Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

рядно

  • 61 веретье

    веретище
    1) верета, рядно товсте;
    2) одежа з ряднини пошита.
    * * *
    диал.
    верйта; вере́ття

    Русско-украинский словарь > веретье

  • 62 завязывать

    завязать
    1) зав'язувати, зав'язати. -зать петлёй - запетлювати, зав'язати зашморгом, зашморгнути. -зать так, что трудно развязать - затягти, (диал.) заґрундзювати. -зать, перепутывая завязки - заборсати. -зать узел - зав'язати вузол, заґудзлити, завузлити. -зать голову лентой - пов'язати голову стрічкою (скиндячкою). -зать голову платком - зав'язати (зв'язати) голову хусткою, (себе) зав'язатися хусткою, завинутися, зап'ястися, напнутися (хусткою). [А Оляна гарно вбралась, завинулась, вперезалась (Рудан.). Зап'ялася хустиною]. -вать во что - ув'язувати, ув'язати що в що. [Ув'язала подушки в рядно];
    2) (начинать, начать) починати, почати, зачинати, зачати, розпочинати, розпочати. [Розпочали розмову]. -вать отношения с кем - заходити в зносини, в стосунки, нав'язувати, нав'язати (зав'язувати, зав'язати) відносини з ким. -зать приятельские отношения - заприятелювати з ким, нав'язати приязні стосунки з ким. Завязанный - зав'язаний, ув'язаний; нав'язаний.
    * * *
    несов.; сов. - завяз`ать
    1) зав'я́зувати, зав'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш и мног. позав'я́зувати; ( затягивать петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; ув'я́зувати, ув'яза́ти; (галстук, платок) пов'я́зувати, пов'яза́ти
    2) (устанавливать связи; начинать разговор) зав'я́зувати, зав'яза́ти; ( начинать) почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш, розпочина́ти, розпоча́ти
    3) бот. зав'я́зувати, зав'яза́ти и мног. позав'я́зувати

    Русско-украинский словарь > завязывать

  • 63 заполаскивать

    заполоскать и заполоснуть заполіскувати, заполоскати, заполоснути, замивати, замити що. [Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялося (Звяг.)]. Парус -кал - вітрило (парус) заполоскалося (-кався). -ться -
    1) заполіскуватися, заполоскатися, відполіскуватися, відполоскатися;
    2) см. Заплескиваться (заплескаться) 2.
    * * *
    несов.; сов. - заполоск`ать и заполосн`уть
    заполі́скувати, заполоска́ти, -лощу́, -ло́щеш и заполосну́ти

    Русско-украинский словарь > заполаскивать

  • 64 ловко

    нрч.
    1) спритно, моторно, метко, жваво, проворно, в'юнко, звинно, зручно, вправно, промітно, дотепно, змисно, імкливо; срв. Ловкий. [Тихенько, але спритно вкладається на лаву (Л. Укр.). Ластівки зручно хапали всяких комашок (М. Грінч.). Прудко та звинно зіскакує з рундука (Л. Укр.). Снопи кладу метко (Г. Барв.)]. -ко танцовать - зграбно (звинно) танцювати; (умело) вправно танцювати. Он всё делает -ко - він усе робить (у його все робиться) спритно (моторно, метко, вправно, зручно, з руки), у його є вітер у руках. -ко лгать - гладко брехати. Он -ко выпутался из беды - він спритно позбувся халепи. Я его -ко провёл - я його спритно (хитро) одурив;
    2) (удобно) зручно, вигідно; імко, похватно; (мётко) замашно. [Чи тобі зручно нести? (Мирг.). Похватно склав рядно (Полт.). Цією гилкою замашно бити (Луб.)]. -ко сшитое платье, -ко пошитая обувь - доладно (до ладу) пошите вбрання, взуття. -ко (по мерке, по ноге) сделанный - як улитий. [Як улиті чоботи (Золотон.)]. Платье -ко сидит - вбрання гарно (доладно, до ладу) лежить. Мне в этом платье не совсем -ко - мені в цьому вбранні не зовсім вигідно (вільно, зручно). -ко ли мне итти туда? - чи яково, чи випадає мені йти туди? Он чувствовал себя не совсем -ко - йому було трохи ніяково; срв. Неловко;
    3) (метко) влучливо, влучно. Он -ко стреляет из ружья - він улучливо б'є з рушниці. Он -ко попал в цель - він влучно поцілив до мети. -ко сказано - влучно, дотепно сказано. Ловче - спритніше, моторніше и пр.
    * * *
    1) нареч. спри́тно, згра́бно, ме́тко, уда́тно; зуга́рно; впра́вно; влу́чно; вда́ло; зру́чно, вигідно
    2) (в знач. сказ.: удобно кому) зру́чно, вигі́дно
    3) (нареч.: хорошо) до́бре, гара́зд; ( красиво) га́рно

    Русско-украинский словарь > ловко

  • 65 набрасывать

    набросать
    I. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;
    2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -
    1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;
    2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.
    II. Набрасывать, набросить -
    1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];
    2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;
    3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.
    * * *
    I набр`асывать
    несов.; сов. - наброс`ать
    1) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; (сов.: бросая сверху или в одно место) наскида́ти; (сов.: нашвырять) наве́ргати
    2) (изображать, излагать) накида́ти, наки́дати, накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити; (сов.: быстро, наспех написать) начерка́ти

    \набрасыватьть план по́вести — накидати, наки́дати (накре́слювати, накреслити) план повісті

    II несов.; сов. - набр`осить
    1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати

    \набрасыватьть платок — накида́ти, накинути (напина́ти, напнути и нап'ясти́) ху́стку, покриватися, покритися ху́сткою

    \набрасыватьть тень на кого-что — перен. кидати, кинути (наки́дати, наки́нути) тінь (підо́зру) на кого-що

    2) см. набрасывать I 2)

    Русско-украинский словарь > набрасывать

  • 66 набрасываться

    набросаться
    I. 1) (стр. з.) накидатися и накидуватися, бути накиданим, понакиданим, понакидуваним;
    2) (возвр. з.) накидатися и накидуватися, накидатися, понакидатися и понакидуватися куди. Много рыбы -салось в лодку - багато риби накидалося (понакидалося, понакидувалося) в човен.
    II. Набрасываться, наброситься -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накинутим и накиненим, напинатися, бути напнутим и нап'ятим;
    2) (возвр. з.) накидатися, накинутися, нападатися, напастися, (напускаться) напускатися, напуститися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого. [Вони налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидалися осліп на все, що попадало під руки (Коцюб.). На нього накинулись усі (Коцюб.). Не думай, що ми всі хочемо нападатися на тебе (Грінч.). Чорти як напустяться на його (Манж.). Як наскіпався на мене, так куди тобі! (Мирн.)]. Собаки -сились на меня, на них - собаки накинулися на мене, на них (їх), (напали со всех сторон) обпали мене їх. [Собаки обпали тих людей (Бердич.)]. -ситься на кого (с укорами, криком, бранью) - накинутися, напастися, напуститися, наскіпатися, накотитися, накопатися на кого (з докорами, з криком, з лайкою). [Як вернувсь додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люди з грішми та почав пиячити (Вовчанщ.)]. -ться на еду - допадатися, допастися, довалюватися, довалитися, доскіпуватися, доскіпатися до їжі, нариватися, нарватися на їжу. [Допався як муха до меду (Номис). Доваливсь як віл до браги (Номис). Ото доваливсь до миски, як свиня до корита (Сл. Гр.). Доскіпається до горілки, що й не встане (Зміївщ.). Сонце на захід; отара наривається на пашу (Основа 1862)].
    * * *
    I страд.
    1) накида́тися
    2) накида́тися, накреслюватися, -люється
    II несов.; сов. - набр`оситься
    1) ( на кого-что - нападать) накида́тися, наки́нутися (на кого-що); ( со всех сторон) обпадати, обпа́сти, -падуть и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти (кого)
    2) (на что - с усердием приниматься за что-л.) накида́тися, наки́нутися, ки́датися, кинутися (на що), несов. хапа́тися (до чого); ( с жадностью) допадатися, допастися, -падуся, -паде́шся (до чого)

