Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

про+серце

  • 81 wring

    1. n
    1) скручування; викручування; віджимання
    2) потиск (руки); стиснення
    3) гострий біль; схватка
    4) розм. прес (виноробний тощо)
    5) вимагання, здирство
    2. v (past і p.p. wrung)
    1) скручувати

    to wring one's handsперен. ламати руки (від розпуки)

    2) муляти (про взуття)
    3) терзати
    4) віджимати, викручувати (тж wring out)

    wringing wet — мокрий, хоч викрути; мокрий як хлющ

    5) потиснути, стиснути

    to wring smb.'s hand — міцно потиснути комусь руку

    6) вимагати, здирати (з когосьfrom)
    7) корчитися, звиватися; битися
    8) перекручувати

    wring about, wring round — вивертати; вивихнути

    wring down — притискати, придавлювати; видавлювати

    wring off — відкрутити, скрутити

    wring up — загорнути, закрутити

    to know where the shoe wrings (one) — знати, в чому біда

    * * *
    I [riç] n
    2) потиск ( руки); стиснення
    3) гострий біль, коліки ( в шлунку)
    II [riç] v

    to wring smb 's neck — скрутити кому-н. шию

    2) вижимати, віджимати ( wring out)

    to wring the water from /out of/ the towel — вижати рушник; потискувати, стискати

    to wring smb 's hand — міцно стиснути кому-н. руку; тиснути ( про взуття)

    3) спричиняти страждання, терзати, мучити
    4) (from, out of) вимагати

    to wring consent out of smb — змусити кого-н. погодитися

    5) корчитися, звиватися
    7) вивертати; закручувати ( to wring up)
    8) ( down) притискати; придавлювати
    9) мучитися, страждати (від болю, хвилювання)
    ••

    to know where the shoe wrings (one) — знати, де болить /в чому біда/; wrung in the withers з натертою холкою ( про коня); винний, з нечистою совістю

    English-Ukrainian dictionary > wring

  • 82 молодость

    молодість (-дости, зв. п. молодосте), молодецтво, (с конкретным значением: избыток молодых сил, молодые годы, дни младости) молодощі (-щів и -щей). [Щаслива молодість днем нинішнім живе (Франко). А молодість не вернеться, не вернеться вона (Гліб.). Дак що, що він молодий, - молодецтво те зрівняється: йому вісімнадцять і мені вісімнадцять (Борз.)]. Веселися-ж, молодику, в молодощах твоїх (Еккл.). Вона мені співала про любов, про молодощі, радощі, надії (Л. Укр.)]. Бурно проведенная -дость - бурхливо перебута молодість. В -сти - замолоду, за молодого віку, у молодому віку, молодого віку. [Коли й погуляти, як не замолоду та ще в неділлю? (Кониськ.). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.). І часто аж до сліз її доводив, як згадував про халепи страшенні, що дознавав за молодого віку (Куліш). Добре у молодому віку, а в старих віках… (Гуманщ.). Чиє серце стрепенеться од слова живого, що співав я, віщував я віку молодого? (Куліш)]. С ранней -сти - з перш[в]ого молоду, з первомолоду. [Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово або два, то так уже й буде (Харк.)]. Не первой -сти - не першої молодости, не перволіток. [Пані наша була не перволіток, та й не яка стара (М. Вовч.). Хоч вона не молода, та й я вже не перволіток, - будемо до пари (Звин.)]. Ошибки -сти - помилки молодости (молодого віку). -дость должна перебеситься - нехай молоде пиво переграє (перешумує).
    * * *
    мо́лодість, -дості; мо́лодощі, -щів; поэз. юнь, род. п. ю́ні

