-
1 насамперед
first of all, first and foremost, to begin with, in the first place -
2 насамперед
нар.прежде всего, раньше всего; в первую очередь; первым делом, в первую голову, перво-наперво -
3 насамперед
nasamperedприсл.przede wszystkim, najpierw, najsamprzód -
4 насамперед
უპირველეს ყოვლისა -
5 be just before you're generous
насамперед будь справедливим, а потім великодушнимEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > be just before you're generous
-
6 thing
n1) річ, предмет2) справа, факт, випадок; обставина, обстановкаall things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все
3) pl майно, речі (дорожні); багаж4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі5) їжа; питво6) pl приладдя, начиння; побутові предмети8) розповідь; анекдот9) явище, річ, справа10) діло11) щосьthe important thing to remember — те, що важливо запам'ятати
the best thing is... — найкраще — це...
the right thing — саме те, що потрібно
the wrong thing — зовсім не те, що треба
12) деталь, особливість13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)it is just the thing — це саме те, що треба
that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше
14) дія, вчинок15) подія16) істота, створінняlittle thing — малятко, крихітка
17) розм. у звертанніdear thing — дорогий, любий
above all things — насамперед, головним чином
and things — тощо, і таке інше
for another thing — крім того; по-друге
for one thing — насамперед; для початку
in all things — в усьому, у всіх відношеннях
no great things — нічого особливого; так собі
of all things — от тобі й на!, треба ж!
sure thing — амер. напевно, звичайно, безумовно
the last thing — наприкінці; нарешті
to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися
to see things — марити, галюцинувати
* * *[aiç]n1) річ; предметa thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути
yce, — що має відношення до Японії
2) pl майноthings personal treal — юp. нерухоме майно
things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж
3) часто pl одяг, предмети одягуbathing /swimming/ things — купальний костюм
to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]
4) їжа; питвоsweet things — солодке, ласощі
5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту6) твір мистецтва, літератури; творінняan excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот
7) річ, явищеto look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)
to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися
8) звичн. pl обставини, станthe state of things — стан речей /справ/
tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє
things might go wrong — все може зірватися /провалитися/
that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!
we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще
9) справаI have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи
10) щось, дещоthe best thing is... — найкраще...
to say the right thing — сказати те, що треба
11) деталь, особливість12) щось дуже потрібне, важливе, підходящеthat's the thing — в тому то е справа, це саме головне
the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...
the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі
that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний
13) дія, вчинокI did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]
to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь
that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять
what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію
14) імен. створенняno living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина
you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!
15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ••spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності
in all things — у всіх відношеннях, у всьому
and thing s — та інше, тощо
and another thing, — ще одне
sure thing — aмep. напевно, звичайно
no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]
no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що
first thing — насампередnext thing — потімlast thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекатиthe same thing — те ж саме
for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку
for another thing — крім того; по-друге
of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!
above all things — насамперед; найбільше, головним чином
as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило
it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися
to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось
to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось
to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення
to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого
to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо
to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати
not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати
to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця
-
7 thing
[aiç]n1) річ; предметa thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути
yce, — що має відношення до Японії
2) pl майноthings personal treal — юp. нерухоме майно
things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж
3) часто pl одяг, предмети одягуbathing /swimming/ things — купальний костюм
to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]
4) їжа; питвоsweet things — солодке, ласощі
5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту6) твір мистецтва, літератури; творінняan excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот
7) річ, явищеto look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)
to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися
8) звичн. pl обставини, станthe state of things — стан речей /справ/
tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє
things might go wrong — все може зірватися /провалитися/
that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!
we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще
9) справаI have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи
10) щось, дещоthe best thing is... — найкраще...
to say the right thing — сказати те, що треба
11) деталь, особливість12) щось дуже потрібне, важливе, підходящеthat's the thing — в тому то е справа, це саме головне
the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...
the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі
that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний
13) дія, вчинокI did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]
to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь
that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять
what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію
14) імен. створенняno living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина
you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!
