-
1 принудить
сов. от принуждать -
2 принудить
сов. от принуждать -
3 принуждать
принудить примушувати и примушати, примусити, змушувати и змушати, змусити; (диал. принемушувати, принемусити), силувати, присилувати, усилувати; (неволить) неволити, поневолити, приневолювати и приневоляти, приневолити, зневолювати и зневоляти, зневолити кого до чого (що зробити), принукувати, принукати, нудити, нуждити (-жджу, -ждиш), нуждати кого чим (що зробити), приганяти кого до чого, (о мног.) попримушувати, позмушувати, поприневолювати, позневолювати и т. д. кого до чого, кого що зробити. [Примусить її не маю сили (Тобіл.). Ніхто тебе не примушав (Звяг. п.). Що змусило тебе продати слово? (Л. Укр.). Він мене принемушує до цього (Липовеч.). Неволити нікого не можна (Звяг. п.). Поневолила дочку заміж (Васильк. п.). Я тебе не приневолював служити, ти пішла своєю охотою (Звин.). Хіба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював (Грінч.). Князі й бояри охристившись, до хреста людей силували (Куліш). Не схоче жити зо мною - присилую (Васильч.). Голод та холод нуждили його приняти на себе чужу вину (Кониськ.). Спати можна було аж до обід, бо ніхто роботою не нудив (Гр. Григ.). Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш (Неч.-Лев.)]. Меня -дили это сделать - мене примусили (змусили и т. д.) це зробити. Его - дили к этому силою - його силою змусили (примусили, приневолили) до цього, його присилували до цього. Её -дили выйти за него замуж - її всилували (присилували, приневолили, поневолили) (піти) за його. -ждать, -дить кого к работе - приневолювати, приневолити, зневолювати, зневолити, силувати, присилувати, принукувати кого до роботи, нудити кого роботою. -дить кого к молчанию, замолчать - примусити, змусити кого мовчати, (образно) замкнути (заціпити) кому уста, губи (и губу). [Якби вона знала. що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)]. -ждая себя - силуючи себе, через силу. [Через силу п'є горілку (Грінч.)]. Принуждённый -1) примушений, змушений, присилуваний, приневолений, зневолений до чого. Быть -ным - мусіти (диал. мусити), бути примушеним, змушеним и т. д.;2) см. Принуждённый, прил. - ться - примушуватися, бути примушеним, змушуватися, бути змушеним, силуватися, бути присилуваним и всилуваним, приневолюватися, бути приневоленим и т. д. до чого.* * *несов.; сов. - прин`удитьприму́шувати, приму́сити, зму́шувати, зму́сити; несов. прину́кувати; ( приневоливать) си́лувати, приси́лувати, принево́лювати, принево́лити, знево́лювати, знево́лити, диал. усило́вувати, уси́лувати -
4 изнасиловать
изнасилитьI. силувати, присилувати, усилувати, змушувати, змусити, примусити кого; см. Принуждать. -ться - надсаджуватися, надсадитися; см. Надрываться.II. Изнасиловать и Изнасильничать (женщину) - зґвалтувати, (пров.) обсилкувати кого (жінку). [Схопили її та й зґвалтували (Куліш). Він її обсилкував… зробив гріх, хоч вона й кричала (Новом. п.)]. Изнасилованный - зґвалтований.* * *1) зґвалтува́ти2) ( принудить) приси́лувати, приму́сити, -му́шу, -му́сиш, принево́лити -
5 молчание
