, без сторонньої допомоги
of itself — само собою, без допомоги ззовні
in itself — само по собі, за своєю суттю
* * *[it'self]pron (про предмети, тварин, іноді про дітей) refl себе, собі, собою, -сь, -ся; себе, собі, собою; emph сам, сама, саме; сама, саме, уособлення ( чого-небудь); у сполученні з прийм: ( all) by itself самостійно, без сторонньої допомоги один; самотньо; на відстаніof itself — само по собі, без допомоги ззовні
-
8 kiwi
n1) орн. ківі2) ав., розм. службовець нельотного складу; курсант, що не літав самостійно3) (тж K.) розм. новозеландець* * *n1) зooл. ківі2) aв. службовець нелітного складу курсант, який не літав самостійно3) (тж. Kiwi) новозеландець -
9 lobe
n1) частка2) мочка вуха (тж lobe of the ear)3) тех. кулачок, виступ; заглиблення4) гірн. самостійно освоювана частина родовища* * *n1) мочка вуха2) cпeц. частка3) тex. кулачок, виступ, бобишка; заглиблення4) гipн. самостійно розроблювана частина родовища5) paд. пелюстка ( діаграми спрямованості) -
10 myself
-
11 nationhood
n2) національне існування* * *n1) державність; статус ( самостійної) держави2) національне існування; статус нації -
12 self-educated
-
13 singly
adv1) самостійно; без сторонньої допомоги2) окремо3) поодинці, по одному* * *adv1) самостійно; без сторонньої допомоги; поодинці; окремо2) поодинці, по одному3) однократно, один раз -
14 solely
adv1) єдино; тільки, виключно2) самостійно, сам* * *adv1) єдино, тільки, винятково2) самостійно, одноосібно -
15 soloist
n1) соліст; солістка2) льотчик, що літає один (самостійно)* * *n1) соліст; солістка2) льотчик, який літає самостійно -
16 myself
[mai'self]pron1) refl себе, собі, собою, -сь, -ся (про 1-у oc.; oдн.); себе, собі, собою (про 1-у oc.; oдн.); сам, один -
17 self-taught
-
18 study hall
сл.1) кімната для самостійних занять, приготування уроків ( у школі)2) години, відведені для самостійної роботи учнів ( у розкладі навчального закладу) -
19 study hall
сл.1) кімната для самостійних занять, приготування уроків ( у школі)2) години, відведені для самостійної роботи учнів ( у розкладі навчального закладу) -
20 absolutely
['æbsəluːtlɪ]adv1) цілко́м; необмеже́но; безумо́вно; абсолю́тно2) самості́йно, незале́жноtransitive verb used absolutely грам. — перехідне́ дієсло́во без прямо́го дода́тка
3) розм. так, звича́йно
См. также в других словарях:
самостійно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
самостійно — заст. самоста/йно. Присл. до самості/йннй, самостайний … Український тлумачний словник
рідина — и/, ж. Один із станів речовини, проміжний між твердим і газуватим. || Текуча суміш із різних твердих і рідких речовин. •• Горю/ча рідина/ рідина, що здатна самостійно горіти після віддалення джерела запалювання та має температуру спалаху не… … Український тлумачний словник
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
розум — у, ч. 1) Здатність людини мислити, відображати і пізнавати об єктивну дійсність. || з означ. Певний склад, характер мислення. || Загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань кого небудь. •• Дохо/дити свої/м (вла/сним) ро/зумом… … Український тлумачний словник
самоврядування — я, с. 1) Форма управління, за якого суспільство, певна організація, господарська чи адміністративна одиниця тощо має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва. || Виборна установа, яка здійснює таке управління. 2) Право… … Український тлумачний словник
самоук — а, ч. 1) Той, хто навчився чого небудь самостійно, без систематичного навчання, без керівника. 2) у знач. присл. самоу/ком. Самостійно, без систематичного навчання, без керівництва … Український тлумачний словник
блок — block; unit *Block, Vollstein 1) Частина цілого, що розглядається самостійно. 2) Конструктивно та схемно закінчена частина пристрою, що виконує самостійні (окремі) функції та являє собою сукупність вузлів або групи елементів та деталей. 3) При… … Гірничий енциклопедичний словник
відділ — I в ідділ у, ч. 1) Одна з частин чого небудь цілого, на які воно поділяється або його поділяють за певними ознаками. 2) Частина установи або підприємства. || Про склад співробітників частини установи, підприємства. || Факультет або частина… … Український тлумачний словник
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
одиниця — і, ж. 1) Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається. || тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають. || тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел. 2) Найнижча оцінка успішності в навчанні за… … Український тлумачний словник
