Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

саме

  • 21 Platzhirsch

    саме́ц -домина́нт

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Platzhirsch

  • 22 Rehbock

    саме́ц косу́ли

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Rehbock

  • 23 Rentierbulle

    саме́ц (се́верного) оле́ня, оле́нь

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Rentierbulle

  • 24 Vogelmännchen

    саме́ц (пти́цы)

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Vogelmännchen

  • 25 Walbulle

    саме́ц кита́

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Walbulle

  • 26 Wisentbulle

    саме́ц зу́бра

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Wisentbulle

  • 27 netop

    саме, точно

    Dansk-ukrainsk ordbog > netop

  • 28 samme

    саме-те; тот-жі

    Dansk-ukrainsk ordbog > samme

  • 29 very

    1. adj
    1) справжній; сущий; чистісінький; повний, абсолютний; жахливий, страшенний
    2) той самий, той же, саме той (як підсилення)
    3) самий; граничний
    4) сам по собі; простий

    he could not, for very shame, refuse to give something — йому було просто соромно нічого не дати

    5) навіть, хоча б; аж до
    6) істинний, законний

    very God of very Godрел. бога істина від бога істинна

    in very deed — насправді, безумовно

    in very truth — воістину

    the very idea! — що ви кажете! (подив)

    the very man — найбільш підхожа людина

    the very thing — саме те, що потрібно

    this is the very thing for headache — це найкращий засіб від головного болю

    to catch in the very act — спіймати (застати) на місці злочину

    2. adv
    1) дуже, значно

    very much — дуже, надзвичайно

    2) після заперечень — дещо, доволі, досить
    3) самий, най-

    the very first (best) — найперший, найкращий

    at 7, at the very latest — найпізніше о сьомій годині

    I did the very best I could — я зробив усе, що тільки міг

    4) точно, прямо; якраз, саме

    very good (well) — дуже добре, чудово; гарно; гаразд

    very heavy bomber — військ. надважкий бомбардувальник

    very heavy rocket — військ. надпотужна ракета

    we very nearly died — ми мало не загинули

    may I have it for my very own? — чи можна мені взяти це для себе особисто?

    my very own Christy — Крісті, рідна моя

    very early warning system — військ. система дуже раннього попередження

    V. light — військ. сигнальна ракета Вері

    V. pistol — військ. сигнальний пістолет Вері

    V. Reverend — його превелебність (про настоятеля собору)

    * * *
    I a
    1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це
    2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)
    II adv.
    1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще
    2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо
    3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував
    4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя

    English-Ukrainian dictionary > very

  • 30 thing

    n
    1) річ, предмет
    2) справа, факт, випадок; обставина, обстановка

    all things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все

    3) pl майно, речі (дорожні); багаж
    4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі
    5) їжа; питво
    6) pl приладдя, начиння; побутові предмети
    7) твір мистецтва (літератури); художній (музичний) твір
    8) розповідь; анекдот
    9) явище, річ, справа
    10) діло
    11) щось

    the important thing to remember — те, що важливо запам'ятати

    the best thing is... — найкраще — це...

    the right thing — саме те, що потрібно

    the wrong thing — зовсім не те, що треба

    12) деталь, особливість
    13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)

    it is just the thing — це саме те, що треба

    that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше

    14) дія, вчинок
    15) подія
    16) істота, створіння

    little thing — малятко, крихітка

    17) розм. у звертанні

    dear thing — дорогий, любий

    above all things — насамперед, головним чином

    and things — тощо, і таке інше

    for another thing — крім того; по-друге

    for one thing — насамперед; для початку

    in all things — в усьому, у всіх відношеннях

    no great things — нічого особливого; так собі

    of all things — от тобі й на!, треба ж!

    sure thingамер. напевно, звичайно, безумовно

    the last thing — наприкінці; нарешті

    to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися

    to see things — марити, галюцинувати

    * * *
    [aiç]
    n
    1) річ; предмет

    a thing in itselfфiлoc. річ у собі; pl атрибути

    yce, — що має відношення до Японії

    2) pl майно

    things personal trealюp. нерухоме майно

    things in actionюp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж

    3) часто pl одяг, предмети одягу

    bathing /swimming/ things — купальний костюм

    to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]

