про+організацію

1) ірон. впливова особа, велике цабе

2) нестійкий (про члена організації)

3) член партії, який залишає за собою право голосувати на виборах незалежно від партії

* * *

n; амер.

1) велик "цяця", впливова особа; хазяїн

2) жapг. член партії, який зберігає за собою право голосувати на виборах незалежно від партії

3) жapг. нестійкий ( про члена якої-небудь організації)

1. n

1) збірн. народ; публіка

2) громадськість

2. adj

1) громадський

2) комунальний; громадського користування

3) публічний, загальнодоступний

4) відкритий, гласний; прилюдний

5) народний; загальнонародний; державний; національний

6) публічно-правовий

* * *

1) народ

2) публіка; громадськість

3) ром. cкop. від public house

1) суспільний, громадський

2) народний, загальнонародний

3) комунальний, комунального користування; громадський

4) публічний, загальнодоступний

5) відкритий, гласний

6) державний, національний

7) публічно-правовий

8) загальний

1. n

1) підґрунтя, нижні шари ґрунту

2) (the underground) метрополітен

3) підпілля, підпільна організація

2. adj

1) підземний

2) таємний, підпільний; нелегальний

1) під землею

2) таємно, секретно, підпільно

* * *

1) підземний

2) таємний, підпільний, нелегальний

3) направлений проти традиційних цінностей, поглядів, проти моралі буржуазного суспільства (про рух, мистецтво); признечений для вузького кола ( про літературу); виданий невеликим тиражем; експериментальний; авангардистський, модерністський; характерний для авангардистської богеми

1) підгрунтя, нижні прошарки грунту

2) ( the underground) метрополітен; підземка

3) підпільна організація; підпілля

4) андерграунд, авангардистська богема; коло особ, що заперечують традиційні цінності; люди, чия діяльність йде врозріз з загальноприйнятими нормами поведінки, естетичними критеріями (особ. прихильники модернистського мистецтва)

1) під землею

2) таємно, секретно, підпільно

1. домовленість, угода; договір

2. розв'язання (складного питання); врегулювання

3. pl заходи, приготування

4. розташування у певному порядку

- ad hoc arrangement спеціальна угода

- bilateral arrangement двостороння угода/ домовленість

- common arrangements загальні правила

- constitutional arrangements конституційні положення

- contractual arrangements договірні угоди

- inconsistent arrangements несумісні/ невідповідні заходи

- institutional arrangements організаційні заходи

- military arrangements військові угоди

- political arrangements політичні домовленості

- pooling arrangements пульні угоди

- preferential trading arrangement преференційна торговельна угода

- rationing arrangements обмежуючі заходи; заходи з нормування/ розподілу чогось

- security arrangements угода про безпеку

- specific arrangement спеціальна угода/ домовленість

- stand-by arrangements резервні угоди

- verbal arrangement усна домовленість

- arrangement of a claim врегулювання претензії

- arrangement of a conflict врегулювання конфлікту

- arrangement for the exclusion of nuclear weapon угода про вилучення ядерної зброї

- arrangements for the negotiation заходи щодо організації переговорів

- arrangements of parts порядок розміщення частин (договору)

- arrangement of the text of the treaty структура/ розміщення тексту договору

- to come to an arrangement домовитися, підписати угоду

- to effect arrangements проводити заходи

- to make an arrangement

a) змовитися, умовитися, домовитися

b) заключити договір

- to make arrangements прийняти заходи; здійснити приготування

ІСЛАМ (араб. - покірність, віддання себе Богу) - одна з світових релігій. Виник у VII ст. в Аравії і багато в чому визначив подальшу історію і культурне життя значної частини населення Азії, Африки і частково Європи. Поява І. пов'язана з розкладом патріархально-общинного ладу і виникненням араб, держави, поширенням монотеїстичних релігій - юдаїзму і християнства, а також із процесом етнічної і культурної консолідації арабів. Характерною ознакою І. є його роль як регулятивного чинника соціально-культурних стосунків. У мусульманській громаді всі сторони життя регламентуються релігією. Чільна постать І. - пророк Мухаммед (570 - 632), який, згідно з релігійними оповідями, у 40-річному віці отримав перше одкровення від Єдиного Бога, в якого він вірував, - Аллаха - і потому отримував їх упродовж 23 років З. аписані Мухаммедом, вони утворили Коран - священну книгу мусульман. Проблема правовірності є однією з центральних проблем мусульманства. Теократичне вчення Мухаммеда становить основу уявлень мусульман про ідеальне правління. В ньому стверджується неподільність духовної і світської влади, зосередженої в руках глави мусульманської громади. У широкому сенсі слова "І." означає весь світ, у межах якого діють закони Корана. Ототожнення релігійного і національного у масовій свідомості мусульман та уявлення про мусульманську єдність, засновану на ідеї Єдиного Бога, зумовили формування теорії "ісламського шляху" суспільного і культурного розвитку. У сучасному світі ці ідеї пропагуються багатьма міжнародними організаціями (Організація ісламської конференції, Всесвітній ісламський конгрес та ін.). В Україні переважним регіоном поширення І. є Крим.

Сен-симон, Клод Анрі (1760, Париж - 1825) - франц. мислитель, соціолог, соціаліст-утопіст. Поділяв погляди франц. матеріалістів. С.-С. стверджував погляд на людське суспільство як на цілісний організм, що закономірно розвивається, об'єднує своїх членів не тільки певними філософськими, релігійними та моральними принципами, а й загальнокорисною трудовою діяльністю, що є природною необхідністю і обов'язком людини, створює найважливіший зв'язок між людьми. Історія, на його думку, проходить три фази розвитку: теологічну (період панування релігійної системи, який охоплює рабовласницьке і феодальне суспільство), метафізичну (період занепаду феодальної і теологічної системи) і позитивну (майбутній суспільний лад, заснований на науці). Головна думка С.-С. полягає в тому, що шлях звільнення трудящих від злиднів та убогості лежить через розквіт виробництва, через усілякий розвиток продуктивних сил суспільства на основі введення обов'язкової для всіх продуктивної праці, забезпечення всім можливості застосовувати свої здібності, розподіл "за здібностями", створення планової організації виробництва, перетворення політики на "позитивну науку про виробництво". С.-С. формулює певні принципи суспільства майбутнього: "всі люди повинні працювати; від кожного за здібністю, кожній здібності за її справи; перетворення держави із засобу влади над людьми на засіб керування господарством", "політичне управління людьми повинне перетворитися на розпорядження речами та керівництво процесами виробництва".