    в мо́лодости — за́молоду, за молоди́х літ, в мо́лодості

    Русско-украинский словарь > молодость

  • 83 некто

    I. мест, неопр. хтось, (при имени, фамилии ещё) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище; срв. Некий 1. [Байку українську після Гребінки репрезентують провінціяли: такий собі Мазюкевич в 50-х роках у Київі видав чотирнадцять байок Крилова в українському перекладі (М. Зеров)]. -то Шмидт рассказывал мне, что… - такий (собі) Шмідт (один такий (якийсь), на прізвище Шмідт,) розповідав мені, що… -то в сером - хтось у сірому. [Андреєв полюбляє схематичні персонажі: Хтось у сірому, Той, що дістає поличинки, - такі їх імена (М. Зеров)].
    II. (Не кто) мест. указат.-отриц.
    1) (никто не) ніхто не; (не кто иной) не хто(сь) инший, ніхто инший. -то тебя просил - ніхто тебе не просив. Не кого зовут, - тебя - не кого(сь) иншого кличуть (нікого иншого не кличуть), а тебе; не кого(-ж) кличуть, як тебе. Не кому говорят, что не тебе - не кому(сь) иншому кажуть (нікому иншому не кажуть), а тобі;
    2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Некого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) кого, нікого. Мне -го просить об этом - мені нікого (мені нема кого, я не маю кого) просити про це. Некому - нема(є) кому, нікому. [Нема кому запитати, за що їх убито (Шевч.). Розкрив-би я своє серце, та нікому (Куліш)]. Некем - нема(є) ким, ніким. Не за кого - нема(є) за кого, ні за кого. Не к кому - нема(є) до кого, ні до кого. Не на ком - нема(є) на кому, ні на кому. Не о ком - нема(є) про (за) кого, ні про кого, ні за кого. Не от кого - нема(є) від кого, ні від кого. [Ні від кого мені піти з дому, бо сама (одна) дома (Вовчанщ.)]. Не при ком - нема(є) при кому (кім), ні при кім. [Трудно; нема при кім нам жити (Л. Укр.)]. Не с кем - нема(є) з ким, ні з ким. [Ні з ким буде поплакати (Шевч.)]. Не у кого - нема(є) в кого, ні в кого. [Ні в кого було спитать (П. Тичина)].
    * * *
    мест.
    хтось; (в сочетании с фамилией, именем) на прі́звище, на ім'я́, яки́йсь [собі́], таки́й собі́, оди́н яки́йсь (таки́й)

    \некто то Ивано́в — яки́йсь [собі́] Івано́в, оди́н яки́йсь Івано́в; на прі́звище Івано́в

    Русско-украинский словарь > некто

  • 84 предвещать

    предвестить кому что віщувати, вістувати, провіщати, провістити, передвіщати, передвістити, призвіщати, призвістити, пророкувати, ворожити кому що и про що. Срв. Предсказывать, Предзнаменовывать. [Ти братові своєму смерть віщуєш (Л. Укр.). Кожен зна, що віщує такий сон (Свидн.). Вони вістують, що осінь приходить (Стеф.). Письменство стає йому за ту зірницю, що близький світ сонця провіщає (Єфр.)]. -щать беду, несчастие, что-л. недоброе - віщувати, ворожити біду, нещастя (лихо), щось недобре. [Пугач або сич біду віщує (Номис). Гарна птиця, а чомусь не можу її чути без жаху. Чи справді вона ворожить якесь лихо? (Франко)]. Лягушки -щают хорошую погоду - жаби добру погоду віщують. Сердце что-то -щает - серце щось віщує. [Як повіє вітер на Покрову з полудня, то передвіщає, що буде гнила зима (Звин.). Важку ворожать осінь нам зірниці (Франко)]. Барометр -щает дождь, непогоду - барометр показує на дощ, на негоду, заповідає дощ, негоду. Ничто не -щает смерти - ніщо не показує на смерть, не віщує (не провіщає, не вістує и т. д.) смерти, про смерть. [Про смерть старечу зорі не віщують, як-же вмирає цар, палає небо (Куліш)]. Нам -щают обильную жатву - нам пророкують, ворожать багатий урожай. Кто бы -тил мне завтрашнюю погоду - хто-б мені, призвістив, яка завтра погода буде. Предвещённый - провіщений, передвіщений, призвіщений, напророкований, наворожений. -ться - віщуватися, вістуватися, провіщатися, бути провіщеним, призвіщатися, бути призвіщеним, передвіщатися, бути передвіщеним и т. д. - см. Предвещать.
    * * *
    несов.; сов. - предвест`ить
    1) ( предсказывать) передвіща́ти, передвісти́ти; (несов.: пророчить) пророкува́ти; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́
    2) ( служить предзнаменованием) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти

    Русско-украинский словарь > предвещать

  • 85 полегшувати

    = полегшити
    to facilitate, to make easier ( easy); (про працю, вантаж) to lighten; ( про біль) to relieve; (серце, душу) to ease one's mind, to unburden oneself; юр. ( кару) to mitigate, to commute; ( провину) to exonerate

