-
1 румяна
рум'я́на, -м'я́н -
2 румянеть
рум'яні́ти, рум'я́нитися -
3 румянец
рум'я́нець, -нця, рум'я́нці, -ців -
4 румяниться
рум'я́нитися; ( покрываться румянцем) рум'яні́ти -
5 румянощёкий
рум'янощо́кий, рум'яноли́ций, -ця, -це -
6 румянить
рум'я́нити -
7 румянный
рум'я́новий -
8 румяность
рум'я́ність, -ності; см. румянец -
9 румяный
рум'я́ний -
10 зарумяниваться
зарумяниться1) рум'яніти, зрум'яніти, порум'яніти, червоніти, зчервоніти, почервоніти, зачервонітися, зашарітися. [Зачервонівшись од бігу, а потроху й од чарки стояла перед їм уся рум'яна (Грінч.). Задивилася хмарка на сонце і вся зчервоніла (Ворон.). Щоки порум'яніли з морозу. В Енея очі запалали, уста од гніву задрижали, ввесь зашарівсь, мов жар в печі (Котл.)];2) (о тесте, мясе) загнічуватися, загнітитися, стати чорнявеньким, (о мног.) погнітитися; (сильно) присмагнути, (о мног.) посмагнути. [Хліб гарно погнітився. Поросята посмагли дуже]. Зарумянившийся - зрум'янілий, порум'янілий, зчервонілий, почервонілий; загнічений смаглий, присмаглий, чорнявенький (Звин.). [Затулила руками зчервонілий видочок (М. Грінч.). Пиріжки чорнявенькі (Звин.)].* * *несов.; сов. - зарум`янитьсязарум'я́нюватися, -нююся, -нюєшся, зарум'я́нитися, сов. зарум'яні́ти, порум'яні́ти; ( о тесте и) загні́чуватися, -чується, загніти́тися, -гні́титься -
11 играть
1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.* * *1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти\игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]
\игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)
\игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи
\игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма
\игратьть коме́дию — см. комедия
\игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі
\игратьть на не́рвах чьих — см. нерв
\игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́
\игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м
\игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль
\игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля
\игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м
\игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити
2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти\игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]
4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти\игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́
\игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)
\игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку
6) ( петь) диал. співа́ти\игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]
-
12 кворум
кворум (-му). Есть -рум, нет -рума - (є, єсть) кворум, немає кворуму.* * *кво́рум, -у -
13 краска
1) (красящее вещество) фарба, краска. [Віконниці помальовані ясно-синьою фарбою (Н.-Лев.). Краски мені подарували (Комар.)]. -ка акварельная - акварельна (акварельова) фарба. -ка белая - біла фарба, білило, біль (р. білю). -ка декоративная - оздобна фарба. Естественная -ка - природна фарба. Жёлтая -ка - жовта фарба, жовтило, жовтка. Зелёная -ка - зелена фарба, зелінка. Искусственная -ка - штучна фарба. Керамическая -ка - машляк (-ку). Клеевая -ка - фарба клейова, кольфарба. Красная -ка - червона фарба, червінка, червоне красило. Малярная -ка - фарбарська (красильна) фарба. Масляная -ка - олійна фарба. Огнеупорная -ка - вогнетривала фарба. Типографская -ка - друкарська фарба. Растительная -ка - рослинна фарба. Сухая -ка - суха фарба. Скоровысыхающая -ка - скоросохла фарба. Синяя -ка - синя фарба, синило. Эмалевая -ка - емальова (склицювата) фарба. -ка для позолоты - золотило. -ка яичная - яєчна фарба, темпера. Писать, написать -ми - малювати, намалювати. -ми вырисовывать - вимальовувати, вималювати, (о мног.) повимальовувати. Расписывать, расписать -ми - обмальовувати, обмалювати, помалювати, (о мног.) пообмальовувати;2) (цвет) барва, колір (-льору). [Де ти береш такі пишнії барви, кольори блискучі (Мирн.)]. Светлые, тёмные -ки - ясні, темні кольори;3) (румянец) краска, рум'янець (-нця). [Краска сорому кинулася в обличчя Лаговському (Крим.)];4) см. Крашение. Отдать платье в -ку - віддати вбрання красити (фарбувати).* * *1) фа́рба, кра́скаакваре́льные кра́ски — акваре́льні фа́рби