[br]

Осн. тв.: "Реорганізація європейського суспільства" (1814); "Промисловість" (1817); "Про індустріальну систему" (1821); "Нове християнство" (1825).

(2. Gp)

1. n ком., марк. група; угруповання; клас; організація; колектив; a груповий; колективний; 2. ком., юр. група; концерн; об'єднання компаній; організація

1. об'єднана за певними ознаками і властивостями сукупність предметів, осіб тощо; 2. група акціонерних товариств, зокрема холдингова компанія (holding company) разом з дочірніми компаніями (subsidiary)

═════════■═════════

ad hoc group спеціальна група; administration group адміністративна група; advisory group консультативна група • група консультантів; age group вікова група; allied trade споріднена торговельна група; business group група підприємців; business contact group група ділових зв'язків; buyers' group група покупців; campaign group група, яка організує кампанію; citizen's action group діюча громадська група; commodity group група товарів • товарна група; community group громадська група • група місцевої громадськості; comparable group порівняльна група • схожа група • подібна група; competing group конкуруюча група; consumer group група споживачів; consumer boycott group група споживачів, які беруть участь у бойкоті; consumer interest group група захисту інтересів споживачів; consumer protection group група захисту інтересів споживачів; consumer satisfaction group група вивчення задоволеності споживачів; control group контрольна група; current business group функціонуюча ділова група; customer group група клієнтів • група замовників; demographic group демографічна група; design group група проектувальників; development group група розвитку фірми • група розвитку; discussion group колоквіум • семінар; economic group економічна група • господарська група; economic-and-social group соціально-економічна група; encounter group групова зустріч для обговорення спільних проблем • зустріч для вільного і відвертого обміну думками у вузькому колі • групи за інтересами • групова психотерапія; environmental group група захисників навколишнього середовища; ethnic group етнічна група; examining group група експертів • група експертизи; experimental group експериментальна група; focus group група для тематичного опитування • фокус-група; forecasting group група прогнозування; formal group формальна група • формальний колектив; homogeneous group однорідна група • група з однорідним складом; income group група за рівнем доходів • група населення, яка має однаковий дохід; industry group галузева група • група за галуззю діяльності; informal group неформальна група • неформальний колектив; interest group група, об'єднана загальними інтересами; lasting group довговічна група • стабільна група; leadership group група лідерства; life-style group група за способом життя; loaning group кредитна група; lobby group група лобістів • група людей, яка чинить тиск на керівний орган для прийняття певного рішення; management group група управління; manufacturing group виробнича група; matched group ідентична група • парна група • порівняльна група • сумісна група; medium-income group група за середнім рівнем доходів; membership group членський колектив • група членів; minority group національна меншість • меншість; national group національна група • група осіб однієї національності; natural group природна група; new product development group група спеціалістів — розробників нових товарів; nomadic group кочова група; noncompeting groups неконкурентні групи; occupational group група за родом зайнятості • професійна група; order receiving group група, яка приймає замовлення; peer group група рівних; performing arts group група виконавців • мистецька група; policy group група, яка опрацьовує стратегію; political group політична група; population group група населення; pressure group група тиску • група, яка обстоює певні інтереси • група, об'єднана спільними інтересами; primary group первинна група • первинне оточення • первинний колектив; producers group виробнича група; product group товарний підрозділ • товарна група • група товарів; product line group асортиментна група • група товарів, близьких за номенклатурою; product test group група випробування товару • група товарних випробувань; professional group група професіоналів; project group проектна група; psychological group психологічне угруповання; public interest group група захисту інтересів громадськості • група громадських інтересів; purchasing group закупівельна група; quality assurance group група забезпечення якості; racial group расова група; reform group група реформаторів; repair group ремонтна група; research group дослідницька група; retailers' buying group об'єднання роздрібних торговців; risk group група ризику; secondary group вторинна група • вторинне оточення • вторинний колектив; select group вибрана група; social group суспільна група; social action group група суспільної дії; socioeconomic group соціально-економічна група; sociological group соціологічна група; special-interest group група зі спеціальними інтересами; statistical group статистична група; study group робоча група • дослідницька група; task group цільова група; target group цільова група; technical group технічна група • група технічних спеціалістів; test group випробувальна група • дослідна група; trade group галузева група; trading group торговельне об'єднання; transportation group транспортна група; upscale group група, вища від середнього рівня; user group група користувачів; viewing group група глядачів; wage rate group група одного розряду заробітної плати; watchdog group група нагляду • контрольна (ревізійна) група; working group робоча група

═════════□═════════

group annual report річний звіт об'єднання; group assurance scheme система колективного страхування; group balance sheet балансовий звіт групи компаній; group case study груповий аналіз конкретних ситуацій • груповий розгляд конкретних проблем; group company концерн • змішана компанія • спільна компанія; group deficit груповий дефіцит • дефіцит бюджету групи компаній; group discount ставка обліку групи компаній; group dynamics групова динаміка; group earnings доходи групи компаній; group equity капітал групи компаній; group financial statement фінансовий звіт групи компаній; group health insurance колективне медичне страхування; group information інформація про стан концерну; group insurance колективне страхування; group leader лідер угруповання; group leasing колективна довгострокова оренда; group life insurance групове страхування життя; group management колективне керівництво; group managing director директор-розпорядник групи компаній; group of companies група компаній • концерн; group of experts група експертів; group of investors група вкладників капіталу • група інвесторів; Group of Seven (G7), G-7 countries група семи (провідні країни Заходу: Великобританія, Німеччина, Канада, США, Франція, Італія, Японія); Group of Eight, G-8 countries група восьми (Великобританія, Німеччина, Канада, США, Франція, Італія, Японія, Росія); group of Ten, G-10 countries група десяти (члени Міжнародного валютного фонду: США, Канада, Бельгія, Нідерланди, Великобританія, Італія, Франція, Німеччина, Швеція, Японія); group outline спільний план діяльності групи компаній; group pension fund колективний пенсійний фонд; group policy груповий поліс; group profit прибуток групи компаній; group relations взаємостосунки між членами колективу; group taxation оподаткування групи компаній; group turnover товарооборот групи компаній; G-5 countries група п'яти (провідні країни Заходу: Великобританія, Німеччина, США, Франція, Японія); to group with поєднуватися/поєднатися • поєднуватися/ поєднатися з