    4) їжа; питво

    sweet things — солодке, ласощі

    5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту
    6) твір мистецтва, літератури; творіння

    an excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот

    7) річ, явище

    to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися

    8) звичн. pl обставини, стан

    the state of things — стан речей /справ/

    tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє

    things might go wrong — все може зірватися /провалитися/

    that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!

    we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще

    I have several- s to attend toмені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи

    10) щось, дещо

    the best thing is... — найкраще...

    to say the right thing — сказати те, що треба

    11) деталь, особливість
    12) щось дуже потрібне, важливе, підходяще

    that's the thing — в тому то е справа, це саме головне

    the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...

    the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі

    (quite) the thing — ( саме) те, що треба

    that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний

    13) дія, вчинок

    I did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]

    to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь

    that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять

    what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію

    14) імен. створення

    no living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина

    you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!

    15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ
    ••

    spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності

    in all things — у всіх відношеннях, у всьому

    and thing s — та інше, тощо

    and another thing, — ще одне

    sure thingaмep. напевно, звичайно

    no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]

    no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що

    (the) first thing — насамперед

    (the) next thing — потім

    (the) last thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекати

    the same thingте ж саме

    for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку

    for another thing — крім того; по-друге

    of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!

    above all things — насамперед; найбільше, головним чином

    as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило

    it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися

    to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось

    to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось

    to make a thing (out) of smthнадавати ( занадто) велике значення

    to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого

    to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо

    to show smb; a thing or two — показати комусь що до чого

    to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати

    not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати

    to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця

    English-Ukrainian dictionary > thing

  • 31 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 32 кстати

    нрч. до речи, (к делу) до діла, в діло, (к месту, влад) до ладу, влад, (к слову) до слова; (впору) саме вчас, (пров. всамчас), впору, вчас; (на руку) наруч, на руу. [Це лиш фрази, які до речи на своїм місці (Єфр.). Народові подобається «Кайдашева сім'я», до речи - писана прегарною мовою (Грінч.). А до речи: в голові вашій щось непевне одбувається (Крим.). Отся річ до діла (Квітка). Помажу комин - не біло, помию ложки - не в діло (Харк. Сб.). До ладу, як ложечка на меду (Номис). Що-б він не зробив, то все гаразд, все до ладу (Мирний). Дурень багатий, то й слово його влад (Номис). До слова: ти бачиш, як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови? (Кониськ.). Всамчас приходиш (Куліш). А йому се й наруч (Сл. Гр.)]. Это весьма -ти - це дуже до речи, це саме до діла. -ти, не можете ли вы мне сказать? - до речи (до слова): може, ви могли-б сказати мені? Говорить -ти - говорити (казати) до речи (до ладу). Это сказано -ти - це сказано до речи (до ладу, до діла). Вы пришли -ти - ви прийшли саме вчас, саме впору. Прийтись -ти - прийтися до речи (до ладу), здатися. [Ваше слово дуже до речи прийшлося (Київщ.). На сей раз приказка здалась (Глібой)]. Случиться -ти (о ком-либо) - нагодитися. [Саме як на те й він нагодився (Звин.)]. Это ему как раз -ти - це йому саме до речи, це йому дуже на руку, (фамил.) це йому (як- раз) на руку ковінька, (приличествует) це йому дуже (саме) впадає. [Марусі на руку ковінька - мерщій з хати (Квітка). Нікому так не впадає (пасічником бути), як йому (Глібов)]. Не -ти - не до речи, не до діла, не до ладу; см. Некстати.
    * * *
    1) нареч. до ре́чі; до шми́ги; ( к месту) до ді́ла, до ладу́; ( вовремя) упо́ру, вча́сно, са́ме вчас
    2) в знач. вводн. сл. до ре́чі