    Українсько-англійський словник > полегшувати

  • 86 bleed

    v (past і p.p. bled)
    1) кровоточити; стікати кров'ю

    my heart bleeds (моє) серце кров'ю обливається

    2) проливати кров (у бою)
    3) пускати кров
    4) вимагати гроші
    5) спускати кров (з забитої тварини)
    6) сочитися, просочуватися
    7) відводити (воду); випускати (повітря); продувати
    8) випорожнювати (бак)
    9) линяти (про тканину)
    10) друк. обрізати сторінку в край
    11) фот. друкувати фотографії в обріз

    to bleed white — знекровлювати, оббирати до нитки, викачувати усі гроші

    * * *
    I n; полігр.
    ілюстрація на всю сторінку, включаючи поля, ілюстрація в обріз
    II [bliːd] v
    ( bled)
    1) кровоточити; спливати кров'ю; проливати кров ( у бою)
    3) вимагати гроші; піддаватися вимаганню
    5) cпeц. сочитися, просочуватися; підсочувати ( дерева)
    6) відводити ( воду); випускати ( повітря); продувати; відбирати ( пару); стравлювати (тиск; тж. bleed down); спорожняти ( бак)
    8) пoлiгp. обрізати сторінку в край; друкувати ілюстрації в обріз
    9) жиклер; насадка сопло

    English-Ukrainian dictionary > bleed

  • 87 feeling

    1. n
    1) відчуття, почуття, чуття; усвідомлення
    2) чутливість
    3) емоція, почуття
    4) звич. pl чуття, переживання

    to hurt smb.'s feelings — образити когось

    5) співчуття, симпатія; доброта
    6) хвилювання, збудження
    7) думка, враження; сприйняття; розуміння (мистецтва тощо)
    8) емоційна атмосфера; настрій
    9) передчуття

    he had a feeling that smth. was going to happen — у нього було таке передчуття, що щось має трапитися

    good feeling — доброзичливість, приязність, дружелюбність

    ill feeling — ворожість, недружелюбність

    2. adj
    1) чутливий, чуйний, добрий
    2) зворушливий, схвильований
    3) співчутливий, співчуваючий
    4) глибокий (про почуття)
    * * *
    I [`fiːliç] n
    1) відчуття, почуття, свідомість; чутливість; обмацування
    2) почуття, емоція; pl почуття; переживання; співчуття, симпатія; доброта
    3) хвилювання, збудження
    4) думка; враження
    5) сприйняття, розуміння (мистецтва, краси)
    6) ( емоційна) атмосфера; настрій
    II [`fiːliç] a
    3) співчутливий, співчуваючий
    4) icт. який гостро переживається, глибокий ( про почуття)

    English-Ukrainian dictionary > feeling

  • 88 gain

    1. n
    1) користь; нажива
    2) pl прибутки; заробітки; бариші; доходи; виручка
    3) виграш
    4) збільшення; зростання; приріст
    5) військ. успіх
    6) рад. підсилення
    7) буд. виріз, гніздо
    8) гірн. горизонтальна виробка; просік
    2. v
    1) одержувати, здобувати, діставати
    2) заробляти; добувати
    3) мати користь (вигоду)
    4) вигравати, домагатися
    5) добитися, завоювати, здобути

    to gain smb.'s heart — полонити чиєсь серце

    to gain the leadспорт. стати лідером, вирватися уперед

    to gain groundвійськ. захопити місцевість; просунутися уперед

    6) досягати; діставатися

    to gain the seaмор. вийти у відкрите море

    7) збільшувати, набирати (швидкість тощо)

    to gain altitudeав. набирати висоту

    8) збільшуватися, набирати ваги, повнішати
    9) буд. робити гніздо (паз)

    gain on — наздоганяти; рухатися швидше; захоплювати частину суші (про ріку, море); дедалі більше подобатися

    gain over — переманити на свою сторону, переконати

    * * *
    I n
    1) часто pl доходи; заробіток; бариші; виручка; прибуток; нажива; користь
    2) виграш; pl досягнення, завоювання; pl перемога ( на виборах)
    3) збільшення, ріст, зростання, приріст
    4) вiйcьк. успіх
    5) гeoл. привнесення ( при вивітрюванні)
    6) фiз. посилення
    II v
    1) одержувати, отримувати; здобувати, набувати; заробляти; добувати, здобувати ( інформацію)
    2) діставати користь, вигоду
    3) виграти; домогтися, завоювати; захоплювати, завойовувати
    4) досягати, добиратися, діставатися
    5) збільшувати, набирати (швидкість, висоту); збільшуватися, наростати; додавати, набирати
    6) (on) наганяти; рухатися швидше, ніж...
    7) (on) поступово вторгатися, захоплювати частину суші (про море, ріку); поступово добиватися прихильності; усе більше подобатися; захоплювати
    III n
    1) бyд. виріз, гніздо ( у дереві)
    2) гipн. вруб, зарубка; квершлаг, просік
    IV v; буд.