15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ••spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності
in all things — у всіх відношеннях, у всьому
and thing s — та інше, тощо
and another thing, — ще одне
sure thing — aмep. напевно, звичайно
no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]
no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що
first thing — насампередnext thing — потімlast thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекатиthe same thing — те ж саме
for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку
for another thing — крім того; по-друге
of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!
above all things — насамперед; найбільше, головним чином
as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило
it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися
to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось
to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось
to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення
to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого
to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо
to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати
not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати
to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця
-
8 Thing
n1) річ, предмет2) справа, факт, випадок; обставина, обстановкаall things considered — враховуючи усі обставини; беручи до уваги все
3) pl майно, речі (дорожні); багаж4) pl одяг, предмети одягу; особисті речі5) їжа; питво6) pl приладдя, начиння; побутові предмети8) розповідь; анекдот9) явище, річ, справа10) діло11) щосьthe important thing to remember — те, що важливо запам'ятати
the best thing is... — найкраще — це...
the right thing — саме те, що потрібно
the wrong thing — зовсім не те, що треба
12) деталь, особливість13) щось дуже потрібне (важливе, підхоже, справжнє)it is just the thing — це саме те, що треба
that's the thing — у цьому вся справа, це найголовніше
14) дія, вчинок15) подія16) істота, створінняlittle thing — малятко, крихітка
17) розм. у звертанніdear thing — дорогий, любий
above all things — насамперед, головним чином
and things — тощо, і таке інше
for another thing — крім того; по-друге
for one thing — насамперед; для початку
in all things — в усьому, у всіх відношеннях
no great things — нічого особливого; так собі
of all things — от тобі й на!, треба ж!
sure thing — амер. напевно, звичайно, безумовно
the last thing — наприкінці; нарешті
to be up to a thing or two — дещо знати, у дечому розбиратися
to see things — марити, галюцинувати
* * *[aiç]n; сканд.; іст. -
9 Мак'явеллі, Нікколо
Мак'явеллі, Нікколо (1469, Флоренція - 1527) - італ. державний діяч, філософ, письменник (комедіограф), поет. Висока освіченість М. включала досконале знання античної класики (латиною) та італ. літератури. Замолоду проявив себе як досвідчений і талановитий політик; у віці 29 років був обраний на посаду другого канцлера уряду республіки Флоренція. Після падіння республіки і відновлення влади Медичі (1512) М. був заарештований і висланий у свій маєток, де написав більшість своїх творів. У центрі уваги М. - філософія історії та політичні процеси, пов'язані із створенням, розвитком та руйнуванням держав. У перебігу цих процесів велика роль відведена Фортуні, або Долі, яку М. вважав втіленням неминучого природного порядку речей. Але разом з тим вплив Долі не є фатальним, оскільки він багато в чому зумовлений об'єктивним середовищем та умовами, в яких діє людина І. сторичні події несуть на собі відбиток діянь самої людини, її вміння як пристосуватися до обставин, так і протистояти їм. М. наголошував на тому, що егоїстично орієнтовані потреби й інтереси є головною рушійною силою всіх різновидів людської діяльності - від родинно-побутової до політичної, від суто фізіологічної до інтелектуальної. Зокрема, всім людям притаманна потреба у примноженні власного багатства й поліпшенні добробуту своєї родини та громади, тісно пов'язана із відчуттям необхідності індивідуальної та національно-державної незалежності, економічної свободи, із прагненням до їх набуття і захисту Ч. им меншими є сподівання на можливість вільного вибору форм життєдіяльності та на їх позитивний результат, тим істотніше