-
1 добивать
добить добивати, добити. Не совсем добитый - недобиток (р. -тка).* * *несов.; сов. - доб`итьдобива́ти, доби́ти -
2 добить
-
3 приканчивать
прикончить1) что (работу, дела) - кінчати и кінчити, скінчити (кінчити), прикінчати, прикінчити (працю, справи), робити, зробити кінець чому, (о мн.) покінчати (всі справи); см. Кончать, Оканчивать. [Цензори аж тепер здужають зробити кінець українській справі (Єфр.)];2) кого (добить, умертвить) - кінчати, кінчити, докінчати, докінчити, (только сов.) упорати, рішити кого. [А ввечері мій Ярема покинув Оксану: ляхів кінча (Шевч.). А Виговський Пушкарівців докінчав, без ощадку рубав (Куліш). Як піймаю, дак я його там і рішу (Борз.)].* * *несов.; сов. - прик`ончить1) ( что - кончать) кінча́ти, кінчи́ти (що), несов. скінчи́ти (що), покінчи́ти (що, з чим)2) ( добивать) добива́ти, доби́ти; прикі́нчувати, прикінчи́ти; (несов.: убить) ріши́ти, поріши́ти -
4 прирезывать
прирезать1) (пригнать резьбой) прирізувати и -зати, прирізати, приладновувати, приладнувати що до чого;2) (прибавлять) прирізувати и -різати, прирізати; (примежёвывать) примежовувати, примежувати, (во множ.) поприрізувати и -різати, попримежовувати що и чого до чого;3) см. Перерезать 3;4) (подстреленную дичь и т. п.) дорізати и -різувати, дорізати. Прирезанный -1) прирізаний, приладнований;2) прирізаний, примежований и т. д. -ться -1) прирізуватися, бути прирізаним, приладновуватися, бути приладнованим;2) (об участке земли) прирізуватися, бути прирізаним, примежовуватися, бути примежованим и т. д.* * *тж. прирез`ать; несов.; сов. - прир`езать1) прирі́зувати, прирі́зати; ( землю) примежо́вувати, примежува́ти2) ( добивать) дорі́зувати, дорі́зати и подорі́зувати; (несов.: зарезать) зарі́зати3) (резать, убивать многих, всех) перері́зувати, перері́зати и поперері́зувати; ( о колке свиней) переко́лювати, переколо́ти
См. также в других словарях:
ДОБИВАТЬ — ДОБИВАТЬ, добить что, бить до конца, до смерти; | забивать, заколачивать до меры; | бить остатки. Добей кулика, чтоб не бился. Добивай гвоздь по шляпку. Последних куниц добиваем, перевелись. Добиваю ныне шестой десяток свой. Добив последний грош … Толковый словарь Даля
ДОБИВАТЬ — ДОБИВАТЬ, добиваю, добиваешь. несовер. к добить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
добивать — ДОБИТЬ, бью, бьёшь; бей; итый; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
добивать — 1. приканчивать (разг.) 2. см. кончать Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
Добивать — I несов. перех. 1. Убивать, приканчивать (раненого, умирающего и т.п.). 2. Завершать разгром, уничтожение врага. отт. Окончательно уничтожать, разрушать что либо. отт. Разбивать оставшееся. 3. Разбивать окончательно (что либо надбитое, треснувшее … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
добивать — добив ать, аю, ает … Русский орфографический словарь
добивать — (I), добива/ю(сь), ва/ешь(ся), ва/ют(ся) … Орфографический словарь русского языка
добивать — см. Добить … Энциклопедический словарь
добивать — см. добить; а/ю, а/ешь; нсв … Словарь многих выражений
добивать — 3.4.1., ОСМ 6 … Экспериментальный синтаксический словарь
добивать(ся) — 1. до/би/ва/ть(ся)¹ (к до/би/ть). 2. доби/ва/ть/ся² (чего) … Морфемно-орфографический словарь