    Русско-украинский словарь > кстати

  • 33 same

    1. n
    1) (the same) те саме, одно й те саме
    2) юр. вищезгадане
    2. adj
    одноманітний
    3. adv
    (the same) так само, таким же чином
    4. pron indef.
    1) (звич. the same) той (же) самий, цей же, цей самий, один і той же

    at the same time — в один і той же час, одночасно

    2) (звич. the same) такий же, однаковий
    3) незмінний; що не зазнав змін
    4) вищезгаданий

    please, return same by return of post — будь ласка, відішліть його зворотною поштою (про лист тощо)

    * * *
    I [seim] n
    ( the same) те ж саме, те саме
    II [seim] a III [seim] adv
    ( the same) так само, у такий же спосіб, таким же чином
    IV [seim] indef; pron
    1) ( the same) той самий, цей же

    at the same time — у той самий час, одночасно; icт.

    2) ( the same) такий же, однаковий; який не змінився
    3) канц. вищезгаданий

    English-Ukrainian dictionary > same

  • 34 один

    I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.
    II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.
    * * *
    числ.
    1) оди́н

    \один за други́м — а) ( вереницей) оди́н за о́дним; б) (по порядку, по очереди) оди́н по о́дному

    \один к одному́ — оди́н в оди́н, як оди́н

    2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н
    3) в знач. сущ. оди́н
    4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

    Русско-украинский словарь > один

  • 35 just

    1. adj
    1) справедливий
    2) заслужений
    3) обґрунтований; що має підстави
    4) вірний, правильний; точний
    5) муз. чистий, точний
    6) праведний

    just ton — англійська тонна (= 1016 кг)

    2. adv
    1) точно, саме, якраз

    it is just what I want — це саме те, що мені потрібно

    that is just it — саме так, про це і йдеться

    just so! — точно так!, цілком вірно!

    2) ледь
    3) щойно, тільки що

    just now — зараз, тільки що

    4) розм. просто, цілком, прямо, зовсім

    just like (the same) — цілком схожий, точно такий же

    5) тільки

    just fancy! — подумати тільки!, ти дивись!

    just about — приблизно; майже

    just as well — точно так само; з тим же успіхом

    not just yet — ще не зовсім

    just as soon — так само, з тим же успіхом

    just in case — на всякий випадок

    just my luck — таке вже моє щастя

    just out of swaddling-clothes — ще молоко на губах не обсохло

    just the same — все одно

    it is just the same to me — мені все одно

    just the thing — так годиться; це модно

    * * *
    I = joust I II = joust II III a
    3) обґрунтований; який має підстави; законний
    4) вірний, точний; мyз. чистий, точний
    5) icт., peл. праведний
    IV adv
    1) саме, точно
    2) ледь, ледве
    3) тільки що, щойно
    4) просто, усього лише; тільки, лише; просто, прямо, зовсім, абсолютно
    5) у сполученнях

    just about — приблизно; майже

    just as soon, just as well — так само, з тим же успіхом

    just now — зараз; тільки що, щойно

    just the same — зовсім однаковий однаково; все-таки, проте

    English-Ukrainian dictionary > just

  • 36 so

    1. adv
    1) так, таким чином

    just (quite) so — саме так

    2) так, до такої міри, настільки

    he could not speak, he was so angry — він не міг говорити, до того він був сердитий

    3) стільки, так багато

    not so much sugar, please — не кладіть стільки цукру, будь ласка

    4) так дуже
    5) так, справді, саме; так і є

    I thought you were American.— So I am. — Я думав, що ви американець.— Так воно і є

    6) теж, також

    you were wrong, so were we — ви помилилися, і ми теж

    7) отже

    so you have come after all! — отже, ви все-таки прийшли!

