-
1 истрачивать
истратить витрачати и витрачувати, витратити, тратити, потратити, страчувати, стратити, протрачувати и протрачати, протратити що, (о мн.) повитрачати и повитрачувати, витратити що, (иногда: истратить без остатка что) витрачатися и витрачуватися, витратитися з чого, (диал.) теряти, потеряти що; срвн. Издерживать. [Мати на себе боялася витратити якийсь там шажок (грош) (Крим.). Всі сірники витратив і не закурив через вас (Васильч.). Потратить він (ворог) запаси (Куліш). Останню копійку протратив (Свидн.). Із тих (грошей) він не стратив ані шеляга (Франко). Невдячна звірюка! забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.) Ви дали злотого, десять я потеряла на олію, а ще є п'ять (Звин.)]. -чивать, -тить попусту что - марнувати, змарнувати (зап. дармувати, здармувати), гайнувати, згайнувати, збавляти, збавити, переводити, перевести, (о мн.) помарнувати, попереводити, позбавляти що на що. [Багато сил змарнує на боротьбу зі страхом (Коцюб.). Здармувати час (Верхр.)]. -тить попусту время - змарнувати, згайнувати, згаяти (марно), звести час. -тить на освещение - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили (Він. п.)]. -чивать, -тить силу работая, на работе - виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати силу. Истрачиваемый - витрачуваний, страчуваний, протрачуваний. Истраченный - витрачений, страчений, потрачений, (попусту) змарнований, збавлений, переведений, згайнований (марно), (о времени ещё) згаяний. -ться -1) стр. з. ви[про]трачатися и ви[про]трачуватися, бути витраченим, страченим;2) возвр. з. витрачатися и витрачуватися, витратитися, тратитися, потратитися, стратитися, виживатися, вижитися з чого; см. Издерживаться. Совсем -тился - геть витратився (з грошей), вийшов з грошей. -тился, что и хлеба, денег нет - з хліба, з грошей вижився (витратився).* * *несов.; сов. - истр`атитьвитрача́ти, ви́тратити, тра́тити (тра́чу, тра́тиш), потра́тити, стра́чувати, стра́тити; (время, силы, здоровье) марнува́ти, змарнува́ти, гайнува́ти, згайнува́ти; ( время) га́яти, зга́яти; (силы, здоровье) збавляти, зба́вити; ( терять силу на работе) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити, перево́дити, перевести́ -
2 talk away
phr v1) заговоритися, забалакатисяto talk away away time — не помічати за розмовами часу, попусту витрачати час
2) бовтати без перестану, тараторитиto talk away the child's fears — розсіяти страхи дитини, заспокоїти дитину
-
3 thrash
1. nудар ногами (плавання)2. v1) бити, шмагати, хльостати, хльоскати2) побити, перемогти (у боротьбі, у змаганні); взяти гору3) молотити4) стукати, калатати, грюкати; тупотати5) метатися, кидатися (тж thrash about)6) мор. іти проти вітру (проти течії)thrash about — кидатися, метатися (про хворого)
thrash out — ґрунтовно обговорювати (з'ясовувати, розробляти) (питання тощо)
* * *I n II v1) пороти, стібати, хльостати; наносити удариto thrash smb with one's stick — пройтись по комусь ціпком
to thrash smb within an inch of his life — побити когось до півсмерті
2) побити, перемогти (у боротьбі, у змаганні); узяти верх; порвати ( у боях)3) молотити4) ударяти, стукати ( по чомусь); бити ( ногами по воді)to thrash at smth with one's cane — бити по чомусь тростиною
to thrash at /against/ the door — тарабанити у двері
to thrash the air with one's fists — молотити повітря /по повітрю/ куркулями
to thrash one's arms against one's body to keep warm — бити руками по тілу, щоб зігрітися; бити, ударити, хльостати
the rain thrashed the tops of the trees [against the windows] — дощ хльостав по верхівках дерев [по вікнах]; битися
5) метатися••to thrash (over) (old) straw — попусту витрачати час; = товкти воду в ступі thrash about phr v робити різкі рухи
the children thrashed about in the water — діти плескалися у воді; метатися
-
4 time-waster
nлюдина, яка попусту витрачає час, не знає ціну часу; розкрадач часу; щось, що потребує марної витрати часу -
5 talk away
phr v1) заговоритися, забалакатисяto talk away away time — не помічати за розмовами часу, попусту витрачати час
