-
1 працівник
ч1) worker; ( посадова особа) official, functionary; ( службовець) employee; member; clerkвідповідальний працівник — responsible worker; executive
працівник торгівлі — salesman, saleswoman, shop-assistene
-
2 працівник
pracjwnykч. -
3 працівник
-
4 працівник
-а́рабо́тник; (тот, кто работает, трудится) тру́женик, де́латель -
5 працівник
техн. рабо́тающий ( о работнике умственного труда) -
6 працівник
მუშაკი -
7 працівник
пбрабак -
8 відповідальний працівник
Українсько-англійський юридичний словник > відповідальний працівник
-
9 іноземний працівник
Українсько-англійський юридичний словник > іноземний працівник
-
10 керівний працівник апарату
senior apparatus official, senior official of the apparatus, top-level apparatus officials, top-level official of the apparatusУкраїнсько-англійський юридичний словник > керівний працівник апарату
-
11 консульський працівник
Українсько-англійський юридичний словник > консульський працівник
-
12 молодший оперативний працівник
Українсько-англійський юридичний словник > молодший оперативний працівник
-
13 недисциплінований працівник
Українсько-англійський юридичний словник > недисциплінований працівник
-
14 нелегальний працівник-іммігрант
Українсько-англійський юридичний словник > нелегальний працівник-іммігрант
-
15 нелояльний працівник
Українсько-англійський юридичний словник > нелояльний працівник
-
16 нечесний працівник
Українсько-англійський юридичний словник > нечесний працівник
-
17 обмежувати права працівників
( за наймом) restrict employees' rightsУкраїнсько-англійський юридичний словник > обмежувати права працівників
-
18 оперативний працівник
Українсько-англійський юридичний словник > оперативний працівник
-
19 оплачуваний працівник профспілки
paid labor union official, paid trade union officialУкраїнсько-англійський юридичний словник > оплачуваний працівник профспілки
-
20 права працівників
( за наймом) employee' rightsУкраїнсько-англійський юридичний словник > права працівників
См. также в других словарях:
працівник — а/, ч. 1) Трудяща людина, трудівник. || рідко. Те саме, що робітник. 2) чого і без додатка. Член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом. || Людина, що працює в якійсь галузі… … Український тлумачний словник
працівник — [прац іўни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, мн. ниеки/, ниек і/ў … Орфоепічний словник української мови
працівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
працівниця — і. Жін. до працівник … Український тлумачний словник
працівничок — чка/, ч., зневажл. Поганий працівник … Український тлумачний словник
довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників — систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведені у класифікаторі професій; він складається із випусків і розділів випусків, які згруповані за основними видами економічної діяльності, виробництва та робіт … Термінологічний словник з економіки праці
поділ праці на підприємстві — це спеціалізація окремих працівників на виконанні певної частини спільної роботи. Існують такі основні види поділу праці: технологічний, поопераційний, функціональний, професійний, кваліфікаційний … Термінологічний словник з економіки праці
безпека праці — безопасность труда occupational safety *Arbeitssicherheit – стан умов праці, за яких виключено вплив на працівників небезпечних та шкідливих виробничих факторів. ГОСТ 12.0.002 80 … Гірничий енциклопедичний словник
сегментація ринку праці — поділ працівників і робочих місць на замкнуті сектори, зони, які обмежують мобільність робочої сили своїми рамками … Термінологічний словник з економіки праці
авіапрацівник — а/, ч. Працівник авіапідприємства … Український тлумачний словник
електровозобудівник — а/, ч. Працівник галузі електровозобудування … Український тлумачний словник