Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

покидати

  • 21 vacate

    v
    1) звільняти (квартиру тощо); залишати, покидати
    2) іти у відставку, звільняти (посаду)

    to vacate appointment — військ. звільняти посаду

    3) відміняти, анулювати, скасовувати
    4) військ. евакуювати
    5) амер., розм. проводити відпустку (канікули)
    * * *
    v.
    1) звільняти (квартиру, приміщення, місце) покинути, залишати; звільняти (посаду); to vacate office піти з посту /з посади/; to vacate appointment військ. звільнити посаду; to vacate command військ. здати командування
    2) юр. скасовувати, анулювати,
    3) військ. евакуювати
    4) сл. проводити відпустку, канікули

    English-Ukrainian dictionary > vacate

  • 22 tumble

    I n

    mass tumble — ( велоспорт) групове падіння; завал

    to have /to take/ a nasty tumble — сильно забитися; падіння ( кабінету); відхід у відставку

    the premier's tumble from office — падіння прем'єр-міністра; падіння, різке зниження (цін, курсу)

    2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт
    3) безлад, сум'яття

    things were all in a tumble — все було в повному безладі; безладно навалені предмети, купа предметів

    a tumble of rocks and trees — хаотичне нагромадження каменів, ( повалених) дерев

    to take a- — cл.; cл. зрозуміти, здогадатися

    to give smb; a tumble — виявити цікавість, увагу до кого-н.; звернути увагу на кого-н.

    II v
    1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землю

    he tripped over a stone and tumbled — він спіткнувся об камінь, впав; кидати; перекидати

    deserted buildings tumble into ruins — покинуті будівлі поступово руйнуються; валити; зносити ( будівлі)

    the wind tumbled a tree in our yard — вітер повалив дерево у нас в дворі; повалити (кулею крупного звір; підбити, підстрілити)

    3) зазнати поразки; загинути

    the small tumble with the great — маленькі люди гинуть разом з сильними світу цього; кoм.; жapг. стрімко йти вниз, різко падати (про ціни, курс)

    to tumble upstairs [downstairs] — йти, спотикаючись, вгору [вниз]по сходах; рухатися в безладі, юрбою або незграбно

    the boys tumbled out of the classroom — хлопчики натовпом вийшли з класу; з'являтися безладно, абияк, впереміш

    books tumbling from the press — книги, безладним потоком виходять з друку

    words tumble d eagerly from his lips — він (зговорив, захлинаючись словами)

    5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапити

    to tumble to an idea — зрозуміти думку, здогадатися

    do you tumble to it — є метикуєшє, міркуєшє

    6) валятися, кататися, кидатися

    the sick man tossed and tumbled in his bed — хворий неспокійно кидався в ліжку; кидатися, скакати; мелькати

    thoughts were tumbling (about) in her brain — думки шуміли в її в голові

    7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбіти

    the boys were tumbling over one another — хлопчики стрибали один через одного; перекидатися ( про голубі)

    to tumble a bed [one's çlothes] — м'яти ліжко [одяг]

    to tumble one's hair — скуйовджувати /розтріпати/ волосся

    to tumble' over oneself — стрибнути вище голови; вилазити вон з шкіри

    he tumbled over himself to please her — він з шкіри ліз, щоб догодити їй

    English-Ukrainian dictionary > tumble

  • 23 turn away

    phr v
    1) відгортати; відхиляти

    to turn away a blow — відвести удар; відвертатися

    2) відвертати, вселяти неприязнь, огиду; показувати несхвалення, огиду

    to turn away from smb — відвернутися від кого-н., перестати знати кого-н.

