прерывать

матем., техн., физ., несов. прерыва́ть, сов. прерва́ть

- прерываться

матем., техн., физ., несов. прерыва́ть, сов. прерва́ть

- прерываться

прервать

1) см. Перерывать, Перервать;

2) (останавливать, прекращать) переривати, перервати, уривати, у(ві)рвати кого, що, перебивати, перебити кого, кому що, перепиняти, перепинити, перехоплювати, перехопити кого, що кому, (о мн.) попереривати, поперепиняти, поперехоплювати що; срв. Прекращать. [На чім-же ми читанку перервали? (Куліш). Рустем урвав і обвів слухачів оком (Коцюб.). Вона пильно слухала й не перебивала його (Крим.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Єфр.). І сльози жінці перебили мову (Л. Укр.). Не перепиняй мене, а то й казати не буду (Харк. п.). Говорили всі, перехоплюючи один одного (Коцюб.)]. -рвать разговор, переговоры - перервати, у(ві)рвати розмову, переговори. -рвать (совсем) сношения, знакомство, переговоры - зірвати зносини, знайомість, переговори з ким. -рвать кого, речь кому - перепинити, перехопити, перебити кого и кому, мову кому. [Не лайся, синку, не лайся! - знов перебив дід Походенкові (Кониськ.). Вибачайте, мову переб'ю]. -рвать речь (свою) - перервати, увірвати мову (свою) или просто увірвати. -рвать себя - перепинити, перебити себе. [Та що се я? - знову сам себе перепинив Марко (Грінч.)]. -рвать молчание, тишину, сон - перервати (перебити) мовчанку, тишу, сон. -рвать жизнь - перервати життя кому. [Молодий вік перервали (Чуб.)]. -рвать роботу кому - перебити працю кому (чию). Не -вая - не перебиваючи, без перериву. -рывать ток - переривати течію. -рывать пути сообщения - перетинати шляхи. Прерванный - перерваний, увірваний, перебитий, перепинений, перехоплений, зірваний. [Перервана, перепинена розмова]. -нное свидание - перерване побачення. Сообщение -но - сполучення перервано. Переговоры -ны и война началась - переговори перервано і війна почалась.

* * *

несов.; сов. - прерв`ать

1) перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти; ( обрывать) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, обрива́ти, обірва́ти; ( порывать) порива́ти, порва́ти; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти (роби́ти що)

2) (говорящего, занятого чем-л.) перебива́ти, переби́ти, перерива́ти, перерва́ти; перехо́плювати, перехопи́ти; ( останавливать) перепиня́ти, перепини́ти

перебить

1) (перешибить) перебивати, перебити, перетинати, перетнути, (о мног.) поперебивати, поперетинати. [Я вашому собаці ноги поперебиваю. Сокири пугою не перетнеш];

2) (избить) вибивати, вибити, повибивати, повбивати, побити, позабивати, перебити кого. [Багато народу повибивали (повбивали, побили) під ту війну]. -бить всех без исключения - вибити усіх до ноги, побити, повбивати, позабивати геть (чисто) усіх. [Усіх чисто людей у місті вибито і місто спалено (Грінч.)];

3) побити, потовкти, потрощити (все), перебити, перетовкти, перетрощити. [Перетовкти увесь посуд];

4) (волос, пух и т. п.) перебивати, перебити, поперебивати, перетрушувати, перетрусити, поперетрушувати, пересипати, пересипати, попересипати. [Уже наші жінки і подушки поперебивали];

5) (мешать что-л. делать) перебивати, перебити кому що, перебаранчати, перешкоджати, заваджати кому що робити, ставати, стати на перешкоді (на заваді) кому. -бить у кого что (место, должность) - перехопити у кого що (службу, посаду). -бить у кого-л. жениха, невесту - перелюбити чийого молодого, молоду. [Вона мого хлопця перелюбила];

6) (прерывать) перебивати, перебити, перепиняти, перепинити, перехопляти, перехопити кого. [Не перепиняй мене, а то й казати не буду]. -бить, -вать чью-л. речь - перебити, перебивати кому мову, впадати кому в річ. -бить сон - переламати сон. Перебитый - перебитий, перетятий; побитий и т. д.

* * *

несов.; сов. - переб`ить

1) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти

2) (убивать всех, многих) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти, вибива́ти, ви́бити и повибива́ти

3) ( разбивать) би́ти, поби́ти, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти; ( ломать) трощи́ти, потрощи́ти, несов. ви́трощити, перетрощи́ти, поперетро́щувати; ( посуду) товкти́, перетовкти́ и потовкти́

4) ( прерывать речь) перебива́ти, переби́ти, перерива́ти, перерва́ти, перепиня́ти, перепини́ти; несов. перебаранча́ти; ( включаясь в беседу) перехо́плювати, перехопи́ти

-ся см. Прерывать, -ся.

* * *

см. прерывать

сов. от прерывать

астр., техн., физ.

- аварийное торможение

сов. от прерывать

астр., техн., физ.

- аварийное торможение

1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);

2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;

3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.

* * *

1) кла́сти

2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати

3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити

4) ( яйца) кла́сти; ( о птицах) нести́

5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти

6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти

7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти

I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.

II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.