group²:: group of companies

АНТРОПОГЕНЕЗ ( від грецьк. ανθρωποζ - людина; γενεσιζ - походження, народження) - уявлення про еволюційний, філогенетичний процес виникнення і розвитку людини як біосоціальної істоти, органічно пов'язаний з трансформацією її початкової інстинктоподібної трудової діяльності, формуванням свідомості, мови та поступовим переростанням первісних спільнот стадного типу у форми людської колективності. Науково аргументоване вчення про А. було вперше створене Дарвіном, конкретизоване Гекслі та Енгельсом. У 60-ті рр. XX ст. тлумачення А. зазнало істотних модифікацій. На зміну уявленням про А. як низку послідовних рівномірних стрибків від антропоїда до Homo Sapiens (людини розумної) прийшла концепція А. як двох великих стрибків. Необхідність уточнення традиційної схеми А. була викликана також відкриттям проміжної ланки між антропоїдами та пітекантропами - Ношо Habilis (людини вмілої) - істоти, що за своєю морфофізіологічною організацією ще не відрізнялася від австралопітеків, але вже виготовляла знаряддя за допомогою знарядь, тобто їх виробляла (за 1 - 1,5 млн. років до виникнення свідомості та мови). Виявлення цих обставин змусило не тільки по-іншому порушувати і розв'язувати питання про співвідношення трудової діяльності, свідомості та мови, а й про характер і періодизацію А. в цілому, а також - про нові підходи до тлумачення людини як істоти, що виробляє знаряддя праці.

I ЕВОЛЮЦІЯ (лат. evolutio - розкриття, розвиток) - термін, що позначає розвиток, переважно незворотні зміни, які мають місце в живій і неживій природі, а також у соціальних системах. Е. може вести до ускладнення, диференціації, підвищення рівня організації системи (прогресивна Е.) або ж, навпаки, до пониження її рівня. Можливою є також Е. при збереженні загального рівня (або висоти) організації, напр., Е. геологічних систем, мовних. Термін "Е." найчастіше застосовується на означення розвитку біологічних об'єктів під впливом природного добору. Ранніми натуралістами Е. уявлялась як послідовність органічних форм, тобто "драбина істот", пояснення якої не виходило за межі ідей креаціонізму. Незрозумілість механізмів і рушійних сил Е. призвела до появи спекулятивних концепцій Е., найбільш завершеною серед яких була теорія Ламарка. Згідно з нею, Е. організмів - це двоєдиний процес. Один тип еволюційних змін відбувається під дією внутрішніх сил, інший - в результаті пристосування до середовища. Дарвін відмовився від ламарківської теорії безпосереднього пристосування й охарактеризував рушійну силу Е. через взаємодію спадковості, мінливості і добору. Подальший розвиток теорії Е. пов'язаний з успіхами генетики, започаткованої законами Менделя про розщеплення ознак при схрещуванні. Успіхи генетики відкрили шлях для дослідження видових популяцій. Особливе місце займає група еволюційних уявлень (від Ламарка до Спенсера), за якими на неадаптивні, незалежні від середовища, зміни накладаються адаптації, обумовлені середовищем. Стосовно соціальних систем Е. розглядається як аспект розгортання історичного процесу, який базується на поступових кількісних змінах. У цьому розумінні антиподом Е. є революція.

[br]

II див. еволюція та революція

1) вода

2) pl води; водний простір; море, oкeaн

3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода

4) pl повінь; розлив, паводок

5) рівень води

6) водойма; озеро, ріка, ставок

7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)

8) вода ( якість дорогоцінного каміння)

9) жив. акварель

10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)

1) водний; морський; річний

2) водяний

3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний

4) водопровідний

1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливати

2) ( water down) розбавляти ( водою)

3) поїти, водити на водопій

4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)

5) зрошувати

6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти

7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)

8) тeкcт. муаріювати

ПРОГРЕС/РЕГРЕС суспільний ( від лат. progressus - рух уперед, розвиток; regressus - зворотний рух, повернення, відступ) - якісні характеристики соціального процесу, які виходять з того, що внаслідок розвитку (змін, інновацій, мутацій тощо) соціальний суб'єкт може переходити від нижчих форм свого існування до вищих, більш досконалих (прогрес, поліпшення, поступ), або ж, навпаки, втрачати набуті якості і переходити до більш примітивних форм суспільної організації (регрес, занепад, деградація) Ц. иклічна концепція соціального часу (колообіг, круговорот) поєднувала ідею П./Р. у первинному синкрезисі та обстоювала думку про неодмінну деградацію і занепад усього, що колись народжується, сягає розквіту і повертається до свого першопочатку. Ідея прогресу (включно із розумінням прогресу як мети розвитку) стає принципово можливою в межах лінійної концепції історичного часу, коли різні виміри часу набувають нових ціннісних тлумачень (якщо для традиційного суспільства минуле є безперечним взірцем і "матрицею" для репродукції усталеного досвіду, то для суспільств Модерну "моментом істини" стає сучасність і осучаснення, прогресування усіх вимірів існування соціуму, а метою, проективним взірцем - майбутнє). Визнання самої можливості прогресу залежить від запропонованих критеріїв. Якщо застосувати критерії технологічного (напр., кількість енергії, що виробляється), комунікаційного (швидкість отримання і передачі одиниць інформації, кількість учасників полілогу та ін.) чи суто гуманітарного (очікувана тривалість життя, показники народжуваності та ін.) штибу, то існування прогресу не викликає сумнівів. З іншого боку, є підстави припустити, що жодна з прогресивних тенденцій у людському суспільстві не є усталеною і довічно вкоріненою. Можна констатувати прогресивні зміни, притаманні окремим елементам або підсистемам суспільства й водночас ставити під сумнів можливість прогресу на рівні соціуму як системи в цілому.'До вироблених соціальною філософією та соціологією усталених критеріїв прогресу, які наразі можуть використовуватись у стратегіях забезпечення прогресу і блокування тенденцій регресу, належать подальші ускладнення морфології соціуму, вдосконалення соціальних відносин, вироблення і впровадження гнучких і гуманних форм соціального устрою, які дозволяють забезпечити більшу соціальну захищеність і приватність існування людини, гарантувати її безпеку і соціальний захисту Будь-які прояви і ознаки прогресу можуть бути потрактовані і як симптоми регресу. На противагу просвітницьким концепціям П./Р., які одномірно тлумачили сутність прогресу (Тюрго, Кондорсе та ін.) й однозначно протиставляли його регресу, сучасне розуміння П./Р. виходить із набагато складнішого та багатомірного взаємозв'язку, що характеризує П./Р. Сучасне філософське і наукове світорозуміння починає включати у прогрес ціну втрат, а іноді й жертв, які змушене зазнавати суспільство задля досягнення прогресу в тих чи тих сферах. Суспільство як глобальна цілісність демонструє поки що нездатність гармонізувати свій розвиток таким чином, аби досягнення прогресу одними країнами могло б спричинити позитивні впливи на інші. Зазвичай соціальний прогрес досягається через використання асиметрії і різкої нерівномірності розвитку - в обмеженій локально соціокультурній зоні, де складаються для цього сприятливі умови, в авангардних зонах прогресу, в яких досягаються гранично можливі показники креативності, продуктивності й ефективності. Ці показники стають своєрідним "еталоном прогресу" для периферії. Відбувається дифузія прогресу, запозичення й адаптація його досягнень іншими народами А. ле подібна модель поширення прогресу не може вважатися прийнятною для розуміння явищ морального прогресу, гуманізації цивілізаційного поступу. В межах прогресистської філософії можна розрізняти органічний еволюціонізм (згідно з яким прогрес відбувається поступово й закономірно і не потребує зовнішнього втручання задля свого забезпечення) та перфекціонізм різних ступенів і ґатунків (намагання вдосконалити суспільство шляхом реформ чи революцій, привести його у стан відповідності до тих чи інших умоглядних ідеалів).