    English-Ukrainian dictionary > gain

  • 89 good

    1. n
    1) добро; благо

    for the good of — на благо; заради

    2) користь

    it is no good — марна річ, даремно

    for good (and all) — назавжди; остаточно

    we know not what is good until we have lost itприсл. що маємо — не бережемо, а втративши — плачемо

    2. adj (comp better; sup best)
    1) гарний; хороший; добрий

    to have a good time — гарно провести час, добре повеселитися

    2) приємний
    3) корисний; придатний
    4) умілий, вправний, майстерний
    5) підхожий, гідний; здібний (доat)
    6) доброзичливий; добрий
    7) сприятливий, позитивний; добродійний; чистий
    8) вихований; слухняний
    9) люб'язний, милий
    10) свіжий, незіпсований, доброякісний
    11) справжній, непідробний
    12) надійний, кредитоспроможний
    13) здоровий; дужий
    14) справедливий, законний; виправданий; обґрунтований
    15) достатній, значний, багатий, порядний, чималий

    G. Conduct Badge — амер., військ. значок за бездоганну службу

    G. Friday — церк. страсна п'ятниця

    good God!, good gosh!, good heavens!, good gracious! — господи!, боже мій!, боже праведний!

    as good as — майже; все одно що

    as good as pieамер. дуже гарний (симпатичний); вихований

    as good as wheatамер. дуже добре, підходить

    as good as a play — дуже цікаво, кумедно

    too good to be true — неймовірно, не може бути

    to make good — дотримати слова; виконати обіцянку

    good and hardамер. солідно, дуже

    good for you!амер. тим краще для вас!; браво!

    good sport (sort, egg, onion) — славний хлопець, молодець

    * * *
    I n
    добро, благо; користь; ( the good) добрі люди for good (and all) назавжди, остаточно
    II a
    (better; best)
    1) гарний, хороший; приємний, гарний; вигідний; зручний; який має гарну репутацію; високий, важливий (нaпp., про посаду)
    2) корисний; придатний
    3) умілий, вправний, майстерний, гарний; підходящий; який відповідає меті, призначенню, відповідний; (at) здібний
    4) добрий, доброзичливий

    good feeling — симпатія; сприятливий, позитивний ( про відзив); доброчесний, добропорядний; чистий

    good citizen — лояльний громадянин; вихований, слухняний

    5) милий, люб'язний, добрий
    6) свіжий, незіпсований; доброякісний; справжній, непідроблений; надійний; кредитоспроможний
    7) здоровий, гарний; ( for) здатний, у змозі; дійсний; діючий
    8) ґрунтовний; виправданий; справедливий; законний
    9) достатній; рясний, неабиякий
    10) добрий, милий, любий (у ввічливому, іноді іронічному або поблажливому звертанні)
    11) сильний, великий, міцний; як слід

    the Good Book — Біблія; священне писання

    in good time — згодом, з часом; вчасно; заздалегідь, завчасно

    to make good — стримати слово; виконати обіцянку; відшкодовувати, компенсувати ( втрату); довести, обґрунтувати; процвітати, робити успіхи

    English-Ukrainian dictionary > good

  • 90 large

    1. adj
    1) великий, крупний
    2) численний; значний; багатий
    3) розкішний
    4) великого масштабу
    5) широкий, великого діапазону
    6) заст. щедрий, великодушний

    large heart — великодушність, велике серце

    7) мор. попутний, сприятливий (про вітер)

    large fruitsбот. насіннячкові та кісточкові плоди

    large intestineанат. товста кишка

    2. adv
    1) широко, докладно
    2) хвалькувато; пишномовно
    3) крупно (писати тощо)

    as large as life — а) у натуральну величину; б) в усій красі; в) власною персоною

    at large — а) на волі, вільний; на просторі; б) докладно, з усіма деталями; в) у цілому, весь; загалом; г) не зайнятий, без певних занять

    by and large — загалом, у цілому

    * * *
    I a
    1) великий, крупний

    large fruitsбoт. зерняткові е кісточкові плоди

    in large type — крупним шрифтом; eк. великий, крупний; великого масштабу

    2) численний; рясний, багатий; розкішний, щедрий
    3) великомасштабний, масовий; широкий, великого діапазону

    large powers — широкі повноваження; щедрий, великодушний

    4) aмep.; cл. ( for) сповнений ентузіазму, захоплений
    5) aмep. хвалькуватий, зарозумілий
    6) мop. попутний, сприятливий ( про вітер)

    by and large — загалом, в цілому

    II adv
    широко, докладно; крупно (писати, друкувати); хвалькувато, бундючно

    English-Ukrainian dictionary > large

  • 91 tickle

    1. n
    1) лоскотання; лоскіт

    to give smb. a tickle — полоскотати когось

    2) приємне відчуття

    the dinner was a tickle of the palate — обід був такий смачний, що пальчики оближеш