* * *

несов.; сов. - нар`ушить

обрыть

I. обривати, обрити, обкопувати, обкопати. [Свині обрили грядку навкруги]. Обрытый - обритий, обкопаний.

II. Обрывать, оборвать - (плоды, ягоды, цветы) обривати, обірвати, зривати, зірвати, (воровским образом, дочиста) обносити, обнести, (о мн.) пообносити, (волосы, перья) обскубати, обскуб(а)ти, обджеркати (гал.); (только волосы) обмикати (гал.). -вать бородки перьев - дерти пір'я. -вать клочьями одежду, шкуру на ком - обшарпувати, обшарпати, обшматовувати, обшматувати. -вать разговор, смех - уривати, увірвати, урвати (розмову, сміх). -вать кого в разговоре - урвати мову кому. Оборванный - обірваний, обскубаний, обмиканий; (об одежде) обшарпаний, обшматований, обідраний, обдертий. -ная женщина - обідранка, отіпанка. -ный разговор - увірвана розмова.

* * *

1) обрива́ти, обірва́ти и пообрива́ти; ( отрывать) відрива́ти, відірва́ти и повідрива́ти; ( срывать) зрива́ти, зірва́ти и позрива́ти; (несов.: рвать) рва́ти; ( обдёргивать) обску́бувати и обскуба́ти, обскубти; ( клочьями) обшмато́вувати, обшматува́ти; ( обтрёпывать) обша́рпувати, обша́рпати; (одежду, мебель) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти

2) ( разрывать) обрива́ти, обірва́ти и пообрива́ти, порва́ти (несов.), урива́ти, увірва́ти и урва́ти

3) (перен.: резко прекращать течение чего-л.) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, обрива́ти, обірва́ти

4) (перен.: резко прерывать кого-л.) обрива́ти, обірва́ти

перерыть

I. 1) (землю, дорогу и т. д.) переривати, перерити, перекопувати, перекопати, (о мног.) попереривати, поперекопувати що чим;

2) (вещи, бумаги и т. п.) перекидати, перекидати, поперекидати, переворушувати, переворушити, попереворушувати, перерушувати, перерушити, перевертати, поперевертати, перековерсати, перемотлошити, (постель и т. п.) перекуйовджувати, перекуйовдити. Перерытый -

1) переритий, перекопаний, поперериваний, поперекопуваний;

2) перекиданий, переворушений, перерушений, поперевертаний, перековерсаний, перемотлошений, перекуйовджений. -ся -

1) перериватися, перекопуватися, бути переритим, перекопаним;

2) перекидатися, переворушуватися и т. д.; бути перекиданим, переворушеним и т. д.

II. Перерывать, перервать - (нитку, верёвку, струну и т. д.) переривати, перервати, уривати, урвати й увірвати, (о мног.) попереривати що (нитку, мотузку, струну, то-що); (ткань, бумагу) передирати, передерти, передрати, (о мног.) попередирати що (тканину, папір). [Передер надвоє аркуш паперу]; (разговор, занятие) перепиняти, перепинити, перехоплювати, перехопити, перебивати, перебити, переривати, перервати що. [Ходім уже, бабусю, ходім вже! - перехопила панночка(М. Вовч.)]; (сообщение) переривати, перервати. [Сполучення з чужими краями перервано]; (о переговорах: временно) перепиняти, перепинити, (окончательно) зривати, зірвати. Перерванный - перерваний, передраний, перепинений, перехоплений, перебитий, зірваний. -ся - перериватися, перерватися, уриватися, у(ві)рватися, передиратися, передертися, перепинятися, перепинитися, перебиватися, перебитися, зриватися, зірватися; бути перерваним, передраним, перепиненим, перехопленим и т. д. Мирные переговоры -рывались несколько раз - переговори про мир (мирові переговори) перепинялись кілька разів. -рвалась струна - перервалась (у(ві)рвалась) струна.

* * *

1) перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти; (ткань, бумагу) передира́ти, переде́рти и передра́ти, несов. поде́рти, подра́ти; (несов.: изорвать) порва́ти, ( в клочья) пошматува́ти и перешматува́ти, диал. пошматкува́ти, пошмата́ти

2) (прерывать, прекращать), перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти, порива́ти, порва́ти

3) (срывать всё, многое) зрива́ти, позрива́ти

пресечь

1) см. Пересекать 1 и 2;

2) (обычно в знач. прекращать, останавливать) перетинати, перетяти, припиняти, припинити, (уничтожать) нищити, знищити, винищувати, винищити, (о мн.) поперетинати, поз[пови]нищувати що. [Перетяти всякий доступ свіжого повітря в легені (Єфр.)]. -сечь разговор - припинити розмову. -сечь сообщение с городом - перетяти, перервати сполучення (комунікацію) з містом. -сечь путь кому - перетяти дорогу кому. -сечь зло, злоупотребления - припинити (знищити) лихо, зловживання. -сечь в корне (в зародыше) - знищити в зародку, (совсем) знищити до щенту. Пресечённый - перетятий, припинений, знищений. -ться - перетинатися, перетятися, припинятися, припинитися, (о роде и т. п.) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, уриватися, у(ві)рватися. [В неї голос неначе спорснув і перетявсь (Неч.-Лев.). Бодай його кодло з накоренком перевелось (Ном.)]. Разговор -секся - розмова у(ві)рвалася, припинилася. Источник -секся - джерело висохло. Род -секся - рід перевівся, у(ві)рвався. [Урвався і рід Вишневецьких (Стор.)]. Тут -каются все известия об этом деле - тут уриваються всі відомості про цю справу.

* * *

несов.; сов. - прес`ечь

1) (полагать, класть конец) кла́сти край, покла́сти край; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти (що); ( уничтожать) ни́щити, зни́щити, вини́щувати, ви́нищити (що)

2) ( прерывать связь) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти, перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти