Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

разбить

  • 1 разбить

    сов. от разбивать

    Русско-украинский политехнический словарь > разбить

  • 2 разбить

    сов. от разбивать

    Русско-украинский политехнический словарь > разбить

  • 3 разбить

    Русско-украинский словарь > разбить

  • 4 побивать

    побить
    1) побивати, побити, вибити (с усилит. знач.) попобити кого, (вульг.) боки полатати, бебехи надсадити кому. [Деся взявся сизокрилий орел, став лебідку бити- побивати. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре й прогнали]. У Фили пили, да Филю же -били - за моє жито та мене й побито. Он затеял ссору, и его -били - він завівся (з сваркою) і його побито. -вать камнями - побивати (побити) камінням, каменувати (покаменувати) кого. [Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе (Св. П.)]. -бить физиономию, морду кому - набити (натовкти) пику, морду кому, набити (натовкти) по пиці, по морді кого. Не -вши, не выучить - наука не буває без друка;
    2) (побеждать, превосходить) побивати, побити, переважати, переважити, повершити кого, гору (верх) брати, взяти над ким. [Він силою колише синє море і мудрістю дракона побиває (Куліш)]. Он всех бойцов -вает - він усіх бійців побиває, над усіма бійцями гору бере. -вать, -бить рекорд - побивати, побити рекорд, взяти (гору) над усіма. Я -бил вашего короля козырем - я вашого короля козирем побив (накрив);
    3) (перебить всех) побити, вибити, повбивати, повибивати (всіх, до ноги). Срв. Перебивать 2;
    4) (разбить, избить во множ.) побити, потовкти, потрощити що. -бить посуду в дребезги - побити (потовкти, почерепити) посуд на дрі[у]зки, на дріб'язок, на череп'я. -бить вёдра - побити (потрощити) відра. [Пішла по воду, відра побила]. Лошади -ли телегу - коні побили (потрощили) воза. Град -бил весь хлеб, градом весь хлеб -било - град увесь хліб побив (вибив, повибивав), (сильно смяв) помотлошив, градом увесь хліб побило (вибило, повибивало), помотлошило. Мороз -бил, морозом -било яблоки, цвет на деревьях - мороз побив, морозом побило яблуні, цвіт на дереві. Побитый - побитий, попобитий, вибитий и т. д. -тый камнями - побитий камінням, покаменований. -тый градом - побитий, вибитий градом, градобійний, помотлошений, (слегка) поколошканий. Хлеб -тый градом - градобійний хліб, градобоїця.
    * * *
    несов.; сов. - поб`ить
    1) побива́ти, поби́ти; ( перебивать) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти
    2) (несов.: нанести побои) поби́ти, наби́ти; натовкти́, потовкти́, погрі́ти, полата́ти, многокр. попоби́ти
    3) (несов.: попортить, разбить, уничтожить) поби́ти; ( поколотить) потрощи́ти, потовкти́; (градом, дождём) ви́бити и повибива́ти, поколо́шкати

    моро́зом поби́ло — безл. моро́зом поби́ло (потопта́ло)

    Русско-украинский словарь > побивать

  • 5 голова

    головка, головушка
    1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;
    2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;
    3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.
    * * *
    голова́

    без головы́ — перен. без голови́, безголо́вий

    ве́шать, пове́сить го́лову — похню́плювати, похню́пити (хили́ти, схили́ти) го́лову, похню́плюватися, похню́питися

    в пе́рвую го́лову — наса́мперед, передусі́м, у пе́ршу че́ргу, найпе́рше

    Русско-украинский словарь > голова

  • 6 дребезг

    чаще мн. дребезги дрізки, (диал.) друзки (ум. дрізочки, друзочки), скалки, скляночки. [Чарка впала додолу й розбилася на скалки]. Разбить в дребезги - розбити на дрізки (диал. на друзки), на скалки, на гамуз, на камуз, на череп'ячко, потрощити, помізчити, поскіпати. [Потрощив, помізчив ті горщики. Ми з коцюбами підемо і тим панським слугам голови поскіпаємо (Франко)].
    * * *
    1) (звон разбиваемого стекла, падающего металла) дзе́нькіт, -коту, бря́зкіт; дре́нькіт
    2)