    2. adj
    1) ненадійний, примхливий
    2) нестійкий, неміцний, хиткий; який легко рухається
    3) складний, делікатний
    4) тонкий, чутливий
    5) вибагливий, перебірливий, вередливий
    6) полохливий (про тварину)
    7) ризикований
    3. v
    1) лоскотати; роздратовувати

    to tickle smb. with a straw — лоскотати когось соломинкою

    2) чухатися, викликати роздратування
    3) забавляти, тішити, розважати, веселити

    to tickle smb. to death — уморити когось сміхом

    4) догоджати, давати задоволення

    to tickle smb.'s palm — давати комусь хабара

    5) злегка торкатися (чогось)
    6) ловити руками (форель)
    7) спонукати лоскотанням (до чогось — out of, into)

    she tickled the cat out of the corner — вона лоскотала кота, доки він не вийшов з кутка

    to tickle smb. into the grave — перен. звести когось із світу, загнати когось на той світ

    * * *
    I n
    1) лоскотання; лоскотливий дотик

    to give smb; a tickle — полоскотати когось; cпopт., легкий дотик биткою до м'яча, "лоскотання" ( у крикеті)

    the dinner was a tickle of the palate — обід був такий, що пальчики оближеш

    II a; діал.
    1) ненадійний, примхливий
    2) нестійкий, неміцний, хибкий; приводить легко в рух; важкий, лоскітливий; тонкий, чутливий
    3) педантичний; вибагливий, розбірливий
    III v
    1) лоскотати; дратувати

    to tickle smb with a straw — (по)лоскотати когось соломинкою; чесатися; викликати роздратування

    2) забавляти; розважати, веселити

    to tickle smb to death — вморити когось зі сміху (див.; тж. 3)

    3) робити приємність; догоджати

    to tickle the earлестити ( комусь), підлещувати ( когось)

    to tickle smb 's palm — дати комусь хабар, підмазати когось

    to tickle smb to death — догодити комусь як не можна краще [див.; тж. 2]

    to tickle smb with a satirical poem — полоскотати комусь нерви сатиричним віршем

    it tickled his vanity — це лестило йому /його марнославству/

    6) (out of, into) спонукати до якоїсь дії лоскотом

    to tickle smb into the grave — залоскотати когось до смерті

    to tickle smb with the birch — дати комусь скуштувати різок

    to be tickled pink — бути в захваті, безумно радуватися

    English-Ukrainian dictionary > tickle

  • 92 warm

    I [wxːm] n

    to give a warm — погріти, зігріти

    British /Service/ warm — коротка зимова шинель

    II [wxːm] adj

    warm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]

    warm heart — добре /чуйне/ серце

    warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі

    5) жагучий, палкий, гарячий

    warm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть

    6) запальний, дратівливий

    warm temper — гаряча вдача, запальність

    to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось

    7) нескромний; похітливий
    9) небезпечний, важкий
    10) живий теплий

    red, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами

    11) миcл. гарячий ( про слід)
    13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")

    come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися

    to keep a seat /a place/ warm for smbзберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)

    III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] v
    1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігрівати

    to warm (up) milk — підігріти молоко

    to warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися

    2) ( warm up) надихати; пожвавлювати

    wine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися

    3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес
    4) cл. побити (to warm smb 's jacket)

    warm to smb 's ears — aмep.; eл. продзижчати комусь ( усі) вуха

    to warm the benchcпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;

    English-Ukrainian dictionary > warm

  • 93 withered

    a
    1) висохлий, висушений; зів'ялий; зморщений ( про яблуко)
    3) змарнілий; виснажений
    4) сухий, паралізований

    English-Ukrainian dictionary > withered

  • 94 wring

    I [riç] n
    2) потиск ( руки); стиснення
    3) гострий біль, коліки ( в шлунку)
    II [riç] v

    to wring smb 's neck — скрутити кому-н. шию

    2) вижимати, віджимати ( wring out)

    to wring the water from /out of/ the towel — вижати рушник; потискувати, стискати

    to wring smb 's hand — міцно стиснути кому-н. руку; тиснути ( про взуття)

