-
61 Побегун
-гунья побігун, побігуха (умен. ласк. побігунчик, побігушка), побігай (-гая) (ум. побігайчик, побігайко), побігайка, побігач, побігачка. -
62 мельком
нрч.1) (вскользь, поверхностно) побіжно, мигцем, мигком, мелькома, мельчком (Котл.), прогульком (Сл. Ум.); (мимоходом) мимохідь. [Гордій побіжно глянув на папери (Грінч.). Газіс помітив це мигцем (Леонт.). Мигком я його бачила (Сл. Гр.)]. Я видел его только -ком - я бачив його тільки побіжно (мигцем, мигком, мелькома). Я только -ком коснулся этого дела - я тільки побіжно торкнувся дії справи. Он заходил -ком - він заходив мимохідь. Он слышал, говорил об этом -ком - він чув, говорив про це побіжно;2) (мгновенно) миттю, вмить.* * *нареч.мигце́м; (бегло, мимоходом) побі́жно, між і́ншим\мельком взгляну́ть — побі́жно (мигце́м) гля́нути
-
63 побелить
стены полотно) побілити, вибілити, повибілювати (стіни, полотно). -лить стены, горницу белой глиной, мелом - побілувати стіни, побілувати, оббілувати світлицю білою глиною, крейдою. -лить известью - повапнити, повапнувати що. Побелённый - побілений, вибілений, побілований, (в песнях) більом більований.* * *побіли́ти, ви́білити; ( произвести побелку) пома́зати, ви́мазати, помасти́ти, ви́мастити, побілува́ти, оббілува́ти, оббіли́ти; ( известью) повапнува́ти, повапни́ти -
64 возле
біля (побіля) кого, чого, коло кого, чого, край (покрай, окрай) кого, чого, близько кого, чого, при кому, чому, коло боку у кого, чийого; (рядом) обік (обіч, побік, побіч) кого, чого, попліч кого, поруч кого, сумежно з чим, уряд за чим [Оце сидить він бувало у другій кімнаті, уряд за тією, де вчаться школярі (Еварн.)], по(у)з кого. [Поз молоду з лівого боку сідає старша дружка]. Возле дверей - одвір. Проходить возле кого, чего - іти проз кого, що. [Іде проз нашу хату. Ішов проз нас і не вклонивсь].* * *1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля; ( поблизости) поблизу́ -
65 около
предл. с род. п. и нар.1) (вокруг, кругом) коло, навколо, довкола, наоколо, надоколо, округ, округи, навкруг, навкруги кого, чого. Ходить вокруг да около - ходити коло та навколо, ходити околе[я]сом. См. В(о)круг, Кругом;2) (возле, подле) коло, біля, побіля, край, побіч, побік, обік кого, чого, попри кого (що), при чому, під чим, над чим, нар. поміж. Около дороги - край (біля) дороги, при дорозі, над шляхом. Около двора - коло двора, біля двора, під двором. См. Возле, Подле;3) (приблизительно) трохи не, мало не, під що, близько чого, (і)з що. Я не видал его около трёх лет - я не бачив його мало не три роки. Прошло около десяти лет с тех пор, как… - мало (трохи) не десять років минуло з того часу, як… Он получает около ста рублей - він здобуває близько сотні карбованців. Я сделал около пяти вёрст - я пройшов близько п'яти верстов, я увійшов верстов із п'ять. Ему около тридцати лет - йому близько трицятьох років. Ему лет тридцать или около того - йому років з трицять або близько того. Это вам будет стоить около пяти рублей - це вас (вам) коштуватиме карбованців із п'ять. Туда будет около десяти вёрст - туди буде вестов із десять. Который час? - Уже около девяти - котра година? - Вже близько дев'яти (під дев'ять). Я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій. Около полудня, полуночи - близько півдня, півночи, над південь, над північ. Нас было около ста человек - нас було душ із сто (із сотню).* * *1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля́; ( вокруг) навко́ло, навкруги́; наврку́ж, довкру́ж; ( кругом) круго́м; ( поблизости) поблизу́2) (предл. с род. п.: возле) ко́ло, бі́ля; ( подле) побіля́, кра́й, окра́й; ( рядом) по́ряд, по́руч; (у чего-л.) під, по́під, при, по́при; ( вокруг) навко́ло3) (предл. с род. п.: почти, приблизительно) бли́зько, ко́ло, ма́йже; бі́ля, ма́ло не, тро́хи не, що́сь із; (перед числ., сущ. со значением количества, меры) з, із, зо, зі -
