-
81 Аристотель Стагірит
Аристотель Стагірит (384, Стагір - 322) - давньогрецьк. філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). В 367 - 347 рр. - в Академії Платона, спершу як слухач, пізніше - як викладач. Вихователь Александра Македонського. Першим з мислителів Античності здійснив спробу дати наукове обґрунтування філософії та філософське обґрунтування наук. Філософію А.С. поділяв на теоретичну, або умоглядну, мета якої - знання задля знання; практичну - знання для діяльності; пойєтичну, творчу - знання заради творчості. Теоретична поділяється на фізичну, математичну і першу ("теологічну") філософію. Фізична філософія, за А.С., вивчає те, що існує "окремо" і рухається; математична - те, що не існує "окремо" (тобто абстракції) і нерухоме; перша, або власне філософія ("Софія"), - те, що існує "окремо" й нерухоме. До практичної філософії А.С. зараховував етику і політику, а до пойєтичної - риторику та поетику. При цьому теоретична філософія за своїм значенням цінніша порівняно з практичною й пойєтичною, а софійна - й щодо інших галузей теоретичної філософії. Першу філософію А.С., яка отримала пізніше назву "Метафізика", можна поділити на загальну метафізику, яка вивчає суще як таке і його атрибути самі по собі, та часткову метафізику ("теологічна філософія"), предмет якої - "нерухомий вічний перший двигун". Основу онтології А.С. складають: категоріальний аналіз сущого; каузальний - субстанції; модальний - співвідношення можливості й реальності. На відміну від категоріального, каузальний аналіз спрямований у А.С. вже не на суще загалом, а лише на субстанційне суще, на з'ясування першооснов чи "причин субстанції", в якості яких постають: 1) матеріальна причинаматерія; 2) формальна причина - морфе, форма, ейдос, або щосьність, сутність; 3) джерело руху, створююча першооснова; 4) мета, "те, заради чого". Базовою в А.С. є кореляція матерії й форми, матеріальної та формальної причин, при провідній ролі останньої; рушійна ж і цільова причини можуть і збігатися (особливо в живій природі) з формальною. А.С., всупереч Платону, вважав, що форма, ейдос існує не як щось окреме щодо відповідної множини утворень, а в самій множині, як певний спільний предикат цих утворень, зафіксований у слові. Матерія постає тут як чиста можливість, потенція речі; форма - як реалізація такої можливості; рух - як процес переходу від потенції до дійсності, актуалізація матерії через її втілення в конкретних речах. Чільне місце в філософській системі А.С. посідає, за обсягом, "фізична філософія", розроблена в діапазоні від з'ясування першооснов природи і руху через космологію, теорію елементів до біологічних трактатів і праці, засновної для психології. Як і в Платона, етика й політика в системі А.С. утворюють цілісну "філософію про людське", предметом якої є практична діяльність і поведінка. Етика, за А.С., має справу з "правильною нормою" поведінки, зумовленою соціально і, на відміну від положень теоретичної науки, недедукованою й не всезагальною. Він визначає вище людське благо як щастя (евдемонію), але не всяке, а тільки доброчинне, добре. Евдемонічний пік щастя досягається за дотримання споглядального життя, тобто в заняттях філософією. Вчення А.С. про політичне мистецтво (політіке техне) охоплює сферу економічних, соціальних і правових установ та етику - в розширеному її тлумаченні. Поліс А.С. розглядає як природне утворення, людину відповідно - як "тварину політичну" Р. оль держави А.С. вбачав передусім у вихованні гідних громадян, духовний світ і практичну життєдіяльність яких визначала б доброчинність (арете). Аналізуючи форми державної влади, він виокремлює три позитивні форми правління (монархію, аристократію та політію), які можуть трансформуватися у три відповідні їм негативні форми - тиранію, олігархію та крайню демократію. Вчення А.С. є одним з етапів не лише античної, а й світової філософії. Його ідеї донині зберігають життєздатність, впливаючи не лише на філософський лексикон, а й на стилістику наукового мислення.[br]Осн. тв.: "Фізика"; "Про виникнення і знищення"; "Про небо"; "Про виникнення тварин"; "Про частини тварин"; "Про душу".І. Бойченко -
82 об'єкт
ОБ'ЄКТ ( від лат. objectus - предмет) - 1) Філософська категорія, що позначає будь-яку дійсну чи уявну, уречевлену чи ідеальну реальність у яка розглядається як щось зовнішнє у відношенні до людини та її свідомості і яка стає предметом теоретичної та практичної діяльності суб'екта. О. зазнає цілеспрямованого чи мимовільного діяння з боку суб'єкта, в результаті чого освоюється - перетворюється, пізнається, конструюється і пристосовується до потреб людини та суспільства. Особливою відмінністю О. є те, що він конституюється в процесі предметної діяльності людини. Тому будь-яка реальність актуалізується як О. лише у відношенні до суб'єкта. Актуальним О. є та частина природи, суспільства, зовнішнього та внутрішнього світу людини, яка безпосередньо чи опосередковано включається в індивідуальну чи суспільно-історичну практику. Реальність, що існує сама собою, виступає лише потенційним О. Принциповим означенням О. є те, що він незалежно від своєї матеріальної чи ментальної природи стає в опозицію до суб'єкта, що, у свою чергу, є необхідною умовою самого існування суб'єкт-об'єктного відношення. Зазнаючи діяння суб'єкта, О. протистоїть суб'єкту, чинить йому своєрідний опір і для свого освоєння вимагає відповідної затрати фізичних і розумових сил, належної організації предметної діяльності, застосування методів, що відповідають природі О., законам його розвитку та функціювання. Категорії О. і суб'єкта утворюють парну, біполярну категоріальну структуру "суб'єкт - О.", яка виражає сутність будь-якої людської діяльності. 2) О. у теорії пізнання виступає складовою пізнавального процесу, що характеризується як взаємодія О. і суб'єкта. Виділяють окремі різновиди цієї взаємодії: взаємодія О. і суб'єкта як предметних утворень, що впливають одне на одного предметним чином; взаємодія 0. й пізнавальних здатностей суб'єкта, в першу чергу відчуттів та мислення; відношення О. і засобів (методів) його освоєння; відношення О. і знання. В науковому пізнанні залежно від різновиду взаємодії і способу конституювання виокремлюють типи О.: а) За субстанційною основою та способами побудови - матеріальні О., що характеризуються уречевленістю та незалежністю від суб'єкта і його свідомості, напр., будь-яке природне тіло, що вступає в предметну взаємодію з суб'єктом; ідеалізовані О., що являють собою реально існуючі предмети і явища, реконструйовані через сукупність своїх істотних - у даному конкретному відношенні - властивостей при відволіканні від інших, напр., будь-яка модель (зокрема, планетарна модель атома), ген, геометричне тіло, ретроспективно відтворена історична подія. У цьому випадку одне й те саме природне тіло може виступати різними О., напр., вода як О. фізики і вода як О. хімії; ідеальні О., що