    \набрасываться ться на рабо́ту — накидатися, накину́тися на роботу, несов. хапа́тися до робо́ти; допада́тися, допа́стися до робо́ти

    3) ( с бранью) накида́тися, наки́нутися; нападатися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпатися, наскі́патися, напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся

    \набрасываться ться с упрёками на кого́ — накидатися, наки́нутися (напада́тися, напа́стися, напускатися, напусти́тися) з доко́рами на ко́го; сов. накри́ти мо́крим рядно́м кого́

    Русско-украинский словарь > набрасываться

  • 67 наволакивать

    наволочить и наволочь наволікати, наволокти, натягати, натяг(ну)ти що. - локи парусину - натягни ташу (рядно). -вает, безл. - хмариться, надтягають хмари. -кло на небе, безл. - нахмарило, захмарило, небо хмарами заволокло. Наволоче[ё]нный - наволочений, натягнений и натягнутий. -ться - наволікатися, наволоктися; бути наволіканим, наволоченим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - навол`очь и наволоч`ить
    наволіка́ти, наволокти́, ло́чу, -лоче́ш и -ло́чеш; натяга́ти, натягти́ и натягну́ти, -тягну́, -тя́гнеш; (безл.: о тучах) нахма́рювати, -рює, нахма́рити, нахма́рюватися, нахма́ритися, захма́рювати, захма́рити, захма́рюватися, захма́ритися, насу́плювати, -лює, насу́пити, -пить

    \наволакивать локло́ на не́бе — нахма́рило, нахма́рилося, захма́рило, захма́рилося, заволокло́ не́бо хма́рами; насу́пило, не́бо насу́пилося

    Русско-украинский словарь > наволакивать

  • 68 одеяло

    ліжник, укривало, окривало, (грубое самотканное) ковдра, (бумажное тканое) рядно, ряденце. -ло для ног (полость в санях) - бараниця.
    * * *
    ко́вдра, укрива́ло; ( шерстяное домотканное) лі́жник; диал. одяга́ло, коць, -ця, коц, -а

    Русско-украинский словарь > одеяло

  • 69 полость

    1) порожнява, порожнина, нутровина, нутрина, печера, яма. -сть головная - головна порожнина. -сть грудная - грудинна нутровина. -сть брюшная - черевна нутровина (нутрина). -сть носовая - носова порожнина (печера). -сть рта - ротова нутровина, ус(т)на яма. Болезни -сти рта - хвороби рота;
    2) (впадина, низменность) западина, западинка, улоговина.
    * * *
    I анат.
    порожни́на; диал. дупли́на

    брюшна́я \полость — черевна́ порожни́на

    \полость рта — ротова́ порожни́на, порожни́на ро́та

    II
    1) ( покрывало) запо́на; ( меховая) хутря́нка, ( из овчины) барани́ця
    2) ( подстилка) підсти́лка и пі́дстилка, пі́дстілка; ( из ткани) рядно́, рядни́на; ( из войлока) повсть, -ті, повсти́на, повстя́нка

