(погляд)

1) ( осмотр) диал. огляда́ння, обдивля́ння; розгля́дини

2) ( взгляд) по́гляд, -у

відгук

думка

погляд

погляд

погляд

погляд

погляд

погляд

погляд

погляд

погляд (-ду). Взгляните на эту материю - за -смотр денег не возьмём - подивіться на цей крам, - за погляд грошей не візьмемо.

погляд, (зрение) зір (р. зору). [Які огні в височині, свій зір туди зведи (Ворон.)]. Поднять в. на кого - позирнути на кого. Потупить в. - втупити очі в землю, спуститися до-долу. Следить -ром за кем, чем - зорити, пасти очима, слідкувати поглядом (очима) кого, що. [Слідкує очима роботу русалчину (Л. Укр.)]. См. Взгляд.

* * *

1) по́гляд, -у, (только ед.) зір, род. п. зо́ру; диал. по́зирк, -у, позі́р, -зо́ру

2) (перен.: глаза) о́чі, род. п. оче́й; ед. о́ко

погляд, подив (-ву). Людям на -нье - людям на подив.

* * *

погляд (-ду). От -ки приключилось - з очей, з уроків прикинулося (сталося). Делай с -кою - роби з оглядом, обачно, обачливо, роби та на задні колеса поглядай.

* * *

1) см. погляденье

2) ( взгляд) по́гляд, -у

погляд; поглядати

погляд, позиція

погляд, лихе око, пристріт, уроки, навроки СБ, П, О, Г, К, СГ; назара оғрат- зурочити, наврочити П, К; назар хыл- зурочити СГ; назар эт- споглядати, розглядати Г; назардан этвилікувати від пристріту НБЄ.

думка, гадка про що, (взгляд) погляд на що, (суждение) суд, присуд (-ду), (редко, полон.) здання (-ння) про що, розмисел (-слу) у чому. [Не можна було вивести, якої він думки про громаду (Кониськ.). Своїх власних гадок не встиг ще виробити (Крим.). Мені не вперше доводиться чути такі погляди на Шевченкову «Катерину» (Грінч.). Ворог переполовинених (половинчатых) поглядів (Єфр.). Вирікати свій суд про філологічні справи (Крим.). А моє таке здання: час уже людям перестати воювати (Бердич.). Мати власний розмисел у військових справах (Л. Укр.)]. -ние относительно чего - думка що-до чого. Я того -ния, что - я тієї (тої, такої) думки, що; моя така думка, що; на мою думку; я так гадаю; як на мене, то. По -нию кого - на думку, на гадку чию, кого, на чий погляд (суд), з чийого погляду, як гадає хто. [На кумову думку, син мусить хазяйнувати (Грінч.). На їх погляд, се дурість і гріх (Франко). На мій суд, вашу високість не зустрічають тут з такою церемонією, до якої ви звикли (Куліш). З його погляду, не заподіяв того, в чому його винуватять (Кониськ.)]. По моему -нию - на мою думку, на мій погляд. По его -нию - на його думку (погляд), (иногда) по його. [По його, так уже-б пора і додому (Квітка)]. Вопреки чьему -нию - всупереч думці кого, чиїй, проти думки кого, чиєї, проти кого. [Не бувши спеціялістом, ляпати дурниці проти техніка, плескати нісенітниці проти хеміка (Крим.)]. Общее -ние - загальна думка (гадка), загальний погляд (суд). Общественное -ние - громадська думка, громадський погляд, (зап.) опінія. [Неволя громадського погляду (Куліш)]. Особое -ние - окрема думка, -мий погляд. Предвзятое -ние - см. Предвзятый. Быть о себе высокого -ния - см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние - висловлювати, висловити свою думку, свій погляд (суд, присуд), подавати, подати свою думку про що, виявляти, виявити свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Переказавши зміст, ось який присуд висловила вона про твір (Грінч.). Виявила свій погляд на старосвітські закони (Єфр.). (Оповідає,) не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Иметь о ком хорошее -ние - бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку. Оставаться, остаться при своём -нии - лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при своїй думці, з власною думкою, при своєму погляді; (при особом -нии) лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при окремій думці, при окремому погляді, не пристати на чию думку; см. Оставаться. Придерживаться -ния - додержуватися думки. Присоединяться, присоединиться к чьему -нию - приставати, пристати на чию думку, прилучатися, прилучитися до чиєї думки. Разделять чьё -ние - поділяти чию думку, гадку, чий погляд. Соглашаться, с чьим -нием - погоджуватися з чиєю думкою, приставати на чию думку. Укрепиться во -нии - зміцніти на думці.

* * *