сконструйовані через одну або декілька реальних властивостей, взятих у крайній формі свого вираження, напр., абсолютно чорне тіло, ідеальний газ, система, непрониклива для інформації. Вони в дійсності не існують, проте мають відповідний аналог у реальності. б) За способами виокремлення та подання в системі знання - емпіричні О., конституйовані засобами чуттєвого споглядання і зафіксовані в безпосередньому досвіді, напр., будь-який предмет або явище, подані в наочно-образній формі; теоретичні О., конституйовані засобами теоретичного мислення шляхом синтезу загальних властивостей безконечної множини різноманітних реальних предметів та явищ, напр., система, структура, біологічний вид, соціальна група, в) За способом побудови та рівнем віддаленості від реальної дійсності - конкретні О., що конституюються через велику, потенційно безконечну множину ознак та властивостей і в дійсності ідентифікуються як індивідуальні утворення, локалізовані в просторі та часі, напр., Дніпро, Всесвіт, укр. народ, цей художній твір, той електрон; абстрактні О., що сконструйовані засобами абстрактного мислення шляхом відділення загальних властивостей та відношень від їхньої уречевленості і перетворення їх у самостійну сутність. Ці О. не мають статусу реального існування, однак за певних строго визначених умов можуть інтерпретуватися за допомогою предметів і явищ реальної дійсності, напр., числа, алгебраїчні структури, багатомірний простір, фізична маса, цінність, ментальність. Між окремими типами О. не існує різкого розмежування, отже, одному й тому самому визначеному О. можуть бути притаманні окремі риси кількох типів - ідеалізованого, теоретичного, абстрактного, завдяки чому утворюються класи проміжних або суміжних О. Залежно від ступеня узагальнення, абстрагування та ідеалізації утворюються різні рівні 0., що характеризуються різним ступенем віддаленості від об'єктивної реальності аж до появи гіпотетичних О. типу гравітона, уявних О. типу тих, що фігурують у мисленому експерименті, віртуальних 0., що конституюються засобами інформаційно-комп'ютерного моделювання, операціональних О. типу псі-функції в квантовій механіці О. нтологічна ідентифікація таких О. є складною науковою і логіко-методологічною проблемою, що отримала назву проблеми фізичної реальності, або існування. Система О., з якою співвідноситься сучасне наукове знання, утворює багатоструктуровану в горизонтальному і вертикальному відношенні ієрархію, що визначається як онтологія науки. У функціональному відношенні всі типи О. мають однаковий статус, у пізнавальному— істотно різняться між собою. Існуючі версії теорії пізнання дають різні, інколи альтернативні витлумачення природи О., його місця в пізнавальному процесі. 3) О. у логіці - одне з основних понять логічної семантики, позначає будь-який предмет, на який спрямована думка, мислення, судження. О. логічного мислення можуть виступати речі та їхні властивості, відношення між речами та властивостями, властивості властивостей та властивості відношень безвідносно до їхньої матеріальної чи ментальної природи. Основною рисою їх є те, що вони стають значеннями логічних висловів, де кожному О. відповідає ім'я, а кожне власне чи загальне ім'я означає О. У формалізованих мовах система логічних О. та їхній характер, визначання умов їх існування задаються мовним каркасом. О. трактуються як значення логічних формул, пропозиційних, предметних та предикатних констант і змінних. Константи означають одиничні О., змінні - їхні сукупності, на яких реалізується певний предикат. У різних варіантах логічної семантики для характеристики онтологічного статусу О. та формування логічної онтології використовується ряд відомих підходів. Так, у теорії типів використовуються засоби логіки класів і реалізується ієрархічний принцип будови, в основі якої лежить сукупність індивідів, що приймається за нульовий рівень. Над ним нашаровуються класи індивідів, класи класів індивідів і т.д., тобто 0. 1-го, 2-го, 3-го,..., n-го рівнів В. ідповідно розробляються засоби розв'язання проблеми існування. В теорії О. Мейнонга виділення та фіксація О. досягається через вказування на переживання - відчуття, уяву, мислення, бажання. Семантика можливих світів вибудовує конфігурацію системи логічних О. на основі модальностей та поняття моделі.П. Йолон -
83 in
1. n1) pl (the ins) розм. політична партія, що перебуває при владі2) звич. pl той, хто перебуває при владі, впливова особа3) вплив, влада4) pl команда, що відбиває м'яч (крикет)ins and outs — входи і виходи; деталі, подробиці; завсідники
2. adj1) внутрішній, розташований всередині2) спрямований всередину3) розм. що перебуває при владі4) розм. призначений для вузького кола5) розм. модний, популярний6) спорт. що подає (м'яч)3. adv1) всерединіis anybody in? — чи є там хто-небудь?, чи є хтось вдома?
2) вдома; у себе (на роботі тощо)he is not in today — його немає сьогодні (вдома, на роботі тощо)
3) всередину, туди4) з внутрішнього бокуa coat with the furside in — шуба на хутрі, дублянка
to be in — прибувати (про пошту тощо); наставати (про весну тощо); бути у в'язниці; бути при владі; горіти
◊ to have it in for smb. — мати зуб на когось
◊ in with you! — заходьте!, приходьте!
◊ in with it! — неси сюди!
◊ in and out — то всередину, то надвір; з ваганнями
◊ now in now out — то туди, то сюди
◊ to be in with smb. — бути в добрих стосунках з кимось
◊ to be in for it — бути у скрутному становищі
◊ to be in for a competition — брати участь у конкурсі
4. v1) збирати, складати (сіно)in the hay before it rains — складіть сіно, поки немає дощу
2) оточувати, обгороджувати5. prep1) у просторовому значенні у, в, на2) у часовому значенні у, в, за, через, протягомin the past — у минулому
in good time — завчасно, заздалегідь
3) період, проміжок часу через, за, протягом4) обставини, умови, оточення у, в, при, з, за, наin smb.'s place — на чиємусь місці
in cash — при грошах, з грішми
5) рід, спосіб діяльності, місце праці у, вto be engaged in trade — працювати в торгівлі, займатися торгівлею
6) зовнішній вигляд, одяг тощо7) ознака, властивість, сфера прояву у, на8) сфера спеціалізації, тема книжки, лекції тощо з9) матеріал, з якого або за допомогою якого щось зроблено з10) мова, якою розмовляють, пишуть11) причина, мета від, у, на◊ in case — якщо; у разі
◊ in detail — докладно
◊ in fact — насправді
◊ in fashion — у моді
◊ in front — попереду, перед
◊ in haste — похапцем, поспішно
◊ in my opinion — на мою думку
◊ in order — для того, щоб
◊ in pairs — парами
◊ in rows — рядами
◊ in so far as — оскільки
◊ in spite of — незважаючи на
◊ in that — оскільки; тому що
◊ in turn — по черзі
◊ in use — у вжитку
◊ in a whisper — пошепки
◊ in accordance with — згідно з
◊ in any case — в усякому разі
◊ the book in question — книжка, про яку йдеться
◊ to take part in smth. — брати участь у чомусь
◊ what is the new style in hats? — які капелюхи тепер модні?