1) закон; право ( як система законів); правознавство, законознавство; юстиція; професія юриста; суд, судовий процес, судова процедура; розм. юристи; правило; the law розм. поліція, поліцейський

2) атриб. юридичний, законний, правовий

•

- law-abiding

ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.

КОСМІЗМ - філософська категорія, яка означає осмислення Всесвіту як структурно-організованого цілого. Од часів свого виникнення категорія К. мала різний зміст, котрий визначався конкретно-історичними умовами. В античній культурі, в якій домінувало піфагорійсько-платонічне уявлення про Космос як про гігантський музичний інструмент, який, до того ж, був універсальною живою істотою, К. означав осмислення Всесвіту як простору небесних сфер, кожна з яких давала свій власний тон, а всі вони разом - гармонію. У культурі Середньовіччя К. є геоцентричним: у центрі світового простору розміщується Земля, навколо якої обертається Сонце і всі інші планети. Зірки - це лише облямівка геоцентричної планетарної системи. Середньовічний К. ґрунтується на біблійній вірі: Космос був створений Богом для людини, яка не тільки є центром світу, а й єдиною метою світобудови. Книга Коперника "Про обертання небесних сфер" (1543) заклала основи геліоцентричного К. До розвитку цієї концепції К. великий внесок зробили Бруно, Галілей, Кеплер, Декарт, Ньютон, Кант, Лаплас. Геоцентричні і геліоцентричні концепції К. були скоріше космологічними концепціями сонячної системи, а не Космосу в цілому. Коли було з'ясовано, що сонячна система - це лише незначна частка універсуму розмаїтих "зоряних систем" (тобто "галактик"), з'явилися більш всеохопні концепції К. У цих нових версіях К. Всесвіт у цілому зображувався спочатку як "галактика", а потім і як "мегасвіт галактик" (тобто "метагалактика"). Досліджуючи мегасвіт, сучасна космофізика еволюціонуючого Всесвіту експлікує своє глобальне уявлення про нього у вигляді "космологічного принципу", який стверджує, що найближчий до нас Космос є типовим зразком для Космосу в цілому. Це означає, що в глобальному масштабі Космос надзвичайно однорідний відносно розподілу галактик у мегапросторі як за віддаленістю, так і за напрямком. Глобальна однорідність Космосу, його самоузгодженість і простота тут розуміються як природні наслідки фізичних законів суперсили, яка визначила еволюцію раннього Всесвіту і наступну організацію його єдиної структури.

n юр. контракт; угода; договір; a договірний; контрактний

письмовий або усний договір, який визначає взаємні зобов'язання і права сторін згідно з нормами чинного законодавства; ♦ виділяють такі види контрактів, як, напр., двосторонній контракт (bilateral contract), за яким визначаються взаємні зобов'язання сторін; односторонній контракт (unilateral contract), за яким одна сторона обіцяє щось зробити на користь іншої сторони; усний контракт (oral contract), за яким сторони усно домовляються про умови; відкритий контракт (open contract), за яким не визначаються додаткові умови, а сторони співпрацюють у юридичному просторі чинних законів