пригнічується індивідуальна й колективна активність. М. закликав наслідувати античні зразки гармонійного поєднання тілесної сили й здоров'я, крицевої міцності волі та величності духу, тобто прагнути до взаємоузгодженого і різнобічного розвитку, виявлення і задоволення всіх основних різновидів людських потреб, а насамперед вивчати і наслідувати приклад і принципи дохристиянської Римської імперії. Досліджував досвід і правила політичної діяльності, зокрема, закликав відокремити політику від моралі та характеризувати самостійність, міць і велич держави як ідеал, для досягнення якого політики повинні використовувати будь-які засоби. Звідси термін "мак'явелізм" - для визначення брудної політики за принципом "мета виправдовує засоби". Однак сам М. швидше засуджував, аніж схвалював відомі йому історичні приклади такого розуміння політики. Надавав монархії перевагу над республікою, зокрема, зазначав меншу ефективність останньої форми правління в критичних ситуаціях та значно сильніший руйнівний вплив її на підкорені силою народи околиць держави. Водночас М. вважав основою сили і стійкості держави та державця насамперед підтримку народу, здобуту як шляхом врахування і задоволення природних прав та інтересів громадян, так і завдяки військовим, дипломатичним, економічним успіхам владаря. У "Роздумах..." М. обґрунтовував думку про необхідність розмежування та водночас врівноваження влади державця, знаті (нобілітету) та народу. У наступних сторіччях, пов'язаних із становленням і розвитком демократій, ця думка трансформувалася в одну з фундаментальних ідей політичної філософії та практичної політики - про розподіл та збалансування різних гілок влади. М. - талановитий поет та автор драматичних творів; один із фундаторів європейської комедіографії. Був послідовним і палким захисником поширення та розвитку італ. мови. П'єса М. "Мандрагора" зажила слави насамперед як твір, написаний на поч. XVI ст. літературною італ. мовою.[br]Осн. тв.: "Державець" (1513); "Роздуми про першу декаду Тита Лівія" (1513 - 1516); "Діалоги, або роздуми про нашу мову" (1514 - 1516); "Бельфагор", "Мандрагора" (1518); "Про військове мистецтво" (1519 - 1520); "Флорентійські хроніки" (1520 - 1525). -
10 before
1. adv1) раніше, давніше; колись2) попереду◊ the day before — напередодні
◊ long before — давно вже, задовго до
2. prep1) перед, до; раніше2) попереду3) ніжdeath before dishonour — краще смерть, ніж ганьба
I love him before myself — я люблю його більше, ніж себе
◊ the day before yesterday — позавчора
◊ before everything else — насамперед
◊ before long — незабаром
◊ before now — раніше
◊ before then — до того часу
3. conj1) перш ніж; раніше, ніж; до того як; поки неhe arrived before I expected him — він приїхав раніше, ніж я чекав його
2) швидше, ніж, скоріше, ніжI would die before telling him — я скоріше умру, ніж скажу йому
* * *I adv1) раніше, колись2) спереду; уперед3)a moment before — хвилину тому, щойно
II preplong before — задовго до, давно вже
1) у часовому значенні вказує на передування до; раніше2) у просторовому значенні вказує на знаходження або рух перед ким, чим-небудь перед3) указує на протікання процесу в чиїй-небудь. присутності перед, у присутності присутність у якій-небудь організації, у суді за викликом перед розгляд, обговорення питання ким-небудь на, в, у, перед; тж. передається орудн. вiдм.4) указує на що-небудь у майбутньому перед5) указує на перевагу, вищість в положенні, ранзі, здібностях перед, попереду6) уживається при вираженні надання переваги скоріше ніж, краще ніж7)IIIcj1) перш ніж, раніше ніж; поки не2) скоріше ніж -
11 erst
adv заст.1) спочатку; насамперед2) раніше, колись3) недавно, щойно* * *adv; іст.1) спочатку, насамперед2) раніше, колись3) недавно, щойно -
12 foremost
1. adj1) передовий; передній; перший2) основний, головний3) видатний2. adv1) уперед2) насамперед, по-перше (тж first and foremost)* * *I a1) передній, передовий, перший2) основний, головний; видатнийII advуперед; насамперед, по-перше ( частіше first and foremost) -
13 instance
1. n1) приклад, зразок; окремий випадок2) причина, мотив3) обставина4) настійне прохання; (настійна) вимога5) юр. судова інстанція6) судовий процес7) прецедентin the first instance — насамперед, у першу чергу; спершу; по-перше
