-
21 побелеть
побіліти, збіліти; побілішати. Он -лел со страху - він побілів (збілів) з страху. См. Побледнеть. Полотно уже немного -лело на солнце - вже трохи побілішало полотно на сонці. Побелевший - побілілий, збілілий.* * *побілі́ти, збілі́ти; ( стать более белым) побілі́шати; ( побледнеть) пополотні́тина дворе́ \побелеть — ( рассвело) безл. надво́рі побілі́ло (посвітлі́ло; стало светлее: посвітлі́шало)
-
22 побелка
побіл, побілення, білування, побілування; (известью) вапнування.* * *1) побі́лка, побі́л, -у -
23 побежать
побігти, (диал.) побігнути. -жать наперерез - побігти навперейми. -жал изо всех сил - побіг, що сили, що духу.* * *побі́гти; ( быстро отправиться) пода́тися, помаха́ти, махну́ти; ( рысцой) потю́пати; диал. погайса́ти -
24 бегло
побіжно, нашвидку; (читать, играть) швидко читати, шв. грати.* * *нареч.1) шви́дко, рухли́во2) ві́льно, шви́дко3) побі́жно, нашвидку́, нашвидкуру́ч и нашвидку́руч; поверхо́во -
25 вскользь
-
26 забелеть
побіліти. Чай -лел от молока - чай побілів од молока.* * *забілі́ти -
27 побегать
побігати.* * *побі́гати; поганя́ти, погаса́ти -
28 победствовать
побідувати.* * *побідува́ти -
29 побесноваться
побіснуватися, помордуватися.* * *побіснува́тися -
30 покрупнеть
побільшати, побуйнішати, подебелішати. См. Крупнеть.* * *побі́льшати, збі́льшитися -
31 Мимоглядный
побіжний, мимоглядний, верхоглядний; (рассеянный) розвіяний, неуважний. -ный взор - побіжний погляд. -
32 Побелиться
побілитися, вибілитися, побілуватися. -
33 побочная диагональ
побі́чна діагона́льРусско-украинский политехнический словарь > побочная диагональ
-
34 побочная связь
побі́чний зв'язо́к -
35 побочная частота
побі́чна частота́Русско-украинский политехнический словарь > побочная частота
-
36 побочное изображение
побі́чне зобра́женняРусско-украинский политехнический словарь > побочное изображение
-
37 побочный импульс
побі́чний і́мпульсРусско-украинский политехнический словарь > побочный импульс
-
38 побочный продукт
побі́чний проду́ктРусско-украинский политехнический словарь > побочный продукт
-
39 побочный эффект
побі́чний ефе́кт -
40 посторонний корень
побі́чний ко́ріньРусско-украинский политехнический словарь > посторонний корень
См. также в других словарях:
побѣда — ПОБѢД|А (259), Ы с. 1.Победа: и велиѥ сърѣтениѥ бысть имъ. ѿ живѹщиихъ тѹ воѥводъ ѿ ц҃рѧ и ѿ кнѧзь. ˫ако побѣдѹ створьшемъ. ЧудН XII, 66г; ˫арославъ же пришьдъ и се де кыѥвѣ ѹтьръ пота съ дрѹжиною своѥю. паказа˫а [так!] побѣдѹ и трѹдъ великъ по… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
побѣда — Победа побѣда (3) 1. Выигранная война, одоление врага: Донъ ти, княже, кличетъ и зоветь князи на побѣду. 32. Потомъ дасть богъ побѣду предивную сущимъ тогда въ Иерусалимъ безъ оружия брани. Хрон. Амарт., 196 (XIII XIV вв. ← XI в.). 1178: И тако… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
побѣчи — (1) 1. Побежать, поспешить куда л.: А Половци неготовами дорогами побѣгоша къ Дону Великому. 9. И вънезапу жена сухорукая побѣже къ олтарю трепещющи и трясущи рукою. Ж. Бор. Глеб. (Сказ. Усп.), 34 (XII в. ← XI в.). 992: И побѣже быкъ мимо и, похв … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
побѣжаѥмъ — (26) прич. страд. наст. к побѣжати 2. 1.В 1 знач.: видѣв же ˫Арославъ ˫ако побѣжаемъ есть. побѣже съ ˫Акуномъ кнѧземь Варѧжьскы(м). ЛЛ 1377, 50 об. (1024); и изъ егупта изшедше жидове. ово побѣжаху. ово побѣжаеми ѿ ˫азы(к). ГБ к. XIV, 58в; ˫ако… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ПОБ — положение о бюджетировании фин. ПОб полоса обеспечения по ПОБ потребительское общество организация ПОБ Источник: http://www.actprom.ru/91/company.php?companyc … Словарь сокращений и аббревиатур
побѣгъ — ПОБѢГ|Ъ (1*), А с. Побег: вынѧли его на свои ру(к). за побѣгъ и за все лихое. Гр ок. 1392 (з.р.) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
побій — 1 іменник чоловічого роду дія побій 2 іменник чоловічого роду бій; дах … Орфографічний словник української мови
побёг — (побежал, А. Чехов) … Словарь употребления буквы Ё
побідніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
побіл — іменник чоловічого роду дія; біла глина … Орфографічний словник української мови
побіліти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови