потроху

потроху

потроху

потроху[и], помалу, помалу-малу, звільна, поволі, спрокволу[а], спокволу, спокволя. Начал -гу затихать - почав потроху затихати. Выплачивать деньги -гу, по частям - виплачувати гроші помалу, частками (ратами). Он -гу пришёл в себя - він помалу опритомнів. -гу привыкать - звільна привикати. Как поживаете? -гу! - як ся маєте? Потроху!? (помаленьку). Понемножку - потрошку, потрішки, потро[і]шечки, помаленьку. Живём -жку - живемо помаленьку. Родило всякого зерна -жку - уродило всякої пашні потрішки.

* * *

 потроху, потрохи

потроху, ледь-ледь, ледвеледве О.

почасти, подекуди, потроху. [Почасти з вами можна згодитися. Подекуди це була правда, але тільки подекуди. Не дошила потроху таки й з ліньків]. Отчасти - отчасти - почасти - почасти, потроху - потроху, що - що. [Дикі люди - що для краси, а що й для ознаки вимальовують у себе на тілі всякі знаки (Єфр.)].

* * *

страждання, мука, кривда, утиски О; див. зар.

потроху; азар-азар потроху, поступово; азар-азар табай поступово знаходить СМ; азаразар т'етим я потихеньку піду СБФ; олар бизд'е йардым этмеселер, азар-азар ӧзӱмӱз башлайымыз т'ечинмед'е якщо вони нам не допоможуть, почнемо жити потроху самі Б.

поступово; послідовно; помалу; потроху

* * *

1. n

невелика кількість; дещо; небагато; дрібниця

2. adj (comp less, lesser; sup least)

1) маленький, невеликий

2) короткий, нетривалий (про час, відстань)

3) невисокий, невеликого зросту

4) незначний, неістотний, неважливий

5) дрібний, невеликий; малий

6) малий, неголовний

7) дріб'язковий, обмежений

3. adv (comp less; sup least)

1) небагато, мало

2) зовсім не, аж ніяк не

* * *

1) маленький, невеликий ( про розмір); невеликий ( про кількість); слабкий; поганий; короткий, недовгий; невисокий, невисого зросту; cпeц. малий

2) незначний, несуттєвий, неважливий; дрібний, невеликий

3) милий, славний

4) дрібний, дріб'язковий, незначний, мізерний; обмежений

5) призначений для вузького кола; не масовий

1) мало, майже ніскільки

2) ( у реченнях з інверсією) зовсім не, аж ніяк

1. n

1) боягуз; негідник

2) підлабузник, підлиза

3) злодій, злодюжка

4) шк., розм. ябеда, ябедник, фіскал, донощик

5) м'яч, що котиться по землі (футбол, крикет)

6) кін., розм. закритий (попередній) перегляд (фільму)

2. v

1) крастися; підкрадатися

2) вислизати; ухилятися

3) робити щось крадькома (потайки, непомітно)

4) боятися

5) раболіпствувати; плазувати; підлизуватися

6) шк., розм. ябедничати, фіскалити, доносити

7) кін., розм. попередньо переглядати (фільм); улаштовувати закритий перегляд

8) розм. красти потроху (непомітно)

* * *

1) боягуз, негідник

2) підлабузник

3) злодій, злодюжка

4) cл.; жapг. ябеда; фіскал, донощик

5) м`яч, що котиться по землі (футбол, крикет)

6) pl; див. sneakers

7) = sneak preview

1) крастися

2) вислизати; ухилятися

3) робити нишком, непомітно

4) раболіпствувати, підлабузнюватися, підлизуватися

5) cл.; жapг. ябедничати; фіскалити, доносити, обмовляти

6) кiнo; жapг. попередньо переглядати ( фільм); влаштовувати закритий перегляд

7) красти потроху, непомітно

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

накопиться призбируватися, призбиратися, назбируватися, назбиратися, набиратися, набратися, нагромаджуватися, нагромадитися, нагуртовуватися, нагуртуватися, скупчуватися, скупчитися, накупчуватися, накупчитися, (нагромождаться) накопичуватися, накопичитися, (о мног.) попризбируватися и т. п.; бути призбируваним, призбираним, попризбируваним и т. п.; (наживаться) наживатися, набуватися, придбаватися, надбаватися, бути придбаваним, придбаним, нажитим и т. п. [Знання призбирувалися віками (Загірня). Грошик до грошика, - призбиралося дещо (Франко). Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої української інтелігенції (Крим.). Листування потроху скупчувалось йому на столі, але на це згромадження він дивився поблажливо (В. Підмог.)]. Вода -ется на пашне - вода збирається на лану, вода напливає на лан. Капитал -ется, -пился - капітал нагромаджується (скупчується, призбирується), нагромадився (скупчився, призбирався). [Великі капітали скупчилися в їх руках (Київ)]. -пилось много неотложных дел, долгов - набралося (назбиралося, нагуртувалося, накопичилося, зависло) багато невідкладних справ, боргів. [Я й платив, щоб подать не зависала (Сл. Гр.)]. Много на совести -пилось - багато на совісті (на душі) нагрузло.

