-
61 обсказывать
несов.; сов. - обсказ`ать( рассказывать) розповіда́ти, розповісти́ и розпові́сти, розка́зувати, розказа́ти; ( объяснять) поясня́ти и поя́снювати, поясни́ти -
62 объяснимый
з'ясовний, ви[по]ясненний.* * *поя́сненний, поясни́мий; з'ясо́вний -
63 объяснительный
пояснювальний, з'ясувальний. -ное чтение - пояснювальне читання.* * *поя́снювальний -
64 объяснять
объяснить виясняти, вияснити, поясняти, пояснити, ясувати, з'ясовувати, з'ясувати, яснити що кому. [Почав виясняти, як сталося, і вияснив докладно. Я вам залюбки, поясню. Давай яснити нам та баба - як і що, і до чого, - аж набридла]. Об'яснённый - вияснений, пояснений, з'ясований.* * *несов.; сов. - объясн`итьпоя́снювати и поясня́ти, поясни́ти; ( выяснять) з'ясо́вувати, з'ясува́ти, виясня́ти и вия́снювати, ви́яснити -
65 особа
особа, персона. Коронованная -ба - вкоронована особа (голова). Важная -ба - поважна особа, велика персона, достойник, (иронически) важниця, маця, велике цабе, велика цяця. [Якесь велике цабе до волости приїздило]. Своею -бою - своєю особою (персоною), власною особою (персоною).* * *осо́ба; ( персона) персо́на; ( по дозрительная личность) диал. поя́ва -
66 отнесённый
1) відне́сений2) перене́сений3) відсторо́нений, відста́влений4) зарахований, зачи́слений, залі́чений, відне́сений, припи́саний, поя́снений5) зве́рнений, зве́рнутий, спрямо́ваний6) відру́баний, відтя́тий, відрі́заний -
67 относить
отнести и отнесть1) куда - відносити, віднести, заносити, занести. [Відніс пряжу до ткача. Занеси дитину в хату];2) (приписывать) пристосовувати, пристосувати, залічувати, залічити, зачисляти, зачислити, прикладати, прикласти до чого. [До князького періоду цього пристосувати не можна. Письменство це ми маємо право зачисляти до нашої історії (Єфр.). Зараз усе прикладає до себе]. Эту неудачу -ят к его нерадению - думають, що не пощастило з цим через його недбалість. Судебные издержки -ти на счёт виновного - судові трати має оплатити винний. Отнесенный - віднесений, перенесений; пристосований, залічений, зачислений, прикладений до чого.* * *I несов.; сов. - отнест`и1) відно́сити, віднести́2) ( переносить) перено́сити, перенести́ и поперено́сити3) (отстранять, отводить) відстороня́ти, відсторони́ти; ( отставлять) відставля́ти, відста́вити и повідставля́ти4) ( причислять) зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, відно́сити, віднести́, ( приписывать) припи́сувати, приписа́ти и поприпи́сувати; (пояснять чем-л.) поя́снювати и поясня́ти, поясни́ти5) (обращать слово, речь, гнев) зверта́ти, зверну́ти; ( направлять) спрямо́вувати, спрямува́ти6) (отрубать, отсекать) відру́бувати, відруба́ти и повідру́бувати, відтина́ти, відтя́ти и повідтина́ти; ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зуватиII(несов.: кончить, перестать носить) зноси́ти; ( обувь) стопта́ти -
68 относиться
отнестись1) відноситися, віднестися;2) матем. - стосуватися, бути супроти. [Два стосується до чотирьох, як три до шістьох; или два супроти чотирьох те саме, що три супроти шістьох];3) см. Обращаться к кому;4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) - стосуватися до кого, до чого, належатися до кого, до чого. [Такі питання стосуються до археології. Ця справа належиться до вас]. Это ко мне не -сится - це до мене не стосується (не належиться). Не к тебе -сится - не до тебе річ, (шутл.) не твоє мелеться, не до тебе п'ють. Относящийся к чему - належний до чого. Неотносящийся к делу - сторонній. [Треба спинитись тут ще на одній ніби стороннй деталі (Єфр.)]. Село -сится к такой-то волости - село тягне, належить до такої волости. [Село Токарі тягне до Бешкинської волости];5) к кому, чему - ставитися, поставитися до кого, до чого; приймати, прийняти що; (редко) постать узяти до чого. [До мене ставляться як до рідного. Як поставилася до тієї звістки? Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (О. Пчілка)]. -ся к чему с уважением - шанувати, пошанувати кого, ставитися, поставитися з пошаною (з повагою) до кого. -ся пренебрежительно, отрицательно - нехтувати кого, що, помітувати ким, чим. -ся легкомысленно - легковажити, злегковажити що. [Справи цієї не злегковажено]. -ся хладнокровно, спокойно - ставитися спокійно до чого, холодним оком дивитися, поглядати на що. [Холоднішим оком поглядає читачка на «Тарасову ніч» (Грінч.)]