примен

1) Biology: tracer analysis

2) Chemistry: radioautography

3) Physics: autoradiography

4) Genetics: autoradiography (метод выявления распределения радиоактивных меток в объекте путём наложения на него в темноте фотоэмульсии; впервые метод А. был применён в биологии Е. Лондоном в 1904), radioautography (метод выявления распределения радиоактивных меток в объекте путём наложения на него в темноте фотоэмульсии; впервые метод А. был применён в биологии Е. Лондоном в 1904)

применить

1) что к чему (прикладывать) - прикладати, прикласти, приложити що до чого. [Виводів з свого читання до власного життя не прикладала (Грінч.). Що де почує, то все до себе й прикладе. Вертається старий спосіб - прикладати до літературних з'явищ принцип виключно естетичної оцінки (Єфр.)]. -нить закон, статью закона - прикласти, застосувати закон, статтю закона до кого, до чого;

2) (употреблять) уживати, ужити, заживати, зажити чого до чого. [Уживати нових методів. Хитрощів зажити треба (Грінч.)]. Придётся -нить иные способы - доведеться ужити инших заходів;

3) (приспособлять) при[за]стосовувати, при[за]стосувати кого, що до чого;

4) что к чему (сравнивать) - прирівнювати, прирівняти, примінювати, примінити кого, що до кого, до чого. [Прирівняв свою халупу та до палацу. Така гарна дівчина, що вже не знаю, до чого й примінити]. Применённый - прикладений, приложений; ужитий; при[за]стосований до чого; прирівняний, примінений до кого, до чого. [Ідеї Шевченкові, прикладені до практики (Грінч.). Ужиті способи].

* * *

несов.; сов. - примен`ить

1) (что) застосо́вувати, застосува́ти (що); (принципы, правила) приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( употреблять) вжива́ти, вжи́ти (чого)

2) ( приспосабливать) пристосо́вувати, пристосува́ти и попристосо́вувати

3) ( к кому - сравнивать) порі́внювати, порівня́ти ( з ким и до кого), прирі́внювати, прирівня́ти (до кого)

быть применёну

1) прикладатися, бути прикладеним до кого, до чого;

2) (употребляться) уживатися, бути ужитим до чого. [Цього способу було вжито тільки двічі];

3) (быть приспособляемому) при[за]стосовуватися, бути при[за]стосованим до чого. [Електричну енергію пристосовано до лікування];

4) прирівнюватися, бути прирівненим до кого, до чого;

5) -няться, примениться к кому, к чему (приноравливаться, приспособляться) - пристосовуватися, пристосуватися, припасовуватися, припасуватися, принатурюватися, принатуритися до кого, до чого, прикладатися, прикластися до кого, приладновуватися, приладнуватися, приломитися до чого; срв. Приноравливаться 2, Приспосабливаться. [Треба вміти пристосовуватися до дітей (Київщ.). Ось два характери випробовують один одного, припасовуються вдачі (Ніков.). Капіталізм раз-у-раз принатурюється до обставин (Єфр.). Тепер вона вже хоч знехотя, а принатурюється до старшої сестри (Мова). Приладновуватися до місцевих обставин (Грінч.). Це й нам треба до вас прикладатися (Ніж. п.)]. -няться к чьему-л. характеру - пристосовуватися (припасовуватися) до чиєїсь вдачі;

6) -няться, -ниться к цене - прицінюватися, прицінитися; см. Прицениваться.

* * *

несов.; сов. - примен`иться

1) ( приспосабливаться) пристосо́вуватися, пристосува́тися и попристосо́вуватися

2) страд. (несов.) застосо́вуватися; приклада́тися; вжива́тися; пристосо́вуватися

 