    3) проганяти; не пускати

    crowds were turned away from the stadium — натовп людей не міг потрапити на стадіон; проганяти із служби, звільняти; йти; покидати

    4) icт. відхилитися від шляху істинного, бути спокушеним

    English-Ukrainian dictionary > turn away

  • 24 void

    I n.
    1) (the void) пустота; вакуум; пусте місце; прогалина, пропуск
    2) почуття пустоти спустошеності; невимовна втрата; there was an aching void in his heart їм оволоділо болісне почуття спустошеності
    3) юр. вільне приміщення; пустуюче приміщення
    4) військ. неприкритий, незайнята ділянка
    5) мор. продільний відсік
    6) геол. пора, пустота в породі
    II
    а. 1)
    пустий, вільний, незайнятий; void space пустота, вакум; void interval прогалина, пусте місце; the earth was void рел. земля була пуста; вакантний, незайнятий; to fall void звільнитися, стать вакантним ( про посаду)
    2)
    (of) позбавлений (ч.ого-небудь); void of reason /of sense/ беззмістовний, безцільний; void of prejudice позбавлений забобонів; void of offence необразливий, нешкідливий
    3)
    даремний; недієвий; марний
    4)
    юр. недійсний, не маючий сили; void contract недійсний договір; void (voting) paper (виборчий) бюлетень, признаний недійсним; to consider null and void вважати не маючим юридичної сили
    5)
    рід. вільний, незайнятий (про ч.ас); void hours години відпочинку /безтурботності/
    III v.
    1) рід. залишати, покидати ( місце); звільняти, очищати ( приміщення)
    2) юр. робити недійсним, анулювати
    3) зводити на нуль, знищувати
    4) фізіол. випорожняти (кишечник, сечовий міхур, гнійник)

    English-Ukrainian dictionary > void

  • 25 бросать

    1) кидати, метати, (швырком) вергати, шпурляти, швиргати, (с размаху на-земь) гепати (сов. гепнути). [Вергає сніг лопатою]. Б. в тюрьму - закидати до в'язниці. Б. якорь - закидати кітву (кітвицю, якір). Б. жребий - кидати жеребок, жеребкувати. Б. взгляд - зиркати, блим[к]ати очима, скидати (накидати) оком. Б. в жар, в холод - обсипати жаром, снігом;
    2) (оставлять кого, что) кидати, покидати, лишати, залишати, відкидатися від кого. [Кидай вечеряти! Не одкидайсь од мене! Лишив її саму-одну];
    3) (переставать заниматься чем) закидати що, занедбовувати що (сов. занедбати), кидатися чого. [Не кидалися давнього ремества].
    * * *
    несов.; сов. - бр`осить
    ки́дати, ки́нути, мета́ти, метну́ти; ( швырять) ве́ргати, ве́ргнути и ве́ргти, шиба́ти, шибну́ти и шибону́ти; ( покидать) покида́ти, поки́нути, поки́дати; ( вбрасывать) укида́ти, уки́нути, шубо́встати, шубо́вснути

    Русско-украинский словарь > бросать

  • 26 бросить

    1) кинути, метнути, вергнути. Б. швырком - шпурнути, швиргонути, пожбурити. Б. во что (многое) - покидати, повкидати, пометати. [Покидали (повкидали) горобців у кашу. Всіх турків у Чорнеє море пометали]. Б. в тюрьму - закинути до в'язниці. Б. с размаху - кидонути. Б. с силой - бебехнути, бубухнути, гепнути, прянути. [Бебехнув (гепнув) ним об землю. Прянула мене на землю]. Б. с шумом - торохнути, хрьо[я]пнути. [Як хряпне відра об землю]. Б. мокрое, густое - ляпнути. [Ляпнула глиною в стіну]. Б. якорь - закинути кітву, кітвицю, якір. Б. жребий - кинути, метнути жереб (жеребок), пожеребкувати. Б. взгляд - зиркнути, скинути на когось очима, блимнути оком (очима), (на)кинути (намигнути) оком. Б. злой взгляд - кинути (метнути) злими очима, бликнути. [Бликнув на мене скоса]. Б. в дрожь - морозом усипати. [Чую - крик: так мене морозом і всипало];
    2) кого, что (оставить) кинути, покинути, лишити, залишити, зацурати кого, що, відкинути кого. [Твою дочку хоче взяти, мене, бідну, зацурати]. Б. работу - закинути працю, пуститися діла. [Діла зовсім пустився, ні про що не дбає]. Б. (прекратить) заниматься чем, делать что - занедбати, покинути, закинути що. [Занедбав музику, ніколи скрипки в руки не бере. Покинув курити. Я вже давно закинув співати]. Б. на произвол судьбы - кинути на призволяще. См. ещё Брошенный.
    * * *