2. v1) наводити як приклад; посилатися на2) бути прикладом (зразком)3) наполягати; переконувати* * *I n1) приклад, зразок; випадок2) тк.; sing вимога, настійнпрохання; наполягання3) юp. судова інстанція; провадження справи в суді; судовий процес; цивільний позов; прецедентII vin the first instance — насамперед; у першу чергу; по-перше
наводити як приклад, посилатися на -
14 place
1. n1) місцеsome place, some time — де-небудь, коли-небудь
jumping place — спорт. місце для стрибків; ав. місце приземлення
reporting place — спорт. місце прибуття на змагання
2) місто, містечко, населений пунктParis is a noisy place — Париж — шумне місто
3) місце на поверхні, ділянка, точка на поверхні4) звичне (відведене) місце5) сидіння, місце (за столом тощо)6) місце в книзі, сторінка; уривок7) простір8) (P.) площа; невелика вулиця; тупик9) маєток10) приміщення, дім; місце спеціального призначенняplace of joining — військ. призовний пункт
11) домівка, житло12) заміський будинок13) посада, службове місце14) висока державна посада, посада державного міністра15) членство, участь (у спортивній команді)16) обов'язок17) спорт. одно з перших трьох місць у змаганні18) гірн. вибій, виробка19) розрядplace horse — кінь, що зайняв одно з перших місць на перегонах
place of arms — військ. плацдарм
another place — парл. палата лордів
in the first place — по-перше, насамперед
to take place — трапитися, мати місце
to go places — амер. досягти успіху
the place where you cough — убиральня, туалет
there is no place like home — у гостях добре, а вдома краще
2. v1) ставити, класти; установлювати, розташовувати2) улаштовувати (на посаду)3) вміщувати, віддавати (кудись)4) укладати, робити замовленняto place a call — амер. замовляти розмову по телефону
5) домовлятися (про видання книги, про постановку п'єси тощо)6) продавати (товари, акції)1) покладати (надіі); довірятися комусь8) визначати місце (дату); співвідноситиI know his face but I cannot place him — мені знайоме його обличчя, але я не можу згадати, де я його бачив (хто він такий)
9) вважати10) спорт. визначати зайняті місця, присуджувати місце (у змаганні)11) амер. підвищити голос (у розмові тощо)* * *I [pleis] n1) місцеsome place, some time — де-небудь, коли-небудь
turnback place — місце повороту ( велоспорт); місце, місто, містечко; ( населений) пункт
holy places — святі місця; місце, точка на поверхні; ділянка
bad /raw, tender, sore/ place — хворе місце, болячка
2) звичайне, звичне, відведене місцеremark out of place — недоречне зауваження; сидіння, місце (у класі, за столом, у поїзді); місце в книзі; сторінка; уривок
3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація5) маєток; садиба6) будівля, приміщення, місце спеціального призначенняplace of joining — вiйcьк. призовний пункт; помешкання, житло
7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок9) положення, статус10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)11) гipн. вибій, виробка12) мaт. розряд13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)II [pleis] vin the first place — по-перше, насамперед взагалі
1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси4) продавати товари, акції5) (in, on) покладати ( надії)6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)to place a construction on smth; smb — по-своєму розуміти, інтерпретувати що-небудь, кого-небудь
-
15 начало
1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;7) (химич. элемент) елемент (-та);8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).* * *1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ннядать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь
в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку
в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]
\начало ло улицы — початок вулиці
от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю
2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початокжизненное \начало ло — життєва (життьова) основа
организующее \начало ло — організуюча основа
сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа
3)\начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів
\начало ла математики — початки (елементи; основи) математики
4)\начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи
5) (научный закон, правило) принцип6) (ед.: о начальнике, главе) начальникбыть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою
под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)
-
16 егоїзм
ЕГОЇЗМ ( від лат. ego - я) - любов до себе. Е. - етичний принцип, протилежний альтруїзму; згідно з ним поведінка людини визначається, насамперед, інтересами її власного "Я". Виникнення Е. в просторі культури обумовлюється соціальною трансформацією природного інстинкту самозбереження. Усвідомлення цінності власного "Я" є необхідною умовою становлення людської особистості, а також важливим елементом суспільного життя: без почуття та усвідомлення власної цінності неможливе почуття та усвідомлення цінності іншої людини. Поза принципом Е. неможлива самореалізація особистості, прагнення до вдосконалення. Проте його абсолютизація може призвести й до морально негативних наслідків, коли "Я" та життя іншої людини розглядаються лише як засоби для реалізації цілей суб'єкта, що дотримується принципу Е. Як етичний принцип Е. обґрунтовується у філософії Просвітництва - Спіновою у Нідерландах, Гоббсом та Мандевілем в Англії, Гельвеціем та Гольбахом - у Франції. Останній є засновником "розумного Е.", який був розвинутий іншими представниками франц. Просвітництва. Кант негативно ставився до принципу Е., вважаючи моральним егоїстом того, хто всі зусилля зосереджує на собі. В XIX ст. принцип Е. був розвинутий насамперед в концепціях Штирнера та Ніциіе. У XX ст. розмаїття етичних напрямів обумовлює й різне ставлення до проблеми Е. - від позитивного обґрунтування Фройдом до його спростування Муром. Фромм вважав, що Е. не тільки не є синонімом любові до себе, а, навпаки, становить її діаметральну протилежність на тій підставі, що він заперечує любов взагалі.С. Кисельов -
17 історія філософії
ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ - процес зародження і розвитку філософських знань; наукова галузь, що вивчає історію філософського мислення. Зародження філософських ідей в культурі Китаю, Індії, країн Близького Сходу і Стародавньої Греції дослідники датують поч. - серед І. тис. до н. е. З цього часу починається відлік історії філософії як процесу. Перші спроби зібрання свідчень про знання, здобуті в результаті філософської рефлексії, здійснюються в культурі Стародавнього Сходу й Єгипту. Більш спеціалізовано осмислення процесу розвитку філософської думки розпочинається в античності Аристотелем й грецьк. доксографами (Теофраст,Діоген Лаертський, Секст Емпірик). їх творчість започатковує розвиток І. Ф. як наукової дисципліни. В II - III ст. здійснюється перехід від опису і класифікації філософських текстів, - чим переважно обмежувався підхід доксографів, - до екзегези, коментування, витлумачення їх. Початок цьому етапові в розвитку І. ф. було покладено в Александрійській школі, на здобутки якої спираються представники історико-філософської науки доби Середньовіччя, що осмислюють переважно досвід античної філософії (Юстін Філософ, Іполіт, Тома Аквінський та ін.) С. уттєвий внесок в історико-філософське вивчення античної спадщини належить араб, вченим. Першим значним араб, істориком філософії був Шахрастані (XII ст.), твір якого "Релігійні секти та філософські школи" являє одну з ранніх спроб викладу всесвітньої І. ф. Аналогічний твір в Європі належить учневі Дунса Скота - Берлі ("Книга про життя і нрави давніх філософів і поетів", близько 1330 р.). Інтерес до осмислення античної філософської спадщини, філологічної критики й перекладу творів Платона, Аристотеля, Цицерона, Лукреція, Плотіна, Прокла та ін. визначає спрямованість історико-філософських досліджень доби Відродження. Переважні зусилля дослідників у цей час спрямовані на розробку фактографічного рівня історикофілософської науки (Йоанн Баптист Буонасеньї "Листи про знаменитіші секти філософів та їх відмінності між собою" (1458); Фриз "Хронологічна бібліотека класичних філософів" (1592). Суттєвий поворот до поглиблення методології історико-філософського дослідження здійснюється в XVII ст. (Бекон, Бейль) й наступному XVIII ст. (Бруккер "Критична історія філософії від створення світу до нашого часу" (1742 - 1744), Теннеман "Історія філософії" (1798 - 1819), Аст "Нарис історії філософії" (1807) та ін.) А. ктивізація історико-філософських досліджень в XVII - XVIII ст. створила передумови для переходу на новий етап розвитку, що позначений зверненням від методичної рефлексії до власне методологічного, теоретичного обґрунтування І.