-
1 нравиться
подобатися, (очень редко) любитися, (быть по нраву) бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї), бути уподібним (сподібним) кому, (по душе) бути до мисли, бути гарним кому; (по вкусу) бути до смаку, смакувати кому; см. Нрав 2 (Быть, приходиться по - ву) и Вкус 4 (Быть, приходиться по -су). [Ніхто не вмів-би так, як він, подобатись дівчатам (Самійл.). Їй подобається чорнявий сусід (Коцюб.). Він мені починає подобатись (Коцюб.). А що, хата любиться? (Лебединщ.). Невже оці пісні вам такі гарні? (Звин.). Люди звикли (до картоплі) і тепер вона всім смакує (Наш). Поважна розмова їй смакує (М. Вовч.). Мені життя іще смакує (Стар.-Чернях.)]. -тся ли он вам? - чи він важ подобається? чи він вам до вподоби? чи він вам уподібний? Как вам это -тся? - як вам це подобається? Ему -тся в деревне - йому до вподоби (подобається) на селі (село, жити на селі). Здесь всем -тся - тут усім подобається, тут усім до вподоби, (редко) тут усі прилюбляються. [Париж гарний і усі тут прилюбляються (М. Вовч.)]. Что кому -тся - що кому до вподоби (до смаку), що кому подобається. Больше -ться, чем кто, что - більш(е) подобатися (бути вподібнішим, бути більш(е) до вподоби), ніж хто, ніж що; бути кращим за кого, за що, від кого, від чого. [Довший батіжок цьому хлопчикові вподібніший, ніж короткий (Н.-Лев.). Мені кавун кращий за диню (Харківщ.)]. Перестать -ться (разнравиться) - перестати подобатися, стати не до мисли, розлюбитися. [Незабаром три факультет мені розлюбився (Крим.)]. Не -ться - не подобатися, (быть не по нраву) бути не до вподоби (не до сподоби; бути невподібним (несподібним); (не по вкусу) бути не до смаку, не смакувати. [Йому не подобаються наші горниці (Черкас.)]. Не -тся он мне - не до вподоби (не подобається, невподібний) він мені. Нравящийся - що подобається, (що) до вподоби и т. п., уподібний, сподібний, гарний кому.* * * -
2 нрав
1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.* * *1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вівпо \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́
2)\нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови
быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї
-
3 понравиться
сподобатися, уподобатися, приподобитися, сподобитися, полюбитися, злюбитися, (описат.) припасти до вподоби (сподоби), до натури, до ока, до душі, до серця, запасти в око, в душу, в серце, впасти в око, вкинутися в вічі, пристати до душі, підпасти під мислі, підійти під мислі, у подобі стати кому. Очень -ться - дуже с[у]подобатися, припасти до великої вподоби. Не -ться - не с[у]подобатися, не до смаку (не до душі, не до мисли) прийтися. Это мне -лось - це мені с[у]подобалося, я це уподобав (улюбив, залюбив). Понравившийся - уподобаний.* * *сподо́батися, уподо́батися; припа́сти до вподо́би, до вподо́би ста́ти -
4 Залюбливать
и Залюблять залюбить кого залюблювати, залюбити кого, що; срвн. Полюбить, Взлюбить. [Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.). Тепер уже сама не промовляє слова, не залюбила і других чути, як говорять (М. Вовч.)]. Залюбленный - залюблений. -ться - подобатися, у[с]подобатися кому. Не -бливается мне, что он пьёт - не подобається (не до вподоби) мені, що він п'є. Не -бился я ему - не сподобався я йому, не припав до вподоби йому, не на очі я йому. -
5 полюбиться
1) кому - полюбитися, (понравиться) в[с]подобатися кому. [Вона сама не знає, чого ця Марія так їй полюбилася (Мирн.). І не вмивайся, ти мені, серденько, і так сподобався]. -лась парню девица - полюбилася хлопцю (-цеві) дівчина. Он мне -бился (понравился) - я його вподобав, він мені сподобався. Мне -лось жить в городе - мені сподобалось, полюбилось жити в місті;2) (слюбиться) полюбитися, покохатися, злюбитися, скохатися з ким. Срв. Слюбиться. [Вони покохались (Грінч.). З сиротою покохалась (Шевч.). Злюбилася дівчинонька з другим козаком].* * *1) полюби́тися, запа́сти в ду́шу (в се́рце); ( понравиться) сподо́батися, уподо́батися, злюби́тися2) ( полюбить друг друга) покоха́ти одно́ (одне́) о́дного, покоха́тися, полюби́тися; злюби́тися, скоха́тися -
6 постигать