    Русско-украинский словарь > бросить

  • 27 крыша

    Кровля
    1) (строения) дах (-ху), покрівля, верх (-ха), (только о соломенной иногда) стріха, (о железной, черепичной) дах, (гал.) побій (-бою). [А на школі горобців до стилої мами, так і в'ються понад дах цілими мірками (Рудан.). Будинок під зеленим дахом (Грінч.). Через обдерту покрівлю вже світились крокви та лати (Н.-Лев.). Стара стріха поросла зеленим мохом (М. Левиц.). Комори, стайні - усе під побоями (Федьк.)]. -ша односкатная, двускатная - покрівля односхила, двосхила, (шатровая) шатрова, (волнистая) хвиляста. -ша глиносоломенная - покрівля калянична (Київщ.), покрівля під глину (Полтавщ.). Не имеющий -ши - безверхий. [Тяжко матір покидати у безверхій хаті (Шевч.)];
    2) (шубы) верх (-ха);
    3) (повозки) палуба, палуб.
    * * *
    покрі́вля; ( строения) дах, -у; (соломенная, перен.) стрі́ха; ( покрытие) покриття́

    под одно́й кры́шей — під одни́м да́хом, під одніє́ю стрі́хою (покрі́влею)

    Русско-украинский словарь > крыша

  • 28 Надежда

    надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.
    * * *
    ( имя) Наді́я

    Русско-украинский словарь > Надежда

  • 29 надежда

    надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.
    * * *
    наді́я; (ожидание, расчёт) споді́ванка, сподіва́ння

    в \надежда де на вашу по́мощь — в наді́ї (сподіваючись) на вашу допомо́гу (поміч), ма́ючи надію на ва́шу допомо́гу (поміч)

    вся \надежда да на вас — уся надія на вас

    \надежда ды осуществи́лись — наді́ї (сподіванки, сподівання) здійсни́лися (спра́вдилися)

    пита́ть (лелеять) \надежда ду (\надежда ды) — см. питать 3)

    подава́ть \надежда ду (\надежда ды) — подава́ти надію (надії)

    теря́ть \надежда ду — втрача́ти наді́ю

    Русско-украинский словарь > надежда

  • 30 непокрытый

    непокритий, невкритий, неокритий, ненакритий, (крышей) безверхий. [Тяжко матір покидати у безверхій хаті (Шевч.)]. -тая головушка - непокрита (нескрита) головонька (дівчина). -тая бедность - голе злидарство, злидні злиденні, (соб.) бідна голота. С -той головой - простоволосий, непокритий. [Голе, босе й простоволосе (Номис). Венера без спідниці, боса, в халатику, простоволоса (Котл.). Ледве не збивши з ніг непокритої на цей раз, біловолосої Адолят-Хон (Ле)]. Ходить с -той головой (о женщине) - ходити простоволосою (незапнутою, без очіпка), (насм.) волоссям (головою) світити. [«А дружину бачив?» - «Бачив: вибачайте, волоссям світить, простоволоса ходить, неначе дівка!» (Н.- Лев.)].
    * * *
    непокри́тий; ( некрытый) некри́тий; ( о здании) безве́рхий

    с \непокрытый ой голово́й — з непокри́тою голово́ю, непокри́тий; ( простоволосый) простоволо́сий

    Русско-украинский словарь > непокрытый

  • 31 непродуманный

    непродуманий, необміркований, недодуманий (до кінця). [Непродумані поклики (Рада). Необміркований висновок (Київ). Шкода було покидати щось необмірковане, недодуману до кінця думку (В. Підмог.)].
    * * *
    непроду́маний, необмірко́ваний