    дре́безги — (мн.: мелкие частицы разбитых предметов; остатки чего-л.) дрі́зки, -зок, дру́зки, скалки́, -ло́к

    Русско-украинский словарь > дребезг

  • 7 лёд

    лід (р. льоду, зап. леду, мн. ч. льоди) крига. [По-під льодом геть загуркотіло (Шевч.). Ой не стій на льоду, бо провалишся (Пісня). Тричі крига замерзала, тричі розтавала (Шевч.). Холодний, як крига (Приказка)]. Тонкий лёд - тонкий лід, прильодок (-дку). Лёд бесснежный - голощік (-щоку). [На Дніпрі голощік, - волами не проїдеш, хіба конякою (Золотон.)]. Лёд из слежавшегося снега - натоптень (-тня) (Сл. Гр.). Лёд прибрежный (забережник) - забережень (-жня) [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Міуськ.)]. Лёд на ветвях (при гололедице) - ожеледець (-дця). Лёд искусственный - роблений лід, роблена крига. Лёд наносный - крига нагінна (прибула). Лёд тронулся - крига скресла, лід скрес. [Скоро оце крига скресла, Катря вже й веснянки заспівала (М. Вовч.)]. Лёд ломается, взломался - зламало кригу, тріснула крига. Лёд идёт, пошёл - лід рушає (рушив), крига йде (пішла). Лёд встал на реке - річка замерзла, річка взялася кригою. Покрываться, -крыться -дом - братися (взятися) кригою, (слегка) зашерхати, зашерхнути, (о мн.) позашерхати, (едва) пришерхати, пришерхнути, (о мн.) попришерхати, (без снега) братися (взятися) голощоком; срвн. Замерзать, Обмерзать. [Морозець маленький був, - надворі трохи пришерхло (Лохв.). Земля у цю осінь узялася голощоком (Полт.)]. Окованный льдом - кригою окутий. [І вам слава, сині гори, кригою окуті (Шевч.)]. Лёд тает - крига (лід) тане (розтає). [Крига на Дунаї розтала так, що рушила вже йти (Мартин.). Незабаром у льодовні ввесь лід розтане (Полт.)]. Колоть лёд для ледника - рубати лід для (до) льодовні. Провалиться на льду - провалитися, завалитися, заломитися на льоду. [Серед ставу заломився на тонкім леду (Руданськ.). Ой не ходи по льоду, бо завалишся (Пісня)]. Вода со льдом - вода з льодом. Воды на льду - води на льоду. Бьётся как рыба об лёд - б'ється як риба об лід. Идёт точно по льду - іде як неживий. На языке мёд, а в сердце лёд - на язиці мід, а під язиком лід (Номис). У скупого и в крещенье льду не выпросить - щедрий, - серед зими снігу не випросиш! (Номис). Злоба что лёд, до тепла живёт - і лихе серце на сонці тане. Под кем лёд трещит, а под нами ломится - кому лиха вщерть, а нам з наспою. Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл - згадала баба дівера, що хороший був; згадала баба, як дівувала (Приказки). Надейся на него, как на вешний лёд - покладайся на його, як на торішній сніг. Кататься по льду на коньках - бігати (кататися) по льоду на ковзанах (лижвах). Разбить (сломать) лёд - проломити кригу, зробити перший крок. Страна вечных льдов - країна вічних льодів, пральодів. Льды материковые, пловучие - льоди суходільні, льоди мандрівні.
    * * *
    лід, род. п. льо́ду, кри́га

    \лёд тро́нулся — кри́га пішла́ (ру́шила, скре́сла), лід пішо́в (ру́шив)

    Русско-украинский словарь > лёд

  • 8 мелкий

    1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;
    2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.
    * * *
    1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий
    2) (неглубокий) мілки́й

    Русско-украинский словарь > мелкий

  • 9 наголову

    нрч. у-пень, до-ноги. Разбить -ву - побити в-пень (до-ноги).
    * * *
    нареч.