мовчання, (пауза) мовчанка, (безмолвие) німота, тиша, мовчазність (-ности). [Минуло кілька хвилин у мовчанні (Л. Укр.). Ніби хтів своїм мовчанням сказати: цього бути не може (Крим.). Пройшло у мовчанці кілька хвилин (Коцюб.). Після довгої мовчанки знов обізвався до нього (Васильч.). Аби не бачити тих стін, у котрих гула колись бучна розмова, чувся веселий регіт, а тепер така нудна німота їх окривала (Мирн.)]. Глубокое -ние - глибоке мовчання. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. Тяжёлое -ние - важке мовчання, важка мовчанка. Угрюмое, мрачное -ние - похмуре мовчання, похмура мовчанка. Гробовое -ние - могильна тиша, гробове мовчання. Гробовое -ние воцарилось среди присутствующих - могильна тиша запанувала (гробове мовчання запанувало) серед присутніх, поняла (поняло) присутніх. Пребывать в -нии - пробувати в мовчанні, німувати. [Де німують-недугують, гинуть без пуття (Грінч.)]. Хранить упорное -ние - уперто мовчати, затятися й мовчати. Погрузиться в -ние - поринути в мовчання. Принудить кого к -нию - змусити кого мовчати (до мовчання), (образно) заціпити (замкнути, затулити) уста (рота) кому, зав'язати язик(а) кому. [Сила може заціпити уста, може скувати вільне слово (Єфр.)]. Накладывать на уста печать -ния - замуровувати уста. [Ненастаннії наруги замуровують уста (Франко)]. Обходить, обойти, проходить, пройти -нием что - збувати, збути мовчанням що. Прервать -ние - перервати мовчання (мовчанку). [Перший перервав важку мовчанку Бовдур (Франко)]. Ваше -ние вызывает подозрение - ваше мовчання викликає підозру. -ние - знак согласия - хто мовчить, той не перечить; мовчання - знак згоди. В -нии - у мовчанні, мовчки, тихцем; срв. Молча. [Міщани тихцем розходяться (Куліш)].* * *мовча́ння, мо́вчанка и мовча́нка; ( тишина) ти́шав молча́нии — ( молча) мо́вчки
обойти́ (пройти́) молча́нием — замо́вчати, обійти́ (збу́ти) мовча́нням; ( промолчать) промо́вчати
-
6 поневолить
принево́лити; ( принудить) приму́сити, зму́сити, приси́лувати -
7 поневолиться
принево́лити себе́; ( принудить себя) приму́сити себе́, приси́лувати себе́
См. также в других словарях:
принудить — заставить, вынудить, навязать, приневолить, обязать, поставить перед необходимостью, понудить Словарь русских синонимов. принудить см. заставить 2. Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык … Словарь синонимов
принудить — принудить, принужу, принудит и допустимо принудить, принужу, принудит … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ПРИНУДИТЬ — ПРИНУДИТЬ, принужу, принудишь, совер. (к принуждать), кого что. Заставить что нибудь сделать, силою побудить к чему нибудь. «Обстоятельства принудили меня оставить отечество.» Пушкин. «Он не умел сладить с людьми, которыми принужден был… … Толковый словарь Ушакова
ПРИНУДИТЬ — ПРИНУДИТЬ, ужу, удишь; уждённый ( ён, ена); совер., кого (что) к чему и с неопред. Заставить сделать что н. П. к признанию. П. сдаться. | несовер. принуждать, аю, аешь. | сущ. принуждение, я, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
Принудить — сов. перех. см. принуждать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
принудить — принудить, принужу, принудим, принудишь, принудите, принудит, принудят, принудя, принудил, принудила, принудило, принудили, принудь, принудьте, принудивший, принудившая, принудившее, принудившие, принудившего, принудившей, принудившего,… … Формы слов
принудить — прин удить, ужу, удит … Русский орфографический словарь
принудить — (II), прину/жу, ну/дишь, дят … Орфографический словарь русского языка
принудить — A/A гл см. Приложение II прину/жу прину/дишь прину/дят прину/дил 235 см. Приложение II … Словарь ударений русского языка
принудить — Syn: заставить, вынудить, понудить (редк.) … Тезаурус русской деловой лексики
принудить — нужу, нудишь; принуждённый; дён, дена, дено; св. кого к чему и с инф. Заставить что л. сделать. П. к признанию. П. сдаться. П. уехать. Обстоятельства принудили меня искать другую работу. ◁ Принуждать, аю, аешь; нсв. Принуждаться, ается; страд.… … Энциклопедический словарь