постигнуть и постичь1) (о беде, горе и т. п.) спотикати, спіткати, спостигати, спостиг(ну)ти, пристиг(ну)ти, спобігати, спобігти, зуспіти, здибати кого, спасти, впасти на кого. [Перше горе, зуспівши її, було їй зовсім несподіваною річчю (Грінч.). Нещастя тяжке спіткало (спобігло, спостигло, зуспіло) нас: умер наш батько. Зуспіло мене нещастя (Тобіл.). Хіба знаємо, що й на нас котрого завтра не спаде то само, що нині спало на Миколу? (Франко)]. Его -гла внезапная болезнь - його спіткала несподівана хвороба. Буря -гла их в пути - буря спостигла (зуспіла) їх у дорозі;2) (что: умом) осягати, осяг(ну)ти, збагнути, обіймати, обняти головою (розумом), вирозумівати, вирозуміти, розуміти, зрозуміти, спостерегати, спостерегти, второпати що, домислятися, домислитися чого, доходити, дійти розумом чого. [І таємниці світові він розумом великим осягає (Л. Укр.). Не можна всього того жадним розумом збагнути. І скоро вже голівкою своєю найпершую науку обняла (Грінч.). Я спостеріг твою вдачу (Конис.). Вчилася вирозумівати немудру тайну безпосередньої та чистої поезії (Корол.)]. Я -гаю ваши намерения - я розумію ваші заміри. Не -гаю, как может вам это нравиться - не розумію (не збагну), як може вам це подобатися. Никак этого не -гну - ніяк цього не збагну (не второпаю), ніяк до цього розуму не доберу. -нуть до глубины - зглибити. [Добре зглибив дитячу натуру]. Постигнутый - збагнутий, осягнений (осягнутий). -тый умом - збагнутий головою, розумом.* * *несов.; сов. - пост`ичь и пост`игнуть1) ( умом) осяга́ти [ро́зумом], осягну́ти [ро́зумом] и осягти́ [ро́зумом], несов. збагну́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти2) (кого-что - о горе, несчастье) трапля́тися, тра́питися (з ким-чим), несов. спітка́ти, спости́гти, спости́гнути (кого-що); ( поражать) побива́ти, поби́ти, уража́ти, ура́зити и урази́ти (кого-що) -
7 потрафлять
потрафить1) (попадать) потрапляти, потрапити, (у)трапляти, утрапити;2) (угодить) годити, догоджати, догодити, (понравиться) подобатися, вподобатися кому. На него трудно -фить - важко йому догодити, вподобатися.* * *несов.; сов. - потр`афить1) догоджа́ти, догоди́ти2) (делать удачно, как требуется) потрапля́ти, потра́пити, утрапля́ти, утра́пити3) (несов. безл.: посчастливиться) пощасти́ти -
8 Невзлюбиться
не полюбитися, (не понравиться) не с[в]подобатися кому.
См. также в других словарях:
подобатися — аюся, аєшся, недок. 1) Викликати симпатію, прихильність до кого небудь; справляти на когось приємне враження. || Викликати потяг, інтерес (в особи іншої статі). 2) Відповідати чиєму небудь смаку, бути приємним комусь. || безос., з інфін … Український тлумачний словник
подобатися — (справляти на когось приємне враження; відповідати чиєму н. смаку), імпонувати … Словник синонімів української мови
подобатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
смак — у/, ч. 1) Одне з п яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. || Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. || Якість,… … Український тлумачний словник
впадати — I (упада/ти), а/ю, а/єш, недок., впа/сти (упа/сти), впаду/, впаде/ш, док. 1) перев. недок.Вливатися, втікати в річку, море, озеро тощо. || розм., рідко. Пролягати, вести кудись, у щось (про дорогу і т. ін.). || заст. Потрапляти в певні обставини … Український тлумачний словник
душа — і/, ж. 1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… … Український тлумачний словник
імпонувати — у/ю, у/єш, недок., кому. Викликати повагу, прихильність, справляти гарне враження на кого небудь; подобатися … Український тлумачний словник
кокетка — и, ж. 1) Жінка, що своєю поведінкою, манерами, одягом і т. ін. намагається подобатися чоловікам. 2) Верхня, відрізна частина плаття, блузки, до якої на висоті грудей пришивається нижня частина одягу … Український тлумачний словник
кокетливий — а, е. 1) Схильний до кокетства, який намагається подобатися. || Який виражає кокетство. 2) Який має гарний, привабливий вигляд … Український тлумачний словник
панити — и/ть, безос., зах. Подобатися. •• Не пани/ть зах. не подобається … Український тлумачний словник
полюблятися — я/ється, недок., безос., розм. Те саме, що подобатися 2) … Український тлумачний словник