    разби́ть \наголову ву — розбити наголову (вщент, доще́нту, впень)

    Русско-украинский словарь > наголову

  • 10 наповал

    нрч.
    1) (наголову) у-пень, до-ноги. Разбить неприятеля -вал - роз[по]бити ворога в-пень (до-ноги);
    2) (насмерть) на смерть, (на месте, сразу) відразу, з одного маху. Убить - вал - убити на смерть (відразу), убити з одного маху.
    * * *
    нареч.
    напова́л; на смерть

    Русско-украинский словарь > наповал

  • 11 палатка

    1) (шатёр) намет, шатро, таш (-шу), таша (-ші), (базарная) ятка. Походная -ка - похідний намет, -не шатро. Розбивать, разбить -ку, натягивать, натянуть -ку - намет на[роз]пинати, на[роз]п'ясти. [Нап'яли козаченьки великий намет];
    2) (верх над яткой) намет. [Крамнички під наметом]. Пробирная -ка - пробірня.
    * * *
    1) наме́т, -у, пала́тка
    2) ( для мелкой торговли) пала́тка, я́тка

    проби́рная \палатка — спец. пробі́рна пала́тка

    Русско-украинский словарь > палатка

  • 12 поколотить

    (кого) (по)побити, (грубо) натовкти кого. Его -тили - його (по)побито. -тили неприятеля изрядно - побили ворога добре. -тить посуду - побити, потовкти посуд. -тите бревно з того конца, чтобы подалось сюда - постукайте деревину з того кінця, щоб сюди подалася. Поколоченный - (по)побитий; (о посуде) побитий, потовчений.
    * * *
    1) (по чему, во что) посту́кати, погрю́кати (у що, по чому), покалата́ти (у що, по чому, об що), постукоті́ти (по чому)
    2) (кого - избить, побить) поби́ти, ви́бити (кого); попоби́ти (долго, много), потасува́ти, потовкти́, помотло́шити, пом'я́ти (кого), полата́ти бо́ки, да́ти кла́ду (кому)
    3) (разбить) поби́ти, потрощи́ти, строщи́ти, потовкти́; потовкма́чити

