расходовать

- расходоваться

- расходоваться

1) витрача́ти, тра́тити (тра́чу, тра́тиш)

2) (потреблять) спожива́ти

техн., физ., несов. потребля́ть, сов. потреби́ть

техн., физ., несов. потребля́ть, сов. потреби́ть

техн.; физ. потребля́ть ( расходовать - ещё), расхо́довать

выкурить

1) викурювати, викуряти, викурити. [Бджоли з вуліка викурили і мед забрали];

2) сов. скурити. [Увесь тютюн я скурив];

3) (водку) гнати горілку. Выкуренный - викурений; скурений.

* * *

несов.; сов. - в`ыкурить

1) вику́рювати, ви́курити и мног. повику́рювати; ( расходовать курением) ску́рювати, скури́ти, сов. покури́ти

2) ( добывать перегонкой) виганя́ти и виго́нити и гна́ти и гони́ти, ви́гнати, вику́рювати и кури́ти, викурити

затратить затрачувати и затрачати, затратити, витрачувати и витрачати, витратити, потратити, (пров.) требити, витребити, потребити що на що. [Я на дітей витребив грошей чимало (Звин.).]. -вать непроизводительно время, силы, деньги - марнувати час, сили, гроші. Затраченный - затрачений, витрачений, потрачений. -ный непроизводительно - змарнований, згайнований. -ный труд - зажита праця.

* * *

несов.; сов. - затр`атить

1) затрача́ти и затра́чувати, затра́тити; ( расходовать) витрача́ти, ви́тратити

2) (сов.: растратить) розтра́тити

извести или известь

1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];

2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];

3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;

4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.

* * *

несов.; сов. - извест`и

1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно

2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити

3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти

4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити

5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш

издержать витрачати, витратити (о мног. повитрачувати, повитрачати, потратити), протрачувати, протратити, (диал.) стеряти, потеряти, (шутл.: протранжирить) протрясти; срвн. Истрачивать, Расходовать. [Він витрачає по сто карбованців на місяць (Київ). Мене аж огнем печуть тії гроші, що ви на мене витратили (Крим.). Які зароблені гроші були, - усі вже потрачено (Грінч.). І гроші протратив, і не купив чого треба (Харківщ.). На цей позов він багато грошей протряс (Сл. Гр.). Багато я стеряла на базарі, - накупила всячини (Новом. п.). Всі гроші, що ви дали, я вже потеряла, тільки п'ять копійок зосталося (Звин.)]. -ть на еду - проїдати, проїсти, (на выпивку) пропивати, пропити. -ть без остатка что - витратитися з чого. [Іде чумак шістьма парами та й витратився з грошей, що й на хліб нема (Мнж.)]. -жать продовольствие - вихарчувати харчі. [Що у нас було - хліб, сало, тараня - усе за тиждень вихарчували (Павл. п.)]. Издерживаемый - витрачуваний, трачений. Издержанный - витрачений, потрачений, протрачений; (на еду) проїд(ж)ений, прохарчований; (на выпивку) пропитий.

* * *

несов.; сов. - издерж`ать

изжечь (огнём, едкими кислотами и т. п.) випалювати, випалити, пекти, спекти, (многое) повипалювати, попекти. [Попекла руки карболкою (Катериносл.)].

* * *

несов.; сов. - изж`ечь

1) ( прожигать) пропа́лювати, пропали́ти, -палю́, -па́лиш

2) ( обжигать) обпіка́ти, обпекти́, -печу́, -пече́ш, сов. попекти́ и мног. пообпіка́ти, попали́ти

3) ( расходовать на топку) спа́лювати, спали́ти, випа́лювати, ви́палити, -лю, -лиш и мног. повипа́лювати

-ся, измазать, -ся

1) (испачкивать, -ся) вимазувати, -ся, вимазати, -ся, умазувати, -ся, умазати, -ся, замащувати, -ся, замастити, -ся, вимащувати, -ся, вимастити, -ся, умащувати, -ся, умастити, -ся у що, (коломазью) зашмаровувати, -ся, зашмарувати, -ся;

2) (истратить, -ся на мазание) вимащувати, -ся, вимастити, -ся, вимазувати, -ся, вимазати, -ся, вишмаровувати, -ся, вишмарувати, -ся. [Вимастила всю крейду (Н.-Вол. п.). Вишмарувавсь увесь дьоготь на один віз (Київщ.)]. Измазанный -

1) (испачканный) замащений, умащений, замазаний, умазаний, зашмарований. [Сорочка на йому така замащена, наче місяць не скидав (Поділля)];

2) вимащений, вимазаний, вишмаруваний.

* * *

несов.; сов. - изм`азать

1) ( пачкать) вима́зувати, ви́мазати и мног. повима́зувати, вима́щувати, ви́мастити и мног. повима́щувати, масти́ти (мащу́, ма́стиш), помасти́ти; ( обмазывать) обма́зувати, обма́зати и мног. пообма́зувати, обшмаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, обшмарува́ти и мног. пообшмаро́вувати, сов. обква́цати, обква́цяти

2) ( расходовать при мазании) вима́зувати, ви́мазати, вима́щувати, ви́мастити

-ся, изрисовать, -ся списувати, -ся, списати, -ся, (мн.) посписувати, -ся, вималювати, -ся. [Уже списав увесь папір (Сл. Гр.)]. Изрисованный - списаний, (о мн.) посписуваний, геть помальований.