диафрагма
1. В измерит. технике пластина (диск) или перегородка, чаше всего с отверстием, устанавлив. в трубопроводах для измер. по принципу перем. перепада давл. расхода жидкостей, газов и паров, или мембрана в диафрагменных насосах.
2. Перегородка (мембрана, сепаратор), раздел. электролизер или др. электрохим. устр-во на анод, и катод, камеры. Д. служит для предотвращения восстан. продуктов анодного процесса на катоде и/или окисл. продуктов катод, процесса на аноде. Д. должна обладать проводимостью по отнош. к пост, току благодаря прониц. для ионов электролита. Это достиг, примен. материалов с ионной проводимостью (напр., катионо- или анионообм. полимеров) или пористых материалов.
3. Непрозр. преграда, ограничив, попер, сеч. световых пучков в оптич. приборах (микроскопах, фотоаппаратах и др.). Д., вырез, из потока, направл. на образец, узкий световой пучок для получ. изображ. с вые. разреш., наз. апертурной.
4. Отверстие в провод, пластине, примен. для огранич. попер, сеч. и измен, угла раствора (апертуры) пучка заряж. частиц в эл-нно-оптич. приборах. Круглая д., находящ. под потенциалом напряж. и помещ. во внеш. электрич. поле, предст. простейшую электростатич. линзу.
[ http://metaltrade.ru/abc/a.htm]

Тематики

• металлургия в целом

EN

• diaphragm

 

формовочные материалы
Природные и искусств, материалы, примен. для формов. и стержн. смесей, противопригарных красок и разделит. покрытий. Ф. м. подразделяют на: исх. материалы, формов. и стержн. смеси и вспомогат. материалы. К первым относят: свежие и отработ. огнеуп. наполнители, связующие материалы, отвердители и катализаторы (рис.). К вспомогат. ф. м. относят: противопригарные добавки в смеси (камен. уголь, древесноуг. пыль, графит и др.); спец. добавки для улучшения податливости, газопроницаемости смеси (торф, опилки, асбестовая крошка и др.); клеи и замазки, примен. при изготовлении, отделке и исправлении форм и стержней; проклад. жгуты, использ. при сборке форм; экзотермич. и теплоизоляц. смеси, составы для поверхностного легирования и модифицирования отливок.
[ http://metaltrade.ru/abc/a.htm]

Тематики

• металлургия в целом

EN

• moulding materials

. первый

•

Saturn's rings were first (or originally) discovered by Huyghens.

•

We define each term when it is first used.

•

D. was the first to establish this fact.

•

The first experiment to be carried out with this apparatus took place in Prague.

•

By effectively eliminating Doppler broadening this laser technique enables one for the first time to resolve the fine structure of these spectral lines.

* * *

 The phenomenon of wear by roll-formation was first described by R. [...] and has since been observed by other workers [...].

 Now, a completely new design approach could make the use of traction drives in vehicles practical for the first time.

— впервые в подобного рода исследованиях

— впервые наблюдаемый

— впервые появляться

— впервые применённый

— впервые рассмотренный

— метод, впервые предложенный

— появляться впервые

1) Sakhalin energy glossary: PVT (pressure volume, temperature), pressure volume, temperature

2) Sakhalin R: pressure, volume, temperature (ДОТ; примен. в русских тех. текстах)

General subject: drawdown test (измеряется падение динамического забойного давления во времени при работе скважины с постоянным дебитом ; к газовым скважинам метод понижения уровня не примен)

1) General subject: unexercised, unimproved, unimproved (о возможности и т.п.), unseized, unspent, untapped, unused, unutilized, unemployed, excess (напр. о монетах в современных таксофонах), unpractised (не применённый на практике), unpracticed

2) Economy: out-of-use

3) Accounting: vacant (о земельной собственности)

4) Business: undisbursed

5) EBRD: outstanding

6) Makarov: lost

gener. Einrede des freien Standes der Technik (возражение ответчика по делу о нарушении патента, мотивированное тем, что применённое техническое решение находится в зоне свободного развития техники, примыкающей к известному уровню техники)

матем.; техн.; физ. применённый ( употреблённый)

вчт; техн.; физ. адапти́рованный, приспосо́бленный, техн. применённый ( приспособленный)

пустить

1) пускати, пустити, (во множ.) попускати кого, що (куди, звідки). [Пусти-ж мене, отамане, із полку додому (Пісня). Коні у чисте поле попускав (Манж.). Давали, та з рук не пускали (Номис). Як візьмеш ти за рученьку, - не мусиш пустити (Метл.)]. -стить на волю - пустити на волю, відзволити кого. -стить в отпуск кого - пустити, відзволити в відпустку кого. Его не -стили в отставку - йому не дано відставки (димісії). -стить кого по миру, с сумою - з торбами, на жебри, старцем (старцями) кого пустити. -стить лошадь во весь дух, во весь опор - пустити, погнати коня що-духу, на всю витягу. -стить лошадь рысью, в галоп - пустити коня ристю, учвал;