◊ what shall I go in? — що мені надіти?, в чому мені піти?
◊ I did not know he had it in him — я не знав, що він здатний на це
◊ to get in front of oneself — амер., розм. діяти швидко й енергійно; перевершити самого себе
* * *I [in] prep1) у просторовому значенні вказує на знаходження в межах або всередині чого-небудь в, у, на; знаходження в якому-небудь місці в, у, на; напрямок або рух усередину в, у2) у часовому значенні вказує на момент або період часу, частину доби, пору року, рік, століття в, у, протягом, за, через; разом з iм. передається відповідними прислівникамиin time — негайно; вчасно; завчасно
3) указує на атмосферні зовнішні умови в, у, на, при4) указує на обставини, умови в, у, при, за5) указує на фізичний або душевний стан кого-небудь, стан предмета в, у6) указує на зовнішній вигляд, одяг в, у7) указує на причину або ціль в, у, від, наin answer, in reply y — відповідь
8) указує на спосіб дії, стиль в, уin accordance with — відповідно до, згідно
9) указує на характер розташування осіб, предметів по, за10) указує на сферу прояву ознаки або область дії в, у, на, з, по11) указує на участь у чому-небудь в, уaccomplices in a crime — співучасники злочину; включення в, у
12) указує на місце роботи, приналежність до певної групи осіб в, у13) указує на спосіб вираження, засіб, матеріал14) указує на кількісне співвідношення е поділ на, в, з15) указує на ступінь або обсяг в, у17) у сполученняхin front of — перед, спереду; біля
in general — в цілому; взагалі
in itself — сам по собі; як такий
in the end — в остаточному підсумку; зрештою; нарешті
II [in] nin return y — відповідь; в обмін, замість; у свою чергу, зі свого боку; у порядку компенсації
1) pl ( the ins) політична партія, яка перебуває при владі; pl той, хто знаходиться при владі; впливова особа; вплив, влада; зв'язки2) pl команда, яка відбиває м'яч (крикет, бейсбол)III [in] a1) розташований усередині, внутрішній2) спрямований, звернений усередину3) який знаходиться при владі; правлячий4) призначений для вузького кола, для посвячених5) модний, популярний; який реагує, відгукується на все нове6) cпopт. який подаєIV [in] adv1) усередині; вдома; у себе (на роботі, у своєму кабінеті); усередину, тудиcome in! — увійдіть!; з внутрішньої сторони
2) aмep. вказує на тривалість процесуto be in — прибувати бути прибраним наставати ( про сезон) бути в моді бути у в'язниці бути при владі горіти, палати cпopт. подавати м'яч (крикет, бейсбол)
V [in] v; діал.in and out — зовні е усередині; то всередину, то назовні; то туди, то сюди
1) збирати, забирати2) оточувати, огороджувати -
84 point
1. n1) крапка; знакthree point fife (3.5) — три цілих і п'ять десятих (3,5)
exclamation point — амер. знак оклику
2) мат. точка3) фіз. стадія, критична точка4) позначка, поділка (шкали)5) мор. румб6) місце, пункт7) межа тарифної дільниці8) момент (часу)9) спорт. очко10) одиниця виміру12) пункт, питання, справа13) головне, суть, смисл14) мета, намір15) характерна (відмітна) риса16) стать17) кінчик, вістря; гострий кінець; наконечник18) амер. перо (металеве)19) спорт. укол21) гравіювальна голка; різець22) відросток рога оленя23) мереживо24) військ. головний дозор26) pl амер., розм. знаки розрізненняin point of fact — насправді, фактично
to make a point of smth. — надавати чомусь великого значення, старанно розглядати щось
bread and point — хліб та вода — ось і вся їда
2. v1) указувати, показувати (at, to)2) наводити, прицілюватися, цілитися3) бути спрямованим; дивитися4) зазначати; свідчити; говорити (про щось)5) мати за мету, прагнути6) загострити7) перен. пожвавлювати, надавати гостроти8) мед. дозрівати (про нарив)9) мисл. робити стійку (про собаку)10) ставити розділові знаки; робити паузи11) відокремлювати десятковий дріб крапкоюpoint out — зазначати, підкреслювати; виділяти, указувати
to point out mistakes — виділяти (указувати на) помилки
point up — підкреслювати, робити особливий наголос
* * *I ['pxint] n1) крапкаexclamation point — cл. знак оклику
decimal point — крапка, що відокремлює десятковий дріб від цілого числа; мaт. точка
point load — тex. зосереджене навантаження; фiз. стадія, критична точка; температура
freezing point — точка замерзання; cпeц. точка, позначка; поділка, точка поділу ( шкали); мop. румб; крапка ( у шрифті для сліпих Брайля); слід, відмітина
2) місце, пункт, точкаpoint of draw — aвт. заправний пункт
assembly /rallying/ point — місце збору; збірний пункт; поліцейський пост
3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)turning point — поворотний пункт; криза ( хвороби); поріг; край; грань
at /on/ the point of death — при смерті
5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)7) рівень, стандарт; ступінь, степінь8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)10) кінець; висновок11) пункт; моментpoint by point — по пунктах; докладно, детально
points of defence — юp. заперечення відповідача по позову; питання, справа
fine point — деталь, подробиця
12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору13) мета, намір14) характерна рисаweak point — слабке місце, недолік; стать ( тварини); pl екстер'єр ( тварини)
15) сила, міць; колючість, уїдливість16) указування; натяк; порада, пропозиція17) icт. сигнал18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)19) cл. ( металеве) перо20) мop. редька ( на кінці троса)21) штичок льодоруба ( альпінізм); зуб кішки ( альпінізм)22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом23) мис, виступаюча морська коса; стрілка25) гравірувальна голка, різець ( гравера)26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)30) вiйcьк. головний або тильний дозор32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)33) cпopт. крос34) положення на пуантах ( балет)35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)II v1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)5) мати на меті, прагнути6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"7) мeд. дозрівати ( про нарив)8) миcл. робити стойку ( про собаку)9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)12) мop. іти крутий бейдевінд13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)16) раціонувати, видавати що-небудь по картках18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)19) вставляти білі волоски ( у хутро) -
85 ramble