2)кра́ски — (мн.: тон, цвет, колорит) ба́рви, род. п. барв, ко́лір, -льору, кольори́, -рі́в
3)кра́ски — (мн. перен.: выразительные средства речи, музыки) ба́рви
4) ( румянец) рум'янець, -нця, кра́ска5) ( действие) фарбува́ння, кра́шення, красі́ння -
14 красный
1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.* * *1) черво́нийкра́сное кале́ние — червоний жар
\красный гриб — бот. красноголо́вець, -вця, підоси́чник
2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́снийдля (ра́ди) кра́сного словца́ — для (зара́ди, ра́ди) кра́сного слівця́, зара́ди (ра́ди) до́тепу
кра́сная строка́ — нови́й рядо́к; ( абзац) абза́ц
\красный лес — хво́йний (шпилькови́й) ліс; ( бор) бір, род. п. бо́ру
\красный това́р — крам, -у, това́р, -у, мануфакту́ра
3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого -
15 пупавка
Пупавник, бот. (Anthemis) ромен, рум'янок; (Anthemis tinctoria) бабки, жовтило, гвоздики польові, нагідки польові, ромен.* * *бот.; тж. пуп`авникроме́н, род. п. роме́ну и ромна́, рома́н, -у, рум'я́нок, -нку; жовти́ло -
16 пятно
1) (место иного цвета или замаранное) пляма, плямина, (замаранное) петьмо (диалект.), (замаран. жидким) ляпка, (крапинка, точка) цята. [Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров (Стор.). Розгорнув білу з рудими плямами серветку (Черкас.). Зачорніли чорною плямою одчинені двері (Неч.-Лев.). У пані Наталі виступили на лицях червоні плями (Коцюб.). Лице у плямах (Мирн.). Сонце падає золотими плямами на її русяву голову (Неч.-Лев.). Десь ще чорніло сельце, що здавалось купою темних плямин (Корол.). На морі ані човна, ні цяточки немає (Л. Укр.). Невеликі цяти рум'янців виразно почервоніли на білому змарнілому обличчі (Л. Укр.). Яйця наче всі чисті були, а тепер на одному яке петьмо (Черніг. п.)]. Родимое -но - лунина; см. Родинка, Родиминка. -на на солнце - плями на сонці. -на на стекле (из'ян, пузыри) - сказ (-зу), сказа (-зи) (на склі); (замаран. место) пляма (на склі). Чернильное -но - чорнильна пляма, ляпка или пляма, ляпка з чорнила. -на (жёлт. и синие) на теле умирающего, на трупе - муравиця. -на на чем-л. от прикосновения грязных рук - замазні (-нів), плями. -но белое на лбу у животн. - лисина. С белым -ном на лбу (о животн.) - лисий, (сущ.) лисан (-на), лисак (-ка); (о корове, собаке) лиска. [Лисий кінь. Лиса корова]. В -нах - плямистий, плямуватий, плямовитий, цяткований, цяцькований (см. Пятнистый I). Выделяться -нами - плямитися. [На лицях плямився рум'янець (Корол.)]. Выводить -на - вибавляти, зводити плями, (о мн.) повибавляти, позводити плями. Покрыть -нами - обплямити, поплямити що;2) (бесчестие) пляма. [Без страху й плями лицар запорозький (Куліш)];3) см. Клеймо, Тавро.* * *пля́ма; ця́тка; ця́тажёлтое пятно́ — анат. жо́вта пля́ма
слепо́е пятно́ — анат. сліпа́ пля́ма
со́лнечные пя́тна — астр. со́нячні пля́ми
-
17 рдеть
возвр. - рд`етьсяшарі́ти, шарі́тися; ( краснеть) червоні́ти, макові́ти; ( выделяться красным цветом) же́вріти; ( разгораться) розже́врюватися, -рюється; ( покрываться румянцем) рум'я́нитися, рум'яні́ти -
18 румяненький
уменьш.-ласк.рум'я́ненький, рум'яне́сенький -
19 Нацвечивать