    Русско-украинский словарь > непродуманный

  • 32 отставать

    отстать от кого, от чего
    1) (оставаться позади) зоставатися, зостатися (позаду) від кого, відставати, відстати, відстрявати, відстряти, відбиватися, відбитися від кого, (медлить) отягатися. [Ногу змуляв та й зостався від своїх, не міг зійти з ними. Ягня відбилось від отари (Гліб.). Він іде попереду, а я отягаюсь, отягаюсь, та як побіжу додому. З ним недобре молотити, бо відстає]. Стараться не -вать от кого - тягтися за ким. [За багачами тягнеться]. Мои часы -стают на пять минут от городских - мій годинник зостається (спізнюється) на п'ять хвилин проти міського. -вать от берега - відставати, відстати, відчалювати, відчалити від берега;
    2) (от дому, знакомых, друзей) відставати, відстати, відстрявати, відстряти від кого, від чого, відкидатися, відкинутися (від) кого, (від) чого, покидати, покинути кого, що, (отбиться) віднаджуватися, віднадитися від кого, від чого. [Хотіли гуртом купити ту землю і Павло був між нами, а тоді він від нас відстряв. Зовсім домівки відкинувся (віднадився від домівки)]. -стать (отвыкнуть) от чего - відкидатися, відкинутися, відцуратися чого и від чого, покинути, занехаяти що. [Відкинувсь від тютюну. Відцурався горілки. Покинув люльку = -стал от трубки)];
    3) (отделиться) відставати, відстати, відлипати, відлипнути, відтулятися, відтулитися, відсідатися, відсістися, (о мног.) повідставати, повідлипати и т. д. Штукатурка -стала - тинк повідставав (повідлипав). Корка у хлеба -стала - скоринка на хлібі відсілася. Дверь -стаёт - двері відходять;
    4) (отвязаться) відступатися, відступитися, уступатися, уступитися, відійти, відчепитися, відкаснутися, відсахнутися. Не -стану, пока вы мне не скажете - не відступлюся (не уступлюся, не відійду), поки ви мені не скажете. Пристал и не -стаёт - причепився і не відступається (не відходить). -стань от меня! - відчепись (відкаснись, відійди) від мене! Отставший - відсталий; (отклеившийся) відлиплий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отст`ать
    відстава́ти, відста́ти

    Русско-украинский словарь > отставать

  • 33 отходить

    отойти
    1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];
    2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;
    3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;
    4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);
    5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;
    6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;
    7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;
    8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;
    9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;
    10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.
    * * *
    I см. отхаживать I II несов.; сов. - отойт`и
    1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти
    2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися
    3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдце

    отошло́, от се́рдца отошло́ — відлягло́ (одійшло́) від се́рця

    Русско-украинский словарь > отходить

  • 34 перебрасывать

    перебросить перекидати, перекинути, перемітувати, переметнути що куди. [Нехай-би бив, а то й через тин хотів перекинути. Один не докинув, а другий перекинув]. -сить мост через реку - міст через річку перекинути. -сить мешок через плечо - перекинути, перечепити мішок через плече, закинути сакви за плечі. Переброшенный - перекинутий, поперекиданий. Перебросать - перекидати, поперекидати, покидати що. [Вже перекидали ми дрова, що тепер робити?]. -сать лопатою зерно (для просушки) - перелопатити зерно. -санный - перекиданий, перелопачений.
    * * *
    I несов.; сов. - перебр`осить
    перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти
    II несов.; сов. - переброс`ать
    ( один предмет за другим) перекида́ти, переки́дати и поперекида́ти

    Русско-украинский словарь > перебрасывать

  • 35 перекидывать

    перекинуть перекидати, перекинути що куди, що через що. Перекидать - перекидати, поперекидати, покидати. Срв. Перебрасывать, перебросать. Перекинутый - перекинутий и перекинений.
    * * *
    I несов.; сов. - перекид`ать
    ( кидая одно за другим) перекида́ти, переки́дати и поперекида́ти
    II несов.; сов. - перек`инуть
    (перебрасывать, перемещать, переворачивать) перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти

    Русско-украинский словарь > перекидывать

  • 36 переставать

    перестать переставати, перестати, вгавати (обычно с отриц.), кидати, кинути, покидати, покинути, облишувати, облишити, залишити, (о крике, шуме, ветре, дожде и т. п.) ущухати(ся), ущухнути, угавати (только с отриц.), унишкнути(ся), занишкнути. [Не за нас це стало, не за нас і перестане. Гула всюди тая слава, та вже перестала (Л. Укр.). Про тебе, ненько, думати не кину. Книжки читати залишив. Вітер, дощ ущух. Дитина кричить, не вгаваючи. Уже пора-б дощеві й внишкнутися]. -ть делать что - перестати, спинитися робити що. [Спинився писати і став думати]. -тать болеть, печалиться, плакать и т. д. - переболіти кого що, пережуритися (пересумувати), переплакати. -тать сердиться - пересердитися, відсердитися, відійти, (безлично) відійти від серця. -тать бояться - перебоятися. Дождь -тал - дощ ущух или (безлично) передощило. Не -ставая - не переста(ва)ючи, не вгаваючи, без перестан(к)у, безперестанно, без[не]настанно, одно, в-одно. Срв. Безостановочно. [Тяжко йому: одно стогне та й стогне. Я її пужалном лущу в-одно (Щог.)]. Перестань, -те! - годі тобі! Годі вам!
    * * *
    несов.; сов. - перест`ать
    перестава́ти, переста́ти; (перед инфинитивом: прекращать что-л. делать) ки́дати, ки́нути, покида́ти, поки́нути и поки́дати; (прекращаться: о дожде, ветре, шуме) ущуха́ти, ущу́хнути, несов. угава́ти ( только с отрицанием)

    Русско-украинский словарь > переставать

  • 37 покидать

    покинуть кидати, кинути, покидати, покинути лишати, лишити, залишати, залишити, полишати, полишити, (гал.) опускати, опустити, (о мн.) позалишати и т. д. -нуть убегая - відбігати, відбігти, (о мн.) повідбігати кого, чого. [Перевертні, що відбігли рідного люду і його звичаїв, і його мови, і його віри, і його спільної долі (Куліш)]. -нуть, уходя - відходити, відійти кого, чого (гал.). [Не одходи мене, мати! хто-ж мя буде колисати]. Очень жаль, что вы нас -даете - велика нам шкода, що ви нас кидаєте. Без сожаления -ну белый свет - без жалю покину світ білий. Не -дай меня в отчаянии - не лишай мене в розпачі. Счастье -ло его - доля опустила (покинула) його. -нули больного на волю божью, без присмотра - залишили слабого на волю божу (на призволяще), без догляду. Срв. Оставлять, оставить. Покинутый - кинутий, покинутий, залишений, полишений, (гал.) опущений, (о мн.) позалишуваний.
    * * *
    I
    (несов.: побросать) поки́дати; (долго, много) попоки́дати
    II несов.; сов. - пок`инуть
    покида́ти, поки́нути; ( бросать) ки́дати, ки́нути; ( оставлять) залиша́ти, залиши́ти и позалиша́ти, полиша́ти, полиши́ти, лиша́ти, лиши́ти, облиша́ти, облиши́ти

    Русско-украинский словарь > покидать

  • 38 покидывать

    покидать кидати, покидати трохи, час од часу. [Покидає трохи та й перестане, покидає та й перестане].
    * * *
    ки́дати [потро́ху, час від ча́су, коли́-не-коли́]

    Русско-украинский словарь > покидывать

  • 39 пошвыривать

    пошвырять шпурляти (часом, иноді), пошпурляти, швиргати, пошвиргати, кидати, покидати що.
    * * *
    шпурля́ти [потро́ху, час від ча́су], жбурля́ти [потро́ху, час від ча́су]; ( бросать) ки́дати [потро́ху, час від ча́су]

