-
1 рядно
рядно́, рядни́на, рядовина́, вере́та, веретя́нка, рядю́га; ( дерюга) дерю́га, де́рга -
2 дерюга
дерюжина рядно, рядюга, ряднина, (реже) рядовина, (попона) верета, дерга, (ум.) ряднинка, рядюжка, веретка.* * *тж. дерюжинарядни́на, рядю́га, рядовина́; дерю́га, де́рга; (о подстилке, ткани) рядно́, вере́та; ( об одежде) веретя́нка -
3 простыня
простира(д)ло, простирало, простирядно, (из грубого полотна) рядно, ряднина. [На великому подвійному ліжку, на білих ряднах лежить моє кришенятко, уже посиніле (Коцюб.)].* * *тж. пр`остыньпростира́ло, простира́дло, простиня́ и про́стиня; диал. простиря́дло; ( из грубого полотна) рядно́, рядни́на -
4 Надтягивать
-ся; надтянуть, -ся1) (вытягивать, -ся немного) надтягати, -ся и надтягувати, -ся, надтяг(ну)ти, -ся, (о мног.) понадтягати, -ся и понадтягувати, -ся;2) (натягивать, -ся поверх кого, чего) натягати, -ся и натягувати, -ся, натяг(ну)ти, -ся, напинати, -ся, напнути, -ся и нап'ясти, -ся над ким, над чим или поверх чого, підтягати, -ся и підтягувати, -ся, підтяг(ну)ти, -ся до кого, до чого, (о мног.) понадтягати, -ся и понадтягувати, -ся, попідтягати, -ся и попідтягувати, -ся; бути надтяг(ув)аним, надтягнутим и надтягненим, понадтяг(ув)аним и т. п. -ни рядно к этому краю - підтягни рядно до цього краю. Надтянутый -1) надтягнутий и надтягнений, понадтяганий, понадтягуваний;2) натягнутий и натягнений, понатяганий, понатягуваний, підтягнутий и підтягнений, попідтяганий, попідтягуваний. -
5 Натопыривать
натопырить1) (натягивать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що; (растягивать) розтягати и розтягувати, розтяг(ну)ти, розпинати, розіпнути и розіп'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, порозпинати що. -рить рядно на кольях - на[роз]тяг(ну)ти рядно на колах (між колами). -рить сапог - натяг(ну)ти чобіт (чобота);2) (пальцы) розчепірювати, розчепірити, (о мног.) порозчепірювати (пальці); (губы) закопилювати, закопилити, (о мног.) позакопилювати (губи);3) (перья, шерсть) настовбурчувати, настовбурчити, настовпужувати, настовпужити, (о мног.) понастовбурчувати, понастовпужувати що; срв. Напыживать 1. [Кабан настовбурчив щетину (Сл. Ум.)]. -рить брови - настовбурчити брови. Натопыренный -1) натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понатяг(ув)аний, понапинаний;2) розчепірений, порозчепірюваний;3) настовбурчений, понастовбурчуваний. -ться -1) (стр. з.) натягатися и натягуватися, бути натяг(ув)аним, натягненим и натягнутим, понатяг(ув)аним и т. п.;2) (о человеке, животных) наїжуватися, наїжитися, напутрюватися, напутритися, напужуватися, напужитися, (о мног.) понаїжуватися, понапутрюватися, понапужуватися;3) (о перьях, шерсти) настовбурчуватися, настовбурчитися, напужуватися, напужитися, (о мног.) понастовбурчуватися, понапужуватися; срв. Напыживаться 2. -
6 baggjng
-
7 burlap
n1) мішковина; ряднина; рядно2) джутова тара* * *nмішковина; джутова тара -
8 gunny
n1) цупка джутова мішковина; рогожка2) джутовий лантух* * *n1) цупка джутова мішкова тканина, рогожка, рядно (тж. gunny cloth)2) джутовий мішок (тж. gunny sack) -
9 sackcloth
n1) мішковина; ряднина; полотнина2) бібл. волосяниця* * *n1) мішковина; рядно; полотно2) волосяниця -
10 sacking
n1) мішковина; ряднина2) насипання у мішки* * *[`sʒkiç]n1) мішковина; рядно2) cпeц. насипання в мішки -
11 baggjng
-
12 gunny
n1) цупка джутова мішкова тканина, рогожка, рядно (тж. gunny cloth)2) джутовий мішок (тж. gunny sack) -
13 sackcloth
-
14 sacking
[`sʒkiç]n1) мішковина; рядно2) cпeц. насипання в мішки -
15 веретье
веретище1) верета, рядно товсте;2) одежа з ряднини пошита.* * *диал.верйта; вере́ття -
16 завязывать