    3) спричиняти страждання, терзати, мучити
    4) (from, out of) вимагати

    to wring consent out of smb — змусити кого-н. погодитися

    5) корчитися, звиватися
    7) вивертати; закручувати ( to wring up)
    8) ( down) притискати; придавлювати
    9) мучитися, страждати (від болю, хвилювання)
    ••

    to know where the shoe wrings (one) — знати, де болить /в чому біда/; wrung in the withers з натертою холкою ( про коня); винний, з нечистою совістю

    English-Ukrainian dictionary > wring

  • 95 из-за

    I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;
    2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.
    II. см. под Из.
    * * *
    предл. с род. п.
    1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́над

    из-за грани́цы — з-за (із-за) кордо́ну

    из-за двере́й — з-за (із-за) двере́й

    из-за крыш — з-за (із-за, з-по́за, з-по́над) дахі́в

    из-за кусто́в — з-за (із-за, з-по́за, з-по́між) кущі́в

    из-за о́блака — з-за (із-за, з-по́за, з-над, з-по́над) хма́ри

    из-за угла́ — см. угол 2)

    2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)

    из-за вас — че́рез вас

    из-за отсу́тствия — че́рез відсу́тність

    из-за сла́бости — че́рез сла́бість, по сла́бості

    из-за со́бственной неосторо́жности — че́рез вла́сну необере́жність

    из-за чего́ — че́рез що

    ссо́ра из-за пустяка́ — сварка за дурни́цю

    3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́ди

    из-за куска́ хле́ба — ра́ди (зара́ди) шматка́ (куска́) хлі́ба

    Русско-украинский словарь > из-за

  • 96 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 97 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 98 любовь

    1) к кому (страсть, любовн. влечение) кохання, ласк. коханнячко, любов (-бови), любощі до кого, любість (-бости), (влюблённость) закохання в кому, (симпатия) милування. [Кохай, поки серце кохає, усе за кохання віддай (Грінч.). Ой, боже, боже, що та любов може! (Пісня). Хто не знає закохання, той не знає лиха (Пісня). Се на мене любощі напали (Квітка). На милування нема силування (Приказка)]. Пылкая, пламенная -бовь - палке кохання, жагуча любов. Безумная -бовь - шалене (за)кохання. Первая -бовь - перше (за)кохання, перша любов. -бовь мужчины, женщины - чоловіче, жіноче кохання, чоловіча, жіноча любов. Нежная -бовь - ніжне кохання, ніжна любов. Искренняя, настоящая -бовь - щире кохання, щира любов. Возбудить в ком -бовь - збудити кохання в кому, закохати кого в собі и в себе. Вспыхнуть -вью - спалахнути любов'ю, коханням. Воспылать -вью - зайнятися (запалати) коханням, любов'ю, розкохатися. [Бідахи розкохались аж з лиця спали, схнуть (М. Вовч.)]. Об'ясняться в -ви - освідчувати кохання кому, освідчуватися (про кохання) перед ким и кому. Об'яснение в -ви - освідчення (про кохання). Жениться, выйти замуж по -ви - дружитися (заміж піти) з любови (и по любові), до сподоби, по любості, взяти жінку до любови. [Та узяв жінку не до любови (Пісня). Заміж пішла по любості (М. Вовч.)]. Брак по -ви - шлюб до (з) любови (до сподоби). С -вью - до любови, кохано; срв. Любовно. [Кріпко до любови поцілувались (Г. Барв.). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.)]. Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бовь - не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). Старая -бовь долго помнится - давнє кохання все перед очима. Умирать, погибать от -ви - помирати, гинути з кохання, з любови. [Нехай будуть люди знати, як в любови помирати (Пісня)]. -бовь сильнее смерти - кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бовь! - нашим молодятам не сваритися та любитися;
    2) (любовн. ласки, утехи) любощі, пестощі, милощі (-щів), милування, любість (- бости), ласка, кохання. [Пестощі, любощі, сяєво срібнеє хвиля несе в подарунок йому (Л. Укр.). Болять мене руки, ноги, болять мене кості, гей, якби то од роботи, а то од любости (Пісня)];
    3) (предмет любви) кохання(чко), милування(чко), закохання(чко). [Кохання моє, я тобі світ зав'язав! (М. Вовч.). Любчику мій, милуваннячко моє (Крим.). Нема мого миленького, нема закохання (Пісня)];
    4) (нравственн. чувство) любов (-бови), люба. [Чи ж я не смію домагатися любови та щирости од дітей? (Крим.). Хто не любить - не пізнав бога, бо бог - любов (Єванг.)]. Вера, надежда, -бовь - віра, надія, любов. Родительская -бовь - батьківська любов. Сыновняя -бовь - любов до батьків, синівська любов. Братская -бовь - братерська (братерня, братня) любов. Супружеская -бовь - подружня любов, подружнє кохання. -бовь к ближнему - любов до ближнього, братолюбність (-ности). [У братолюбності треба жити (Міущ.)]. Пребывать в -ви - пробувати в любові. Приобрести чью -бовь - здобути чию любов, (симпатию) підійти кому під ласку. [Підійдеш йому під ласку (Куліш)]. Из'являть -бовь к кому - виявляти любов (ласку, прихилля) до кого, жалувати кого;
    5) (наклонность) замилування, любов, нахил, охота, хіть (р. хоти, диал. хіті) до чого, прихильність, прихилля до кого. [З їх естетизмом та замилуванням до краси (Єфр.)]. Заниматься чем с -вью - працювати коло чого з любов'ю, залюбки, з замилуванням. Питать -бовь к чему - кохатися в чому. [Щиро кохався пан у горілках та медах (Грінч.). Кохається він у гарних конях (Грінч.)]. Он относится к вам с -вью - він ставиться до вас з любов'ю, з прихильністю, прихильно.
    * * *
    любо́в, -і; (преим. влечение к лицу другого пола, любовные отношения) коха́ння, лю́бощі, -щів, ми́лість, -лості, жениха́ння

    Русско-украинский словарь > любовь

  • 99 охладевать

    охладеть
    1) (остывать, терять теплоту и переносно) холонути, похолонути, с[о]холонути, за[ви]холоняти, захолонути, вихолонути, прохолоняти, прохоло(ну)ти, холодіти, схолодіти, похолодіти, охолодіти, простигати, простиг(ну)ти, озимніти. [Скоро помре - ноги вже похололи. Холоне серце, як згадаєш (Шевч.). Весна нашої приязни прохолола (Крим.), Кров захолоняла в жилах]. Любовь, дружба -дела - кохання о[про]хололо, приязнь о[про]холола. Охладевший, охладелый - охололий, похололий, прохололий, захолоділий, схолоділий, остилий, застиглий, простиглий, озимнілий. Срв. Остывать;
    2) к чему - холонути, охоло(ну)ти, прохоло(ну)ти, байдуж(н)іти, збайдуж(н)іти до чого. [Відразу палко бралися, а потім прохололи. Він зовсім збайдужнів до неї (Неч.- Лев.)]. -деть ко всему, к этому делу, к науке - збайдужіти до всього, до цієї справи, до науки. -дел к чему кто - збайдужіло кому що, збайдужилось кому. [Коли я пізнала на собі, в живому житті, що то є горе і як робляться людські жертви, мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Л. Укр.). Мав їхати, та щось збайдужилось]. Охладевший к кому, чему - збайдужнілий, прохололий, простиглий до кого, до чого.
    * * *
    несов.; сов. - охлад`еть
    1) холо́нути, охоло́нути и похоло́нути и захоло́нути, холоді́ти, охолоді́ти и похолоді́ти и захолоді́ти; ( простывать) простига́ти, прости́гнути, несов. прохоло́нути
    2) перен. байдужі́ти и байду́жіти, збайдужі́ти, байдужні́ти, збайдужні́ти, холо́нути, охоло́нути и прохоло́нути