1. n1) прогулянка (без певної мети); тиняння, блукання2) безладна балаканина; марення; плутанина3) популяризаторська стаття4) гірн. несправжня покрівля2. v1) блукати, тинятися (без певної мети)2) перескакувати від думки до думки3) балакати про дрібниці; верзти нісенітниці4) говорити незв'язно; марити5) читати нерозбірливо6) повзти, витися (про рослину)1) мор. рискати (про судно)* * *I n1) прогулянка ( без певної мети); вештання2) незв'язна мова; плутанина; маренняII v1) гуляти, вештатися, тинятися2) перескакувати з предмета на предмет (у розмові, творі); базікати про дрібниці, верзти дурниці ( ramble on); говорити нескладно, марити4) повзти, витися, плестися ( про рослину)5) мop. рискати ( про судно)III n; гірн. -
86 stale
1. n1) ручка, рукоятка, держак2) чубук3) стебло; стовбур4) вабик; принада5) посміховище; предмет глузувань6) простак, роззява7) сеча (худоби)2. adj1) черствий, несвіжий2) затхлий3) заяложений4) що перетренувався (видихався, виснажився); перевтомлений5) юр. застарілий; що втратив законну силу6) прострочений7) постарілий; що втратив енергію і чарівність молодості8) витриманий; міцний (про вино тощо)3. v1) втрачати свіжість (новизну); застаріти2) зношуватися3) заношувати, заяложувати; позбавляти новизни (свіжості)4) ставати несмачним, видихатися (про вино тощо)5) витримувати (про вино)6) черствіти (про хліб)7) мочитися (про худобу)8) шах. робити пат9) зазнавати пата* * *I [steil] a1) несвіжий, черствий; затхлий2) заяложений, затасканий, який втратив новизну3) виснажений; перевтомлений4) юp. який втратив законну силу, застарілий; кoм. простроченийII [steil] v1) втрачати свіжість, новизну, застарівати; зношуватися; заяложувати, позбавляти новизни, свіжості2) ставати несмачним, видихатися (про воду, пиво)III [steil] n IV [steil] v; шах.робити пат; зазнавати пата -
87 through
I [aruː] a1) прямий, безпересадочний, транзитний, наскрізний; прямого повідомленняthrough highway [street] — шосе [вулиця]без світлофорів; дорога [вулиця]для швидкісного руху
2) вільний, безперешкодний3) ґрунтовний, капітальнийII [aruː] advthrough repairs — мop. капітальний ремонт
1) рух наскрізьto pierce smth through — проткнути щось наскрізь
soaked /wet/ through — промоклий наскрізь
chilled through — змерзлий до кісток, що оклякнув від холоду; рух до кінцевого пункту ( про поїзди) прямо, до місця, до пункту призначення
to buy through to one's farthest destination — купити прямий квиток до місця призначення; усунення перешкоди для в'їзду, входу
to let smb through — впустити когось
2) виконання дії протягом цілого періоду часу весь, цілий3) завершені дії ( від початку) до кінця або на його вичерпний характер до кінця; передається тж. дієслівними приставками про-, за-to sing a song through — проспівати всю пісню
to carry smth through — завершити щось; провести щось до кінця
to put through a plan — провести /здійснити/ план
to be through with smth — закінчити щось [см. тж.;]
are you- — є aмep. ви закінчили розмовує ( по телефону) [див.; тж. 5]
to get through with smth — закінчити щось [див.; тж.;]; відмова від чогось
to be through with smth — покінчити із чимось, кинути щось [див.; тж.]
he is through with school — він кинув школу [див.; тж.;]
he is through with his work — він кинув роботу [див.; тж. 1]
he is through with his family — він кинув /залишив/ родину
to get through with smth — покінчити із чимось [див.; тж. 1]
to be through with smb — порвати з кимось; вичерпаність можливостей суб'єкта
he's through in politics — у політиці він пропаща людина, його політична кар'єра закінчилася
4) замір по діаметру, в діаметріa tree measuring twelve inches through — дерево, що має дванадцять дюймів у діаметрі
to put smb through — з'єднати когось
are you through — є вас з'єдналиє, вам відповілиє [див.; тж. 3, 1]
••through and through — зовсім, до кінця, цілком; ґрунтовно
he knows his business through and through — він ґрунтовно /досконально/ знає свою справу
to fall /to drop/ through — завершитися безрезультатно, провалитися
III [aruː] prepthe deal fell through — угода не відбулася /провалилася/
1) проходження через якийсь предмет або рух через якесь середовище; через, крізьa path (going /leading/) through the woods — стежка ( провідн через лес)
to make a hole through smth — зробити дірку у чомусь, продірявити щось
to walk through the door [the gate] — пройти через двері [через ворота]
he speaks through the nose — він говорить у ніс, геть гугнявить
an idea flashed through my mind — у мене промайнула думка; проникнення погляду через якийсь отвір, світла через якесь середовище через, крізь
through the keyhole — через /крізь/ замкову щілину
to look through a telescope — дивитися в телескоп; сприйняття більше слабкого звуку на тлі більше сильного крізь
we could hear him through the noise — ми чули його, незважаючи на шум; його голос доносився крізь шум
2) ( часто all through) поширення руху по якійсь території поa sigh of relief went through the audience — подих полегшення пронісся по всьому залу; рух у якомусь середовищі або в якихось умовах по
journey through time and space — подорож у часі, в просторі /крізь час, простір/; ( часто all through); протікання дії протягом цілого періоду часу протягом, під час
all through the day — весь день; протягом усього дня
he won't last through the night — він не доживе до ранку; продовження дії до певного строку включно
to send smth through the post — послати щось поштою; джерело з, від, по, через
I learned it through your secretary — я довідався про це від /через/ вашого секретаря; інструмент або спосіб через, шляхом; за допомогою
through smb 's help — із чиєюсь допомогою, завдяки чиїйсь допомозі
5) подолання перешкоди, небезпеки. черезto pass through many dangers — перебороти /пройти через/ безліч небезпек
the child came very well through the illness — дитина добре перенесла хворобу; рух без зупинки з перешкодами
6) виконання дії від початку до кінця; передається дієслівними приставками про-, пере-to go through college — пройти курс навчання в коледжі; швидке доведення дії до кінця; передається дієслівною приставкою про-
7) причина через; з, завдякиto see through the trick — розгадати фокус /трюк/, не дати себе обдурити
to put smb through it — піддати когось найсуворішому допиту
to see smb through smth — допомогти комусь зробити щось
through the length and breadth (of) — уздовж, поперек
-
88 Коген, Герман