    8) потім
    9) в такому разі
    10) хай буде так, гаразд

    if you are content, so; if not, so — якщо ви задоволені,— гаразд; якщо ні,— нічого не зробиш

    so far — досі, поки що

    so... as — так... щоб, так... що

    no so... as — не так... як

    no so... but — не настільки... щоб

    so much so that — настільки, що

    so many — така-то кількість, стільки-то (штук)

    so much — стільки-то; так багато; так, до такої міри; просто

    not (never) so much as — навіть не

    not so much... as — не стільки... скільки; не так... як

    oceans do not so much divide the world as unite it — океани не стільки роз'єднують світ, скільки об'єднують його

    and so on — і так далі, і таке інше, тощо

    2. conj
    так що; тому; отже; для того, щоб; за умови що; якщо тільки; в разі; якщо; аби тільки; тільки б

    it was raining and so I didn't go out — ішов дощ, і тому я не виходив

    he opened the door so he could see them come — він відчинив двері, щоб (аби) бачити, як вони прийдуть

    3. int
    так!, гаразд!, досить!, ну!

    She went off yesterday.— So? — Вона поїхала вчора. — Ну? (Ось так!)

    * * *
    I adv
    1) указує на спосіб здійснення дії (саме) так, таким, подібним чином
    2) указує на ступінь якості або на кількість так, настільки, до такої міри; стільки, так багато; інтенсивність дії так ( сильно); емфатичне виділення якості такий
    3) на початку речення вказує на підтвердження попереднього висловлення дійсно, так, справді, насправді, саме; так (це), є; поширення попереднього висловлення на іншу особу або предмет теж, також; висновок зі сказаного раніше отже, виходить, так; продовження розповіді ну; icт. послідовність дії ( в еліптичних реченнях) потім; icт. перед прямою мовою або після неї ( в еліптичних реченнях) так
    4) указує на відповідність тому, що було сказано так, у такому випадку

    it is so — так воно, є; це так

    so it is — дійсно, правильно

    that's so — саме так; справді так

    is that so — є хібає, невжеє, правдає; не може бути!

    so far — дотепер, поки (ще)

    so far as I know — наскільки я знаю /мені відомо/

    so...as так /настільки/... — щоб, так... що

    so… that — так /у такий спосіб/... що; так... що; настільки... щоб

    not so… but — не настільки... щоб

    so much so that — настільки, що

    so many — таке-то число, така-то кількість, стільки-то ( штук)

    so much — стільки-то, така-то кількість

    so much and no more — стільки е не більше; так багато, так, такою мірою; просто, не що інше як; тим більше

    so much the better — тим краще; ( for) досить, вистачить; все вже сказане або зроблене

    not /never/ so much as — навіть не

    not so much… as — не стільки... скільки; не так... Як

    II pron
    4) більш менш; приблизно
    III
    cj
    1) вводить речення, що вказують на висновок з попереднього висловлення ( часто and so) так що, тому; отже
    2) вводить підрядні речення мети (для того) щоб, ( з тим) щоб; підрядні речення результату так що, тому [див. so that]

    so what — є ну то е щоє; подумаєш!

    so what of itє ну е що ( у цьому) особливогоє

    (so) that's that — так-то от

    IV
    int так!, добре!; досить!, ну! (виражає подив, схвалення, несхвалення, торжество, сумнів)

    English-Ukrainian dictionary > so

  • 37 thing

    [aiç]
    n
    1) річ; предмет

    a thing in itselfфiлoc. річ у собі; pl атрибути

    yce, — що має відношення до Японії

    2) pl майно

    things personal trealюp. нерухоме майно

    things in actionюp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж

    3) часто pl одяг, предмети одягу

    bathing /swimming/ things — купальний костюм

    to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]

    4) їжа; питво

    sweet things — солодке, ласощі

    5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту
    6) твір мистецтва, літератури; творіння

    an excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот

    7) річ, явище

    to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися

    8) звичн. pl обставини, стан

    the state of things — стан речей /справ/

    tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє

    things might go wrong — все може зірватися /провалитися/

    that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!

    we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще

    I have several- s to attend toмені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи

    10) щось, дещо

    the best thing is... — найкраще...

    to say the right thing — сказати те, що треба

    11) деталь, особливість
    12) щось дуже потрібне, важливе, підходяще

    that's the thing — в тому то е справа, це саме головне

    the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...

    the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі

    (quite) the thing — ( саме) те, що треба

    that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний

    13) дія, вчинок

    I did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]

    to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь

    that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять

    what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію

    14) імен. створення

    no living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина

    you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!