═════════■═════════

AAAA spot contract типовий контракт на «точкову» рекламу; absolute contract безумовний договір; acceptable contract прийнятний контракт; accessory contract допоміжний договір • договір, який випливає з основного договору; advertising contract рекламний контракт; agency contract агентська угода • договір доручення; aleatory contract алеаторний договір • договір застави; associate contract паралельний договір; basic contract основний контракт; bilateral contract двосторонній контракт; blanket contract акордний контракт; brokerage contract маклерський договір • договір представництва • агентський договір; broker's contract агентський договір; buy-out contract договір про викуп; cash contract контракт на реальний товар • звичайний контракт; chartering contract договір фрахтування; civil law contract цивільно-правовий договір; classified contract засекречений контракт; collateral contract побічний контракт; collective contract колективний договір; collective bargaining contract колективний договір про тарифні ставки; commercial agency contract договір про торговельне посередництво; commodity contract контракт на постачання товару; competitive contract конкурсний контракт; completion-type contract контракт з оплатою після виконання; conditional contract умовний договір; consignment contract договір консигнації; consultancy contract контракт про надання консультаційних послуг; cost contract контракт з оплатою фактичних витрат; cost-plus contract контракт з оплатою витрат; cost-plus-award-fee contract контракт з оплатою виробничих витрат і з періодичними преміями; cost-plus-fixed-fee contract контракт з оплатою витрат і фіксованою винагородою; cost-plus-incentive-fee contract контракт з оплатою витрат і заохочувальною винагородою; cost-plus-percentage-fee contract контракт з оплатою витрат і відсотка від суми витрат; cost-reimbursement (CR) contract контракт з відшкодовуванням витрат; cost-type contract контракт з оплатою фактичних витрат; deferred annuity contract страхова угода, яка передбачає перенесення строків виплати ренти • страхова угода, яка передбачає відстрочення виплати ренти; development contract контракт на проведення дослідно-конструкторської роботи; divisible contract подільний договір; draft contract проект контракту; employment contract договір найму • трудовий договір • трудова угода; exclusive contract обмежувальний контракт; executed contract повністю виконаний контракт; export contract експортний контракт; Federal contract контракт Федерального уряду; fiduciary contract довірений договір • доручений договір; fixed-fee contract контракт з твердою сумою винагороди; fixed-price contract контракт з твердою ціною • контракт із встановленою ціною; fixed-price-incentive-fee (FPIF) contract контракт із встановленою ціною плюс заохочувальна винагорода; fixed-price-redeterminable-prospective contract контракт із встановленою початковою ціною, що переглядається на визначених стадіях виконання робіт; fixed-price-redeterminable-retroactive contract контракт із встановленою ціною, що переглядається після завершення робіт; fixed-term contract строковий контракт; flat-fee contract контракт із встановленою заздалегідь ціною; formal contract оформлений договір • формальний договір; forward exchange contract строковий валютний контракт; frame contract рамковий контракт; freight contract договір на перевезення; futures contract строковий контракт • ф'ючерсний контракт; gaming contract договір-парі; general contract загальний контракт; global contract глобальний контракт; government contract урядовий контракт; gratuitous contract безплатний договір; hire contract договір оренди; hire purchase contract контракт про купівлю на виплат; illegal contract незаконний контракт • контракт, який суперечить чинним законам • протиправний договір; import contract імпортний контракт • контракт на імпорт; incentive contract заохочувальний контракт; inchoate contract попередній договір; indemnity contract гарантійний договір • договір гарантії від збитків; initial contract первісний контракт; instalment contract контракт з платежем частинами; insurance contract договір страхування; international contract міжнародний контракт; joint contract договір, який передбачає солідарну відповідальність боржників; labour contract трудовий договір • колективний договір; landlord-tenant contract договір між власником землі й орендарем; lease contract договір оренди; license contract ліцензійний договір; life contract довічний контракт; life insurance contract договір страхування життя; loading contract договір на завантаження; long-term contract довгостроковий контракт; lucrative contract зисковний договір • вигідний договір; lump-sum contract контракт з твердою ціною; maintenance contract контракт на технічне обслуговування; manufacturing contract контракт на виробництво продукції; marine insurance contract договір морського страхування; marital contract шлюбний контракт; maritime contract договір на морське перевезення; military contract військовий контракт; model contract типовий контракт; monopoly contract монопольний контракт; mutual contract двосторонній договір; naked contract угода, яка не має законної сили • голий контракт; negotiated contract контракт, укладений в результаті переговорів; network affiliation contract договір про приєднання до мережі на правах філіалу; nuptial contract шлюбний контракт; official contract офіційний контракт; onerous contract несправедливий контракт; open contract відкритий контракт; open-end contract контракт без застереженого строку чинності; operating contract чинний контракт; option contract опціонний контракт; oral contract усний контракт; original contract первісний контракт; out-sourcing contract контракт «на відкуп» • контракт «на відкуп», який укладається фірмами зі спеціалізованими організаціями на виконання деяких внутрішньо-фірмових функцій; outstanding contract невиконаний контракт; packaging contract контракт на пакування товару; patent contract патентний договір; period contract довгостроковий договір; preliminary contract попередня угода; prime contract основний контракт; principal contract основний контракт; procurement contract контракт на закупівлю; production contract контракт на серійне виробництво; profitable contract зисковний контракт • вигідний договір; purchase contract контракт купівлі-продажу • контракт на закупівлю; real contract реальний контракт; reciprocal contract контракт на основі взаємності; rental contract орендний контракт • контракт на оренду; repair contract контракт на виконання ремонтних робіт; research and development contract контракт на виконання наукових досліджень і проектно-конструкторських розробок; risk contract контракт на умовах ризику • ризикований контракт • контракт з розподілом ризику; sale contract договір купівлі-продажу; salvage contract договір про рятування; separation contract договір про роздільне проживання подружжя; service contract договір на техобслуговування • контракт на обслуговування; severable contract розподільний договір; share-rental contract договір на основі змішаної оренди; short-term contract короткостроковий договір; simple contract простий контракт; spot contract договір на реальний товар • звичайний договір; standard contract типовий контракт; stockbroker's contract брокерське підтвердження угоди; supplementary contract додаткова угода; supply contract договір на постачання; tenancy contract договір на оренду; terminal contract строковий контракт; time contract контракт на купівлю рекламного часу; time-and-materials contract контракт з оплатою вартості витрат робочого часу і матеріалів; towing contract договір морського буксирування; trade union contract договір з профспілкою; triggering contract завчасно укладений контракт; turnkey contract контракт про будівництво під ключ; tying contract контракт на продаж товару з додатковим асортиментом; uncompleted contract незавершений контракт; underwriting contract договір страхування; unilateral contract односторонній контракт; valid contract договір у силі • контракт, який укладено згідно з чинним законодавством; vendor contract договір на постачання; verbal contract усний контракт; void contract недійсний контракт; voidable contract контракт, який може бути анульований; wagering contract договір-парі; work contract робочий контракт; written contract письмовий договір; yellow dog contract