    Русско-украинский словарь > полость

  • 70 просыхать

    просохнуть просихати, просохнути и просохнути, (о земле, красках, белье ещё) протряхати, протрях(ну)ти, стрях(ну)ти, (о грязи ещё) прочахати, прочахнути, (о болоте) дрягнути, продрягнути, (зап.) надрягнути, (о мн.) попросихати, попротряхати, постряхати. [Свитина твоя просохне (Г. Барв.). Просохли очі у вдови (Шевч.). Свіжі фарби швидко протряхли. Рядно вже протряхло. Трохи стряхло після дощу]. Когда -нет (дорога) - коли протряхне, на просусі. [На просусі приїду перед Великоднем (Харк. п.)]. Просохший - просохлий, протряхлий, прочахлий.
    * * *
    несов.; сов. - прос`охнуть
    просиха́ти, просо́хнути и просо́хти и попросиха́ти; (о земле, красках, одежде) протряха́ти, протря́хнути ( о земле) прочаха́ти, проча́хти и проча́хнути

    Русско-украинский словарь > просыхать

  • 71 ряднина

    Русско-украинский словарь > ряднина

  • 72 Веяльный

    и веятельный віяльний. [Рядно віяльне].

    Русско-украинский словарь > Веяльный

  • 73 Исполосить

    Исполосатить что (сделать полосатым) посмугувати, посмужити що. [Я люблю таке посмуговане, ото й рядно так посмугувала (Борзенщ.). Вся пика, шия і руки посмуговані (Стор.)].

    Русско-украинский словарь > Исполосить

  • 74 Нагрядочник

    нагрядник, рядно, рогожа (укривати грядки).

    Русско-украинский словарь > Нагрядочник

  • 75 təlis

    брезент, рядно.

    Азербайджанско-русский словарь > təlis

  • 76 estopa

    f
    1) пакля; кудель
    2) рядно, грубая ткань из кудели
    3) текст. очёс

    Universal diccionario español-ruso > estopa

  • 77 burlap

    ['bɜːlæp]
    n
    полотно́, полотни́на; рядно́, рядни́на; мішкови́на, рядю́га

    English-Ukrainian transcription dictionary > burlap

  • 78 rupjš audekls

    полотно суровое; рядно

    Maza Latvijas-krievu vārdnīca > rupjš audekls

  • 79 sackcloth

    текст.
    мешковина, рядно

    English-Russian scientific dictionary > sackcloth

  • 80 рæнгъæгай

    по рядно, по рядам; рядами

    Дигорско-русский словарь (Осетинский) > рæнгъæгай

Страницы

См. также в других словарях:

  • рядно — грубая ткань, мешковина , накрыть кого мокрым рядном захватить врасплох . Из *рѧдьно от ряд, потому что мешок шился не из одного, а из шести полотнищ (Преобр. II, 230 и сл.). Произведение из рѣдъкъ не правомерно с точки зрения реалии, вопреки… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • РЯДНО — РЯДНО, рядна, мн. рядна, ряден, ряднам, ср. (обл.). Толстый холст из конопляный или грубой льняной пряжи. «Дарья вошла в кухню, положила у порога вчетверо сложенное рядно.» Шолохов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • рядно — рядно, рядна, рядна, ряден, рядну, ряднам, рядно, рядна, рядном, ряднами, рядне, ряднах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • РЯДНО — РЯДНО, а, мн. рядна, ден, днам, ср. Толстый холст домашнего производства. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • РЯДНО — РЯДНО, ряднина и пр. см. редкий. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • рядно — ряднина, холст Словарь русских синонимов. рядно сущ., кол во синонимов: 7 • изредина (3) • лантух …   Словарь синонимов

  • рядно́ — рядно, а; мн. рядна, ряден, ряднам …   Русское словесное ударение

  • Рядно — ср. 1. Толстый холст из пеньковой или грубой льняной пряжи; ряднина 1.. 2. разг. Изделия из такого холста; ряднина 2.. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • рядно — а; мн. рядна, ден, днам; ср. Толстый холст из пеньковой или грубой льняной пряжи; изделия из такого холста. Рядна с зерном. Грубое р …   Энциклопедический словарь

  • рядно — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • рядно — рядно, род. рядна; мн. рядна, род. ряден, дат. ряднам …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»