-
101 проникаться
проникнуться чем пройматися, про(й)нятися, перейматися, пере(й)нятися чим, набиратися, набратися чого, проходити, пройти чим. [І я сам несамохіть проймаюся тими почуваннями (Грінч.). Його хистка вразлива натура вже переймалася тими поглядами (Грінч.). Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, Шевченко підняв прості хатні розмови до високої пісні (Куліш). Він про(й)нявся (пере(й)нявся) почуттям обов'язку. Мізерне серце це гидотою пройшло (Самійл.)]. -ся чувством долга - перейматися, пере(й)нятися почуттям обов'язку, усвідомлювати, усвідомити собі почуття обов'язку.* * *несов.; сов. - прон`икнутьсяперейма́тися, перейня́тися, пройма́тися, пройня́тися -
102 абсурду філософія
АБСУРДУ ФІЛОСОФІЯ - філософська позиція франц. екзистенціаліста Камю, сформульована у його есе "Міф про Сизифа", що має підзаголовок "Ескіз філософії абсурду". Абсурдною Камю називає ситуацію, коли за критичних обставин людина виявляє ілюзорність узвичаєної віри в раціональний сенс життя і навколишнього світу. Це породжує відчай і потяг до самогубства. Звідси його відома теза про самогубство як "основне питання філософії". Оскільки, за Камю, абсурд не є "онтологічною характеристикою" реальності, то його подолання можливе лише "перед лицем абсурду", а не втечею від нього у добровільну смерть чи заглибленням у релігійну віру. Спосіб подолання абсурду Камю демонструє, звертаючись до міфічної постаті коринфського царя Сизифа, якого боги прирекли на "довічне перебування в абсурдній ситуації" - він мусить котити важкий камінь на високу гору, але щоразу при наближенні до вершини камінь випадає з його рук і скочується вниз - і тому Сизифова праця триває вічно. Але одного разу Сизифа осягає думка, що радість життя і щастя зовсім не обов'язково жорстко пов'язані з раціональним (позитивним) результатом діяльності. Звідси висновок - аби наповнити серце людини щастям, достатньо лише боротьби за вершину. Отже, життя "в абсурді" і його подолання, за Камю, обопільно пов'язані в людському існуванні.І. Бичко -
103 queen
1. n1) королеваthe Q. of Great Britain — королева Великої Британії
the Q. Consort — дружина правлячого короля
2) богиня; царицяQ. of love — богиня кохання, Венера
Q. of glory (of grace, of paradise, of women) — діва Марія
queen of seas icmr. — володарка морів
Q. Anne — королева Анна
3) краса, перлинаVenice, the queen of the Adriatic — Венеція — краса (окраса) Адріатичного моря
4) дама серця5) карт. дама, краляqueen of hearts — червова дама; перен. серцеїдка
6) шах. ферзь, королева7) матка (у бджіл)Q. Anne is dead! — прибл. відкрив Америку! (відповідь на застарілу звістку)
when Q. Anne was alive — прибл. за царя Гороха
Q.'s English — бездоганна англійська літературна мова
queen cell — маточник, маточна чарунка
Q. of the meadow(s) — бот. гадючник
2. v1) коронувати; робити королевою2) бути королевою; царювати; правити (over)3) підсаджувати матку4) шах. проводити пішака (проходити) у ферзіto queen it — удавати з себе королеву; очолювати, верховодити (про жінку)
* * *I [kwiːn] n1) королева2) богиня, цариця; переможниця конкурсу3) краса, перлина4) дама серця5) кapт. дама; шax. ферзь, королева6) eнт. матка (у бджіл, мурах); шотл. перша красуня; перша дама; заводій7) cл. педерастII [kwiːn] v1) коронувати, зробити королевою2) бути королевою; правити, панувати3) бджіл. підсаджувати матку4) шax. проводити пішака або проходити у ферзі -
104 steal
1. n1) розм. крадіжка2) украдена річ; крадене майно3) амер., розм. підробка; обман; корупція2. v (past stole; p.p. stolen)1) красти2) викрадати (когось)4) крастися, прокрадатися, сковзати5) поступово оволодівати (заволодівати), домагатисяsteal in — зайти крадькома, прокрадатися
steal out — вислизнути, ушитися
to steal a way into smb.'s heart — полонити чиєсь серце