    Русско-украинский словарь > поколотить

  • 13 поражать

    поразить
    1) (наносить удар) уражати, уразити, побивати, побити кого чим, (попадая) улучати, улучити кого. [Ударити кого ножем. Ударив його в саме серце. Трудно рану гоїти, а не вразити (Приказка). Де я мрію, там я вцілю, де я важу, там я вражу (Гол.). Хай на тебе х(в)ороба ударить. А побий тебе джума]. -зить кого болезнью, слепотою - ударити кого и на кого х(в)оробою, сліпотою; побити кого х(в)оробою, сліпотою. [І пішов Сат на з-перед Господа та вдарив Йова лютою проказою від підошов аж до тім'я (Св. Пис.). На людей-же, що були під дверима в будинку, вдарили сліпотою (Св. Пис.)]. Его -зила слепота - його побила сліпота или його побило сліпотою. -зить столбняком, контрактурой - справчити, правцем поставити кого. [Та це вже два місяці, як його отак справчило (Полт.)]. -зить громом - ударити громом. -зить пулей - влучити кулею кого. Ослепительный свет неприятно -жал глаза - сліпуче світло неприємно разило (вражало) очі. -жать, -зить неприятеля - побивати, побити ворога; срв. Разбить. [За козацькі і за тії пречистії сльози побив Петра, побив ката на наглій дорозі (Шевч.)];
    2) (производить сильное впечатление) уражати, разити, уразити, ударяти, ударити. [Море вразило його своєю красою. Поглянь по городах, по містечках, - усюди вдарить тебе слід русько-польської старосвіччини (Куліш)]. - зить кого удивлением, неожиданностью - дивом вразити, здивувати кого, вразити несподіванкою кого. Эта печальная весть глубоко -зила его - ця сумна звістка дуже (тяжко) вразила (прибила, приголомшила) його. Это событие -жает меня - ця подія вражає, дивує мене. Это -жает воображение - це вражає, захоплює уяву. -зить до глубины души - (описат.) живим вразом вразити, в саме серце вразити, (удивить) великим дивом здивувати кого. Поражённый -
    1) ударений, улучений, уражений. -ный саблею, кинжалом - ударений шаблею, ґинджалом. Стоял словно громом -ный - стояв, наче громом ударений. -ный пулею - улучений кулею. -ный болезнью, слепотою - побитий, ударений х(в)оробою, сліпотою; (о частях организма: повреждённый) уражений х(в)оробою, увереджений. -ный столбняком - справчений;
    2) (удивлённый, огорчённый) уражений. Он был неприятно -жён неожиданностью - він був неприємно вражений несподіванкою. -жённый смертью сына - вражений (прибитий, приголомшений) смертю сина. -ный мыслью - вражений думкою. -ный удивлением - дивом уражений, здивований.
    * * *
    несов.; сов. - пораз`ить
    1) уража́ти и ура́жувати, ура́зити и урази́ти, поража́ти, порази́ти; ( ударять) ударя́ти, уда́рити; ( попадать) влуча́ти, влу́чити
    2) ( разбивать) розбива́ти, розби́ти; ( побеждать) побива́ти, поби́ти
    3) ( производить впечатление) вража́ти, вра́зити; ( удивлять) дивува́ти, здивува́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти
    4) юр. поража́ти, порази́ти

    \поражать в права́х — поража́ти, порази́ти в права́х, позбавля́ти, позба́вити прав

    Русско-украинский словарь > поражать

  • 14 починять

    несов.; сов. - почин`ить
    1) ла́годити, пола́годити, ла́дити, пола́дити, ладна́ти, поладна́ти; ( подправлять) підла́годжувати, підла́годити, зала́годжувати, зала́годити, (бельё, одежду) лата́ти, полата́ти, підла́тувати, підлата́ти
    3) (несов.: повредить, разбить) полата́ти

    Русско-украинский словарь > починять

  • 15 пух

    1) пух (-ху). [Побачив, що то пух білий з розірваної подушки (Грінч.). Кожна паляниця як пух, як дух, як милеє щастя (Мова). Лебедячий, гусячий пух. Борода тільки пухом поросла (Свидн.)]. Пух на растениях, на плодах - пух (пушок) на рослинах, на овощах. Разориться в пух (в пух и впрах) - зруйнуватися до-щенту, до-решти, до снаги. Разбить неприятеля в пух и прах - розбити ворога до-щенту, до пня, в пень, до ноги. (См. Впух, Впрах);
    2) бот., болотный пух, Eriophorum - болотяний пух.
    * * *
    пух, -у

    в \пух [и прах] — до ре́шти, до пня, до оста́нку, доще́нту, уще́нт, геть чи́сто

    ни пу́ха ни пера́! — ні пі́р'я ні лу́ски!

    Русско-украинский словарь > пух

  • 16 расхватить

    1) сов. см. расхватывать
    2) (разбить) розтрощи́ти, -трощу́, -тро́щиш; (рассечь) розсікти́, -січу́, -січе́ш, розтя́ти (розітну́, розітне́ш), розітну́ти

    Русско-украинский словарь > расхватить

  • 17 укокать

    прост.
    1) ( разбить) розби́ти; розтовкти́, розхря́пати

    Русско-украинский словарь > укокать

  • 18 Истолакивать

    истолочь или Исталкивать, истолкти (разбить намелко) товкти, стовкти, потовкти. Истолчённый - стовчений, потовчений. Что-н. -ное (толча) - товч (-чи). -ться - товктися, стовктися, потовктися.