═════════□═════════

according to the contract згідно з умовами контракту; ambiguity in contract двозначність у контракті; as per contract згідно з контрактом; contract between part owners контракт між співвласниками; contract bond контрактна гарантія; contract by deed угода, затверджена печаткою • контракт, зумовлений дією; contract costing калькуляція вартості контракту; contract date строк, застережений контрактом; contract documents документи контракту; contract for carriage контракт на перевезення; contract for construction договір на будівництво; contract for delivery договір на постачання; contract for lease of property угода про винаймання майна; contract form бланк контракту; contract guarantee гарантія контракту; contract in restraint of trade договір про обмеження конкуренції; contract in writing договір у письмовій формі; contract manager керівник відділу контрактів; contract note договірна записка; contract obligations контрактні зобов'язання; contract of adhesion договір про приєднання • договір на основі типових умов; contract of affreightment договір про морське перевезення; contract of apprenticeship договір про навчання; contract of carriage контракт на перевезення; contract of consignment договір консигнації; contract of delivery контракт на постачання; contract of employment договір про наймання на роботу • трудовий контракт; contract of exchange and barter договір товарообміну; contract of limited duration договір з обмеженим терміном чинності; contract of partnership договір про партнерство; contract of purchase договір купівлі-продажу; contract of tenancy договір оренди; contract penalty штраф за невиконання договору; contract price договірна ціна; contract proposal пропозиція про укладання контракту; contract research вивчення умови контракту; contract size розмір контракту; contract terms умови контракту; contract time schedule календарні терміни, дотримання яких забезпечує контракт; contract to deliver goods контракт на постачання товарів; contract to sell угода про продаж; contract uberrimae fidei договір найвищої довіри • договір, який потребує найвищої сумлінності; contract under seal контракт з печаткою; contract wages and salaries договірні ставки заробітної плати й окладів; contract without reservations контракт без обумовлень; contract work робота за договором • робота, яка виконується на замовлення; estoppel by contract позбавлення права заперечення згідно з контрактом; expiry of contract закінчення терміну договору; subject to contract за умов укладання контракту; to accept a contract приймати/прийняти контракт; to annul a contract анульовувати/анулювати контракт; to avoid a contract уникати/уникнути договору; to award a contract ухвалювати/ухвалити договір; to be under contract бути зобов'язаним контрактом; to break a contract порушувати/порушити умови договору; to cancel a contract анульовувати/анулювати контракт; to come under a contract підкорятися/підкоритися чинності договору • підлягати/підлягти чинності договору; to commit a breach of contract порушувати/порушити умови договору; to complete a contract виконувати/виконати умови договору; to conclude a contract укладати/укласти договір; to draw up a contract укладати/укласти договір; to enforce a contract виконувати/виконати договір; to enter into a contract входити/увійти в контракт; to execute a contract виконувати/виконати договір; to fulfil a contract виконувати/виконати договір; to hold a contract мати контракт • працювати за контрактом; to implement a contract виконувати/виконати договір; to initial a contract парафувати договір; to prepare a contract готувати/підготувати договір; to repudiate a contract розривати/розірвати договір • анульовувати/анулювати договір; to rescind a contract розривати/розірвати договір • анульовувати/ анулювати договір; to revoke a contract розривати/розірвати договір • анульовувати/анулювати договір; to secure a contract захищатися/захиститися контрактом • забезпечуватися/забезпечитися контрактом; to sign a contract підписувати/підписати контракт; to stipulate by contract передбачати/передбачити контрактом; to tender for a contract подавати/подати пропозицію на виконання контракту; to terminate a contract припиняти/припинити чинність договору; to violate a contract порушувати/порушити умови договору; to withdraw from a contract виходити/вийти з договору

═════════◇═════════

контракт < нім. Kontrakt < лат. contractus — стягання; здійснення; угода; договір; контракт (ЕСУМ 2: 557)

▹▹ agreement

* * *

ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНИЙ і ТРАНСЦЕНДЕНТНИЙ - поняття філософії Канта: трансцендентальний означає: той, що зумовлює можливість пізнання, відповідає на питання: "Як можливе пізнання?", трансцендентний - той, що лежить поза межами свідомості й пізнання. Ці поняття пов'язані з двома межами у пізнанні, що їх визнає Кант. Першою є межа між формами споглядання (простором і часом) та мислення (категоріями) і явищем як об'єктом пізнання. Форми споглядання і мислення разом із необхідною єдністю свідомості ("Я") знаходяться по цей бік досвіду, передують йому та його обумовлюють, що і робить їх трансцендентальними. Другою межею у пізнанні, за Кантом, є межа між явищами і речами в собі, що непізнавані. Ці речі Кант називає трансцендентними, тобто потойбічними. В обох поняттях Кант виявив певні риси реального пізнання: активний дієвий характер суб'єкта, носія пізнавальної діяльності, і відмінність явищ від речей в собі. Перебільшення Кантом різкості зазначених меж мало певні підстави: він досліджував не формування пізнання, починаючи з дитячого віку, а пізнавальну діяльність зрілої людини, власне вченого, у якого і форми споглядання, і категорії, і єдність самосвідомості давно сформувалися і передують досвіду, і який вирішує наукові проблеми: "Як можлива математика, природознавство, метафізика?" Кант повністю усвідомив також той факт, що людина - найбільш важлива істота серед речей світу, що для пізнання вона має не менше значення, ніж об'єкти, і, отже, образи чи поняття є синтезом цих двох факторів пізнання. Поняття трансцендентного вийшло на одне із перших місць у західній філософській думці XX ст. і пов'язане у ній передусім із сферою людського буття. При усій різнобарвності в інтерпретації даного поняття різними філософськими напрямами їх об'єднує думка про специфіку людської природи, екзистенційних вимірів людського світу, про незвідність людини до системи об'єктивної предметності і законів, за якими дана предметність розвивається. Зокрема, йдеться про особливості гуманітарного пізнання у порівнянні із природничонауковим, протиставлення ідіографічного та номотетичного методів (неокантіанство, філософія життя). У філософській антропології (Шелер та його послідовники) людина розглядається в ракурсі біологічної недостатності, що виводить людину за межі її просторово-часової організації, її чисто тваринних потреб. Людина характеризується як істота, яка "трансцендує" саму себе, свою життєдіяльність, а її стрижнем виступає духовність як понаджиттєва здатність, яка виражає можливість безмежного трансцендування. Значну увагу проблемі трансцендентного приділили представники екзистенціалізму. Гайдеггер визначає трансцендентне як фундаментальну характеристику людини, що дозволяє їй долати уречевлений світ повсякденності і реалізовувати через проходження низки граничних, межових ситуацій (страх, турбота, вибір і рішення, совість тощо) істину буття. Ясперс особливо наполягав на необхідності концентрації зусиль особистості на піднесенні сьогодення до масштабів трансценденції, бо лише це уможливлює реалізацію ідеї свободи. Шлях трансценденції - це шлях від того, що можна охопити розумом, до того, що виходить за його межі. В західному релігійному екзистенціалізмі (а також неотомізмі) терміном "трансценденція" позначають надприродне, потойбічне, що виходить за межі того, що можна осягнути за допомогою природних пізнавальних здатностей і яке розкривається через віру. В атеїстичному екзистенціалізмі (Сартр, Камю) трансцендентне тлумачиться як ніщо, через яке здійснюється людська свобода і яке є необхідною умовою спонтанного творення людиною самої себе. Згідно з неофройдизмом (Фромм та ін.), людина зазнає постійної потреби трансцендування, перевищення свого становища пасивної істоти.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ - метафорична назва одного з пріоритетних наукових напрямів, що склався у загальному комплексі кібернетичних досліджень із проблем моделювання процесів мислення, інтенсифікації інтелектуальної діяльності через комп'ютеризацію тих чи тих її видів. Відтак, набуваючи у процесі прискореного розвитку дедалі самостійнішого характеру, він стає основою високих інформаційних технологій та систем, потужним рушієм історичного поступу людства. Метафоричний сенс Ш. і. полягає в тому, що в основі співставлення систем головного мозку і комп'ютера лежать дві метатеоретичні метафори - комп'ютерна та інтелекту (вживаються також і як одна подвійна метафора, тобто з двома протилежними референтами, під загальною назвою "комп'ютерна метафора"), які з'явилися в результаті встановлення істотних аналогій між цими системами. За першою з них, природний інтелект уподібнюється Ш. і. (головний мозок за структурною організацією та діяльністю вважається аналогічним комп'ютеру); за другою - функціювання комп'ютера здійснюється за встановленими принципами діяльності мозку (комп'ютер начебто наділений мозкоподібними структурами й функціями), їм належить важлива роль у пізнанні структури мозку, механізмів його діяльності та конструюванні інтелектуальних систем, здатних виконувати функції, що традиційно вважалися прерогативою головного мозку людини. Однак вони мають сприйматись як суто наукові метафори. & ігнорування звужує можливості такого пізнання та конструювання, а абсолютизація, буквальне тлумачення може призвести до хибних наукових результатів і філософсько-методологічних та епістемологічних висновків. Ш. і. - це комплекс актуальних проблем, що відрізняються рівнями загальності, складності тощо. Питання про їх вирішення доцільно розглядати на таких рівнях абстракції: 1) принципової можливості (потенціальної здійсненності); 2) технічної реалізованості (здійсненності); 3) соціально-практичної доцільності. Суть першого з них виражає принцип можливості: можливо все, що не суперечить основоположним науковим, філософсько-методологічним, епістемологічним принципам, фундаментальним законам природи, мислення, логіки. Оцінка можливості принципового вирішення проблем Ш. і. має ґрунтуватися виключно на аналізі наявних наукових знань. Визначальна роль належить фундаментальним результатам теорії машин Тьюрінга і теорії формальних иейронних сіток (Маккаллока-Піттса), з яких випливає основна теза теорії Ш. і.: будь-яка функція мислення, описана логічно-строго і однозначно (з допомогою скінченного числа слів мовою з чіткою семантикою) у принципі може бути реалізована формально нейтронною сіткою, а отже, і універсальною машиною Тьюрінга (тобто передана комп'ютеру). У значенні контраргументи, що ніби спростовує цю тезу, висувалась теорема Геделя про неповноту. Проте, як переконливо показано (Тьюрінг, Скривен, Патнем, Арбіб, Глушков, Лор'єр та ін.), заборона, що накладається теоремою Геделя, однаковою мірою поширюється як на комп'ютер, так і на людину (її мозок), якщо вони функціонують ізольовано від зовнішнього світу. Теорема втрачає силу, коли ці системи неперервно взаємодіють з актуально нескінченною інформаційною базою. На другому рівні абстракції досліджується питання про можливість технічного вирішення проблеми, розв'язаної у принципі. Саме у незбігу можливостей вирішення проблеми на цих двох рівнях (не все, що можливе на одному рівні, можливе на іншому) проявляється вразливість абстракції потенціальної здійсненності. У галузі Ш. і. більш істотне значення має здійсненність не як потенціально теоретична можливість, а як реальна, практична. Тому при вирішенні проблем Ш. і. треба враховувати можливість наявних технічних засобів, ухилятися від застосування абстракції потенційної здійсненності на користь абстракції "фактичної" здійсненності. На третьому рівні розглядаються питання доцільності вирішення тих чи інших проблем Ш. і., виходячи не тільки і навіть не стільки з можливостей їх вирішення на перших рівнях, скільки з раціонального осмислення соціально-економічних реалій та потреб цивілізації на відповідних етапах її історичного поступу, можливих соціальних наслідків такого вирішення, морально-етичних норм, притаманних суспільству (не все, що можливе, доцільне). Основна частина досліджень з Ш. і. припадає на два останніх рівня абстракції, що безпосередньо пов'язані з соціальною практикою. Це передусім розробка і використання конкретних підходів до Ш. і., аналіз їх порівняльних можливостей та взаємозв'язку. У дослідженнях із Ш. і. особливе місце посідає філософська проблематика. Саме філософсько-епістемологічні дослідження з цієї проблематики дали можливість глибше проникнути в суть мислення, пізнання, по-новому поглянути на інтелектуальну, особливо творчу, діяльність, сприяли встановленню можливостей її комп'ютеризації тощо.