66 подле
біля, коло, побіля, близько, край, поруч, побіч кого, чого, при чому, по-при що. [Ліг біля моря одпочить (Шевч.). Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.). Проходячи побіля церкви, почув, що служба почалася (Франко). Росла калина близько озера. Напомацки почав шукати місця на ліжку побіч себе (Франко)]. См. Близ, Возле, Около, Рядом.* * *1) нареч. по́ряд, по́руч; ( рядом) о́біч, о́бік, по́біч -
67 выбеливать
-ся, выбелить, -ся (о ткани) білити, -ся, убілювати, -ся, убілити, -ся; (известью, мелом) вапнувати, повапнувати, білити, білувати, побіляти, побілити, вибілити, оббілувати. [Сьогодні хату пошпарувала, а завтра побілую]. Выбеленный (о ткани) - убілений; (о постройке) повапнений, вибілений, побілений, побілований.* * *несов.; сов. - в`ыбелитьвибі́лювати, ви́білити и мног. повибі́лювати -
68 горемыка
бідолаха, горопаха, горювальник (ж. р. горювальниця), сіромаха, сірома, побіденник [Вареники-побіденники, в окропі кипіли, муку терпіли], побідома, побідаха, неборак, неборака (общ. р.), бідага, бідаха, бідорака, бідораха, горяка, зазнайбіда, безталанник, бездольник (ж. р. - безталанниця, бездольниця). Ум. (общ. р.) - бідолашка, бідолашечка, бідашка, бідашечка, неборачка, горювальничок (горювальничка ж. р.), горюха (ж. р.) [Муха-горюха], безталанничок (ж. р. - безталанничка, безталанночка), бездольничка. Срв. Бедняга.* * *м., ж.бідола́ха, бідола́шний, -ого (м.), бідола́шна, -ої (ж.), сіро́ма, сірома́ха, серде́га, серде́шний (м.), серде́шна (ж.), горопа́ха, нетя́га (м.), небора́к (м.), небора́ка (м.), не́біж, -божа и небі́ж, -бо́жа (м.), небо́га (ж.), побіде́нник (м.); диал. сара́ка (м.) -
69 побочный
1) (боковой) узбічний, побічний, бічний, боковий. -ные сёла - узбічні (побічні) села. [Комонник по узбічних селах наїздами поживлявся (Куліш)]:2) (сторонний, не идущий к делу) - сторонній, побічний, забічний. -ное обстоятельство - стороння річ. [Приплуталась сюди ще одна стороння річ]. -ная линия родства - бічна лінія родства. -ный родственник - бічний родич, родак. -ный сын, -ная дочь - боковий син, бокова дочка - см. Незаконнорожденный, -ая.* * *1) побі́чний; ( второстепенный) другоря́дний2) ( рождённый вне брака) позашлю́бний, нешлю́бний; бічний\побочный сын — позашлю́бний (нешлю́бний; бічни́й) син; жарг. байстрю́к, -а
3) ( боковой) бокови́й, бічни́й, побі́чний, узбі́чний -
70 увеличение
1) ( действие) збі́льшення, збі́льшування: побі́льшення, побі́льшання, бі́льшання, побі́льшування; диал. прибі́льшення, прибі́льшування2) ( результат увеличения) збі́льшення; побі́льшення, побі́льшання -
71 мимоходом
нрч.1) мимохідь и (реже) мимохід, проходом, по дорозі, за одним ходом. [Він зайшов до мене мимохідь (по дорозі) (М. Грінч.). Він швидко пішов і за одним ходом нагнав свиню од дверей (Звин.)];2) (между прочим, случайно) між иншим, (вскользь) побіжно, мимохідь (изредка), (при случае) принагідно. [Може инший читатель, заглянувши мимохідь у мій текст, нечитаним його покине (Куліш). Я принагідно натякнув йому про це (Крим.)]. Упомянуть о чём -дом - згадати про що побіжно, між иншим, принагідно. [В одному пам'ятнику, що про нього ми досі згадували тільки побіжно (Крим.)]. Вспоминали об этом - дом - згадували про те між иншим.* * *нареч.мимохі́дь; (между прочим, случайно) між і́ншим; ( вскользь) побі́жно -