Коген, Герман (1842, Косвіг, Анхальт - 1918) - нім. філософ. Засновник Марбурзької школи неокантпіанства. Проф. філософії Марбурзького ун-ту; у 1912 р. вийшов у відставку і переїхав до Берліна І. сторичне значення філософської школи, створеної К. та його учнями, полягає у спробі закласти основи філософської системи, яка б спиралася на ідеї гносеології Канта. Перший період наукової діяльності К. пов'язаний з інтерпретацією головних критичних трактатів Канта; другий - з розробкою власної філософської системи. У працях другого періоду відчувається вплив Канта, Маймона, Фіхте, Гегеля. Переосмислення філософії Канта К. пов'язує з виключенням з неї дуалізму "речей у собі" і свідомості, а також елементів матеріалізму О. сновним для філософії є питання про логічні засади понять математики, природознавства й етики. Тому найважливіше у філософії - "логіка чистого пізнання", мета якої - обґрунтування системи філософії. Філософія має бути не лише науковою за методом, а й за предметом. Теза про "іманентність буття свідомості" зближує Марбурзьку школу неокантіанства з школою "іманентів" (Шуппе), емпіріокритицизмом, а також з феноменологією Гуссерля. Центральним поняттям учення К. про математику є поняття безконечно малої величини, тому й метод він розглядає як метод обчислення безконечно малих величин. Оскільки реальність предмет отримує лише у числі, то в такий спосіб у межах філософії К. і на основі кантівської гносеології відроджується своєрідний піфагореїзм. Проте якщо в античному піфагореїзмі число розглядалось як онтологічна одиниця буття, монада, то для К. число - передусім методологічне поняття. Когенова концепція числа набуває рис функціоналізму. Звідси - акцент на відносності й релятивізмі. За К., істина релятивна, вона не є скарб, а лише процес його пошуку. Якщо логіка "чистого пізнання" орієнтується на математику, то "етика чистої волі" - на вчення про право і державу. Етика К. тяжіє до обґрунтування "етичного соціалізму". Подібно до того, як логіка встановлює категорії для наук про природу через математику, так і етика визначає результативні ідеї для наук про культуру через юриспруденцію. В людині чільним є статус юридичної особи. Держава - етичне поняття культури, мета історичного розвитку. Єдність держави гарантує лише ідея. З цієї точки зору, соціалізм - це ідея, рух до здійснення якої не має завершення. Вічність - головне поняття теорії соціалізму К.: в безконечному і вічному прогресі соціалізм є безконечно далекою метою, ілюзорною ідеєю. Більше того, етичні ідеали можуть бути можливою дійсністю лише за умови існування Бога, який, за К., також лише "методичне поняття".[br]Осн. тв.: "Кантова теорія досвіду" (1871); "Кантове обґрунтування естетики" (1884); "Система філософи". У 3 т.: "Логіка чистого знання" (1902); "Етика чистої волі" (1904); "Естетика чистого чуття" (1911). -
89 надприродне
НАДПРИРОДНЕ - у світському релігієзнавстві категорія, що виражає всезагальне і найбільш істотне в предметах релігійної віри - образах і уявленнях релігійної свідомості. Н. - гносеологічна ознака образів богів, духів, душ тощо, а також сакральних зв'язків і властивостей реальних предметів і явищ. У релігії Н. є тим, у що вірують і що явлене у культовій практиці, що є уособлюваним та наділеним рисами субстанційності; Н. справляє визначальний вплив на людину і природу. В категорії Н. виражені прикметні ознаки не лише релігійних образів та уявлень, а й загальні визначеності стихійних буттєвих станів людини, що характеризують її і з онтологічного боку. Уявлення про Н. виникають і складаються як фантастичне відображення і морально-психологічне виповнення невільних станів людського існування - процесу, за якого ілюзорне і реалістичне можуть бути включені в єдиний план мислительно-фантазійної і практичної діяльності. Відомо три основних історичних типи уявлень про Н.: чуттєвонадчуттєвий, демоністичний і теїстичний. Для першого, найдавнішого, типу характерні уявлення про зрощеність Н. з тілесним, його індивідуальність, зооморфність, обмеженість сфери впливу та притаманність йому орудної функції; для другого - уявлення про безплотність предмета віри - духа, розширення сфер його впливу, про можливість його переселення і перевтілення; для третього - уявлення про надприродне як довершену й абсолютну особу з іманентною їй деміургічною функцією розпорядника і творця природних і суспільних явищ.Б. Лобовик -
90 Риккерт, Генріх
Риккерт, Генріх (1863, Данциг - 1936) - нім. філософ; навчався у Фрайбурзі та Гайдельберзі. Його філософські погляди зазнали впливу Фіхте, Гегеля, Канта та найбільше - Віндельбанда, який був одним із засновників Баденської (або Гейдельберзької) школи неокантіанства. Головна ідея цієї школи - про засадничу роль цінностей в епістемології, що була трансформована у філософії Віндельбанда у тезу про принципову відмінність наук про природу та наук про культуру, - знайшла подальший розвиток у розрізненні Р. чотирьох сфер буття. Перша сфера охоплювала чуттєві об'єкти і становила предмет науки. Друга - це сфера об'єктів культури - історії, мистецтва, моралі та ін. Осягнути ці останні об'єкти можливо тільки шляхом розуміння, а не раціональних узагальнень. Розрізнення перших двох сфер ішло у річищі поділу Віндельбандом наук на номотетичні (вивчають закони природи) та ідеографічні (або індивідуалізуючі). Р. вважав, що обидві сфери ціннісно залежні, але друга - більшою мірою, ніж перша. Третя сфера, що її вирізнив Р., утворювала певне підґрунтя (т. зв. "профізичну" реальність) для чуттєвих та культурних об'єктів. Четверта - охоплювала сферу метафізичного буття.[br]Осн. тв.: "Об'єкт знання" (1892); "Науки про культуру і науки про природу" (1899); "Проблема філософії історії" (1905); "Гейдельберзька традиція у німецькій філософії" (1931); "Фундаментальні проблеми філософії, методології, онтології, антропологи" (1934). -
91 condition
1. n1) стан, становище2) pl обставини; умови3) умова, застереження4) суспільне становище5) амер., шк. невстигання з (якогось) предмета6) предмет, з якого учень не встигає2. v1) обумовлювати, визначати; регулювати2) с.г. відгодовувати3) спорт. тренувати команду (коня)4) кондиціонувати (повітря)5) ставити умови, домовлятися* * *I n1) стан, положення; c-г. кондиція3) умова, застереження; юp. умова клаузула, застереження ( у документі)estate upon /in/ condition — умовне володіння
5) стан здоров'я; часто cпopт. форма, натренованість; хворобливий стан6) гpaм. частина умовного речення, що містить умову; антецедент7) aмep. відставання з ( якого-небудь) шкільного предмета; предмет, з якого учень відстає; умовна незадовільна оцінка ( що допускає можливість перездачі іспиту)8)II von no condition — у жодному разі, ні за яких умовах
1) обумовлювати, визначати; регулювати2) c-г. відгодовувати; доводити до кондиції3) cпopт. тренувати (команду, тварину)5) тeкcт. визначати ступінь вологості (шовку, вовни)6) кондиціонувати ( повітря); встановлювати кондиціонер(и); кондиціонувати ( приміщення)7) пcиx. привчати шляхом використання умовних рефлексів; формувати ( свідомість)8) aмep. шкіл. приймати або переводити умовно, з переекзаменовкою; повторно складати іспит9) ставити умови, домовлятися -
92 imperial