* * *I [sti.l] n1) крадіжка; украдена річ; крадене майно2) cл.; cл. підробка, обман; корупція3) cл. вигідна покупкаII [stiːl] v(stole; stolen)1) красти; викрадати ( кого-небудь)2) робити ( що-небудь) непомітно, нишком; домагатися ( чого-небудь), одержувати ( що-небудь) хитрістю3) (along, out of, into) крастися, прокрадатися; прослизнути ( куди-небудь)4) поступово, непомітно опановувати, захоплювати ( про почуття)5) театр. захопити увагу, стати цвяхом програми6) відбити (коханого, дівчину) -
105 thump
1. n1) важкий удар (кулаком, кийком)to give smb. a thump on the head — дати комусь стусана по голові
2) глухий звук від удару3) глухий шум (машини тощо)2. v1) завдавати тяжкого удару; бити, стукати2) вибивати3) ударятися, битися з глухим шумом4) розм. лупцювати, колошматити5) важко, з шумом рухатися, гупати* * *I [aemp] n1) важкий удар (кулаком, кийком)II [aemp] vwith a thump — із глухим стукотом; глухий шум (машини, апарата)
to thump (on) the door (with one's fists) — бити ( кулаками) у двері
to thump the pulpit /the cushion/ — стукати ( рукою) по кафедрі; говорити, сильно жестикулюючи (особ. про священик)
to thump smth down upon the floor — із шумом кинути щось на підлогу; убивати; вибивати, вистукувати (мелодію; тж. thump out) тарабанити
to thump the keys of a piano, to thump on the piano — тарабанити на піаніно; ударятися; битися із глухим шумом
the shutters thumped the_ wall in the wind — вітер розгойдував ставні, вони глухо билися об стіни
2) бити, колошматити; дубасити3) важко, із шумом рухатися -
106 vibrate
v1) вібрувати; дрижати, тремтіти (від — at, to, with)3) перен. вагатися, виявляти нерішучість4) розмахувати5) викликати резонанс, резонувати6) поет. звучати; бриніти* * *v.1) качатися, розгойдуватися ( дерева); вагатися, виявляти нерішучість; to vibrate between two optіons вагатися між двома варіантами; he vibrated for some years between art and lіterature він протягом років займався то мистецтвом, то літературою2) коливатися, вібрувати; тремтіти; (at, to, wіth) тріпотіти, тремтіти; to vibrate wіth joy затріпотіти від радості; to vibrate wіth passіon тріпотіти від пристрасті; тремтіти від люті; to - at smb.’s touch здригнутися /затріпотіти/ від чийогось дотику; відзиватися, відгукуватися; hіs heart vibrated to the call його серце відгукнулося на поклик3) качати, розгойдувати; розмахувати; відзначати коливаннями; a pendulum vіbratіng seconds коливання маятника, що відміряє секунди4) (іn, on) викликати резонанс; резонувати; поет. звучати; to vibrate іn the memory звучати в пам’яті ( про мелодію)5) поет. видавати; випускати; star to star vibrates lіght зірка зірці посилає тремтяче світло -
107 wither
1. adj розм.ворожий; злісний; лютий2. v1) в'янути, сохнути; блякнути, марніти2) висушувати; позбавляти свіжості (сили); занапащати3) чахнути; меншати, спадати; знижуватися4) звич., жарт. знищуватиto wither smb. with a look — спопелити когось поглядом
wither away — перев. перен. відпасти; відмерти; військ. захлинутися (про атаку)
* * *v1) в'янути, сохнути; марніти (wither away, wither up)her beauty withered — її краса змарніла; висушувати; губити; знесилювати
2) чахнути, йти на спад, понижатися3) знищуватиto wither smb with a look — зпопелити кого-н. поглядом
4) cпeц. сушити листя чаю -
108 yearn
1. n1) туга; нудьга2) жадоба, прагнення2. v1) тужити; томитися; нудьгувати, знемагати; сумувати2) жадати, прагнути3) співчувати4) діал. зсідатися, скипатися, скисати (про молоко тощо)* * *I nтуга, томління; спрага, прагненняII v1) (after, for, to, towards) томитися, тужити2) жадати, прагнути3) співчуватиto yearn for home — сумувати за батьківщиною, тужити на чужині
to yearn after one's absent friends — сумувати за друзями, що відсутні
to yearn to be free — прагнути свободи, жадати свободи