72 непоседа
непосида, непосидячка, (юла) дзиґа, (редко) гайсало, гайсуха, гайсара (общ. р.), побігайко, ласк. побігайчик (м. р.), побігайка (ж. р.), (вертушка) гомзило (общ. р.), вертун (- на), крутько (м. р.). [Навіть ось ця непосида і та примовкла, сорочку мені дошиває (Васильч.). Ну, та й непосидячка з тебе! тільки прийшов, уже й біжить (Сл. Гр.). Один син плохий, а другий гайсара (Конотіпщ.). От гомзило, ніяк не всидить на місці! (Конотіпщ.). Там такий вертун: так і крутиться, як тая дзиґа (Харківщ.)].* * *м., ж.непоси́да, непоси́дько (м.), побіга́йка (ж.), пострибу́н, -а (м.), верту́н, -а (м.), верту́ха (ж.), дзи́ґа -
73 победный
I. переможний, звитяжний, звитязький. -ное войско - переможне військо. -ные песни, клики - переможні співи, поклики. Срв. Победа.II. Победный (горемычный) - побіденний. -ная головушка - побіденна голівонька.* * *Iперемо́жний; звитя́жний; побі́днийII(несчастный, горемычный) фольк. побіде́нний -
74 побелевший
1) прич. яки́й (що) побілі́в (збілі́в; побілі́шав; пополотні́в), побілі́лий, збілі́лий; пополотні́лий2) в знач. прил. побілі́лий, збілі́лий; пополотні́лий -
75 полудить
полудити, вилудити, побілити що. Полужённый - полужений, вилужений, побілений. -ся - полудитися, вилудитися, побілитися.* * *полуди́ти; ( покрыть полудой) побіли́ти -
76 пробеливать
-ся, пробелить, -ся вибілювати, -ся, вибілити, -ся, білити, -ся, побілити, -ся, білувати, -ся, побілувати, -ся. Пробеленный - вибілений, побілений, побілований.* * *несов.; сов. - пробел`итьпробі́лювати, пробіли́ти, вибі́лювати, ви́білити -
77 бой
1) бій (р. бою), побій, битва, (холодн. оружием) січа (р. -чі). [Хто не має зброї, най не йде в бої. Побій з татарами]; см. ещё Битва;2) (драка) бій, бійка. [Лайка - не бійка]. Кулачный бой - кулачки, перебій. В бою - серед бою. Место боя - бойовище. Бой-девка - зух-дівка, козир-дівка. Бой-баба - козир-баба. Вступать, итти, вступить, пойти в бой - ставати (стати) до бою, стинатися (стятися) з ким. Вступить с кем в открытый бой - давати кому поле. [Не даючи королеві поля, він його військо по-розницею шарпав (Куліш)]. Отбиться оружием в бою - відсіктися.* * *I1) бій, род. п. бо́ю; ( сражение) би́тва, бойови́ще, бойови́сько; побі́й2) ( состязание) бій, боротьба́3) (битьё, драка) бі́йка, биття́, бій4) (разбивание;: разбитая посуда, стекло) бій5) (звучание, звон) бій, биття́6) ( убой животных) бій, забі́й7) ( в огнестрельном оружии) бій8) текст. ви́бій, -бою9) (строит. материала) зло́мки, -івII( мальчик-слуга) бой, род. п. бо́я -
78 вылуживать
вылудить побіляти, побілити, виполуджувати, виполудити. Вылуженный - побілений, виполуджений.* * *несов.; сов. - в`ылудитьвилу́джувати, ви́лудити, вибі́лювати, ви́білити -
79 намеливать
и Намелять намелить1) (натирать мелом) накрейдовувати, крейдувати, накрейдувати, натирати, натерти крейдою, (покрывать развед. мелом) білити, побіляти, побілити крейдою, (о мног.) понакрейдовувати, понатирати крейдою що;2) (исписывать мелом) списувати, списати, (о мног.) посписувати крейдою, (исчёркивать) креслити (черкати), покреслити (почеркати) крейдою, (измазывать) вимазувати, вимазати, (о мног.) повимазувати крейдою що. Намелённый -1) накрейдований, понакрейдовуваний, натертий, понатираний, побілений крейдою;2) списаний, посписуваний, покреслений, почерканий, вимазаний, повимазуваний