1. n1) імперіал, другий поверх з сидіннями для пасажирів (в омнібусі тощо)2) предмет найвищого ґатунку або великого розміру (в торгівлі)3) імперіал (старовинна російська золота монета)4) формат паперу (23 х 31 д.)2. adj1) імперський; що стосується (Британської) імперіїI. history — історія Британської імперії
2) імператорський3) суверенний; верховний4) величний, царствений; прекрасний5) найвищого ґатунку; величезного розміруimperial drink — чудовий (розкішний) напій
6) визначений, стандартний (про англійські міри)imperial gallon — англійський галон (= 4,54 л)
* * *I n1) еспаньйолка ( борідка)2) icт. імперіал, другий поверх із сидіннями для пасажирів ( у диліжансах); верх карети для поклажі4) icт. імперіал, російська золота монета5) формат паперу (23 х 31 д.)II a1) імперський, який відноситься до імперії3) суверенний; верховний4) царствений, чудовий; розкішний5) вищої якості або великого розміру -
93 spiral
1. n1) спіраль, гвинтова лінія2) предмет спіральної форми3) виток4) астр. спіральна туманність5) ав. спіральний спуск2. adj1) спіральний, гвинтовий; гвинтоподібнийspiral fracture — мед. спіральний перелом (кістки)
spiral sweep — мор. тралення по спіралі
2) мат. гелікоїдальний3) гострокінцевий; високий і загостренийspiral balance — пружинні ваги; кантар, безмін
spiral conveyer — тех. гвинтовий транспортер, шнек
spiral dive — ав. крута спіраль, пікірування по спіралі
spiral separator — с.г. змійка (для зерноочистки)
3. v1) закручувати у спіраль2) закручуватися у спіраль3) ав. знижуватися по спіралі* * *I n1) спіраль2) спіраль, предмет спіральної форми3) виток4) acтp. спіральна галактика, спіраль5) aв. зниження по спіралі6) eк. поступово прискорюване падіння або підвищення (цін, зарплати)7) тex. змійовикII a1) спіральний, гвинтовий, гвинтоподібний2) мaт. гелікоїдальнийIII v1) закручувати в спіраль; закручуватися в спіраль2) aв. знижуватися по спіралі3) підніматися, рости ( spiral up)4) eк. поступово підвищуватися (про ціни; spiral up); викликати поступове підвищення; поступово знижуватися (про рівень цін; spiral down)IV aгострий; високий, загострений -
94 square
1. n1) квадрат; предмет квадратної форми2) площа3) сквер4) квартал (у місті)5) клітинка; поле (шахівниці)6) трикутник, косинець7) мат. квадрат величини, другий ступінь8) одиниця площі, що дорівнює ста квадратним футам (близько 9 м2)9) знев. міщанин, обиватель; порядний буржуа, філістер; консерватор10) кадриль11) правило; критерій; взірець12) геом. сторона квадрата (прямокутника, багатокутника); грань куба13) штемпель; карбівка14) чотири, четвірка15) військ. кареto be on the square — поводитися чесно; бути масоном
on the square — під прямим кутом; чесно; на рівних засадах
out of square — косо; неправильно
2. adj1) квадратний; квадратної форми2) прямий; прямокутний3) чотирикутний4) під прямим кутом; перпендикулярний5) мат. взятий у квадраті, квадратовий; квадратичний6) широкий7) картатий8) виконуваний чотирма парами (чотирма учасниками)9) зрівняний; упорядкований; рівний10) точний; визначенийsquare hit — військ. пряме влучання
11) відвертий; недвозначний; рішучий12) розм. чесний; справедливийsquare shooter — чесна (справедлива) людина
the square thing — чесна угода; чесний вчинок
13) розм. ситний, добрячий14) знев. міщанський; обивательський; традиційний; консервативний; відсталийsquare pitch — обивательське міркування; проповідь міщанства
15) стійкий; твердий; непохитнийsquare bevel — тех. малка
S. Deal — амер., іст. політичний курс президента Теодора Рузвельта
square hoe — с.г. сапа
square John — знев. порядний і законопослушний громадянин; противник алкоголю і наркотиків; непитущий
square serif — друк. єгипетський шрифт
square set — гірн. квадратний оклад
3. adv1) прямо; безпосередньо2) під прямим кутом; перпендикулярно3) лицем до лиця4) розм. чесно, без обману5) розм. повністю, беззастережно, твердо6) розм. як слід, як належитьthey were married, square and regular — вони одружилися, усе як належить
4. v1) надавати квадратної форми2) робити прямокутним3) вирівнювати, обтісувати під прямим кутом4) розправляти; випрямляти, розпрямляти; розпростувати5) мат. підносити до квадрата; визначати площу, вимірювати площу6) приводити в порядок; урегульовувати; улагоджувати7) збалансувати8) розрахуватися; розплатитися (з кимсь)9) розквитатися; звести рахунки (з кимсь)10) розм. платити11) розм. умовляти, уламувати; підкупляти12) відповідати; узгоджуватися13) пристосовувати; узгоджувати14) міряти; розміряти16) мор. ставити реї упоперек корабля17) сваритисяsquare away — приготувати, улагодити, упорядкувати
square off — розкреслювати на квадрати; розм. мирно закінчити; спорт. приготувати до бою
square up — приготуватися до бою (бокс); сміливо зустріти; тех. вирівнювати; установлювати під прямим кутом; рішуче братися (за щось)
* * *I n1) квадрат; прямокутник2) предмет чотирикутної форми; пoлiгp. кант ( палітурної кришки)3) площа, майдан4) сквер5) квартал ( у місті); cл. квартал ( відстань від вулиці до вулиці)6) клітина; поле ( шахове)7) косинець; креслярський трикутник8) мaт. квадрат величини, другий степінь9) одиниця площі, рівна 100 квадратним футам10) лог. квадратна схема, побудована на основі двох бінарних ознак11) през. міщанин, обиватель; консерватор; "правильна" людина, людина, яка не має поганих пристрастей12) = square cap13) = square dance14) вид кросворда15) icт. правило; критерій, зразокII a1) квадратний, який має квадратну форму2) прямий; прямокутний; чотирикутний; який іде під прямим кутом, перпендикулярний3) мaт. взятий у квадраті, квадратичний4) широкий, який роздався ( ушир)5) картатий ( про малюнок)6) який виконується за участю чотирьох пар, партнерів7) зрівняний, упорядкований, рівний8) розм. чесний, справедливий9) ситний, щедрий10) нічийний, рівний ( про рахунок)11) през. міщанський, обивательський; традиційний, консервативний, відсталий; нормальний, який не має поганих пристрастей; який не страждає на наркоманіюIII adv1) прямо2) прямо, безпосередньо3) під прямим кутом, перпендикулярно4) обличчям; віч-на-віч5) чесно, без обману6) повністю, беззастережно, твердоIV v2) робити прямокутним; вирівнювати, обтісувати під прямим кутом3) розпрямляти, випрямляти4) мaт. підносити до квадрата; визначати площу, вимірювати площу5) упорядковувати, улагоджувати, урегулювати; збалансувати ( рахунок); розрахуватися ( square up); платити6) підкупити7) (with, to) відповідати, не суперечити; (with, by, to) пристосовувати, погоджувати, узгоджувати8) (by) міряти, розміряти ( відповідно до чого-небудь)9) cпopт. зрівняти рахунок10) cпopт. (to; square away, square oft, square up) приготуватися до бою ( бокс); сміливо зустріти, зустріти грудьми -