    Русско-украинский словарь > Истолакивать

  • 19 Повал

    1) (действ.) повалення;
    2) см. Буревал 2;
    3) см. Мор, Падёж. Повалом (внезапно) - раптом, нагло. -лом, повалком (вповалку) спать, лежать - покотом, впокіть, лоском спати, лежати. [Полягали спати всі покотом. Вилягло жито - так усе лоском і лежить]. Дети -лом лежат (все больны) - діти покотом лежать. Разбить неприятеля наповал - розбити ворога впень, до ноги. Убить наповал кого - на смерть убити (забити) кого.

    Русско-украинский словарь > Повал

См. также в других словарях:

  • РАЗБИТЬ — разобью, разобьёшь, пов. разбей, сов. (к разбивать). 1. (несов. также бить в 6 знач.) что. Ударами разломать, раздробить, расколоть на куски. Разбить стекло вдребезги. Разбить камень. Разбить тарелку. Разбить окно. 2. кого–что. Разделить,… …   Толковый словарь Ушакова

  • разбить — См. разделаться... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. разбить разгромить, сокрушить, опровергнуть; победить, выиграть, одержать победу, одолеть, осилить, пересилить,… …   Словарь синонимов

  • РАЗБИТЬ —     Разбить во сне цветник или клумбу – наяву обретете покровительство и протекцию. Разбить посуду – предвестие тяжелой болезни. Разбитая ваза и сломанные цветы – к несчастью в любви. Разбитая вдребезги бутылка со спиртным означает, что ваша… …   Сонник Мельникова

  • РАЗБИТЬ — РАЗБИТЬ, зобью, зобьёшь; бей; итый; совер. 1. см. бить. 2. кого (что). Разделить, расчленить. Р. поле на участки. Р. учащихся на группы (по группам). 3. что. Планируя, устроить, а также вообще расположить что н. Р. сад, виноградник. Р. клумбы,… …   Толковый словарь Ожегова

  • РАЗБИТЬ — и пр. см. разбивать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • разбить — раздробить выветриваться — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы раздробитьвыветриваться EN disintegrate …   Справочник технического переводчика

  • разбить — РАЗБИВАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. РАЗБИТЬ, зобью, зобьёшь), что кому. Разменивать деньги. Трешку разобьешь? Штуку (тысячу) по сотням не разобьешь? Ср. уг. «разбить» обыграть, Ср. также «разбить понт» разойтись в стороны, «разбить порт, лопатник и …   Словарь русского арго

  • разбить — • вдребезги разбить • наголову разбить • полностью разбить • совсем разбить …   Словарь русской идиоматики

  • разбить —     РАЗБИВАТЬ/РАЗБИТЬ     РАЗБИВАТЬ/РАЗБИТЬ, сов. разгромить, разносить/разнести, расколачивать/расколотить, книжн. сокрушать/сокрушить, разг. сниж., сов. раздолбать, разг. сниж., сов. расколошматить …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Разбить лёд — Экспрес. Устранить натянутость, недоброжелательность в отношениях между кем либо. Входя впервые в дом Нильса, гости настораживались, но хозяин умел быстро разбить лёд, и полчаса спустя приглашённые держали себя непринуждённо (И. Эренбург. Девятый …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • разбить — разобью, разобьёшь; разбей; разбитый; бит, а, о; св. 1. что. Ударом (ударами) нарушить целость чего л.; расколоть на куски, раздробить. Р. стакан, стекло, очки. Р. машину о столб. Р. на куски, вдребезги. Р. палкой, камнем, кулаком. □ безл.… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»