крейдою. -ться -1) (стр. з.) накрейдовуватися, бути накрейдовуваним, крейдованим, накрейдованим, понакрейдовуваним и т. п.;2) (возвр. з.) накрейдовуватися, накрейдуватися, натиратися, натертися, убілюватися, убілитися, (измазываться) замазуватися, замазатися, (о мног.) понакрейдовуватися, понатиратися, позамазуватися крейдою. [Не лазь, капосна дитино, попід стінами! - так убілився, що вже й одежі не знать (Грінч.)];3) (вдоволь, сов.) - а) накрейдуватися, набілитися крейдою (досхочу); б) нарисуватися, накреслитися крейдою (досхочу); срв. Мелить.* * *несов.; сов. - намел`итьнатира́ти кре́йдою, нате́рти (-тру́, -тре́ш) и мног. понатира́ти кре́йдою, нама́зувати (-зую, -зуєш) кре́йдою, нама́зати (-мажу, -ма́жеш) и мног. понама́зувати кре́йдою -
80 обеднеть
збідніти, забідніти, збіднитися, збіднішати, побіднішати, зубожіти, завбожіти, зубожитися, занепасти, зматчіти, позлидніти, схудобніти, скапцаніти; (оскудеть чем) звестися, вивестися з чого. Совершенно -неть - звестися (перевестися) ні на що (на злидні), випустіти, зійти на пси, зійти на злидні, на біду. Несколько -неть - прибідніти, підупасти. Люди -нели скотом, лошадьми - люди звелися (вивелися) з худоби, з коней. Некогда богатое, хозяйство -нело - колись-то багате господарство зматчіло (занепало, збідніло).* * *збідні́ти, змізерні́ти, обідні́ти; ( стать беднее) побідні́ти, побідні́шати; ( обнищать) зубо́жіти, позлидні́ти
См. также в других словарях:
побѣда — ПОБѢД|А (259), Ы с. 1.Победа: и велиѥ сърѣтениѥ бысть имъ. ѿ живѹщиихъ тѹ воѥводъ ѿ ц҃рѧ и ѿ кнѧзь. ˫ако побѣдѹ створьшемъ. ЧудН XII, 66г; ˫арославъ же пришьдъ и се де кыѥвѣ ѹтьръ пота съ дрѹжиною своѥю. паказа˫а [так!] побѣдѹ и трѹдъ великъ по… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
побѣда — Победа побѣда (3) 1. Выигранная война, одоление врага: Донъ ти, княже, кличетъ и зоветь князи на побѣду. 32. Потомъ дасть богъ побѣду предивную сущимъ тогда въ Иерусалимъ безъ оружия брани. Хрон. Амарт., 196 (XIII XIV вв. ← XI в.). 1178: И тако… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
побѣчи — (1) 1. Побежать, поспешить куда л.: А Половци неготовами дорогами побѣгоша къ Дону Великому. 9. И вънезапу жена сухорукая побѣже къ олтарю трепещющи и трясущи рукою. Ж. Бор. Глеб. (Сказ. Усп.), 34 (XII в. ← XI в.). 992: И побѣже быкъ мимо и, похв … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
побѣжаѥмъ — (26) прич. страд. наст. к побѣжати 2. 1.В 1 знач.: видѣв же ˫Арославъ ˫ако побѣжаемъ есть. побѣже съ ˫Акуномъ кнѧземь Варѧжьскы(м). ЛЛ 1377, 50 об. (1024); и изъ егупта изшедше жидове. ово побѣжаху. ово побѣжаеми ѿ ˫азы(к). ГБ к. XIV, 58в; ˫ако… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ПОБ — положение о бюджетировании фин. ПОб полоса обеспечения по ПОБ потребительское общество организация ПОБ Источник: http://www.actprom.ru/91/company.php?companyc … Словарь сокращений и аббревиатур
побѣгъ — ПОБѢГ|Ъ (1*), А с. Побег: вынѧли его на свои ру(к). за побѣгъ и за все лихое. Гр ок. 1392 (з.р.) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
побій — 1 іменник чоловічого роду дія побій 2 іменник чоловічого роду бій; дах … Орфографічний словник української мови
побёг — (побежал, А. Чехов) … Словарь употребления буквы Ё
побідніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
побіл — іменник чоловічого роду дія; біла глина … Орфографічний словник української мови
побіліти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови