Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

гибнуть

  • 1 гибнуть

    гинути, загибати, пропадати, (редко) гибіти. [Дощ, лиха година, - а я приткнувся до стіни, та так і гибію (Мирн.). Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися (Гр.)].
    * * *
    ги́нути, пропада́ти

    Русско-украинский словарь > гибнуть

  • 2 пропадать

    пропасть
    1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;
    2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];
    3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);
    4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].
    * * *
    I несов.; сов. - проп`асть
    пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тися
    II
    па́дати [ці́лий день]

    Русско-украинский словарь > пропадать

  • 3 убывать

    несов. убыва́ть, сов. убы́ть
    1) убува́ти, убу́ти, підупада́ти, спа́сти; (об уровне и перен.) спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) малі́ти, змалі́ти; ме́ншати, поме́ншати, зме́ншуватися, зме́ншитися; ( гибнуть) ги́нути, заги́нути
    2) ( выбывать) вибува́ти, ви́бути
    •
    - непрерывно убывать

    Русско-украинский политехнический словарь > убывать

  • 4 убывать

    несов. убыва́ть, сов. убы́ть
    1) убува́ти, убу́ти, підупада́ти, спа́сти; (об уровне и перен.) спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) малі́ти, змалі́ти; ме́ншати, поме́ншати, зме́ншуватися, зме́ншитися; ( гибнуть) ги́нути, заги́нути
    2) ( выбывать) вибува́ти, ви́бути
    •
    - непрерывно убывать

    Русско-украинский политехнический словарь > убывать

  • 5 гинути

    убыва́ть ( гибнуть)

    Українсько-російський політехнічний словник > гинути

  • 6 выгибать

    -ся, выгнуть, -ся
    I. вигинати, -ся, вигнути, -ся, вихиляти, -ся, вихилити, -ся, (пускать изгибом) вилучати. [Молода тополька вигинається од вітру. Стан тонкий вихиляється, вигинається. Вилучає (вигинає) спину]. Выгибаясь - вихиляючись, вихилясом. [Пішла по хаті вихилясом].
    II. Выгибать - см. Гибнуть.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыгнуть
    вигина́ти, ви́гнути

    Русско-украинский словарь > выгибать

  • 7 гинуть

    сгинуть гинути, згинути, погибати, погинути (и погибнути), загибати, загинути (и загибнути). [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.)].
    * * *
    диал. см. гибнуть

    Русско-украинский словарь > гинуть

  • 8 замерзать

    замёрзнуть замерзати, замерзнути и замерзти, (о мн.) позамерзати, (окоченеть) задубіти, задуб(ну)ти, закостеніти, закоценіти, (подёргиваться льдом о воде) зашерхати, за[по]шерхнути. [Болото сю зіму не замерзало (Хата). Дитина замерзла в полі - такий мороз (Поділля)]. -нув, сделаться твёрдым, как кора (о мокрой одежде) - козубом (лубом) стати. Не -ющее место на реке - теплина, пролиз (-зу), пролизина, (на болоте) опар (-ри и -ру), прогній (-ною). Замёрзший, Замёрзлый - замерзлий, змерзлий, мерзлий. [Знайшли у снігу замерзлого (Мирн.). Копита стукають о змерзлу землю (Франко), Захотілось мерзлого в Петрівку (Номис)].
    * * *
    несов.; сов. - замёрзнуть
    1) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти
    2) ( испытывать ощущение холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, сов. зме́рзнути, зме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти
    3) ( гибнуть от холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти

    Русско-украинский словарь > замерзать

  • 9 исчезать

    исчезнуть
    1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;
    2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -
    1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;
    2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.
    * * *
    несов.; сов. - исч`езнуть
    зника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути

    \исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)

    \исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті

    \исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)

    Русско-украинский словарь > исчезать

  • 10 мёрзнуть

    1) (замерзать) замерзати; (о воде: подёргиваться льдом) шерхнути, зашерхати;
    2) (морозить) морозити. На дворе -зит - (надворі) морозить, бере мороз, береться (на) мороз;
    3) (зябнуть) мерзнути, мерзти, примерзати. [Не купив батько шапки, нехай ухо мерзне (Номис)].
    * * *
    1) ( превращаться в лёд) замерза́ти, ме́рзнути
    2) (зябнуть, коченеть) ме́рзнути, ме́рзти, замерза́ти
    3) ( гибнуть от мороза) замерза́ти

    Русско-украинский словарь > мёрзнуть

  • 11 мучиться

    1) (стр. з.) мучитися, катуватися, мордуватися; бути мученим, катованим, мордованим;
    2) (возвр. з.) мучитися, (страдать) страждати, терпіти, (казниться) каратися, (гибнуть) копати, гибіти, (терзаться) катуватися, мордуватися, гризтися, пектися; (томиться) нудитися, томитися; (изнуряться) виснажуватися, знесилюватися. [Я вже не живу, а тільки мучуся (Н.-Лев.). Я ще твоєю мукою страждаю (Самійл.). Я каралась весь вік в чужій хаті (Шевч.). Як конаю я в неволі, як я нуджу світом (Шевч.). Немає брата, ні сестри, щоб незаплакані ходили, не катувалися в тюрмі (Шевч.). Будуть вони до віку мучитися, до суду мордуватися (Мирн.). Переїхали цуценя, - як воно бідне мордується! (Крим.). Пеклася-ж я, пеклася, - жаль на його, та жаль і його (Тесл.)]. Не следует -ться из- за пустяков - не варто (нема чого) мучитися (катуватися, гризтися) через дрібниці (дурниці). -ться жаждой, неведением, ожиданием - томитися (мучитися) спрагою, незнанням, чеканням. -ться мрачными, печальными мыслями - катуватися (гризтися) понурими, сумними думками;
    2) (биться над чем-л.) мучитися, морочитися, битися, мордуватися над чим, коло чого, на чому. [Довго билася вона на цьому слові з Романом (Васильч.)]. Я долго -лся над разрешением этой задачи - я довго морочився (мордувався), щоб вирішити (розв'язати) це завдання. Мучен(н)ый - мучений, катований, мордований, морений, томлений.
    * * *
    му́читися; катува́тися, мордува́тися; гри́зтися