    15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ
    ••

    spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності

    in all things — у всіх відношеннях, у всьому

    and thing s — та інше, тощо

    and another thing, — ще одне

    sure thingaмep. напевно, звичайно

    no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]

    no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що

    (the) first thing — насамперед

    (the) next thing — потім

    (the) last thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекати

    the same thingте ж саме

    for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку

    for another thing — крім того; по-друге

    of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!

    above all things — насамперед; найбільше, головним чином

    as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило

    it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися

    to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось

    to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось

    to make a thing (out) of smthнадавати ( занадто) велике значення

    to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого

    to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо

    to show smb; a thing or two — показати комусь що до чого

    to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати

    not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати

    to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця

    English-Ukrainian dictionary > thing

  • 38 very

    I a
    1) дійсний, щирий, справжній, щирий; the very truth щира /чиста/ правда; а very rogue справжній /страшенний/ шахрай; повний, абсолютний; надзвичайно ; the very reverse (of) повна протилежність; the very nonsense цілковита дурниця; the very stupіdіty верх дурості; (після the, thіs, that і присвійних займенників) той самий; той же; саме той; at that very moment у той самий момент; that іs the very thіng that І was sayіng я саме це і говорив; самий; граничний; а very lіttle more ще; зовсім небагато; трохи; at the very bottom на самому дні; іn the very heart of the cіty у самому центрі міста; іt grіeves me to the very heart це засмучує мене до глибини душі; сам по собі; простий; the very thought frіghtens me одна думка про це мене лякає; the very fact of hіs presence іs enough досить того, що він присутній; самий; навіть; хоча б; аж до; theіr very language іs becomіng unіntellіgіble to us сама їхня мова стає нам незрозумілою; the very chіldren know іt навіть діти знають це
    2) іст. щирий; very God of very God рел. Бога істина від Бога істинна * іn very deed дійсно, насправді; безсумнівно; іn very truth воістину; the very іdeal як можна!, що ви кажете! ( вислів протесту або здивування)
    II adv.
    1) дуже; вельми; а very tryіng tіme дуже лихий час ; very much дуже (ч.асто з р. р.); dіd you lіke the playº very V. much вам сподобалася п’єсаº very Дуже; І was very much pleased, І was very pleased я був дуже радий; значно, набагато (із прикметниками в ст. порівн.); І feel very much better мені значно краще
    2) після заперечень у незначній мірі; аж ніяк не; досить; not very rіch небагатий; І am not so very sure я в цьому аж ніяк не упевнений; you are not very polіte ви не дуже-то і ввічливі; that’s not a very nіce thіng to say це не дуже люб’язно, це досить грубо
    3) у сполученні з чи прикметником прислівником у чудовому ступені самий; the very fіrst [last, best] найперший [останній, кращий]; at the very most [least] якнайбільше [менше]; the very last thіng І expected цього я ніяк не очікував
    4) саме, точно; іn the very same words точно тими ж словами; the very same man саме той (самий) чоловік; the very same day the year before рівно рік назад; very much the other way саме навпаки * very good дуже добре, відмінно; добре (згода); слухаюся!, є! ( відповідь на наказ); very well дуже добре, відмінно; ну, добре, так і бути; = приходиться погоджуватися; мор. так тримати!; very nearly майже; are you readyº very V. nearly so ви готовіº very Так, майже; my [hіs, her] very own свій власний; may І have іt for my very ownº можна мені взяти це собіº; рідний, близький, улюблений; my very own Mary Мари, рідна моя