1) хід, ходьба, ходіння; pyx

2) обставина, положення; несподіваний поворот справи

3) спроба

4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз

5) угода; згода it's a go! домовилися!

6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення

7) успіх; удача; успішна справа

8) хода

9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)

10) кapт. "мимо" ( вигук)

11) it's mygo! це моя черга!

1) іти, ходити

2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати

3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати

4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися

5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю

6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)

7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити

8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином

9) зникати; проходити; зникнути, пропасти

10) поширюватися; передаватися

11) передаватися ( по телеграфу)

12) бути в обігу

13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)

14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися

15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися

16) закінчуватися певним результатом

17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)

18) дзвонити; бити, відбивати час

19) умирати, гинути

20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним

21) витримувати, терпіти

22) справлятися, долати

23) ходити певним кроком

24) спаровуватися

25) бути на паях, паювати

26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)

27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)

28) бути ритмічними ( про вірші)

29) отримувати ( допомогу)

1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь

2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь

3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь

4) to go against smth

5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)

6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь

7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь

8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь

9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь

10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь

11) to go for /at / a certain sum of money продаватися за певну ціну

12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь

13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)

14) to go to smth ставати ким-небудь

15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь

16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)

17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати

18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь

19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь

20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь

21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь

22) to go by / under / a name бути відомим під яким-небудь іменем

23) to go under smb ' s name приписуватися кому-небудь ( про авторство)