2) (метать, выбрасывать) пускати, пустити, кидати, кинути що и чим в кого, в що. -стить стрелу, пулю, ядро - пустити стрілу, кулю, набій. [Пустимо стрілку, як грім по небу (Ант.-Драг.)]. -стить камень или камнем в собаку - пустити, кинути каменюкою в собаку. Он -стил в него тарелкою - він пожбурив у нього тарілкою. -скать ракеты - пускати ракети. -скать пузыри - см. Пузырь 3. -стить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба. -скать кому пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) на кого, туманити кого, очі замиулювати, очі замилювати кому. [То вона тільки таку ману пускає (Мирн.). Бач! Якого туману пускає своєю червоною шапкою (Кониськ.)]. -скать, -стить молву, славу - пускати, пустити поголоску (поголоски), славу, розголошувати, розголосити що. [Бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (Коцюб.). А ще до того розголосили, що вона славна ворожка, то так до неї люди йшли, як по свячену воду (Яворськ.)]. -скать, -стить в огласку что - розголошувати, розголосити що. -стить что в продажу - пустити що в (на) продаж, виставити на продаж що. -стить капитал в оборот - пустити капітал в оборот. -скать, -стить в ход, в дело - пускати, пустити що в діло; (о машине, механизме и т. п.) пускати, пустити, запускати, запустити що, ставити, поставити (машину) на роботу. [Тонка іронія, безощадний сарказм, гнівне обурення - все пускає він у діло, щоб здискредитувати систему гніту (Єфр.). Саме ото перед дев'ятою п'ятницею і пустили той млин уперше (Кониськ.). Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис)]. -скать, -стить в ход все средства - усіх засобів заживати, зажити (уживати, ужити), на всі способи братися (взятися). -стить кровь больному - кинути, пустити кров хворому (недужому). -стить корабль ко дну - корабель на дно пустити. -стить на ветер - пустити на вітер, на хух. -скать, -стить корень, корни - пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння. [Ти глибоко у глиб твердий корінь пусти, гілля вгору розкинь (Рудан.)]. -скать, -стить побег, отросток, побеги, отростки - пускати (виганяти и вигонити) пагін, нарост, пагони, нарости, пустити (вигнати) пагін, нарост, попускати (повигонити) пагони, парості, пароститися, попароститися. Деревья начинают -скать почки - дерева починають броститися (наброщуватися, бростатися, брунитися, набрунькуватися, набруньковуватися, бруньчитися, прищитися, наприщуватися); срв. Почка (Выбрасывать -чки). -стить почки - наброститися (набростатися, набрунитися, набруньчитися, набрунькуватися, наприщитися). [Вже дерево набрунилось (Звяг.). Вишні добре вже набрунькувалися, - тіль-тіль не розів'ється листочок (Новомоск.)]. -скать, -стить росток, ростки (о зерне) - кільчитися, накільчитися, ключитися, наключитися, назублюватися, назубитися, (во мн.) викільчитися, покільчитися, поключитися, поназублюватися. [Вже кільчиться гречка, пшениця (Кам'ян.). Він злиденний господар: у його в коморі геть покільчилась пшениця (Поділля). Посіяла вже, як насіння поключилось (Рук. Левиц.). Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Міюс.). Вже наключилося зерно (Черкас. п.)]. Пущенный - пущений (во множ. попусканий); (брошенный) кинутий и кинений; (в ход) запущений; (применённый) зажитий, ужитий; (о молве) розголошений.

* * *

несов.; сов. - пуст`ить

1) (применённый) прикладений, ужитий, при[за]стосований до чого;

2) см. Применимый;

3) (примерный) приблизний.

* * *

1) паток, -ку муж.

(ручей) ручай, -чая муж.

ручаіна, -ны жен.

(струя) струмень, -меня муж.

(течение) плынь, род. плыні жен.

2) (система производства) паток, -ку муж.