ф. Стимулом для такого переходу стала "критична філософія" Канта. Власне, підсумком, першим результатом його є історико-філософська концепція Гегеля С. уть гегелівської концепції - в обґрунтуванні погляду на І. ф. як закономірний процес розвитку, де всі філософські системи необхідно пов'язані одна з одною. Послідовність філософських систем обумовлена внутрішньою логікою виведення філософської ідеї. Кожна філософська система не зникає в історії, зберігаючись як момент єдиного цілого. Являючи специфічний вираз абсолютного, філософська система, згідно з Гегелем, належить своєму часові. Вона є "думкою своєї епохи", виражаючи її дух. Подальший поступ історико-філософської науки переважно спрямований на розвиток і подолання недоліків, властивих гегелівській концепції І. ф. У зв'язку з цим здійснюються спроби уточнити розуміння суб'єкта філософського розвитку. Якщо Гегель розглядав І. ф. як процес самопізнання абсолютного духа, то в концепціях кін. XIX - XX ст. реальним суб'єктом філософування вважається індивід (філософія життя, екзистенціалізм), суспільні класи (марксизм), нації (націоналізм) тощо. Всупереч гегелівському уявленню про І. ф. як однолінійно спрямований процес прогресивного розвитку, обґрунтовуються підходи, згідно з яким І. ф. являє плюралістичну сукупність самоцінних філософських систем (постмодернізм), аналізується діалогічний зв'язок між окремими системами як спосіб реального буття філософії (філософія діалогу, комунікативна філософія). Спеціально досліджуються процедури історикофілософського витлумачення тексту (герменевтика). Об'єктом дослідження І. ф. є тексти, що містять відображення філософськи значимих ідей, наявних у культурі. Загальна сукупність їх утворює зміст філософської культури суспільства на певному етапі його розвитку. Особливість предмета історико-філософської науки зумовлена специфікою співвідношення І. ф. із власне філософією. Філософія є не лише предметом історикофілософського вивчення, вона включає І. ф. як свій органічний компонент, завдяки якому здійснюється самопізнання й саморозвиток філософії. І.ф. як галузь наукового дослідження являє складне структурне утворення, що реалізує свої завдання на фактографічному, теоретичному та історіографічному рівнях. У процесі вивчення об'єкта історико-філософського дослідження здійснюється аналіз передумов його виникнення (генетичний аналіз), сутності (есенціональний аналіз) і особливостей функціонування філософських ідей в історії культури (функціональний аналіз). Історико-філософське дослідження здійснюється з огляду вимог логічного аспекту (де досліджується внутрішня логіка розгортання філософської ідеї в історії), соціологічного (досліджуване явище розглядається як результат діяльності філософських і нефілософських спільнот - філософські школи, напрями, течії, соціальні класи, нації тощо) та культурологічного аспекту (рух філософських ідей розглядається в контексті історії культури, в якій ідеї формуються й зазнають певних трансформацій в процесі функціонування). В межах, передусім, культурологічного аспекту здійснюється дослідження історії національної філософії як духовної квінтесенції культури певного народу. Історико-філософські дослідження особливо активізуються на кризових етапах історії, коли нагальною стає потреба переосмислення нагромадженого досвіду з огляду нових завдань філософського осягнення дійсності. Цим пояснюється зростання ролі історикофілософської науки на нинішньому етапі розвитку людства, зважаючи на корінні зміни, що відбуваються на поч. III тис З. добуття Україною державної незалежності фундаментально вплинуло на активізацію досліджень в галузі історії укр. філософії, суттєво розширило коло досліджуваних проблем, надало поштовху осмисленню й застосуванню як традиційних для укр. філософії, так і нових методологічних парадигм. Зародження укр. філософії охоплює тривалий період від V по IX ст. Воно тісно пов'язане з розвитком міфологічних уявлень давньоукр. племен. Середньовічний період розвитку укр. філософії починається від Княжої доби (XI - XIII ст.) і триває до серед. XIV ст.; він репрезентується філософськими ідеями (джерелом яких була філософія патристики, насамперед, східної), що утворили підґрунтя нефілософської (релігійної, мистецької) творчості, політичної діяльності тощо. Від серед. XIV ст. до кін. XVII ст. тривав ранньоновітній період в історії укр. думки, що характеризувався розвитком ренесансно-гуманістичних, реформаційних ідей, а також бароковою схоластикою в її православній версії. Від останньої започатковується професійна укр. філософія. Новітній період розвитку укр. філософії (XVIII - XIX ст.) пов'язаний із Просвітництвом, релігійною філософією, преромантичними і романтичними тенденціями, рецепцією нім. ідеалізму (Канта, Гегеля, Фіхте, Шеллінга), філософією мови (з опертям на ідеї Гумбольдта, Лотце і Штайнталя), позитивізмом; в суспільно-політичній думці розроблялись ідеї лібералізму, консерватизму, націоналізму. В укр. філософії XX ст. (на теренах колишнього СРСР) домінувала марксистсько-ленінська філософія; в Галичині переважали семіотичні і логіко-методологічні дослідження, автори яких дотримувалися матеріалістичної, позитивістської і неотомістської орієнтації (див. Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа). Систематичне вивчення історії укр. філософії і суспільно-політичної думки почалося у XIX ст. Воно спиралося на панівний тоді в Україні народницький світогляд, джерелом якого була романтична філософія з характерною для неї ідеалізацією простого люду і сільської культури як підґрунтя національної самобутності (див. Куліш). В дослідженнях Антоновича, Грушевського, Лесі Українки, Франка домінувала методологія і філософія Просвітництва, частково - позитивізму. Історико-філософська концепція Чижевського ґрунтується на понятті національної філософії, передбачає виклад І. ф., в тому числі й укр., в історико-культурному контексті. Вагомим внеском у вивчення історії укр. філософії, зокрема політичної філософії, є праці Лисяка-Рудницького. У радянський час історія укр. філософії розглядалась переважно як складова частина всесвітнього розвитку філософії, що відбувався у формі боротьби матеріалізму з ідеалізмом. Помітним здобутком тогочасних укр. учених була підготовка тритомної "Історії філософії на Україні" (К., 1987), два томи якої були опубліковані. Незважаючи на обмеження і перешкоди, що їх створювала на шляху дослідницької праці марксистсько-ленінська методологія, вітчизняні історики філософії зробили чималий внесок у розвиток укр. історико-філософської науки, особливо щодо вивчення філософської думки Княжої доби, ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, філософії барокової доби, насамперед, філософії КМА, спадщини Сковороди та видання його творів (дослідження Шинкарука, Горського, Іваньо, Нічик і очолюваної нею дослідницької групи). Нині, спираючись на різні методологічні підходи (герменевтику, структурний аналіз текстів, компаративно-історичний аналіз тощо), укр. історики філософії працюють над відтворенням цілісної картини історії укр. філософії, розуміючи її як невід'ємну частку загальноєвропейського духовного процесу, як плюралістичне поєднання різноманітних напрямів, течій, шкіл, що, взаємодіючи між собою, утворюють підвалини самобутнього побуту укр. філософії і культури (дослідження Лісового, Бадзьо, Забужко, Сирцової та ін.).В. Горський, Я. Стратій -
18 майя
МАЙЯ (санскр. - мистецтво, мудрість, ілюзія, омана, чари) - поняття, яке має тривалу історію розвитку і різне вживання в інд. традиції, загалом позначаючи здатність Брагмана до дії. Трапляючись уже в гімнах "Ригведи", концепція "М". набула розвитку у ведантпі, насамперед у моністичній адвайта-веданті. М. виступає творчою енергією всемогутнього 1 всеобізнаного божества (Абсолюту) задля створення ним світу залежних речей В. она постає насамперед як жіноча енергія, без якої Брагман не здатний творити світ, що спроможний існувати. За допомогою М. Брагман вибудовує ілюзорний світ, що його непросвітлена людина сприймає за справжню реальність Х. оча М. і довічна (як властивість втіленого Брагмана), проте вона не перепинає живій істоті шлях до звільнення, а саме, через подолання незнання. Доконечною опорою тут є релігійний досвід.Ю. Завгородній -
19 постмодернізм