* * *

см. накапливаться

поправиться

1) поправлятися, поправитися, бути поправленим, лагодитися, полагодитися, бути полагодженим, підправлятися, підправитися, бути підправленим и т. д.; см. Поправлять. Мостовая -ляется - брук лагодиться, підправляється;

2) (производить у себя ремонт, исправления) лагодитися, полагодитися, підправлятися, підправитися, облагоджуватися, облагодитися. [Повітка похилилась на-бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці (Неч.-Лев.)];

3) (поправлять свои дела) підправлятися, підправитися, підмагатися, підмогтися, підживати(ся), піджити(ся), підживлятися, підживитися;

4) підправлятися, підправитися, поправлятися, поправитися, (выздоравливать) видужувати, видужати, одужувати, одужати, вичунювати, вичуняти, очунювати, очуняти, відходити, відійти, виходжуватися, виходитися, оклигувати, оклигати и оклигнути, відживати(ся), віджити(ся), (о мног.) попідправлятися, повидужувати, поодужувати, повичунювати и т. д. [Синицю хоч і в пшеницю, дак не поправиться (Борз.). Жита після дощу трохи попідправлялися (Харк.)]. Здоровье его -ляется - здоров'я його поправляється, підправляється, кращає. Больной -ляется - хорий видужує, одужує, вичунює, очунює, відживає(ться), відходить. Он долго не -лялся, не мог -виться после своей болезни - він довго не одужував (не видужував, не очунював и т. д.), він довго не міг одужати, видужати, очуняти, вичуняти, відійти, оклигати, оздоровіти після своєї х(в)ороби. [Мендель помалу видужував, але не було надії, щоб міг прийти до давнього здоров'я (Франко). Зінько наче й одужував, але вельми помалу (Грінч.). Очунюю потроху, ходжу з палицею (Васильч.). Ти одживешся на Вкраїні (Л. Укр.). Параска потроху оклигувала, та дуже помалу (Грінч.)];

5) поправлятися, поправитися. Он сказал одно слово вместо другого, но тотчас -вился - він сказав був одно слово замість другого, але зараз-же поправився.

* * *

несов.; сов. - попр`авиться

1) поправля́тися, попра́витися; ( в сказанном) виправля́тися, ви́правитися

2) ( поправлять своё здоровье) поправля́тися, попра́витися; диал. підправля́тися, підпра́витися и попідправля́тися; ( выздоравливать) виду́жувати, ви́дужати, оду́жувати, оду́жати и пооду́жувати, очу́нювати, очу́няти, диал. окли́гувати, окли́гати, окли́гнути

3) ( полнеть) повні́шати, поповні́шати, гла́дшати, погла́дшати

4) ( похмеляться) похмеля́тися, похмели́тися

5) страд. (несов.) поправля́тися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися; виправля́тися; вправля́тися

1. n

1) кусок, кусочок; шматок

2) частка

3):

a bit — невелика кількість; трохи

4) розм. дрібна монета

5) амер., розм. строк ув'язнення

6) бур; свердел

7) зубило

8) різальна крайка

9) борідка ключа

10) вудила, мундштук; трензель

2. v

1) загнуздувати

2) приборкувати; стримувати

3. past і p.p. від bite

* * *

1) шматок; шматочок; частка, частина

2) ( a bit) невелика кількість, небагато, трохи, трошки

3) дрібна монета

4) aмep.; cл. строк ув'язнення

5) aмep.; cл. епізодична роль (тж. bit part, bit role)

6) поведінка, поводження, спосіб дій

7) звичайна процедура

8) мода, фасон; стиль ( одягу)

9) предмет обговорення

10)

1) бур; бурав; зубило; зубок ( врубового ланцюга); вставний різець

2) ріжучий край ( інструмента)

3) борідка ключа

4) головка паяльника

5) вудила, мундштук; трензель

1) загнуздувати

2) приборкувати, стримувати

обч. біт

1) ступінь, міра

2) ступінь споріднення

3) ранг, звання, соціальний стан

4) науковий ступінь, звання

5) рівень

6) (спортивний) розряд

7) юр. тяжкість (злочину)