2) бовтати без перестану, тараторитиto talk away the child's fears — розсіяти страхи дитини, заспокоїти дитину
-
6 thrash
I n II v1) пороти, стібати, хльостати; наносити удариto thrash smb with one's stick — пройтись по комусь ціпком
to thrash smb within an inch of his life — побити когось до півсмерті
2) побити, перемогти (у боротьбі, у змаганні); узяти верх; порвати ( у боях)3) молотити4) ударяти, стукати ( по чомусь); бити ( ногами по воді)to thrash at smth with one's cane — бити по чомусь тростиною
to thrash at /against/ the door — тарабанити у двері
to thrash the air with one's fists — молотити повітря /по повітрю/ куркулями
to thrash one's arms against one's body to keep warm — бити руками по тілу, щоб зігрітися; бити, ударити, хльостати
the rain thrashed the tops of the trees [against the windows] — дощ хльостав по верхівках дерев [по вікнах]; битися
5) метатися••to thrash (over) (old) straw — попусту витрачати час; = товкти воду в ступі thrash about phr v робити різкі рухи
the children thrashed about in the water — діти плескалися у воді; метатися
-
7 time-waster
nлюдина, яка попусту витрачає час, не знає ціну часу; розкрадач часу; щось, що потребує марної витрати часу -
8 болтать
1) (жидкость) бовтати, колотити, калатати;2) дриґати, теліпати, колихати, баламкати, мотати. [Дриґає ногами. Баламкає руками. Не колихай ногами];3) ляпати, ляпати язиком, плескати, балакати, базікати, теревенити, патякати, блягузкати, лепетати, верзти, верзякати, варнякати, сокотати, блеяти, торохтіти, торочити, балдикати, белебенити;4) (на непонятном яз.) ґерґотіти (-тю, -тиш и ґерґочу, -чеш), цвенькати. [Ґерґотять по- турецьки. Чую, поляки щось цвенькають по-свойому]. Болтать весело - щебетати. Болтать попусту - дурно плескати, язиком горох товкти.* * *I1) ( жидкость) бо́втати, колоти́ти2) (чем-л. находящимся на весу) маха́ти; теліпа́ти; ( ногами) дри́ґати и дриґа́ти3) (безл.: самолёт) бо́втати, метля́тиII1) (говорить, пустословить) базі́кати, моло́ти, тереве́нити, бо́вкати, бе́вкати, цве́нькати, ля́пати (хля́пати, тріпа́ти) [язико́м], тріпа́тися; верзти́, верзя́кати, варня́кати, патя́кати, розпатя́кувати, плеска́ти, пащекува́ти2) (на каком-л. языке) бала́кати, цве́нькати, ґерґота́ти, ґерґоті́ти -
9 вякать
бовкати, бевкати, белькати, гарчати (отрывисто).* * *несов.; сов. - в`якнуть1) ( слабо подавать голос) скі́млити, заскі́млити, ски́глити, заски́глити; ( тявкать) дзя́вкати, дзя́вкнути, дзяволи́ти, задзяволи́ти; ( мяукать) ня́вкати и нявча́ти, ня́вкнути2) ( говорить попусту) бо́вкати, бо́вкнути, бе́вкати, бе́вкнути, несов. варня́кати -
10 зря
1) (наугад) навмання, навмани[а], навманці, (диал.) з(д)ря. [Пішов собі кудись здря Март.)];2) (напрасно) марно, дарма, надаремно, дурно, пусто-дурно, назря, здря;3) (опрометчиво) необачно, неоглядно.* * *нареч. -
11 извод
1) перевід (-воду), звід (р. зводу), занапащання, оконч. занапащення, загуба. [У його грошам нема переводу: повсякчас маються (Київщ.). Як він у нашому дворі побував, так і пішлося на звід худобі: марніє та гине (Остерщ.). Отака робота - тільки занапащання часу (М. Грінч.)];2) (происхождение) походження, родовід, вивід (-воду); (археогр. терм.) ізвід. [Рукопис сербського ізводу (Крим.)].* * *I( трата попусту) переві́д, -во́ду, загу́баII филол.ізво́д, -у -
12 канителить
1) тягти канетілю;2) (длить) воловодити, дляти, (томительно) марудити, (попусту тратить время) марнувати час, (мешкать) баритися.* * *мару́дити, волово́дити, моро́чити, га́яти (марнува́ти) час -
13 канителиться
(медлить) марудитися, воловодитися, длятися, баритися, (диал.) пулятися. - ться с кем - воловодитися з ким.* * *мару́дитися, волово́дитися, моро́читися; ( терять время попусту) марнува́ти час, бари́тися, розво́дити тягани́ну, тягти́ Сірка́ за хвіст -
14 необдуманно
нрч. нерозважно, без розваги, необмірковано, незмірковано, необдумано, (нерассудительно) нерозсудливо, нерозважливо, (неосторожно) необережно (наавось) навмання, на галай-(на)балай, (попусту, зря) по-дурному, дурно. [Нерозважно кинув ущипливе слово (Крим.). Нерозважно відіпхнув її тепер (Куліш). Баба-дипломатка така хитра, що й словечка по-дурному не скаже (Грінч.)]. -но поступать - робити (чинити) нерозважно (без розваги). -но сказать - бовкнути, белькнути, ляпнути (язиком); срв. Сболтнуть. [Язик белькне та в кут, а спину виставлять - б'ють (Номис)].* * *нареч.необду́мано, необмірко́вано; несвідо́мо; необере́жно; нерозва́жливо, нерозва́жно; необа́чно -