III v; діал.her kind heart yearned for the starving, homeless children- — її добре серце розривалося від жалю до голодних, бездомних дітей
1) звурджувати, звурдити2) зсідатися, скипатися -
109 pump
I [pemp] n1) насос, помпа2) накачування; відкачування, викачування; вивідування ( відомостей)3) жapг. тугодум4) . серцеII [pemp] v1) працювати насосом, качати; викачувати, відкачувати (pump off, pump out)2) нагнітати, накачувати; всаджувати, вганяти; ( into) утовкмачувати ( що-небудь кому-небудь), "накачувати" ( кого-небудь)3) виштовхувати, викидати; виділяти; фонтанувати6) пульсувати, колотитися, стукати8) фiз. накачувати лазер9) безперевно працювати; "пихтіти" (нaпp., над домашнім завданням)III [pemp] nтуфля-човник; чоловічий бальний черевик ( лакований) -
110 tickle
I n1) лоскотання; лоскотливий дотикto give smb; a tickle — полоскотати когось; cпopт., легкий дотик биткою до м'яча, "лоскотання" ( у крикеті)
II a; діал.the dinner was a tickle of the palate — обід був такий, що пальчики оближеш
1) ненадійний, примхливий2) нестійкий, неміцний, хибкий; приводить легко в рух; важкий, лоскітливий; тонкий, чутливий3) педантичний; вибагливий, розбірливий4) полохливий ( про тварин)III v1) лоскотати; дратуватиto tickle smb with a straw — (по)лоскотати когось соломинкою; чесатися; викликати роздратування
2) забавляти; розважати, веселитиto tickle smb to death — вморити когось зі сміху (див.; тж. 3)
3) робити приємність; догоджатиto tickle the ear — лестити ( комусь), підлещувати ( когось)
to tickle smb 's palm — дати комусь хабар, підмазати когось
to tickle smb to death — догодити комусь як не можна краще [див.; тж. 2]
to tickle smb with a satirical poem — полоскотати комусь нерви сатиричним віршем
it tickled his vanity — це лестило йому /його марнославству/
4) легко торкатися ( чогось)5) ловити ( форель) руками ( особливий прийом лову)6) (out of, into) спонукати до якоїсь дії лоскотомto tickle smb into the grave — залоскотати когось до смерті
to tickle smb with the birch — дати комусь скуштувати різок
to be tickled pink — бути в захваті, безумно радуватися
-
111 vibrate
v.1) качатися, розгойдуватися ( дерева); вагатися, виявляти нерішучість; to vibrate between two optіons вагатися між двома варіантами; he vibrated for some years between art and lіterature він протягом років займався то мистецтвом, то літературою2) коливатися, вібрувати; тремтіти; (at, to, wіth) тріпотіти, тремтіти; to vibrate wіth joy затріпотіти від радості; to vibrate wіth passіon тріпотіти від пристрасті; тремтіти від люті; to - at smb.’s touch здригнутися /затріпотіти/ від чийогось дотику; відзиватися, відгукуватися; hіs heart vibrated to the call його серце відгукнулося на поклик3) качати, розгойдувати; розмахувати; відзначати коливаннями; a pendulum vіbratіng seconds коливання маятника, що відміряє секунди4) (іn, on) викликати резонанс; резонувати; поет. звучати; to vibrate іn the memory звучати в пам’яті ( про мелодію)5) поет. видавати; випускати; star to star vibrates lіght зірка зірці посилає тремтяче світло -
112 жалость
сострадание сожаление к кому, чему) жаль (р. -лю, м. р.) до кого, до чого, для кого, для чого, про кого (о ком), жалощі (р. -щів), (редко) жалість (р. -лости). [Жаль сповняв її серце = ж. наполняла её сердце. І відчув він невимовний жаль до бідолашної дівчини (Крим.). Для мене в твоєму серці нема жалю! Глянь на мене привітніше, ну з жалощів одних (Тоб.)]. Без -сти - без жалю, без жалощів. Жалость охватывает кого - жаль бере (пориває) кого. Ж. охватила кого - жаль узяв (обняв) кого. Возбудить -лость в ком - викликати жаль у кому. Какая жалость - який жаль, як жаль (жалко), яка шкода! Из -лости к кому - з жалю, з жалощів до кого; жаліючи, шкодуючи кого.* * *жаль, -лю и -лю́, жа́лість, -лості, жа́лощі, -щівкакая \жалость ть! — яки́й жаль!, яка́ шко́да!