8) градус

9) грам. ступінь

10) мат. степінь

11) східець, сходинка

* * *

1) рівень, ступінь

2) ступінь споріднення, коліно (тж. degree of relationship)

3) положення, ранг; звання, учений ступінь; ( спортивний) розряд

4) градус ( температурний); градус ( географічний)

5) юp. тяжкість ( злочину)

6) гpaм. ступінь

7) мaт. степінь

8) мyз. ступінь

повільно; потроху (тж by inchmeal)

* * *

1. n

1) щипок; щипка

2) стиснення

3) пучка (солі тощо)

4) вирішальний момент; найважливіша особливість

5) розм. арешт

6) розм. крадіжка; обман

7) розм. легка перемога

8) лом, важіль

9) розм. важка частина дороги; підйом

10) розм. скнара

11) спорт., розм. вірна ставка

2. v

1) щипати, ущипнути; прищикнути

2) стискати; мул йти (про взуття); затискати

3) брати по щіпці

4) мучити, завдавати страждань

5) скупитися; заощаджувати; обмежувати (когось)

6) арештувати, схопити

7) розм. украсти, поцупити

8) розм. вимагати (гроші)

9) спорт. підганяти (коня)

10) тех. пересувати важелем

11) с.г. прищипувати, обрізувати

* * *

1) щипок; стиснення; тіснота, тіснява

2) щіпка, пучка

3) злидні, нестаток; тяготи; надзвичайні обставини

4) вирішальний момент; найважливіша особливість

5) cл. арешт; ( поліцейська) облава

6) cл. крадіжка; обман

7) легка перемога; cпopт.; жapг. вірна ставка

8) = pinch-bar

9) cпeц. звуження; стиснення; защемлення; важка частина дороги, підйом

10) гeoл. виклинювання

11) фiз. плазменний шнур; пінч(- ефект) ( стиснення плазменного шнура)

1) ущипнути; прищемити; ущемити; защемити; здавлювати, стискати, тиснути; затискати

2) брати або додавати по щіпці, потроху

3) мучити, завдавати страждань; псувати; завдавати незручностей; заважати (pinch in, pinch on, pinch upon)

4) скупитися, заощаджувати; урізувати; обмежувати

5) cл. заарештувати

6) cл. вкрасти, поцупити

7) cл. вимагати, шантажувати

8) cпopт. загнати ( коня)

9) тих. пересувати важелем

10) caд. пінцирувати, обрізувати, прищипувати (pinch back, pinch off, pinch out)

11) гeoл. виклинюватися (про жилу; pinch out)

12) мop. іти так круто, що вітрила заполіскують ( to pinch her)

13) cл. грати піцикато

1) тонко

2) слабко, ненасичено

3) рідко, негусто

4) беззмістовно

5) прозоро

6) напівпорожньо

7) економно, ощадливо

8) погано, абияк

* * *

1) тонко [див. thin]

2) економно, потроху

3) погано, абияк

1. n

1) звич. pl текст. незатканий кінець нитки основи

2) торочки, бахрома

3) pl пучок ниток на зрізі

4) мор. конопляна нитка для швабри

5) pl обрізки, мотлох, різні дрібниці

6) знев. голодранець

7) тринькання

8) муркотання

2. v

1) розм. прикрашати обрізками ниток; робити кошлатим

2) тринькати, бринькати

3) наспівувати; говорити (читати) монотонно; бубоніти

4) тарабанити пальцями

* * *

1) дiaл. прикрашати бахромою

2) мop. шпигувати ( мат)

1) бриньчати, тринькати

2) наспівувати; говорити або читати монотонно; гудіти, бубонити

3) тарабанити пальцями

1) звичн. pl; тeкcт.

2) не затканий кінець нитки основи; бахрома

3) коротка нитка, що розпустилася

4) мop. шпиговка ( мат); прядив'яна нитка ( для швабри)

5) pl обрізки, мотлох, різні дріб'язки

1) тринькання, бринькання

2) дiaл. муркотання

1) ж. ім'я Уїн, Він (зменш. від Edwina, Winifred)

2) ч. ім'я Уїн, Він (зменш. від Winfred)

* * *

1) виграти; перемогти, одержати перемогу (win out, win a victory)

2) заслужити, здобути, домогтися, завоювати

3) ( часто upon) переконати, вмовити; схилити на свій бік ( win over)

4) добратися, досягнути ( з трудом); дотягнутися

5) захопити (полоненого, здобич, трофей); завоювати

6) дiaл. прибирати ( врожай)

7) гірськ. добувати (руду, вугілля); видобувати ( метал із руди)

8) кapт. брати взятку; побити карту

••