    Русско-украинский словарь > охладевать

  • 100 предлагать

    предложить
    1) пропонувати, запропонувати кому що, (приглашать) запрошувати, запросити кого що зробити, (с оттенком: приказывать) загадувати, загадати, наказувати, наказати кому що зробити. [Тоді він йому загадав: або йди або зоставайся (Звин.)]. Он -жил мне ехать с ним - він запропонував мені їхати з собою. -жить кому поесть - запропонувати кому, запросити кого поїсти. Мне -гают службу, место - мені пропонують службу, посаду, мене запрошують на службу, на посаду. Мне -гают купить землю - мені пропонують купити землю. -гать кому руку и сердце - пропонувати кому руку і серце. -жить кому высказаться по поводу чего-л. - запросити кого висловитися з приводу чого. [Він запрохав видатних европейців сказати, що вони думають про заборону української мови в Росії (Грінч.)]. -гаю вам немедленно по получении сего отправиться в… - пропоную (наказую) вам негайно, одержавши цього листа, вирядитися до… Он -жил ему убираться прочь - він загадав йому забиратися геть;
    2) подавати, подати, (редко) предкладати, предкласти и предложити кому що, давати, дати кому що. -гать чьему-л. вниманию что-л. - подавати (подати) що до чиєї уваги (кому до уваги). -гать что-л. на рассмотрение общего собрания - подавати що на обміркування загального зібрання. -гать кому свои услуги, себя к услугам кого - подавати себе до послуг (до услуги) кому, пропонувати (предкладати) кому свої услуги. [Дознавшись про Підкову, побачився з ним, привітав його новим щастям і подав себе до услуги (Куліш). Вольф явивсь до них перший, предкладаючи їм свої услуги (Франко)]. -гать тост - підносити (піднести) тост за кого. -жить кому-л. вопрос - задати (поставити) кому питання. -гать цену - давати (ціну). [Даю йому за скриню два карбованці, а він править п'ять (Грінч.)]. Предлагаемый - пропонований; загадуваний; подаваний, предкладаний, даваний. Предложенный - запропонований; загаданий; поданий, предкладений, предложений. [Загальні виводи, які ми можемо зробити з поданого тут матеріялу (Грінч.)]. -ться - пропонуватися, бути запропонованим; загадуватися, бути загаданим; подаватися, бути поданим, предкладатися, бути предкладеним, предложеним, даватися, бути даним. Такие вещи не -гаются - таких речей не пропонують. Материал, который здесь -гается - матеріял, що тут подається.
    * * *
    несов.; сов. - предлож`ить
    пропонува́ти, запропонува́ти; ( приглашать) запро́шувати, запроси́ти; ( приказывать) нака́зувати, наказа́ти, зага́дувати, загада́ти

    Русско-украинский словарь > предлагать

См. также в других словарях:

  • тремтливий — а, е. 1) Який тремтить (у 1, 2 знач.), здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтячий (у 2 знач.). || Який нервово, від хвилювання, холоду тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.). || Переривчастий,… …   Український тлумачний словник

  • ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …   Український тлумачний словник

  • твердий — а/, е/. 1) Здатний зберігати у сталих умовах свою форму і розмір на відміну від рідкого та газоподібного; прот. рідкий, газоподібний. •• Тверде/ ті/ло агрегатний стан речовини, що характеризується збереженням форми і об єму, а також можливість… …   Український тлумачний словник

  • заходити — I зах одити джу, диш, недок., зайти/, зайду/, за/йдеш, док. 1) неперех.Ідучи, потрапляти куди небудь, проникати в середину або вступати в межі чогось; входити. || Приходити, забігати куди небудь ненадовго, мимохідь; відвідувати кого небудь,… …   Український тлумачний словник

  • розходитися — I розх одитися і рідко розіхо/дитися, джуся, дишся, недок., розійти/ся, розійду/ся, розі/йдешся, док. 1) Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). || Іти, попрощавшись; розставатися на якийсь час. ||… …   Український тлумачний словник

  • загравати — I заграю/, заграє/ш і рідко заграва/ю, заграва/єш, недок. 1) Жартами, компліментами підкреслено виявляти захоплення ким небудь; залицятися до когось. 2) перен. Догідливо, лицемірно підлещуючись, домагатися ласки, прихильності в кого небудь. II… …   Український тлумачний словник

  • скакати — скачу/, ска/чеш і скака/ю, скака/єш, недок. 1) Робити стрибок, стрибки; стрибати. || Стрибком кидатися вниз. || Стрибком вихоплюватися кудись, на що небудь. •• Скака/ти в гре/чку див. гре/чка. Скака/ти ді/да стрибати на одній нозі. || Стрибком… …   Український тлумачний словник

  • завмирати — а/ю, а/єш, недок., завме/рти, мру/, мре/ш, док. 1) Застигати на місці, припиняти будь які рухи (про живі істоти). || Мліти, ціпеніти від сильних переживань, певних відчуттів. || Втрачати свідомість, непритомніти; зомлівати. || Стискуючись, ніби… …   Український тлумачний словник

  • стискатися — а/юся, а/єшся і сти/скуватися, уюся, уєшся, недок., сти/снутися, нуся, нешся; мин. ч. сти/снувся, нулася, нулося і сти/сся, сти/слася, сти/слося; док. 1) Зменшуватися в об ємі під дією зовнішнього тиску; ущільнюватися. || Зменшуватися в об ємі… …   Український тлумачний словник

  • зупинятися — я/юся, я/єшся, недок., зупини/тися, иню/ся, и/нишся, док. 1) Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. || Переставати битися (про серце). || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм тощо або підприємство і т …   Український тлумачний словник

  • спинятися — я/юся, я/єшся, недок., спини/тися, спиню/ся, спи/нишся, док. 1) Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, зупинятися. || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.). || Переставати битися (про… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»