95 stray
1. n1) тварина, яка заблукала (відбилася від череди)2) бездомна самітна людина; безпритульна дитина3) бездомний собака (кіт)4) дитина, яка заблудилася5) окремий предмет, що випадково опинився не на своєму місці6) людина, що збилася з правильного шляху; бомж7) pl рад. перешкоди, сторонні сигнали8) pl геол. летючі піски9) блукання, бурлакування2. adj1) заблудлий, заблукалий; бездомний, безпритульнийstray sheep — вівця, що відбилася від отари
2) випадковий, несподіваний; рідкісний; окремий; приблуднийstray troops — військ., розм. рештки дезорганізованих частин
3) ненатягнутий, ослаблений (про кабель тощо)4) ел., фіз. розсіяний3. v1) заблудитися, заблукати; збитися з шляху; відбитися (від стада)2) відхилятися3) перен. збитися з істинного (правильного) шляху4) поет. (уіукати, бродити, вештатися, тинятися, бурлакувати* * *I [strei] n1) тварина, яка заблукала або відбилася від череди; бездомна, самотня людина; безпритульна дитина; бездомний собака або кішка; заблукала дитина; окремий, випадковий, який виявився не на своєму місці предмет, шматок; людина, що збилася з шляху праведного2) pl радіо перешкоди, побічні сигнали3) pl; гeoл. летючі піскиII [strei] v1) заблудитися, збитися з дороги; відбитися; відхилятися ( від теми); збитися з шляху праведного2) пoeт. блукати; мандруватиIII [strei] a1) заблудлий; бездомний; безпритульний2) випадковий; рідкий; окремий3) ненатягнутий, ослаблений (про канат, кабель)4) фiз. розсіяний; побічний, паразитний -
96 taunt
1. n1) ущипливе глузування; уїдливість2) гіркий докір3) предмет глузувань2. adj мор.дуже високий (про щоглу)3. v1) глузувати; говорити ущипливі слова2) кидати образливі докори3) дражнити, піддражнювати* * *I [`txːnt] n2) гіркий докір3) icт. предмет глузуваньII [txːnt] v1) насміхатися; задіватиto taunt smb into doing smth — глузуваннями довести людини до чогось, спровокувати когось на щось своїми глузуваннями
2) ( with) зло дорікати, кидати образливі докори3) дражнити, піддразнюватиIII [txːnt] a; мор. -
97 twenty
1. n1) число двадцять2) номер двадцятьRoom twenty — кімната (номер) двадцять
3) двадцять років (про вік)4) група з двадцяти осіб (предметів)5) двадцятифунтовий банкнот2. numдвадцять* * *I ['twenti] nin /by/ twenties no — двадцяти; двадцятий розмір
to wear a twenty — носити двадцятий розмір; двадцять років ( про вік)
he must be under [about, over] twenty — йому ще немає [біля, більше]двадцяти
he is not far off twenty, he is getting on for twenty — йому скоро будет двадцять років
at twenty — у двадцять років, в двадцятирічному віці
II ['twenti]a girl of twenty — двадцятирічна дівчина; двадцятидоларова банкнота; двадцятифунтовая банкнота
twenty books [minutes] — двадцять книг [хвилин]
twenty questions — гра "двадцать питань"
twenty tens are two hundred — двадцять, помножене на десять - двісті; ( номер) двадцять, ( номер) двадцятий
twenty one, twenty two, etc — двадцять один, двадцять два
twenty first, twenty second, etc — двадцять перший, двадцять другий, так даліtwenty and twenty times тисячу разів, без кінця
twenty five — лінія, проведена на майданчику на відстані двадцяти п'яти ярдів від кожних воріт ( регбі)
-
98 under
I a1) нижній, що знаходиться внизу, під (чим-н.); покритий (чим-н.); under jaw нижня щелепа2) тихий, приглушений ( про звук)3) підлеглий, нижчестоящий, що зайає нижче становище4) менший; що не відповідає стандарту або нормі5) cл. безвихідне положенняII = ; advto get out from under — виплутатися; розв'язатися з ким-н., чим-н.
1) рух до низу, під який-н. предмет внизget under quick! — лізь скоріше донизу!; положення нижче чого-н. внизу, нижче; місце, що знаходиться далі в книзі, статті нижче, далі as under як сказано нижче; положення нижче рівня води или рух під воду под; положенняе за горизонтом або рух за горизонт (про сонце) за. горизонтом
ten dollars or under — десять доларів або (навіть) менше; більш молодий вік молодіше
3) встановлення контролю над чим-н. або ліквідацію чого-нIII = under IV ato keep under — не давати розповсюджуватись; пригнічувати, тримати під гнітом
1) що-н., що не відповідає стандарту, що не відповідає встановленому розміру3) вiйcьк. недолітV prep1) знахождення під яким-н. предметом підunder the bed — під ліжком; розташоване нижче якого-н. предмету або безпосредньо під ним під
the village lies under a mountain — село розташоване у підніжжя гори; знахождення поруч з чим-н. біля, під
under the very pole — біля самого полюса; знахождення під поверхнею чого-н. або нижче якого-н. рівня під; рух під яким-н. предмет або проходження під яким-н. предметом під
2) знахождення під тягарем, важкістю, тиском, загрозою підunder pressure — під тиском; вимушенність, зв'язанність обіцянкою під, по; знахождення під яким-н. впливом; під, в
under the impression that — під враженням того, що
3) знахождення під командуванням, керівництвом, наглядом, покровительством кого-н. під, в, уto fight under smb — битися під чиїм-н. командуванням; віднесення до якого-н. громадськоиу ладу, епосі, правлінню під, за; в ( епоху), в часи
4) знахождення в якому-н. стані або яких-н. умовах під, в, приunder such [any]conditions — в таких [в будь-яких]умовах; під рушницею
5) здійснення дії під, на; разом з іменником передається часто особовою формою дієсловаthe matter is under discussion [consideration] — питання обговорюється [розглядається]
under repair — в ремонті; ремонтується
6) включення в главу, розділ під, в, на7) ім'я (часто вигадане), псевдонім підunder an assumed name — під вигаданим /чужим/ ім'ям
8) наявність підпису, дати заunder smb 's signature — за чиїм-н. надписом
9) менша кількість менше; нижчеunder Ј5 — менше п'яти фунтів; більш молодий вік до, молодше; відступ від якого-н. стандарту, встановленого розміру, кількості менше, нижче
10) більш низький ранг, підпорядковане положення нижчеa field under wheat [grass] — поле під пшеницею [травою], поле, засіяне пшеницею [травою]
under one's nose — див. nose
under one's breath — тихим голосом; пошепки
-
99 причинність
