-
1 розмовляти
to talk, to speak (to, with); літ. to converse -
2 розмовляти
разгова́ривать, говори́ть; ( обмениваясь мнениями) бесе́довать, толкова́ть; ( уметь излагать свои мысли на каком-либо языке) объясня́ться, изъясня́ться -
3 розмовляти
rozmowl'atyдієсл. -
4 розмовляти
ბაასი, ლაპარაკი -
5 розмовляти
гаварыцьгутаркагутарыць -
6 розмовляти
-
7 розмовляти
laf etmek, söyleşmek, laqırdı etmek -
8 rozmawiać
розмовляти -
9 лафет-
розмовляти; лафетийлер вони розмовляють ВН; мен тэльмирим бизимча лафетмед'е я охочий розмовляти по-нашому СМ; д'изли лафет- розмовляти по секрету СГ. -
10 talk in terms of ultimatums and power
English-Ukrainian law dictionary > talk in terms of ultimatums and power
-
11 протяжливо
-
12 беседовать
розмовляти, гомоніти, говорити з ким, на мові бути з ким, бесе[і]дувати.* * *розмовля́ти, говори́ти, бесі́дувати, бала́кати; гомоні́ти -
13 лакырды эт-
розмовляти М; пор. лахырды. -
14 севлеш-
розмовляти, домовлятися ВН, Б, У. -
15 сӧвлеш-
розмовляти між собою К; пор. севле-, сейле- I, селе-, сӧзле-, сӧйле-, сӧле-. -
16 сӧзлен-
розмовляти, розговоритися О. -
17 сӧзлеш-
розмовляти між собою, перемовлятися, домовлятися СБ, О; заручатися згодою К. ӧзлештир- спон. О, К. -
18 сӧйлеш-
розмовляти К, обвогорювати між собою Кб.. -
19 сӧлеш-
розмовляти, говорити між собою, разом О, СЛ, СК. -
20 фысырдаш-
розмовляти пошепки, шепотіти О, К.
См. также в других словарях:
розмовляти — я/ю, я/єш, недок. 1) Усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким небудь. || Передавати свої думки, почуття за допомогою міміки, жестів. || перев. із запереч. не, з ким, між ким, розм. Підтримувати стосунки, зв язки, спілкуватися з ким… … Український тлумачний словник
розмовляти — [розмоўл’а/тие] л а/йу, л а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
розмовляти — 1) (усно обмінюватися думками, вести розмову), говорити, бесідувати, балакати; переговорюватися (з ким, між ким); гомоніти (тихо, приглушено); гала(й)кати, галайкота[і]ти (голосно); щебетати (перев. про жінок і дітей швидко і жваво) Пор. базікати … Словник синонімів української мови
розмовляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
шептатися — (розмовляти між собою дуже тихо), шепота[і]тися, перешіптуватися, шушукати(ся), перешушукуватися; шептати, шепота[і]ти (перев. зі сл. один до одного , між собою й под.) … Словник синонімів української мови
галакати — аю, аєш, недок., розм. Голосно розмовляти. || Розмовляти, базікати … Український тлумачний словник
англомовний — а, е. Який розмовляє, пише, публікується англійською мовою; такий, де заведено розмовляти англійською мовою, де англійська мова є державною. Англомовні країни … Український тлумачний словник
балагурити — рю, риш, недок., розм., рідко. Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами … Український тлумачний словник
балакати — аю, аєш, недок. 1) неперех., про кого що і без додатка. Те саме, що розмовляти. || перех. Говорити, казати. 2) неперех., розм. Володіти мовою … Український тлумачний словник
балакатися — ається, недок., безос., розм. Мати бажання, охоту розмовляти … Український тлумачний словник
баляндраси — ів, мн., розм. Пусті, веселі розповіді, розмови про щось незначне, несерйозне. •• Точи/ти баляндра/си весело розмовляти, розповідати про щось незначне, несерйозне … Український тлумачний словник