* * *

несов.; сов. - изрисов`ать

1) ( покрывать рисунками) замальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, замалюва́ти и мног. позамальо́вувати, помалюва́ти сов., зарисо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, зарисува́ти и мног. позарисо́вувати

2) (расходовать, рисуя) вимальо́вувати, ви́малювати, вирисо́вувати, ви́рисувати; ( исписывать) спи́сувати, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати

испрыскать

1) (пол, стены) сприскувати, сприскати (о мн. посприскувати, попирскати), спорскувати, спорскати що (підлогу, стіни); см. Опрыскивать, Запрыскивать;

2) -кать (духи: издержать) - виприскати (пахощі). Испрысканный - сприсканий; виприсканий.

* * *

несов.; сов. - испр`ыскать

истопить

1) (печь, печку) палити (в печі, в грубці), напалювати, напалити (піч, грубку), топити, витопити (в печі, в грубці), (избу) топити хату и в хаті. [Чужу хату топить - свої очі сліпить (Шейк.). Добре напали піч: хліб сажатимемо (Звин.). Так напалив грубку, що не можна в хаті висидіти (Сл. Ум.)];

2) (воск, свинец: плавить) топити, стопити, розтопити що (віск, олово); см. Растопить;

3) -пить судна - потопити судна, кораблі;

4) (истратить топкой) спалювати, спалити, випалювати, випалити чого (дров, вугілля). Истопленный - напалений, витоплений; стоплений, розтоплений; потоплений; спалений, випалений. -ться -

1) (о печи: топиться) витоплятися, витопитися, (нагреваться) напалюватися, напалитися. [Піч витопилася (Сл. Гр.). Напалилась груба добре (Сл. Гр.)];

2) (о воске, свинце) топитися, стопитися, розтопитися;

3) -питься (о мн.: утонуть) - потопитися;

4) спалюватися, спалитися, випалюватися, випалитися.

* * *

1) ( нагревать топкой) топи́ти и вито́плювати, ви́топити и мног. повито́плювати, пали́ти, -лю́, -лиш, ви́палити, -лю, -лиш; сов. прокури́ти, -курю́, -ку́риш

2) ( расходовать на топку) спа́лювати, спали́ти, випа́лювати, ви́палити и мног. повипа́лювати

исшить

1) (узором: вышивать) вишивати, вишити, (о мн.) повишивати що;

2) (израсходовать на шитьё) вишивати, вишити що (нитки) на що. [Вишила усю заполоч - нема чим шити (М. Грінч.). Ниточку шовку вишила (Грінч. III)]. Исшитый - вишитий. -ться - вишиватися, бути вишитим.

* * *

несов.; сов. - исш`ить

1) ( украшать шитьём) вишива́ти, ви́шити, -шию, -шиєш и мног. повишива́ти, мере́жати и мере́жити и вимере́жувати, ви́мережати и ви́мережити; ( расшивать) розшива́ти, розши́ти, -ши́ю, -ши́єш

2) ( расходовать при шитье) вишивати, ви́шити

1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);

2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;

3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.

* * *

1) кла́сти

2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати

3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити

4) ( яйца) кла́сти; ( о птицах) нести́

5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти

6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти

7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти

нажечь

1) см. Наджигать;

2) (накалять) розжарювати, розжарити, розпікати, розпекти, (о мног.) порозжарювати, порозпікати що;

3) (угля, извести и т. п.) напалювати, напалити, випалювати, випалити, (о мног.) понапалювати, повипалювати чого. [Напалив багато вапни (Сл. Ум.)];

4) (клеймо) випалювати, випалити, випікати, випекти, (о мног. или во мн. местах) повипалювати, повипікати що. [Випік тавро (Сл. Ум.)];

5) кого - під'юджувати, під'юдити, підбивати, підбити кого на що, підохочувати, підохотити кого до чого; срв. Подстрекать;

6) см. Надувать 3. Нажжённый -

1) см. Надожжённый;

2) розжарений, розпечений, порозжарюваний;

3) напалений, випалений, понапалюваний, повипалюваний;

4) випалений, випечений, повипалюваний;

5) під'юджений, підбитий, підохочений. -ться - розжарюватися, розжаритися, порозжарюватися; бути розжарюваним, розжареним, порозжарюваним и т. п.

* * *

несов.; сов. - наж`ечь

1) (сжигать, расходовать) спа́лювати, спали́ти

2) ( наготавливать пережиганием) напа́лювати, напали́ти и мног. понапа́лювати

3) (нагревать, накаливать) напа́лювати, напали́ти и мног. понапа́лювати; ( напекать) напіка́ти, напекти́, -печу, -печеш

4) ( выжигать на поверхности) випа́лювати, ви́палити и мног. повипа́лювати, випіка́ти, ви́пекти и мног. повипіка́ти

5) (перен.: причинять ущеро, убыток) нагріва́ти, нагрі́ти

6) (перен.: донимать) допіка́ти, допекти́

нрч. непродуктивно, неплідно; непродукційно, невиробно; недоцільно; срв. Непроизводительный. [Гулящий час гине дуже непродуктивно (Грінч.)]. - но тратить, расходовать - непродуктивно (недоцільно) витрачати, марнувати. -но проводить время - марно гаяти (гайнувати) час.

* * *