. -ся несправедливо к кому - кривдити кого; (свысока) згори позирати; (враждебно) ворогувати на кого, проти кого, ставати ворожо проти кого, чого, око на кого мати, проти кого зуб мати. [Ворожо стають проти прав української мови (О. Пчілка)]. -ся с любовью, заботливо - жалувати кого. [Батько жалував нас обох рівно: і брата, і мене (М. Вовч.)]; (добродушно) добре серце мати до кого; (с отчуждённостью) чужим оком позирати на кого. К вам -сятся, как к людям - вас за людей мають. -ся каким-л. образом к делу - брати справу як. [Автор бере справу занадто серйозно (Єфр.)].* * *I несов.; сов. - отнест`ись1) ( проявлять своё отношение) ста́витися, поста́витися2) (несов.: входить в состав, в разряд кого-чего-л.) нале́жати3) (несов.: иметь касательство) стосува́тися, обхо́дити; ( принадлежать) нале́жати; ( приходиться) припада́ти4) (высказывать своё мнение, отзываться) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися5) (обращаться с вопросом, просьбой) зверта́тися, зверну́тися, вдава́тися, вда́тися6) несов. мат. відно́ситися7) строит., несов. відно́ситися; перено́ситися; відстороня́тися; відставля́тися; зарахо́вуватися, залі́чуватися, відно́ситися; припи́суватися; поя́снюватися, поясня́тися; зверта́тися; спрямо́вуватися; відру́буватися, відтина́тися; відрі́зуватисяII(сев.: износиться) зноси́тися; ( об обуви) стопта́тися -
69 плаун
см. Плавун 1. Плауны - розвильні.* * *бот.п'я́дич, -у плау́н, -у; диал. поя́сник, -у -
70 поярковый
поярковий, ягнячий, яротинний. [Пояркові брилі. Ягнячий пояс].* * *поя́рковий -
71 поярок
яротина, поярок (-рку), вовна з ярки.* * *поя́рок, -рку -
72 пояснительный
поясняльний, пояснювальний, з'ясувальний. [Поясняльна записка].* * *поя́снювальний -
73 пояснять
пояснить з'ясовувати, з'ясувати, вияснювати и виясняти, вияснити, пояснювати и поясняти, пояснити, яснити, з'яснити, (освещать) висвітлювати и висвітляти, висвітлити, висвічувати, висвітити, (истолковывать) товмачити, витовмачувати, витовмачити, тлумачити, витлумачити кому що. [Давай яснити нам та баба, як і що і до чого (Гр.). Ви просто все і коротко з'яснили (Куліш)]. Суметь -нить - доказати. [Не докажу вам, яким робом добро Марченків перейшло до нових панів (Кониськ.)]. Пояснённый - з'ясований, вияснений, пояснений, з'яснений, висвітлений, висвічений, витовмачений, витлумачений. -ться - з'ясовуватися, з'ясуватися, бути з'ясованим, вияснюватися и вияснятися, вияснитися, бути виясненим и т. д.* * *несов.; сов. - поясн`итьпоя́снювати и поясня́ти, поясни́ти -
74 прибавляться
прибавиться1) (присоединяться) додаватися, додатися, бути доданим, придаватися, придатися, бути приданим, прибавлятися, прибавитися, бути прибавленим, долучатися, долучитися, бути долученим, докладатися, докластися, доложитися, бути докладеним, доложеним, прикладатися, прикластися, приложитися, бути прикладеним, приложеним, накидатися, бути накинутим и т. д. [До цього почуття додалося ще й друге (Крим.). І от тепер до першого страху ще долучилася жадоба помсти (Самійл.). Іще одна доклалася вага до тягару великого на серці (Л. Укр.). Часом правди на ноготок, а приложиться на локоток (М. Вовч.)];2) (увеличиваться, прибывать) більшати, побільшати, прибільшуватися и прибільшатися, прибільшитися, прибувати, прибути, підбувати, підбути, підбавлятися, підбавитися. [Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало (Чуб.). Що рік мені прибуде, то мати гірш мною вбивається (М. Вовч.). Людей усе більш підбавляється (Квітка)].* * *несов.; сов. - приб`авиться1) додава́тися, дода́тися, доклада́тися, докла́стися; прибавля́тися, приба́витися; ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, поя́витися2) ( увеличиваться) збі́льшуватися, збі́льшитися, бі́льшати, побі́льшати; ( прибывать) прибува́ти, прибу́типриба́виться в ве́се — набува́ти, набу́ти ваги́
3) страд. (несов.) додава́тися; доклада́тися; добавля́тися, прибавля́тися; збі́льшуватися; прибавля́тися; прибі́льшуватися; прибрі́хуватися -
75 привидение
