-
1 мель
мілина, мілизна, мілке (-кого), (диал.) мілоч (-чи) (Чорномор.), (перекат) переміль, (отмель) обміль (-ли), обмілина, відміл (-лу, м. р.) и відміль (-міли, ж. р.) заміль (-ли), (наносная в реке) жбир (-ри, ж. р.), (преимущ. в устье реки) наплавина, намулина, (прикрытая водой: банка) банка, розсип (-пи). [Викинула хвиля на непривітну мілину (Короленко). Рифи та мілизни офіціяльщини (Єфр.). Тут ковбаня, а там мілке (Звин.)]. Наскочить на мель - наскочити, напоротися на мілину, на мілке. Сесть, стать на мель - (о корабле) стати на мілині; (перен.) сісти на мілині, на мілке. [Немов-би чекав на цю катастрофу, щоб остаточно сісти на мілині (Кінець Неволі)]. Корабль сел на мель - корабель наскочив на мілину, став на мілині, на мілкому. Посадить на мель - загнати (напровадити) на мілину. Сидеть на -ли - сидіти на мілині, на мілкому. Снять с -ли - стягти з мілини. Сойти с -ли - зійти, зрушити(ся) з мілини. Остаться, как рак на -ли - зостатися на кошу, залишитися як рак на піску (на річці).* * *мілина́, міли́зна, мілке́, -ого; обміль, -лі -
2 садиться
несов.; сов. - с`есть1) сіда́ти, сі́сти (ся́ду, ся́деш) и мног. посіда́ти; (несов.: усаживаться) садови́тися, -довлю́ся, -до́вишся\садитьсять на го́лову — перен. сі́сти (ви́лізти) на го́лову
\садитьсять на мель — см. мель
\садитьсять на я́йца — сі́сти на я́йця
2) ( приступать к работе в сидячем положении) сіда́ти, сі́сти; ( на длительное время) засіда́ти, засі́сти3) ( оседать) сіда́ти, сі́сти, осіда́ти, осі́сти4) ( опускаться за горизонт - о светилах) сіда́ти, сі́сти; (несов.: опускаться к горизонту) осіда́ти5) ( о ткани) збіга́тися, збі́гтися (збіжи́ться), зсіда́тися, зсі́стися (зся́деться) -
3 банка
1) техн., физ. ба́нка; ( глиняный или стекляный сосуд - ещё) сло́їк2) ( мель) жбир, -ру, ба́нка -
4 фумель
техн.фу́мель, -ля -
5 хромель
техн.хро́мель, -лю -
6 банка
1) техн., физ. ба́нка; ( глиняный или стекляный сосуд - ещё) сло́їк2) ( мель) жбир, -ру, ба́нка -
7 фумель
техн.фу́мель, -ля -
8 хромель
техн.хро́мель, -лю -
9 гузир
техн. ко́мель -
10 жбир
ба́нка ( мель) -
11 тарасовий гузир
ко́мель фаши́ныУкраїнсько-російський політехнічний словник > тарасовий гузир
-
12 фумель
техн. фу́мель -
13 хромель
техн. хро́мель -
14 банка
I. банка, слоїк; (ум.) слоїчок, (только стекл.) скляниця, (жестян.) бляшанка, (жестян. или дерев.) пушка [Пушка на цукор]; (больш. глинян. б.) куман; (б. оплет. лозой) балцанка.II. мед. банька. Ставить, поставить сухие -ки - скидати, скинути горща, прикладати, прикласти баньки.* * *I1) ( сосуд) ба́нка; ( глиняная или стеклянная) сло́їк2) биол. ба́нкаII\банка кровосо́сная — ба́нка кровосо́сна (кровоси́сна, кровосса́льна)
( скамья в лодке) ба́нкаIII( мель) ба́нка -
15 Гомель
Го́мель -
16 Земля
1) (земной шар) земля;2) (вещество; прах) земля;3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].* * *астр.Земля́ -
17 земля
1) (земной шар) земля;2) (вещество; прах) земля;3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].* * *Iземля́; (земельный надел; почва, грунт) ґрунт, -у; ( о веществе) землю́ка, торж. персть, -ті; ( приусадебный надел) помі́рок, -ркуIIдо \земля ли́, к \земля ле́ — ( книзу) до землі́, додо́лу
( буква) земля́ -
18 мелизна
-
19 Мемель
ист.Ме́мель, -ля -
20 наносить
(несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].II. Наносить, нанести и нанесть -1) см. I. Наносить;2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -1) см. подI. Наносить:2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;3) занесений, позаношений;4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;5) зазначений, позазначуваний;6) накиданий, понакид(ув)аний;7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;8) набитий, підбитий.* * *I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти\наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т
\наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́
\наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́
\наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́
- 1
- 2
См. также в других словарях:
мель — мель/ … Морфемно-орфографический словарь
мель — и, предлож. о мели, на мели; ж. Возвышенный участок дна реки, озера, моря и т.п., образованный обычно наносом песка, гальки и т.п. и мешающий судоходству; неглубокое место. Песчаная м. Лодка села на м. Теплоход сняли с мели. Посадить баржу на м.… … Энциклопедический словарь
мель — остаться как рак на мели, сесть на мель.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. мель мелководье, перекат, банка, отмель Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
МЕЛЬ — МЕЛЬ, мели, о мели, на мели, жен. Мелкое место, нанос на дне реки, озера, моря, препятствующий прохождению судов. Пароход сел на мель. ❖ Сидеть (как рак) на мели (разг.) перен. быть в крайне затруднительном положении. Толковый словарь Ушакова.… … Толковый словарь Ушакова
МЕЛЬ — (Sand bank, shallow water) общее название для неглубоких (менее 30 фут.) участков морского дня. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 Мель участок морского дна с малыми глубинами … Морской словарь
МЕЛЬ — МЕЛЬ, и, о мели, на мели, жен. Мелководное место в реке, водоёме. Сесть на м., сидеть на мели (также перен.: о затруднительном положении, чаще о безденежье; разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
МЕЛЬ — МЕЛЬ, см. мелкий. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
мель — МЕЛЬ, и, предл. о мели, на мели,ж Неглубокое место в водном потоке или водном пространстве, представляющее собой возвышенный участок на дне, образованный обычно наносом песка, гальки и т.п., мешающий судоходству. Во время диверсии из четырех… … Толковый словарь русских существительных
МЕЛЬ — мелководный участок в русле реки, в озере, водохранилище, море, затрудняющий судоходство … Большой Энциклопедический словарь
мель — мель, мели, о мели, на мели; мн.мели, мелей … Русское словесное ударение
Мель — ж. Возвышение дна в море, реке, озере, образованное обычно наносом песка, гальки и затрудняющее судоходство. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