    English-Ukrainian dictionary > very

  • 39 момент

    1) момент (-ту), мить (-ти), часинка, часиночка, (вульг.) мент (-ту) и менть (-ти); срв. Мгновение, Миг. [Нехай життя - момент і зложене з моментів, ми вічність носимо в душі (Франко). Знала-б, - у тій менті вигнала-б! (Звин.)]. На один -мент - на один момент, на одну мить, на одну (коротеньку) часинку (часиночку), на годинку (годиночку). [Неначе трошечки почервоніла, так, на одну годиночку (Квітка)]. Как раз в тот -мент - саме в (на) той момент, саме в ту мить, саме в той час. [Він на той момент ускочив у пасіку (Житомирщ.). Але саме в той час він глянув униз (Н.-Лев.)]. В этот -мент - в (на) цей (той) момент, в цю (ту) мить, під ту мить, під ту хвилину. [Він люто ненавидів професора під ту хвилину (Крим.)]. В тот же -мент - в той-же момент, в ту саму мить, саме в (на) той час. В один -мент - в один момент, одним моментом, в одну хвилину, (образно) одного черку, як «га» сказати; срв. Мгновение (В одно -ние). [А молоді козаки одного черку опинилися на конях (М. Вовч.)]. В несколько -тов - в (за) (де)кілька моментів. Выжидать -мент - вижидати моменту, пильнувати хвилі. Улучить -мент - вигадати момент (часинку). [Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовч.)]. Критический -мент - критичний момент;
    2) (пора, короткое время; период) момент, час, доба. [Один в момент найтяжчої зневіри з біди нас вивів хитрими словами (Франко). В кожній драмі можна вирізнити три головні моменти: зав'язку, розвиток боротьби і нарешті розвязку (Єфр.). Не який се сміх і не жартування, се важний святий час (Квітка)]. В данный -мент - в даний момент, (зап.) на разі. [Погоня була вже в лісі; правда, на разі не було безпосередньої небезпеки (Франко)]. Определённый исторический -мент - певний історичний момент, (период) певна історична доба;
    3) (в механике и переносно) момент (-ту). -мент силы, инерции - момент сили, інерції. Национальный -мент - національний момент.
    * * *
    1) моме́нт, -у, мент, -у; ( мгновение) мить, -ті

    в оди́н \момент — миттю, умить, в оди́н мент (моме́нт); в (за) одну́ мить (хвили́нку, хвили́ну, хви́льку)

    2) физ. моме́нт

    Русско-украинский словарь > момент

  • 40 ата

    1. сущ.
    1) спец. (обычно в детской речи или в разговоре с ними, чаще фольк.) па́па, папа́ша, па́пенька, па́почка || отцо́вский, отцо́в; о́тчий поэт. (дом, характер, завет); па́пин, па́пенькин

    атаңа әйтим әле — вот скажу́ (твоему́) отцу́ (па́пе)

    ул егетләр үзләре ата булдылар инде — э́ти ребя́та са́ми уже́ ста́ли отца́ми

    ата булмаган ата кадерен белмәс(посл.) кто отцо́м не был, тот отца́ не ува́жит

    ата - җизнә, ана - казна — (посл.) оте́ц что зять, мать что клад

    2) в притяж. ф. атасы
    а) разг. обраще́ние к отцу́, му́жу

    атасы, улыңа кара әле — оте́ц, погляди́-ка на своего́ сы́на

    б) перен.; книжн. оте́ц

    татар драматургиясенең атасы — оте́ц тата́рской драматурги́и

    а) саме́ц; сека́ч (о взрослом самце с клыками - кабане, морском котике)
    4) мн. аталар см. ата-баба
    - ата булу
    - ата бүре
    - ата дуңгыз
    - ата исеме
    - ата җенес
    - ата каз
    - ата кеше
    - ата корт
    - ата көртлек
    - ата күркә
    - ата малы
    - ата мәче
    - ата песи
    - ата сакал
    - ата төлке
    - ата үрдәк
    - ата хайван
    - ата эт
    - ата ягыннан
    - атабыз Адәм
    - атадан калган
    - атадан калу
    - аталар сүзе
    - аталар һәм балалар
    - атаның бабасы
    ••

    ата каз муены — боле́знь и боле́зненное состоя́ние, когда́ невозмо́жно повора́чивать ше́ю

    ата казы да күкәй сала — и гуса́к несётся (я́йца несёт) (у кого) (т. е. у него всё приносит доход или пользу)

    ата казың күкәй саламы? — ≈≈ твоя́ двою́родная праба́бушка нам трою́родной племя́нницей не прихо́дится?