привид (-ду) (мн. привиди, соб. привиддя), реже привиддя (-ддя), (призрак) мара (ув. марюка, марище), примара, обмара, чмара, поява, потороча (-чі), почвара (-ри), (обманч. видение) мана, помана, (о)чмана, манія (-ії); срв. Призрак. [Все це було мов сон, мов привид (Франко). І мовчки привидом блукай (Олесь). Зігнута і біла, як мара (Коцюб.). Ось насунулись примари (Вороний). Сунеться до неї як чмара (Г. Барв.). Се не мана - перед очами твоїми матінка твоя (Греб.). Фатальне привиддя (Куліш)].* * *при́вид, -у, приви́ддяпривиде́ния — мн. при́види, -дів, собир. приви́ддя; ( призрак) прима́ра, мара́, мана́; увел. мари́ще; марю́ка, обма́ра, почва́ра, поя́ва; диал. пома́на, манія́, ма́ри́ще
-
76 призрак
примара, мара, (ув. марище, марюка), мана, (реже манія), омана, обмара, (привидение) привид (мн. привиди и привиддя), привиддя, поява, маняк (-ка), (обман, мираж) облуда, марево, обмана. [Щастя - примара: його немає на світі (Васильч.). І немов криваві примари насувались на місто (Коцюб.). Се голодної смерти мара (Л. Укр.). Се не мана - перед очами твоїми матінка твоя (Греб.). Перед неї стояла не Гаїнка, а якась мара бліда, страшна (Грінч.). Що се таке? Се не мара; моя се мати і сестра (Шевч.). Серед хаосу дивовижних марищ (Л. Укр.). Якась страшна поява (Леонт.). І мовчки привидом блукай (Олесь). Привид народнього бунту (Леонт.). Перед тим привиддям страшної правди (Л. Укр.). Привиддя безсонної ночи (Л. Укр.)]. -рак счастья - примара, марево щастя. -рак смерти - примара, мара смерти. -ки больного воображения - примари х(в)орої уяви. Обманчивый -рак - облудна мара (примара, мана, обмара). Сражаться с -ками - воюватися (битися) з примарами (привидами, маняками). Срв. Привидение.* * *прима́ра, мара́, мана́; увел. ма́рище; марю́ка, обма́ра, почва́ра, поя́ва; диал. пома́на, манія́, ма́рище; ( привидение) при́вид, -у, приви́ддя; ( мираж) ма́рево -
77 пьяница
1) п'яниця, пияка, опияка (общ. р.), пияк (-ка), пиячка (-ки), опиус, випивака, пропій (-поя), пропоєць (-пійця), пропійниця (ж. р.), каплій (-лія), каплюжник, каплюжниця, п'яндиголова, не-минай-корчма; срв. Пьянчуга, Выпивала. [П'яниця проспиться (Приказка). То такі опиуси, що все попропивають (Поділля). Він-би чоловік і нічого, так ото його лихо: випивака (Харк.). Ой пропою, пропою, пропала я за тобою (Чуб. V)]. Свойственный -це - п'яницький;2) см. Пьяника.* * *п'яни́ця; пия́к, -а, пия́ка, пите́ць, -тця́ -
78 разноречить
супере́чити, говори́ти (-ворю́, вориш) по-рі́зному\разноречитьть в объясне́нии — по-рі́зному поя́снювати
-
79 разъяснённый
роз'я́снений; поя́снений -
80 разъяснительный
роз'я́снювальний; ( объяснительный) поя́снювальний
См. также в других словарях:
поя — [پايه] 1. ҳар як паллаи нардбон ва зина, зинапоя, поғунда 2. мартаба, мақом, қадр, дараҷа; ба пояҳои баланд расидан ба дараҷаи баланд бардошта шудан 3. бунёд, асос, таҳкурсӣ; поя маҳкам намудан мустаҳкам шудан, устувор гаштан 4. сутун, амуд 5.… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
поя́рок — поярок, рка … Русское словесное ударение
поя́щий — (к поить) … Русское словесное ударение
поя — гл. напоявам, напойвам, напивам гл. мокря, намокрям, измокрям, подмокрям, квася, наквасвам, кисна, накисвам, заливам, поливам, пръскам, ръся, поръсвам, овлажнявам, навлажнявам гл. наводнявам … Български синонимен речник
Поя — 607806, Нижегородской, Лукояновского … Населённые пункты и индексы России
поя — малыш, младший в семье … Нанайско-русский словарь
пояӈго — малыш, младший в семье … Нанайско-русский словарь
поя́рковый — ая, ое. прил. к поярок. || Сделанный из поярка. Поярковая шляпа … Малый академический словарь
поя́рок — рка, м. Шерсть от первой стрижки молодой овцы. Дома сумел он [заволжанин] приняться за выгодный промысел. Поярок валять, шляпы да сапоги из него делать, шапки шить. Мельников Печерский, В лесах … Малый академический словарь
ПОЯ́РКОВ — Василий Данилович, землепроходец 17 в. В 1643–46 руководил отрядом, к рый впервые проник к басс. р. Амур, открыл р. Зея, Амурско Зейскую равнину, проплыл по Амуру до устья. Собрал ценные сведения о природе и населении Приамурья … Биографический словарь
Частота Поя Вления Рекламы — количество рекламных объявлений, публикаций за определенный период: год, квартал, месяц. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 … Словарь бизнес-терминов