-
113 изрекать
изречь вирікати, ректи (речу, -чеш, -че, -чемо), виректи, прорікати, проректи, ізрікати, ізректи. [Вважає себе за таку людину, яка сміє авторитетно вирікати свій суд про філологічні й лінгвістичні справи (Крим.). І слово кожнеє, яке єси прорік, смутить нам буде серце бідне (Самійл.). А хтось ізрік: «дивіть на психопата» (Крим.)]. Не говорит, а -кает- не говорить (спроста), а прорікає. Изречённый - виречений, речений, проречений. Мысль - ная - думка речена. Изречимый - реченний, речний. Неизречимый - незреченний.* * *ирон.; несов.; сов. - изр`ечьвиріка́ти, ви́ректи, -речу, -речеш, проріка́ти, проректи́, -речу́, -рече́ш; ( произносить) промовля́ти, промо́вити -
114 колдовство
1) (действие) см. Колдование;2) чаклунство, чарівництво, чародія, характерство, (вороженье) ворожбитство; (чары) чари (-рів), (ум. чароньки (-ків)), чар (-ру) и (зап.) чара (-ри), (устар.) химорода, химородь (-ди). [Виклич чаклунством музики давні чари (Н.-Лев.). Все це вийшло од твого чаклунства, горбатий карлику (М. Рильськ.). В нашого брата про запас і характерство есть (Куліш). Певне, чарами ти гартував тоді серце моє (Л. Укр.)].* * *1) этногр. чарівни́цтво, чаклу́нство, чаклува́ння2) (перен.: очарование) ча́ри, -рів -
115 край
1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].* * *I сущ.1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нецьиз кра́я в \край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць
2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́наII предл. диал.\край доро́ги — край доро́ги (шляху)
-
116 лёд
лід (р. льоду, зап. леду, мн. ч. льоди) крига. [По-під льодом геть загуркотіло (Шевч.). Ой не стій на льоду, бо провалишся (Пісня). Тричі крига замерзала, тричі розтавала (Шевч.). Холодний, як крига (Приказка)]. Тонкий лёд - тонкий лід, прильодок (-дку). Лёд бесснежный - голощік (-щоку). [На Дніпрі голощік, - волами не проїдеш, хіба конякою (Золотон.)]. Лёд из слежавшегося снега - натоптень (-тня) (Сл. Гр.). Лёд прибрежный (забережник) - забережень (-жня) [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Міуськ.)]. Лёд на ветвях (при гололедице) - ожеледець (-дця). Лёд искусственный - роблений лід, роблена крига. Лёд наносный - крига нагінна (прибула). Лёд тронулся - крига скресла, лід скрес. [Скоро оце крига скресла, Катря вже й веснянки заспівала (М. Вовч.)]. Лёд ломается, взломался - зламало кригу, тріснула крига. Лёд идёт, пошёл - лід рушає (рушив), крига йде (пішла). Лёд встал на реке - річка замерзла, річка взялася кригою. Покрываться, -крыться -дом - братися (взятися) кригою, (слегка) зашерхати, зашерхнути, (о мн.) позашерхати, (едва) пришерхати, пришерхнути, (о мн.) попришерхати, (без снега) братися (взятися) голощоком; срвн. Замерзать, Обмерзать. [Морозець маленький був, - надворі трохи пришерхло (Лохв.). Земля у цю осінь узялася голощоком (Полт.)]. Окованный льдом - кригою окутий. [І вам слава, сині гори, кригою окуті (Шевч.)]. Лёд тает - крига (лід) тане (розтає). [Крига на Дунаї розтала так, що рушила вже йти (Мартин.). Незабаром у льодовні ввесь лід розтане (Полт.)]. Колоть лёд для ледника - рубати лід для (до) льодовні. Провалиться на льду - провалитися, завалитися, заломитися на льоду. [Серед ставу заломився на тонкім леду (Руданськ.). Ой не ходи по льоду, бо завалишся (Пісня)]. Вода со льдом - вода з льодом. Воды на льду - води на льоду. Бьётся как рыба об лёд - б'ється як риба об лід. Идёт точно по льду - іде як неживий. На языке мёд, а в сердце лёд - на язиці мід, а під язиком лід (Номис). У скупого и в крещенье льду не выпросить - щедрий, - серед зими снігу не випросиш! (Номис). Злоба что лёд, до тепла живёт - і лихе серце на сонці тане. Под кем лёд трещит, а под нами ломится - кому лиха вщерть, а нам з наспою. Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл - згадала баба дівера, що хороший був; згадала баба, як дівувала (Приказки). Надейся на него, как на вешний лёд - покладайся на його, як на торішній сніг. Кататься по льду на коньках - бігати (кататися) по льоду на ковзанах (лижвах). Разбить (сломать) лёд - проломити кригу, зробити перший крок. Страна вечных льдов - країна вічних льодів, пральодів. Льды материковые, пловучие - льоди суходільні, льоди мандрівні.* * *лід, род. п. льо́ду, кри́га\лёд тро́нулся — кри́га пішла́ (ру́шила, скре́сла), лід пішо́в (ру́шив)
-
117 навевать
навеять1) что куда, на что - навівати, навіяти, наві(й)нути, нашугати, (о мног.) понавівати що и чого куди; (перен. ещё: внушать) надихати, надихати, надихнути, (вызывать, порождать) насувати що на кого или кому, викликати що в кому. [Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій (Гліб.). Що бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.). І втома від цілоденної важкої праці і холод, і ця сумна картина мимохіть насували мрію про теплу хату, гарячу страву, суху постіль (Коцюб.)]. Ветерок -вает прохладу - вітерець навіває (надихає) прохолоду. Ветерок -вает (без вин. п.) - вітерець повіває (подихає). Метель -веяла снегу - завірюха (метелиця) навіяла (намела) снігу. -вать, -веять думы, грёзы, спокойствие, задумчивость, грусть - навівати, навіяти (реже надихати, надихати, надихнути) думи, мрії, спокій (упокій), задуму, смуток. [Думи і мрії розкішні усе навіває (Грінч.). Сонцем твоїм освіти, в серце спокою навій (Самійл.). Увесь той упокій, що надихнула їй Катря своїм словом, мов розвіявся десь (Грінч.)]. Эта музыка -веяла на меня грусть - ця музика навіяла на мене смуток;2) (веялкой) навіювати, навіяти, (о мног.) понавіювати чого. Много ль хлеба -веяли - чи багато пашні (збіжжя) навіяли? Навеянный -1) навіяний, надиханий. [Крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.)];2) навіяний, понавіюваний. -ться -1) (стр. з.) - а) навіватися, надихатися, бути навіяним, надиханим; б) навіюватися, бути навіюваним, навіяним, понавіюваним;2) (привеяться, сов.) навіятися, наві(й)нутися, привіятися. Ты отколе -веялся сюда - ти звідки сюди привіявсь? яким тебе вітром сюди навіяло?3) (вдоволь, сов.) навіятися.* * *несов.; сов. - нав`еятьнавіва́ти и наві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, наві́яти и мног. понавіва́ти и понаві́ювати -
118 от
и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.* * *предл. с род. п.; тж. ото1) від, од, з, із2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо3) (при обозначении источника чего-л.) від; з -
119 появляться
появиться1) (показываться, становиться видным, предстать) з'являтися, з'явитися (редко появлятися, появитися), виявлятися, виявитися, уявлятися, уявитися, виникати, виникнути и виникти, (о мн.) поз'явлюватися и т. д. [На небі з'являються зорі (Коцюб.). Бабуся з'явилась на дверях (Л. Укр.). В одному з товстих місячників з'явилася дуже прихильна оцінка поетичних писань Лаговського (Крим.). Оддаль виявляються озера (Стор.). На вулиці чорна свита виявилась одна й друга (М. Вовч.). З високих черешень уявилася Марта (М. Вовч.). З-за кущів виникла висока постать (Н.-Лев.). Як не уявиться він завтра, то й зовсім його не ждіть (Звин.)]; (показываться) показуватися, показатися, (из-за чего-л.) витикатися, виткнутися, виступати, виступити, (во множестве) висипати, висипати, (внезапно) вириватися, вирватися; нагодитися; срв. Показываться. [Покажеться висока двугорба гора (Крим.). Сонце почне витикатись (Мнж.). У сю хвилину я витикався на двері (Грінч.). Зорі висипали на небі (Н.-Лев.). Вирвався, як Пилип з конопель (Ном.)]. -виться вдруг (тут как тут) - уродитися, вигулькнути, гулькнути. [Як де сама зостануся, так і він тут уродиться (Грінч.). Зразу вродився веселий настрій (Васильч.). Вигулькнув із моря]. -ться куда - (показывать нос) потикатися, поткнутися куди. [Хай до нас не потикається]. Изредка -ться - навертати, навернути куди. [Хіба обідати та на ніч наверне додому (Мирн.)]. -виться на свет - з'явитися на світ, виявитися на світі, по[на]родитися на світ. -вилась молодая луна - молодик народився. -ляться, -виться перед чьим-л. взором - ставати, стати, поставати, постати кому перед очима;2) ( об'являться, обнаруживаться) об'являтися, об'явитися, проявлятися, проявитися, (чаще о болезнях) прокидатися, прокинутися, (о болезнях, страхе, вредных насекомых, сорных травах и т. д.) укидатися, укинутися, (во множ.) кинутися, забуяти; срв. Обнаруживаться. [Об'явиться новий філософ (Н.-Лев.). Проявилася в Англії «чорна смерть» - чума (Доман.). У тебе самого проявилася істерика (Крим.). Сивий волос почав укидатися. Укинувся червак у хліб. Страх у серце вкинувся (М. Вовч.)]. В городе -вился тиф - в місті прокинувся тиф. -ются кражи - прокидаються крадіжки. -ляется болезнь - про[и]кидається x(в)ороба. -вились (во множестве) сорные травы - кинулись, забуяли бур'яни;3) (возникать) з'являтися, з'явитися, поставати, постати (и повставати, повстати), наставати, настати, ставати, стати, виникати, виникнути и виникти, (иногда) прокидатися, прокинутися; срв. Возникать. [З'являються поважні літературні видання (Єфр.). Повстають нові видавництва (Єфр.). Перш ніж настав світ (Єван.). Прокидаються подекуди нарікання на громадський нелад (Єфр.)]. -лись новые обычаи - зайшли (настали, постали) нові звичаї. -ляется желание, мысль - прокидається бажання, думка. -ляется мода, потребность - заходить мода на що, потреба;4) (браться, взяться) братися, взятися, заводитися, завестися, (о мн.) позаводитися. [Козаки беруться не знать звідкіля (Куліш). Десь узялись нові сили, енергія (Коцюб.). Звідкіля це ти узявся? Відколи султани позаводилися на сході (Крим.)]. Откуда -лись у него деньги? - звідки в його взялися, завелися гроші? -лись деньжонки - завелися грошенята. -ляется желание уснуть - сон (на сон) береться. -ются ссоры - беруться сварки. Недавно -вившийся - новітній. [Це новітній пан (Гуманщина)]. До того времени -вившийся - дотихчасовий. То -ляясь, то исчезая - прогульком. [Місяць прогульком з-за хмари виглядав (Грінч.)].* * *несов.; сов. - появ`итьсяз'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися, явля́тися, яви́тися; уявля́тися, уяви́тися; ( возникать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти -
120 пустота
1) (полость) порожнява, порожність (-ности), (в металле) дутлина, (пустое пространство, место) порожнеча, пустка, пустота, пустиня. [Ще не порожнє серце в тих, що стиха, не як гучна порожнява, говорять (Куліш). Кроки її гучно лунали в околишній порожняві (Коцюб.). Засипано землею, щоб сховати від потомків навіть згадку про те місце, де в попідземна порожність (Грінч.). І на возі, і в хаті, і в голові у його порожнеча (Кониськ.). Без тебе жить - безглуздий жарт, і світ весь - порожнеча. (Франко). Двері в возовню стоять отвором, і чорна пустка вигляда звідти, як з беззубого рота (Коцюб.). Там, де пустка замість серця, поратунку вже не буде (М. Ворон.). Вічна пустиня в животі, вічна пустиня в голові (Тобіл.)]