ПОСТМОДЕРНІЗМ - термін для позначення ідеології мистецтва, що почало формуватися в 60 - 70-ті рр. XX ст. під впливом кризових явищ, притаманних авангардизмові того періоду. П. у мистецтві знаменував насамперед відмову від меж стилістичної жанрової визначеності, поєднання матеріалу гетерогенних культурних традицій, синтез "високого" і "вульгарного", визнання рівноправності усіх напрямів. З часом П. набував рис загальнокультурного явища, оскільки його ідеї знаходили прибічників у найрізноманітніших сферах культури. Перша спроба застосувати поняття П. до характеристики філософії належить Ліотару ("Постмодерний стан", 1979) А. ле вона не стала успішною, оскільки супроводжувалася низкою неузгодженостей, насамперед історико-філософських Я. кщо в мистецтві П., як правило, означає відштовхування від традицій художнього авангарду, котрий має досить чіткі хронологічні межі, то в філософії так і не вдалося дійти згоди стосовно того, що розуміти під "модерном", "епохою модерну" Н. апр., Вельш налічує принаймні шість варіантів розуміння цього поняття сучасними філософами. Така невизначеність призводить до неефективності поняття П., оскільки префікс "пост-" містить неоднозначні хронологічні імплікації. Зрештою, певна некоректність поняття "філософський П." (постмодерн) була визнана самим Ліотаром у працях кінця 80-х рр. XX ст. Для позначення плюралістичних орієнтацій сучасної філософії більш придатним є термін "постструктуралізм", котрий часто вживається як синонім філософського П.О. Соболь -
20 above
1. n (the above) вищезгадане, вищезазначене2. adjрозташований (написаний, згаданий тощо) вище3. adv1) вище; вгорі, нагорі2) раніше, вище3) вгору, нагору, наверхfrom above — зверху, згори
4. prep1) над2) вище, більш як, понад, позаabove all — над усе, передусім, найголовніше; в основному
above five hundred workers — більш як (понад) п'ятсот робітників
* * *I n(звич. the above)1) вищесказане; вищеописане; вищевикладене; вищезгадане; особа або особи, раніше зазначені, згадані вище2) верхthe view from above — вид зверху; верхи, керівництво
3) небеса, небоII aвищесказаний; вищенаведений, вищезгаданий; вищестоящий, вищийIII adv1) нагорі, угорі; вище; наверх; на небі, у небесах; нагору або вище за течією2) раніше, вище (у тексті, у мові)3) більше, вище, понад; вище нуля4) зooл. на спиніIV prep1) над, вище; положення або рух до півночі на північ від, до півночі від2) у тимчасовому значенні вказує на що-небудь, що мало місце раніше раніше3) вище4) above all насамперед; головним чином
См. также в других словарях:
насамперед — присл. Передусім, найперше … Український тлумачний словник
насамперед — [наса/мпеиреид] присл … Орфоепічний словник української мови
насамперед — присл. (у першу чергу, перш за все, перед кимось / чимось іншим), передовсім; спочатку, сперш(у), перш(е), попереду, поперед, раніш(е), найперш(е), щонайперше, якнайперше (перед ким / чим н., раніше від когось / чогось); надто, особливо (перев. у … Словник синонімів української мови
насамперед — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
насамперед — присл. Вр. Перш за все, передусім, найперше. На самий перед. Вр … Словник лемківскої говірки
спершу — рідше сперш, діал. спе/рше, присл. 1) Попервах; спочатку. || У перший момент. || Насамперед, передусім. || Раніше, перед ким , чим небудь. •• Сперш усьо/го насамперед. 2) рідко. Знову, ще раз; з самого початку … Український тлумачний словник
Стійкі звороти — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка більше того, на думку Шептицького // що більше (до того ж), на думку Шептицького // Калька з рос. более того у випадку використання // у разі використання // Калька з рос. в случае… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Наумович, Иван Григорьевич — … Википедия
Иван Григорьевич Наумович — Яков Головацкий и Иван Наумович, 1883 год Иван Григорьевич Наумович галицко русский писатель, общественный деятель, священник, издатель, один из лидеров галицко русского движения в XIX веке. Содержание 1 Биография … Википедия
Иван Наумович — Яков Головацкий и Иван Наумович, 1883 год Иван Григорьевич Наумович галицко русский писатель, общественный деятель, священник, издатель, один из лидеров галицко русского движения в XIX веке. Содержание 1 Биография … Википедия
Наумович — Наумович, Иван Григорьевич Яков Головацкий и Иван Наумович, 1883 год Иван Григорьевич Наумович … Википедия