    Русско-украинский словарь > мучиться

  • 12 платиться

    плачиваться
    1) платитися, сплачуватися. [За роботу платиться грішми];
    2) платитися за що, приплачуватися за що, відпокутувати (за) що. [Добрі платяться за ледачих. Людині доводиться гірко свою цікавість відпокутувати]. -ться жизнью (гибнуть) - накладати життям (головою) за що, полягти головою. [Швед поліг головою (Котл.)].
    * * *
    1) плати́тися
    2) страд. (несов.) плати́тися; спла́чуватися

    Русско-украинский словарь > платиться

  • 13 убывать

    несов.; сов. - уб`ыть
    1) убува́ти, убу́ти; (о воде и перен.) спада́ти, спа́сти и поспада́ти; ( уменьшаться) ме́ншати, поме́ншати, зме́ншуватися, зме́ншитися; ( гибнуть) ги́нути, заги́нути
    2) ( выбывать) вибува́ти, ви́бути

    Русско-украинский словарь > убывать

  • 14 уничтожаться

    несов.; сов. - уничт`ожиться
    1) зни́щуватися и ни́щитися, зни́щитися; ( уничтожать себя) зни́щувати (ни́щити) себе́, зни́щити себе́; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути и пощеза́ти и поще́знути; ( гибнуть) ги́нути зги́нути
    2) ( стараться не привлекать к себе внимания) зника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути и пощеза́ти и поще́знути; ( тушеваться) зні́чуватися, зні́титися
    4) строит. (несов.) зни́щуватися, ни́щитися; вини́щуватися, зво́дитися; ліквідува́тися; зни́щуватися, ні́вечитися

    Русско-украинский словарь > уничтожаться

См. также в других словарях:

  • гибнуть — Погибать, пропадать, исчезать, гнить, умирать, стушевываться, затериваться, утопать, тонуть, уничтожаться, разлагаться, разрушаться, улетучиваться, расплываться, испаряться, рассеиваться дымом. Богатство гинет, а нищета живет (посл.). Все пошло… …   Словарь синонимов

  • гибнуть —     ГИБНУТЬ/ПОГИБНУТЬ     ГИБНУТЬ/ПОГИБНУТЬ, погибать/погибнуть, разг. пропадать/пропасть …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ГИБНУТЬ — ГИБНУТЬ, гибну, гибнешь; д.н.в. гибнет, прош. вр. гиб, гибла, несовер. Разрушаться, подвергаться уничтожению, умирать, исчезать от какой нибудь катастрофы. От чумы гибнут целые поселения. Всходы гибнут от заморозков. Толковый словарь Ушакова. Д.Н …   Толковый словарь Ушакова

  • ГИБНУТЬ — ГИБНУТЬ, ну, нешь; гиб и гибнул, гибла; несовер. Подвергаться уничтожению, гибели. Г. от мороза. Г. от болезней. | совер. погибнуть, ну, нешь; погиб, ла. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ГИБНУТЬ — (гибать употр. только с предлогами вы, за, из, по, пере, с), или гинуть, изникать, исчезать, пропадать, уничтожаться, разрушаться; умирать; подвергаться бедствию, злополучию; портиться, приходить в упадок или в ничтожество; быть бесполезным.… …   Толковый словарь Даля

  • гибнуть — гибнуть, прош. гиб и гибнул, гибла, гибло, гибли и устарелое гибнула, гибнуло, гибнули; прич. гибнувший; дееприч. малоупотр …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • гибнуть — ну, нешь, прош. гиб и ги/бнул, ги/бла, нсв., поги/бнуть, сов. Переставать существовать, подвергаться уничтожению, умирать в результате катастрофы, воздействия каких л. сил, бедствия и т. п. Гибнуть от недостатка влаги. Увы! все гибнет: кров и… …   Популярный словарь русского языка

  • гибнуть — гинуть, укр. гинути, гибнути, ст. слав. гыбнѫти, болг. гина, сербохорв. ги̏нути, словен. giniti, чеш. hynouti, польск. ginąc, в. луж. hinyc, нж. луж. ginus. Праслав. *gyb гибнуть и *gyb гнуть едины в этимологическом отношении, вопреки Миклошичу… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • гибнуть — ▲ подвергнуться ↑ гибель гибнуть. погибнуть подвергнуться гибели, уничтожению. погибать. пропадать (зря пропадают усилия). уничтожиться (надежды уничтожились). идти [пойти. рассыпаться] прахом. повергнуться в прах. превратиться в прах. найти… …   Идеографический словарь русского языка

  • Гибнуть — I несов. неперех. 1. Разрушаться, прекращать существование в результате неблагоприятных или трагических обстоятельств; погибать, утрачиваться, исчезать. 2. Умирать (обычно преждевременной или насильственной смертью). II несов. неперех. Бесполезно …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • гибнуть — гибнуть, гибну, гибнем, гибнешь, гибнете, гибнет, гибнут, гиб, гибнул, гибла, гибло, гибли, гибни, гибните, гибнущий, гибнущая, гибнущее, гибнущие, гибнущего, гибнущей, гибнущего, гибнущих, гибнущему, гибнущей, гибнущему, гибнущим, гибнущий,… …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»