. Торичеллиева -та - барометрична або Торичеллієва порожнява. -та бомбы - порожність, порожнява бомби. -та в (на) душе, на сердце - порожнеча в (на) душі, на серці, в середині. [Незнайома обстанова, чужі люди та якась порожнеча на душі в неї нагадували, що її вибито з колії звичайного життя (Єфр.). Вона почувала в середині якусь прикру порожнечу (Л. Укр.)];2) (тщета, ничтожность) порожнеча, пустота, марність, марнота, нікчемність (-ности). -та жизни - порожнеча життя, життьова порожнеча. -та человеческих порывов, стремлений - марність, нікчемність людських пориваннів, змаганнів.* * *1) (качество, свойство) поро́жність, порожне́ча, порожня́ва, поро́жня пустота́: безлю́дність; пустота́, порожни́стість; пустота́, поро́жність; ма́рність2) ( ничем не заполненное пространство) порожне́ча, порожня́ва, порожни́на, пустота́3) техн., горн. пустота́
См. также в других словарях:
тремтливий — а, е. 1) Який тремтить (у 1, 2 знач.), здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтячий (у 2 знач.). || Який нервово, від хвилювання, холоду тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.). || Переривчастий,… … Український тлумачний словник
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник
твердий — а/, е/. 1) Здатний зберігати у сталих умовах свою форму і розмір на відміну від рідкого та газоподібного; прот. рідкий, газоподібний. •• Тверде/ ті/ло агрегатний стан речовини, що характеризується збереженням форми і об єму, а також можливість… … Український тлумачний словник
заходити — I зах одити джу, диш, недок., зайти/, зайду/, за/йдеш, док. 1) неперех.Ідучи, потрапляти куди небудь, проникати в середину або вступати в межі чогось; входити. || Приходити, забігати куди небудь ненадовго, мимохідь; відвідувати кого небудь,… … Український тлумачний словник
розходитися — I розх одитися і рідко розіхо/дитися, джуся, дишся, недок., розійти/ся, розійду/ся, розі/йдешся, док. 1) Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). || Іти, попрощавшись; розставатися на якийсь час. ||… … Український тлумачний словник
загравати — I заграю/, заграє/ш і рідко заграва/ю, заграва/єш, недок. 1) Жартами, компліментами підкреслено виявляти захоплення ким небудь; залицятися до когось. 2) перен. Догідливо, лицемірно підлещуючись, домагатися ласки, прихильності в кого небудь. II… … Український тлумачний словник
скакати — скачу/, ска/чеш і скака/ю, скака/єш, недок. 1) Робити стрибок, стрибки; стрибати. || Стрибком кидатися вниз. || Стрибком вихоплюватися кудись, на що небудь. •• Скака/ти в гре/чку див. гре/чка. Скака/ти ді/да стрибати на одній нозі. || Стрибком… … Український тлумачний словник
завмирати — а/ю, а/єш, недок., завме/рти, мру/, мре/ш, док. 1) Застигати на місці, припиняти будь які рухи (про живі істоти). || Мліти, ціпеніти від сильних переживань, певних відчуттів. || Втрачати свідомість, непритомніти; зомлівати. || Стискуючись, ніби… … Український тлумачний словник
стискатися — а/юся, а/єшся і сти/скуватися, уюся, уєшся, недок., сти/снутися, нуся, нешся; мин. ч. сти/снувся, нулася, нулося і сти/сся, сти/слася, сти/слося; док. 1) Зменшуватися в об ємі під дією зовнішнього тиску; ущільнюватися. || Зменшуватися в об ємі… … Український тлумачний словник
зупинятися — я/юся, я/єшся, недок., зупини/тися, иню/ся, и/нишся, док. 1) Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. || Переставати битися (про серце). || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм тощо або підприємство і т … Український тлумачний словник
спинятися — я/юся, я/єшся, недок., спини/тися, спиню/ся, спи/нишся, док. 1) Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, зупинятися. || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.). || Переставати битися (про… … Український тлумачний словник