    Русско-украинский словарь > пошвыривать

  • 40 прекращать

    прекратить припиняти, припинити що, переставати, перестати чого (и від чого), кидати, кинути що, (оканчивать) кінчати, (с)кінчити що, (прервать) переривати, перервати що, (о мн.) поприпиняти, попереставати, покидати, по(с)кінчати. [Припини своє навчання (Крим.). Коли вже ви перестанете того свисту (М. Вовч.). В суботу завчасу переставали від свої роботи (Руд.). Кинути читати. Молодий вік перервати (Чуб.)]. -щать работу - кінчати (припиняти) роботу (працю), переставати що робити. -тить разговор - припинити розмову. -тить военные действия - припинити воєнні дії, перестати воювати(ся). -тить беспорядки - припинити розрухи. -тить сношения с кем - перервати (припинити) зносини з ким. Он -тил свои к нам посещения - він перестав у нас бувати. Не - щать чего-нибудь (не униматься) - не вгавати з чим-небудь. [Наймичка твоя з плесканням (болтовней) не вгава (Самійл.)]. Прекращённый - припинений, перерваний, (с)кінчений. Военные действия -ны - воєнні дії припинено.
    * * *
    несов.; сов. - прекрат`ить
    1) припиня́ти, припини́ти (що); (полагать, класть конец) кла́сти, покла́сти край, ( оканчивать) кінча́ти, кінчи́ти, несов. скінчи́ти (що); ( переставать) перестава́ти, переста́ти
    2) ( закрывать) закрива́ти, закри́ти (що)

    Русско-украинский словарь > прекращать

Страницы

См. также в других словарях:

  • покидати — I пок идати аю, аєш, док., перех. 1) Кинути все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Абияк, недбало кинути все чи багато чого небудь. 2) Кинути без догляду все чи багато чого небудь, всіх чи багатьох. || Вирушаючи кудись, кинути… …   Український тлумачний словник

  • покидати — I [поки/датие] айу, айеиш, док. II [покиеда/тие] а/йу, а/йеиш, недок …   Орфоепічний словник української мови

  • покидати — I = покинути (кого позбавляти кого н. свого товариства, догляду тощо), залишати, залишити лишати, лишити; розлучатися (з ким), розлучитися, і[й]ти (від кого перев. про подружжя, коханців) II ▶ див. вибувати, відмовитися, доручати, зали …   Словник синонімів української мови

  • покидати — дієслово доконаного виду покидати дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • залишати — I = залишити 1) (вирушаючи звідкись / кудись, не брати з собою кого / що н.), лишати, лишити, полишати, полишити, покидати, покинути, кидати, кинути 2) (віддавати, передавати в чиєсь користування, у спадщину тощо), лишати, лишити, полишати,… …   Словник синонімів української мови

  • зоставляти — я/ю, я/єш, недок., зоста/вити, влю, виш; мн. зоста/влять; док., перех., рідко. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою, залишати на місці кого , що небудь. || на кого. Вирушаючи кудись, залишати кого , що небудь під чиїмось доглядом.… …   Український тлумачний словник

  • лишати — а/ю, а/єш, недок., лиши/ти, шу/, ши/ш, док., перех. 1) Ідучи, їдучи куди небудь, не брати з собою. || Віддавати куди небудь на певний час. 2) Ідучи, покидати кого небудь, розлучатися з ним. || Ідучи, покидати кого небудь, залишати без уваги,… …   Український тлумачний словник

  • відмовитися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… …   Словник синонімів української мови

  • відмовлятися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… …   Словник синонімів української мови

  • вибігати — I в ибігати аю, аєш, док. 1) перех.Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці чи в багатьох місцях. 2) неперех. Пробігати певний час. 3) перех. Бігаючи, придбати, дістати що небудь. II вибіг ати а/ю, а/єш, недок., ви/бігти, іжу, іжиш, док.… …   Український тлумачний словник

  • випроваджувати — ую, уєш, недок., ви/провадити, джу, диш, док., перех., розм. 1) Примушувати кого небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. 2) Те саме, що випроводжати 1) …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»