15 перевод
1) (действие) переводження; переписування; перекладання; перетовмачування. -вод из одного полка в другой - переміщення з одного полку до другого. -вод в высший класс - промоція. [Таку розмову вели чвертокласники вже перед промоцією в семінарію (Свид.)]. -вод долга - переписування боргу. -вод на камень, литогр. - перебивання на камінь. -вод денег, почт. - переказування, переказ грошей;2) (на другой язык) переклад. -вод с русского языка на украинский - переклад з російської мови на українську. Стихотворный -вод - віршовий переклад, переспів;3) перевід (-воду), звід (р. зводу), вивід (-воду), згуба. [Козацькому роду нема переводу];4) см. Переводина.* * *1) переве́дення, переві́д, -во́ду, перево́д2) ( на другой язык) пере́клад, -у, переклада́ння3) ( денег) пере́каз, -у; перека́зування4) ( трата попусту) марнува́ння; переві́д5) ж.-д. переві́д6) спец. ба́лка; ( между стропилами) ба́нтина; ( матица) сво́лок, диал. трям, уменьш. трямо́к, -мка́ -
16 переводить
перевести1) переводити, перевести, (о мног.) попереводити кого куди. -сти арестанта из одной тюрьмы в другую - перевести арештанта з одної в'язниці до другої. -сти глаза, взор на кого, на что - перевести очі, погляд на кого, на що. -дить глаза (с места на место) - переводити очі, поводити очима по чому. -сти разговор на что, на другую тему, предмет - звернути розмову (річ) на що, на иншу тему (на инший бік), звести мову на що, зійти на що, закинути на инше, (шутл.) заговорити з иншої бочки. [Нехай, сестро, опісля! - скаже було Кость, та й закине на друге на що-небудь (Квітка)]. -дить, -сти дух - зводити, звести дух, відводити, відвести дух, переводити, перевести дух, відсапувати(ся), відсапатися, відсапнути, віддихатися и -дихуватися, віддихатися, віддихнутися, відідхнути, відхлинути. [Дайте мені дух звести (відсапнути). Молодиця не переведе духу, верещить (М. Вовч.) Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння (Крим.). Візник важко оддихнувся й поскріб під шапкою (Васильч.)]. Не могу (не может) дух -сти - не здишуся, не здишеться, не відведу (не відведе) духу. [Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик (Куліш)];2) (в высший класс) промувати, попромувати. [Що в йому кипіло, зараз виявилось, як тільки попромували його в четвертий клас (Свид.)];3) переписувати, переписати, попереписувати що на кого, зводити, звести що на що. [Семилітню поволовщину звів на годову (Куліш)]. -сти имение на имя своей жены - переписати маєток на свою жінку. -дить что-л. на деньги - обертати (обернути) що на гроші. -дить рубли на франки - обертати, зводити карбованці на франки. -дить на камень, литогр. - перебивати на камінь. -дить на бумагу - перебивати, переводити на папір;4) переказувати, переказати, пересилати, переслати що. Я -вёл ему по почте сто рублей - я переказав (переслав) йому поштою сто карбованців;5) (с одного языка на другой) перекладати и -кладувати, сов. перекласти и переложити, (о мног.) поперекладати и -кладувати (з однієї мови на другу); (пояснить) перетовмачувати, перетовмачити, поперетовмачувати що. [На нашу мову Іліяду переклав Руданський. Промов по-нашому, а я приставлю таку рабиню, що по-римськи вміє, вона твої слова перетовмачить (Л. Укр.)]. -сти слово в слово - перекласти слово за словом. - водить что-л. стихами - перекладати (перекласти) віршем (віршами), перевіршовувати (перевіршувати, поперевіршовувати), переспівувати (переспівати, попереспівувати) що;6) (истреблять) зводити, звести, переводити, перевести, виводити, вивести, вигублювати, вигубити, вибавляти, вибавити, (неоднократ.) позводити, попереводити, повиводити, повигублювати, повибавляти. [Позводити, повиводити и т. д. мишей, всяку погань];7) (тратить понапрасну) переводити, перевести, марнувати, змарнувати, (о мног.) попереводити, помарнувати. -сти время, деньги - перевести, змарнувати час, гроші. Переведённый - переведений; переписаний; переказаний, пересланий; перекладений и т. д.