ПРИЧИННІСТЬ, каузальність (від лат. causa - причина) - один із моментів універсального зв'язку предметів і явищ світу, який полягає в утворенні або породженні одними предметами і явищами - причинами - інших - наслідків. В античній філософії вчення про П. мало філософсько-світоглядний характер, бо стародавні мислителі шукали начала буття А. ристотель вважав, що П. і начало - одне й те саме; узагальнивши те, що до нього спочатку виділили матеріальну причину (Фалес, Анаксимен та ін.), потім рушійну (нус - Анаксагор, ворожнеча і дружба - Емпедокл), формальні причини розглядали прибічники вчення про ідеї, а цільова належним чином ніким не була сформульована. Аристотель узагальнив попередні дослідження і чітко виділив чотири види причин: матерія, форма, джерело руху, мета. Структуру П. Аристотель відкрив, аналізуючи процеси праці - скульптуру, будівельне мистецтво. Оскільки людина бачить світ крізь призму діяльності, Аристотель переносить її структуру на весь світ. Рушійною силою у нього був першодвигун, цільовою - ентелехія і т.д. Аристотелівське вчення панувало до Нового часу. Бекон розчленовує дану класифікацію на дві групи: фізика вивчає діючу причину і матерію, метафізика - кінцеву і формальну. Мету як причину він бачив лише в діяльності людини. Ще більш радикальним був Декарт, який відкинув і матеріальну П., залишивши тільки рух як предмет фізики. Відтоді дослідження П. пішло двома шляхами: природознавства і людинознавства. На першому шляху були відкриті динамічні та статистичні закони і причинні зв'язки, генетичні - в живих організмах. Але найбільш важливим виявився той вид спричинення, який являє собою діяльність, бо людство живе нею Ц. ілі та їх реалізацію вивчали переважно в філософії історії. Віко, Фіхте, Шеллінг відкрили суттєву закономірність - неспівпадання цілей і результатів діяльності. Ці мислителі, а потім Гегель дану закономірність пояснювали тим, що окрема дія підпорядкована розумній силі, яка визначає внутрішній план історії (Бог, світовий розум) і модифікується нею. В подальшому неспівпадання виявилося наслідком всебічного переплетіння і, отже, трансформації одиничних цілей і дій З. азначені філософи наголошували, що наслідки дій звичайно небажані, а то й протилежні задумам. Таке їх співвідношення разюче підтвердилося уже в реальній історії, насамперед в революціях Нового часу, особливо в соціалістичних революціях XX ст. А в друг. пол. XX ст. воно було усвідомлене у найбільш загальному вигляді - як сукупність глобальних проблем, породжених діяльністю людства, але ніким не бажаних і не передбачуваних. Це найбільш фундаментальна відома людині структура припинення, вона залучає до себе або спирається на ті, що вивчає природознавство, і надає їм філософсько-антропологічного змісту.М. Булатов -
100 body
1. n1) тіло; плоть2) тулуб3) корпус (коня)4) стовбур; стебло5) рел. тіло господнє6) труп, тіло1) розм. людина, особаthe main body — військ. основні сили
9) предмет10) фіз., астр. тіло; речовина11) консистенція (рідини тощо)13) кузов14) кістяк16) ав. фюзеляж17) тех. станина18) ствольна коробка (гвинтівки)21) друк. ніжка літери22) реторта; перегінний куб23) група людей24) орган; товариство; асоціація; ліга; рада; корпус26) загін, військова частинаbody of troops — загін військ. військове з'єднання
29) збірник (законів тощо)body carriage — постава, осанка
body blow — удар в корпус (бокс); важкий удар
to keep body and soul together — зводити кінці з кінцями, підтримувати існування
2. v1) надавати форми2) зображувати; втілювати; типізувати* * *I n1) тіло; плоть; тулуб; корпус ( коня); стовбур; стебло; peл. тіло господнє2) труп, тіло3) , дiaл. людина4) головна, основна частина ( чого-небудь); корпус ( книги)5) предмет; cпeц. тіло, речовина6) консистенція ( рідини); покривальна здатність ( фарби)8) кузов9) кістяк, ост11) aв. фюзеляж12) тex. станина13) ствольна коробка ( гвинтівки)14) стакан, корпус ( снаряда)16) пoлiгp. ніжка літери17) заст. реторта, перегінний куб18) група людей; орган; товариство; асоціація; ліга; юридична особа, суб'єкт ( права); загін, військова частина19) група предметів, речей; сукупність, комплекс; збірник ( законів)20) велика кількість ( чого-небудь); маса; масивII v1) l. надавати форму2) зображувати; втілювати; типізувати (тж. body forth)
См. также в других словарях:
про — (1) Предлог с вин. пад. 1. При обозначении лица или предмета, на который направлена чья л. речь, мысль, чувство о, об: И начяша князи про малое „се великое“ млъвити, а сами на себѣ крамолу ковати. 19. 1194: Святославъ позва братью свою въ Роговъ … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
про... — про... ПРО..., прист. 1. Образует глаголы со знач.: 1) действия, направленного сквозь, через что н., напр. пробить, прострелить, протечь; 2) действия, распространяющегося во всей полноте на весь предмет, напр. просолить, прокрасить, прогреть; 3)… … Толковый словарь Ожегова
Про — предл.; с вин. Употребляется при выражении 1) объектных отношений, указывая на предмет речи, мысли 2) разг. причинных отношений. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
про — прийм., із знах. в. Сполучення з прийм. про виражають: Об єктні відношення: 1) Указує на конкретну особу предмет або абстрактне поняття, що виступають об єктом розмови, думки і т. ін. || Указує на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття,… … Український тлумачний словник
про — 1) предлог с вин. п. 1. разг. Употребляется при указании на лицо, предмет, явление, на которые направлена мысль или речь; соответствует по значению предлогу „о“. [Ерошка] рассказывал про старое житье казаков, про своего батюшку. Л. Толстой,… … Малый академический словарь
про… — 1) приставка. I. А. Употребляется при образовании глаголов и обозначает: 1) направленность действия сквозь что л., в результате чего образуется отверстие, щель, брешь и т. п., например: пробить, прогрызть, продолбить, проломить, прорубить,… … Малый академический словарь
о — про — Предлоги синонимичны при указании на лицо, предмет, явление, на которые направлена мысль или речь, но различаются стилистически: предлог про вносит разговорный оттенок. Говорить о друзьях говорить про друзей. [Ерошка] рассказывал про старое житье … Словарь управления
Вотивный предмет — Богиня со змеями, вотивная статуэтка, Крит, 1600 г. до н. э. Вотивные предметы, вотивные дары (лат. votivus посвящённый богам, от votum обет, желание) различные вещи, приносимые в дар божеству по обету, ради исцеления или исполнения какого либо… … Википедия
Сказка про белого бычка — 1. Разг. Шутл. ирон. Бесконечное повторение одного и того же с самого начала. ФСРЯ, 427; БМС 1998, 525; Мокиенко 1986, 237; ФМ 2002, 434; ЗС 1996, 343; СРГК 1, 152. 2. Жарг. шк. Шутл. Зоология (учебный предмет); урок зоологии. Максимов, 387 … Большой словарь русских поговорок
що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… … Український тлумачний словник
низький — I 1) (про предмет який має невелику висоту), приземний; невисокий (який не є високим); присадкуватий, приземкуватий (низький і широкий; про будівлю низький і довгий) Пор. малий I, 1) 2) (про людину, тварину який має невеликий зріст; про рослину… … Словник синонімів української мови