завязать1) зав'язувати, зав'язати. -зать петлёй - запетлювати, зав'язати зашморгом, зашморгнути. -зать так, что трудно развязать - затягти, (диал.) заґрундзювати. -зать, перепутывая завязки - заборсати. -зать узел - зав'язати вузол, заґудзлити, завузлити. -зать голову лентой - пов'язати голову стрічкою (скиндячкою). -зать голову платком - зав'язати (зв'язати) голову хусткою, (себе) зав'язатися хусткою, завинутися, зап'ястися, напнутися (хусткою). [А Оляна гарно вбралась, завинулась, вперезалась (Рудан.). Зап'ялася хустиною]. -вать во что - ув'язувати, ув'язати що в що. [Ув'язала подушки в рядно];2) (начинать, начать) починати, почати, зачинати, зачати, розпочинати, розпочати. [Розпочали розмову]. -вать отношения с кем - заходити в зносини, в стосунки, нав'язувати, нав'язати (зав'язувати, зав'язати) відносини з ким. -зать приятельские отношения - заприятелювати з ким, нав'язати приязні стосунки з ким. Завязанный - зав'язаний, ув'язаний; нав'язаний.* * *несов.; сов. - завяз`ать1) зав'я́зувати, зав'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш и мног. позав'я́зувати; ( затягивать петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; ув'я́зувати, ув'яза́ти; (галстук, платок) пов'я́зувати, пов'яза́ти2) (устанавливать связи; начинать разговор) зав'я́зувати, зав'яза́ти; ( начинать) почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш, розпочина́ти, розпоча́ти3) бот. зав'я́зувати, зав'яза́ти и мног. позав'я́зувати -
17 заполаскивать
заполоскать и заполоснуть заполіскувати, заполоскати, заполоснути, замивати, замити що. [Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялося (Звяг.)]. Парус -кал - вітрило (парус) заполоскалося (-кався). -ться -1) заполіскуватися, заполоскатися, відполіскуватися, відполоскатися;2) см. Заплескиваться (заплескаться) 2.* * *несов.; сов. - заполоск`ать и заполосн`утьзаполі́скувати, заполоска́ти, -лощу́, -ло́щеш и заполосну́ти -
18 ловко
нрч.1) спритно, моторно, метко, жваво, проворно, в'юнко, звинно, зручно, вправно, промітно, дотепно, змисно, імкливо; срв. Ловкий. [Тихенько, але спритно вкладається на лаву (Л. Укр.). Ластівки зручно хапали всяких комашок (М. Грінч.). Прудко та звинно зіскакує з рундука (Л. Укр.). Снопи кладу метко (Г. Барв.)]. -ко танцовать - зграбно (звинно) танцювати; (умело) вправно танцювати. Он всё делает -ко - він усе робить (у його все робиться) спритно (моторно, метко, вправно, зручно, з руки), у його є вітер у руках. -ко лгать - гладко брехати. Он -ко выпутался из беды - він спритно позбувся халепи. Я его -ко провёл - я його спритно (хитро) одурив;2) (удобно) зручно, вигідно; імко, похватно; (мётко) замашно. [Чи тобі зручно нести? (Мирг.). Похватно склав рядно (Полт.). Цією гилкою замашно бити (Луб.)]. -ко сшитое платье, -ко пошитая обувь - доладно (до ладу) пошите вбрання, взуття. -ко (по мерке, по ноге) сделанный - як улитий. [Як улиті чоботи (Золотон.)]. Платье -ко сидит - вбрання гарно (доладно, до ладу) лежить. Мне в этом платье не совсем -ко - мені в цьому вбранні не зовсім вигідно (вільно, зручно). -ко ли мне итти туда? - чи яково, чи випадає мені йти туди? Он чувствовал себя не совсем -ко - йому було трохи ніяково; срв. Неловко;3) (метко) влучливо, влучно. Он -ко стреляет из ружья - він улучливо б'є з рушниці. Он -ко попал в цель - він влучно поцілив до мети. -ко сказано - влучно, дотепно сказано. Ловче - спритніше, моторніше и пр.* * *1) нареч. спри́тно, згра́бно, ме́тко, уда́тно; зуга́рно; впра́вно; влу́чно; вда́ло; зру́чно, вигідно2) (в знач. сказ.: удобно кому) зру́чно, вигі́дно3) (нареч.: хорошо) до́бре, гара́зд; ( красиво) га́рно -
19 набрасывать
набросатьI. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.II. Набрасывать, набросить -1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.* * *I набр`асыватьнесов.; сов. - наброс`ать1) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; (сов.: бросая сверху или в одно место) наскида́ти; (сов.: нашвырять) наве́ргати2) (изображать, излагать) накида́ти, наки́дати, накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити; (сов.: быстро, наспех написать) начерка́тиII несов.; сов. - набр`осить\набрасыватьть план по́вести — накидати, наки́дати (накре́слювати, накреслити) план повісті
1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати\набрасыватьть платок — накида́ти, накинути (напина́ти, напнути и нап'ясти́) ху́стку, покриватися, покритися ху́сткою
\набрасыватьть тень на кого-что — перен. кидати, кинути (наки́дати, наки́нути) тінь (підо́зру) на кого-що
2) см. набрасывать I 2) -
20 набрасываться