и Нацвечать нацветить розмальовувати, розмалювати що; см. Расцвечивать. -тить нос - надудлитися, насмоктатися; см. Напиться 2 (под Напиваться). Нацвечённый - розмальований; (цветистый) квітчастий, (с цветками) цвіткований. [Галера цвіткована, мальована (Дума)]. -ться -1) розмальовуватися, розмалюватися; бути розмальовуваним, розмальованим. -титься румянами - нарум'янитися, нашмінкуватися, намалюватися (намаститися) рум'янами (рум'янцем). -титься нарядами - вицяцькуватися (вичепуритися) квітчасто (строкато). Луга -тились цветами - луки вимережилися (забарвилися, заясніли, вкрилися) квітками;2) -титься - см. выше -тить нос. -
20 железо
( элемент) Фе́рум, -му; ( простое вещество) залі́зо; ( жесть) бля́ха- анодированное железо
- бандажное железо
- бромистое железо
- гофрированное железо
- двутавровое железо
- декапированное железо
- заклёпочное железо
- кадмированное железо
- кремнекислое железо
- кровельное железо
- листовое железо
- литое железо
- полосовое железо
- проволочное железо
- прутковое железо
- рифлёное железо
- сернистое железо
- сортовое железо
- тавровое железо
- техническое железо
- угарное железо
- углекислое железо
- уголковое железо
- фасонное железо
- фосфористое железо
- чёрное железо
- швеллерное железо
- электролитическое железо
См. также в других словарях:
РУМ — рабочий уровень за месяц РУМ разбрасыватель минеральных удобрений Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. РУМ решётчато упорядоченное множество РУМ рент … Словарь сокращений и аббревиатур
Рум — Рум: Рум ярмарочная коммуна в Австрии. Рум краткое название Иконийского (Румского) султаната. Рум географическое обозначение на Востоке. Рум, гэльск. Rùm остров в составе Внутренних Гебридских островов … Википедия
Рум — понятие древне тибетской (добуддийской) религии, мир, откуда все берет начало и куда все возвращается. Там есть небо и земля, верх и низ со своими покровителями. Рум плавает в безбрежном океане на спине огромной рыбы или черепахи, придавленной… … Религиозные термины
Рум — в древности наименование Рима и Римской империи, а после её разделения (в 4 в.) название Восточной Римской империи (Византии). В период завоевания Малой Азии сельджуками это название закрепилось за Малой Азией. После завоевания Византии турками… … Исторический словарь
Рум — римляне. Так называется сура Корана N 30, которая была ниспослана в Мекке и состоит из 60 аятов. Сура названа так в связи пророчеством, которое содержится в ее начале (в аятах 2 и 3), относительно предстоящей победы византийцев над персами через… … Ислам. Энциклопедический словарь.
рум'яніти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
рум. — рум. румынский язык Румыния Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Рум. — Румынский язык Самоназвание: Limba română, Лимба ромынэ Страны: Румыния, Молдавия, Сербия, Россия, Украина, Венгрия, Германия, Израиль, США Официальный статус: Румыния; Молдавия и Приднестровье (под … Википедия
румӣ — I [رومي] аҳли Рум; сохташуда дар Рум II [رومي] киноя аз ранги сафед: румӣ ва зангӣ а) киноя аз ранги сафед ва сиёҳ; б) рӯзу шаб 3. лақаб ва тахаллуси Мавлоно Ҷалолуддини Балхӣ … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
рум'яніти — I (вирізнятися червоним, рожевим забарвленням / червонуватим, відтінком), рум янитися, рожевіти, червоніти, шаріти(ся) II ▶ див. рум янитися I, червоніти I, 1) … Словник синонімів української мови
Рум — гора западнее Кисловодска (Ставропольский край). Название оронима связано с пребыванием римлян на Западном Кавказе. М. Владыкин утверждает, что у подножья горы находился укрепленный римский лагерь. Еще и теперь можно отыскать здесь остатки… … Топонимический словарь Кавказа