    ата малы бүләсез мәллә? — ≈≈ чего́ не подели́ли (мо́жете подели́ть)?

    атаң белән анаң гына юк — нет то́лько отца́ с ма́терью ( где); то́лько пти́чьего молока́ нет ( где)

    атасының кызы — отцо́ва дочь (до́чка); (вся) в отца́; како́в оте́ц (па́па), такова́ и дочь (до́чка)

    атасын таныту — показа́ть ку́зькину мать см. тж. арт сабакны укыту

    атасының баласыирон. отцо́в о́тпрыск (дитя́); (весь) в (своего́) отца́; како́в оте́ц, тако́в и о́тпрыск (дитя́)

    аталар юлыннан бару — идти́ доро́гой (по стезе́) отцо́в (пре́дков)

    - ата - улны, ул атаны белми
    - ата баласы
    - ата казга сәлам бирү
    - ата кебек
    - атаң булырлык
    - атаң булырдай
    - атаң булырга ярарлык
    - атасы улы
    - атасы малае
    2. прил.
    1) саме́ц; см. тж. иркәк

    ата җәнлек — саме́ц ( зверя)

    ата балык — ры́ба-саме́ц

    2) биол. мужско́й

    ата чәчәк — мужско́й цвето́к

    3) перен. матёрый, заматере́лый, оголте́лый (вор, бандит, разбойник, спекулянт, враг, головорез); отъя́вленный, завзя́тый (плут, жулик, негодяй, злодей, хулиган, приспособленец, лгун, лентяй), закорене́лый, махро́вый (реакционер, националист, шовинист, волокитчик, бюрократ); патенто́ванный (доносчик, мошенник, халтурщик); чистопро́бный (негодяй, авантюрист, аферист); прожжённый (демагог, политикан, плут)

    ата фашист — матёрый фаши́ст

    ата ялагай — завзя́тый подхали́м

    ата җинаятьче — махро́вый престу́пник

    4) перен.; ирон. матёрый; завзя́тый, масти́тый, я́рый (критик, политик, администратор, маклер, коллекционер), отча́янный, неисправи́мый (спорщик, острослов, анекдотист, доминошник); прожжённый

    Татарско-русский словарь > ата

См. также в других словарях:

  • Саме — Поселок Саме Samer Герб …   Википедия

  • саме — I див. самий. II 1) присл.У цей час, у цей момент; якраз. || Незадовго перед чимсь; тільки що. || У розпалі. Саме вчас. 2) присл. Точно; прямо. 3) част. Уживається для вирізнення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки… …   Український тлумачний словник

  • Саме (кантон) — Саме   кантон Франции (АЕ 3 го уровня)  Страна …   Википедия

  • Саме (Восточный Тимор) — Столица Саме тетум Same Страна Восточный ТиморВосточный Тимор …   Википедия

  • саме́ц — мца, м. Особь мужского пола. Самец олень. □ Птенцов высиживают поочередно то самка, то самец. Гусь даже добросовестнее гусыни. Куприн, Ю ю. || Мужчина как носитель мужских половых качеств. [Татьяна] смело будила в нем чувство самца. М. Горький,… …   Малый академический словарь

  • саме — 1 прислівник незмінювана словникова одиниця саме 2 частка незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • Вьё Саме — фр. Vieux Samer Страна происхождения Франция Город, регион Нор Па де Кале Молоко …   Википедия

  • мяновите — саме …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Самец — м. 1. Особь животных мужского пола. 2. разг. Мужчина как носитель мужских половых качеств. отт. Чрезмерно чувственный мужчина. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • самец — самец, самцы, самца, самцов, самцу, самцам, самца, самцов, самцом, самцами, самце, самцах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • Самедов — фамилия. Самедов, Александр Сергеевич российский футболист. Самедов, Алихан азербайджанский музыкант, исполнитель народных песен на балабане. Самедов, Забит белорусский кикбоксёр …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»