-
1 розгортати
= розгорнути1) (згорнуте, складене і т. ін.) to open, to unwrap, to unfold, to unwind, to unroll; ( книгу) to openрозгортати прапор військ. — to fly ( to unfurl) a banner
2) ( розвивати) to develop, to expand; to launch3) військ. to deploy -
2 розгортати
deploy, ( агітацію тощо) stir up -
3 розгортати антиурядову агітацію
foment sedition, stir up seditionУкраїнсько-англійський юридичний словник > розгортати антиурядову агітацію
-
4 відкривати
= відкрити1) (тж. починати, започатковувати) to open2) ( таємницю) to reveal, to disclose, to uncover3) to turn onвідкривати кран — to turn on the ( water) tap
4) ( робити вільним вхід) to clear5) ( робити відкриття) to discover6) ( розгортати щось складене) to open7)відкривати свої карти — to show one's cards; to show one's hand
відкривати рахунок ек. — to open an account, ( в банку) to establish the account; спорт. to score first, to open the score
-
5 розгорнений
1) дієприкм., див. розгортати2) прикм. unfolded; extensive; ( детальний) detailed; comprehensive; ( широкий) large-scale, full-scale, all-out; військ. deployed; extendedрозгорнений стрій військ. — line formation
-
6 розгорнути
= розгорнутися; док. див. розгортати, розгортатися -
7 розпускати
= розпустити1) ( відпускати) to dismiss; (армію, організацію, спілку) to disbandрозпускати на канікули — to dismiss for the holidays; to break up
2) ( послабляти) to loosen3) (розгортати, розправляти) to let out; ( котушку) to unreel; ( складку) to untuck; ( тканину) to unravel, to unweave; ( намисто) to unstring4) ( послаблювати вимогливість до когось) to let smb. get out of hand, to allow to become undisciplined; to spoil, to overindulge5) ( розповсюджувати) to set afloat, to spread, to put out
См. также в других словарях:
розгортати — а/ю, а/єш і рідко розго/ртувати, ую, уєш, недок., розгорну/ти, горну/, го/рнеш, док., перех. 1) Розправляти що небудь згорнуте, зібгане. || Розкочувати, розмотувати що небудь (рулон, сувій і т. ін.). || Розкривати пелюстки, листя (про рослини).… … Український тлумачний словник
розгортати — [розгорта/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
розгортати — розгорнути (розправляти щось згорнуте, скручене), розгортувати, розвертати, розвірчувати, розвернути, розвертіти, розпускати, розпустити, розвивати, розви(ну)ти; розмотувати, розмотати, розкручувати, розкрутити, розкочувати, розкотити,… … Словник синонімів української мови
розгортати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
розгортати — гортам, таш, Пн. 1. Роздягати; розмотувати що небудь загорнуте. 2. Розгрібати; розкидати щось лопатою. Розгорний там сьніг зо стежкы! … Словник лемківскої говірки
розвивати — а/ю, а/єш, недок., розви/ти, розів ю/, розів є/ш і розви/нути, ну, неш; мин. ч. розви/в, вила/, вило/ і розви/нув, нула, нуло; док., перех. 1) розм. Розвертати, розгортати що небудь згорнуте, складене, скручене. || рідко. Робити прямим,… … Український тлумачний словник
розгрібати — а/ю, а/єш і діал. розграбува/ти, у/ю, у/єш, недок., розгребти/, бу/, бе/ш і діал. розгра/бати, аю, аєш, док., перех. 1) Розгортати, розкидати що небудь ногами, руками, лопатою, граблями і т. ін. 2) тільки недок. Розгортати воду, пливучи … Український тлумачний словник
відкривати — а/ю, а/єш, недок., відкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи те, чим закрите, накрите щось, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Забирати те, що прикриває або закриває, затуляє кого , що небудь. || Зсуваючись у той… … Український тлумачний словник
загортати — а/ю, а/єш, недок., загорну/ти, горну/, го/рнеш, док., перех. 1) Обгортати чим небудь, замотувати в щось, роблячи згорток, пакунок; прот. розгортати. || Закутувати, укривати, захищаючи від холоду, спеки і т. ін. || перен. Оповивати, роблячи… … Український тлумачний словник
розвірчувати — ую, уєш, недок., розверті/ти, рчу/, рти/ш, док., перех. 1) Обертаючи, послаблюючи, розкручувати що небудь. 2) За допомогою якого небудь інструмента розширювати (отвір). 3) Те саме, що розгортати 2). 4) Крутячи, надавати чому небудь обертового… … Український тлумачний словник
розводити — джу, диш, недок., розвести/, веду/, веде/ш, док., перех. 1) Приводити кожного у певне місце. 2) Віддаляти одне від одного, примушуючи їх розійтися в різні боки. || розм. Примушувати припинити суперечку, помиритися. 3) Відводити, розсовувати що… … Український тлумачний словник