* * *I несов.; сов. - перевест`и1) перево́дити, перевести́; ( о перемещении) поперево́дити; ( о разговоре) зво́дити, звести́2) ( пересылать - деньги по почте) перека́зувати, переказа́ти3) ( на другой язык) переклада́ти, перекла́сти4) ( рисунок) перево́дити, перевести́ и поперево́дити, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти5) (уничтожать) вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и ни́щити, зни́щити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, зво́дити, звести́ и позво́дити6) ( тратить попусту) марнува́ти, змарнува́ти, несов. промарнува́ти; перево́дити, переве́сти и поперево́дити7) (передавать чью-л. речь, сведения) передава́ти, переда́тиII\переводить — дух (дыха́ние) перево́дити, перевести́ дух (ди́хання, по́дих), зво́дити, звести́ дух, передиха́ти, передихну́ти, віддиха́тися и відди́хуватися, відди́хатися, віддиха́ти и відди́хувати, відди́хати и віддихну́ти; відса́пуватися, відса́патися, відса́пувати, відсапну́ти, відха́куватися, відхакну́тися, несов. ви́сапатися, несов. віддима́тися, віддува́тися
(водя за собой куда-л.) переводи́ти -
17 поблажка
1) потур, потурання, попуск и попуст, потоля, повідець (-дця). Давать -жку - давати потур (попуск, потолю, повідець) кому, (потур) потурати, (попуск) попускати кому; срв. Поблажать. [Потуру дітям не даю, навчаю (Г. Барв.). Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Попусту їм не давай]. -жка детям к добру не приведет - потурання дітям до добра не доведе]. Срв. Потачка;2) (блажь), дур (-ру), сказ (-зу). У него такая -жка - у нього дур (сказ) такий.* * *потура́ння; по́пуск, -у, по́пуст, -у, по́тур, -у -
18 потратить
потратити, протратити, витратити, (о мн.) повитрачати що; срв. Истратить. -тить время - з[про]гаяти час. Потраченный - по[ви]трачений. -ться - витратитися, утратитися на що.* * *потра́тити; ( истратить) ви́тратити, протра́тити; (попусту, напрасно) промарнува́ти, змарнува́ти, згайнува́ти, прогайнува́ти, погайнува́ти; ( зря потерять время) зга́яти -
19 проканителиться
промару́дитися, проволово́дитися; ( потерять время попусту) промарнува́ти час, проморо́читися -
20 пропадать
пропасть1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].* * *I несов.; сов. - проп`астьпропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тисяIIпа́дати [ці́лий день]
- 1
- 2
См. также в других словарях:
попусту — попусту … Орфографический словарь-справочник
попусту — См. напрасно... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. попусту безуспешно, напрасно; без толку, по пустому, зря, вхолостую, туне, безрезультативно, попустому, бесплодно,… … Словарь синонимов
ПОПУСТУ — ПОПУСТУ, нареч. (разг.). Напрасно, бесцельно, зря. «Нечего время попусту тратить.» Мельников Печерский. «Ты попусту повредил бы и ей, и себе.» Гончаров. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОПУСТУ — ПОПУСТУ, нареч. (разг.). Напрасно, тщетно. П. тратить время. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
попусту — по/пусту, нареч. Не следует попусту тратить время … Слитно. Раздельно. Через дефис.
попусту — • напрасно, зря, тщетно, безуспешно, безрезультатно, бесполезно, без толку, впустую, понапрасну, попусту, даром Стр. 0603 Стр. 0604 Стр. 0605 Стр. 0606 Стр. 0607 Стр. 0608 Стр. 0609 … Новый объяснительный словарь синонимов русского языка
попусту тративший время — прил., кол во синонимов: 7 • занимавшийся ерундой (28) • занимавшийся пустяками (13) • … Словарь синонимов
попусту старавшийся — прил., кол во синонимов: 2 • безуспешно хлопотавший (2) • беспрочившийся (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
попусту тратить время — заниматься пустяками, толочь воду, толочь воду в ступе, заниматься ерундой Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Попусту — нареч. качеств. разг. Напрасно, бесполезно, зря. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
попусту — п опусту … Русский орфографический словарь