набросатьсяI. 1) (стр. з.) накидатися и накидуватися, бути накиданим, понакиданим, понакидуваним;2) (возвр. з.) накидатися и накидуватися, накидатися, понакидатися и понакидуватися куди. Много рыбы -салось в лодку - багато риби накидалося (понакидалося, понакидувалося) в човен.II. Набрасываться, наброситься -1) (стр. з.) накидатися, бути накинутим и накиненим, напинатися, бути напнутим и нап'ятим;2) (возвр. з.) накидатися, накинутися, нападатися, напастися, (напускаться) напускатися, напуститися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого. [Вони налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидалися осліп на все, що попадало під руки (Коцюб.). На нього накинулись усі (Коцюб.). Не думай, що ми всі хочемо нападатися на тебе (Грінч.). Чорти як напустяться на його (Манж.). Як наскіпався на мене, так куди тобі! (Мирн.)]. Собаки -сились на меня, на них - собаки накинулися на мене, на них (їх), (напали со всех сторон) обпали мене їх. [Собаки обпали тих людей (Бердич.)]. -ситься на кого (с укорами, криком, бранью) - накинутися, напастися, напуститися, наскіпатися, накотитися, накопатися на кого (з докорами, з криком, з лайкою). [Як вернувсь додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люди з грішми та почав пиячити (Вовчанщ.)]. -ться на еду - допадатися, допастися, довалюватися, довалитися, доскіпуватися, доскіпатися до їжі, нариватися, нарватися на їжу. [Допався як муха до меду (Номис). Доваливсь як віл до браги (Номис). Ото доваливсь до миски, як свиня до корита (Сл. Гр.). Доскіпається до горілки, що й не встане (Зміївщ.). Сонце на захід; отара наривається на пашу (Основа 1862)].* * *I страд.1) накида́тися2) накида́тися, накреслюватися, -люєтьсяII несов.; сов. - набр`оситься1) ( на кого-что - нападать) накида́тися, наки́нутися (на кого-що); ( со всех сторон) обпадати, обпа́сти, -падуть и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти (кого)2) (на что - с усердием приниматься за что-л.) накида́тися, наки́нутися, ки́датися, кинутися (на що), несов. хапа́тися (до чого); ( с жадностью) допадатися, допастися, -падуся, -паде́шся (до чого)\набрасываться ться на рабо́ту — накидатися, накину́тися на роботу, несов. хапа́тися до робо́ти; допада́тися, допа́стися до робо́ти
3) ( с бранью) накида́тися, наки́нутися; нападатися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпатися, наскі́патися, напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся\набрасываться ться с упрёками на кого́ — накидатися, наки́нутися (напада́тися, напа́стися, напускатися, напусти́тися) з доко́рами на ко́го; сов. накри́ти мо́крим рядно́м кого́
- 1
- 2
См. также в других словарях:
рядно — грубая ткань, мешковина , накрыть кого мокрым рядном захватить врасплох . Из *рѧдьно от ряд, потому что мешок шился не из одного, а из шести полотнищ (Преобр. II, 230 и сл.). Произведение из рѣдъкъ не правомерно с точки зрения реалии, вопреки… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
РЯДНО — РЯДНО, рядна, мн. рядна, ряден, ряднам, ср. (обл.). Толстый холст из конопляный или грубой льняной пряжи. «Дарья вошла в кухню, положила у порога вчетверо сложенное рядно.» Шолохов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
рядно — рядно, рядна, рядна, ряден, рядну, ряднам, рядно, рядна, рядном, ряднами, рядне, ряднах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
РЯДНО — РЯДНО, а, мн. рядна, ден, днам, ср. Толстый холст домашнего производства. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
РЯДНО — РЯДНО, ряднина и пр. см. редкий. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
рядно — ряднина, холст Словарь русских синонимов. рядно сущ., кол во синонимов: 7 • изредина (3) • лантух … Словарь синонимов
рядно́ — рядно, а; мн. рядна, ряден, ряднам … Русское словесное ударение
Рядно — ср. 1. Толстый холст из пеньковой или грубой льняной пряжи; ряднина 1.. 2. разг. Изделия из такого холста; ряднина 2.. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
рядно — а; мн. рядна, ден, днам; ср. Толстый холст из пеньковой или грубой льняной пряжи; изделия из такого холста. Рядна с зерном. Грубое р … Энциклопедический словарь
рядно — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
рядно — рядно, род. рядна; мн. рядна, род. ряден, дат. ряднам … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