24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь

25) to go into a state приходити в який-небудь стан

26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положення

27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як інші

28) to go to show that... свідчити

29) smth is going бути в наявності, продаватися, подаватися

30) to go to bed лягати спати

31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатися

Коменський, Ян Амос (1592, Нивниця - 1670) - чеськ. педагог, мислитель, громадський діяч. Освіту здобув у братській школі, далі - латинській школі, в Херборнській академії і Гейдельберзькому ун-ті, де він розпочав роботу над створенням своєрідної енциклопедії під назвою "Театр усіх речей" і повного словника чеськ. мови. У зв'язку з переслідуваннями з боку католиків був вимушений емігрувати до Польщі (м. Лешно), де викладав у гімназії і завершив написання свого твору "Дидактика" (1632) З. годом "Дидактика" була дещо оновлена і в перекладі на латину дістала назву "Велика дидактика" (1633 - 1638). К. багато уваги приділяв розробці ідей пансофії ("навчання всіх усьому"), що викликало неабиякий інтерес європейських учених В. 1650 р. К. запросили до Угорщини для організації шкіл, і він зміг частково реалізувати свою ідею пансофічної школи (наукове обґрунтування її принципів). В Угорщині вчений завершив написання першого в історії педагогіки ілюстрованого підручника "Світ чуттєвих речей в малюнках" (1658). Роздуми К. над планом реформування суспільства були втілені в фундаментальній праці "Всезагальна порада про виправлення справ людських". Перші дві її частини були опубліковані в 1662 р.; рукописи п'яти подальших частин знайдено в 30-х рр. XX ст. Повний текст праці вперше опубліковано в 1966 р. в Празі лат. мовою. За своїми філософськими поглядами К. наближався до матеріалістичного сенсуалізму. Визнавав три джерела пізнання - почуття, розум і віру, наголошуючи на провідному значенні органів чуття. В розвитку пізнання К. розрізняв три ступеня - емпіричний, науковий і практичний. В суспільстві має бути впроваджена загальна освіта; дітей слід виховувати в дусі гуманізму. Разом з тим, К. не виключав вагомого значення релігії для морального виховання (постійно вів мову про необхідність підготовки людини до вічного життя). Виходячи з ідеї про пізнаваність світу, К. вважав всі явища педагогічного процесу такими, що їх можна вивчати, ними можна керувати. Людина - частина природи, яка мусить скорятися законам природи, тому педагогічні засоби повинні бути відповідними до природи. Разом з тим, принцип природодоцільності виховання передбачає вивчення законів духовного життя людини і узгодженість з ними всіх педагогічних впливів. Твори К. справили великий вплив на розвиток світової педагогіки і шкільної практики. Чимало принципів його дидактики увійшли в сучасну теорію навчального процесу. К. мріяв створити "Пансофічний коледж", де б викладалася нова експериментальна філософія. В 1641 р. на запрошення парламенту К. прибув до Англії, де сподівався заснувати свій коледж. Хоча йому це і не вдалося здійснити, але його ідеї вплинули на створення Королівського товариства.

[br]

Осн. тв.: "Театр усіх речей" (1614 - 1627); "Скарбниця чеської мови" (1612 - 1656); "Велика дидактика" (1633 - 1638); "Відкриті двері до мов" (1631); "Астрономія" (1632); "Фізика" (1633); "Пансофічна школа" (1651); "Єдино необхідне" (1668).

ТЕОРІЯ ( від грецьк. υεωρία - розгляд, міркування, вчення) - 1) В широкому розумінні - особлива сфера людської діяльності та її результатів, яка включає в себе сукупність ідей, поглядів, концепцій, вчень, уявлень про об'єктивну діяльність, протистоїть практиці як предметно-чуттєвій діяльності і водночас перебуває з нею в органічній єдності. Т. виростає з практики, узагальнює її та обґрунтовується нею, а практика осмислюється, організується і спрямовується Т. В цьому розумінні Т. набуває дещо метафоричного значення. Філософський зміст взаємодії Т. і практики розкривається через взаємозв'язок категорій теоретичного і практичного. 2) У власному розумінні - форма вірогідних наукових знань, що дає цілісне і систематичне уявлення про закономірності та сутнісні характеристики об'єктів. Т. є найрозвинутішою і найдосконалішою формою організації наукового знання. Серед інших форм (абстракції, асоціації абстракцій, гіпотези тощо) Т. вирізняється багатьма ознаками і насамперед будовою і пізнавальними функціями. В процесі пізнання Т. виступає як система понять, висловлювань, умовиводів, зведених до єдиного об'єднавчого начала, роль якого відіграє певна узагальнююча ідея. Характерним для будови теорій є те, що всі її твердження і поняття поділяються на дві групи. Перша, кількісно невелика, охоплює сукупність вихідних понять і тверджень, що лежать в основі Т. і формулюють фундаментальні закони чи властивості об'єктів, які вивчає теорія. Вихідні твердження називаються принципами, постулатами або аксіомами. Другу групу становить сукупність похідних понять і тверджень Т., що з тією чи іншою силою логічної необхідності випливають з вихідних тверджень. Похідні твердження називаються логічними наслідками, висновками або теоремами. Прийнятий спосіб логічного встановлення істинності теорій (спосіб доведення) тісно пов'язує між собою всі поняття та твердження і створює логічну структуру Т., надаючи їй характеру цілісної, відносно замкненої системи знання. В пізнавальному відношенні Т. є істинним знанням. Вона є узагальненням об'єктивних фактів, досвіду, суспільно-історичної практики людей, формулює закони, що визначають відношення між об'єктами. Т. є формою систематизації наукових знань, способом опису об'єктивної дійсності та засобом пояснення її закономірностей. Т. здатна передбачати нові явища, закономірності, тенденції розвитку тощо. Кожна розвинена наука будується з багатьох відносно самостійних і пов'язаних між собою Т. Розрізняють різні типи Т. За предметом їх поділяють на математичні, фізичні, біологічні, соціогуманітарні тощо; за будовою - на дедуктивні, істинність тверджень яких встановлюється шляхом виводу із тверджень вихідних, і недедуктивні, істинність тверджень яких доводять за допомогою аргументації фактами. Дедуктивні Т., побудовані як логічне мислення, називаються формалізованими. За характером відношення до дійсності розрізняють Т. змістовні, коли Т. є відображенням конкретної частини реальності, і формальні, коли Т. виступає тільки як форма, безпосередньо не пов'язана з тією чи іншою предметною областю. Формальні Т., що їх розглядають як сукупність упорядкованих знаків, називають знаковими або логістичними системами; коли ж упорядковану сукупність знаків розглядають у зв'язку з певними їх значеннями, то такі формальні Т. називають мовами (Т. як мова) С. еред сукупності Т., споріднених за своїм предметом, виділяють фундаментальні Т., які займають провідне місце в тій чи іншій науці. Вони є основою її розвитку, формують спосіб мислення, який панує в цій науці. Напр., у сучасній фізиці такими Т. є квантова механіка, теорія відносності, в біології - еволюційна теорія, генетика. В сучасних умовах Т. виступає основною формою розвитку науки. Т. виникає, як правило, у вигляді гіпотези на базі узагальнення наукових фактів. Гіпотеза переростає в Т. внаслідок перевірки її за допомогою досліду, спостереження, практичного застосування.