Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

печаль

  • 1 печаль

    журба, жура, смуток (редко смута), сум, туга, жаль (-лю), жалощі, скорбота, гризота, гриза, грижа, печаль (-ли), сумування, журіння, печалування, смутість (-ости). -чаль-тоска - жаль-туга, печаль-журба. [Мене жаль-туга обійма (Л. Укр.)]. -чаль берёт, охватывает (взяла, охватила) - сум (смуток и т. д.) бере, обіймає, повиває, посідає (узяв, обняв, поняв, повив, посів). Предаваться -ли - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу. Причинять, -нить -чаль кому - завдавати, завдати, наробити смутку (суму и т. д.) кому. Рассеять -чаль - розвести (розвіяти) тугу (журбу и т. д.) кому, розважити кого. Отуманиться -чалью - понятися сумом (смутком). [Очі йому понялися сумом]. -чаль сушит - журба сушить (в'ялить, журить). Извела меня -чаль - зжурила (звялила) мене журба. Известись -лью, умереть с -ли - зжуритися, умерти з журби (з туги, з жалю и т. п.). [Лягла в труну, зжурившись за дочкою]. Не было -ли, да черти накачали - не було клопоту - так чорт надав. Склонный к -ли - жур(б)ливий.
    * * *
    1) сум, -у, сму́ток, -тку, печа́ль, -лі; (грусть, сокрушение) журба́, сму́тність, -ності; зажу́ра, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. гри́жа; ( скорбь) жа́лощі, -щів; ( горевание) побива́ння
    2) (забота, беспокойство) кло́піт, -поту, журба́, диал. жура́, журбо́та, жур

    Русско-украинский словарь > печаль

  • 2 печаль

    печáль оýтискъ оутрапéнѧ.

    Лексис, Сирѣчь реченїя, Въкратъцѣ събранъны и из словенскаго языка на простый рускій діалектъ истолъкованы > печаль

  • 3 ғам

    печаль, сум, туга К; ғам алды мени мене охопила туга К.

    Урумско-украинский словарь > ғам

  • 4 грусть

    сум, сумування, смуток (р. -тку), журба, туга; срв. Печаль. Наводить грусть - смутити, засмучувати кого. Наводящий грусть - сумовитий, смутливий. Развеять грусть - розвести (розвіяти, рознести) тугу. [Ой де-б я, де-б я тоску печаль рознесла?].
    * * *
    сум, -у, сму́ток, -тку, сму́тність, -ності, сумува́ння, журба́, журі́ння, жур, -у; зажу́ра; диал. жура́, журбо́та; ( печаль) ту́га, жа́лість, -лості

    Русско-украинский словарь > грусть

  • 5 discomfort

    1. n
    1) незручність; ніяковість; скрутне становище; прикрість
    2) утруднення, нестатки; занепокоєння
    3) причина незручності
    4) мед. нездужання
    5) смуток, печаль
    2. v
    1) чинити труднощі
    2) завдавати прикрощів (незручностей)
    * * *
    I n
    1) незручність; скрутне становище; труднощі; дискомфорт; причина незручності
    2) мeд. нездужання
    II v
    завдавати незручностей, ускладнювати

    English-Ukrainian dictionary > discomfort

  • 6 graveness

    n
    1) серйозність; вагомість; важливість
    2) загроза
    3) сум, смуток; журба, печаль
    4) скромність
    5) поважність; статечність; стриманість
    6) впливовість, авторитетність
    7) низькість (тону)
    * * *
    n
    серйозність [див. grave4]

    English-Ukrainian dictionary > graveness

  • 7 grief

    n
    1) горе; сум; смуток; журба; печаль

    to come to grief — потрапити в біду; зазнати невдачі

    2) прикрість, гіркота
    * * *
    n
    1) горе; сум
    2) прикрість, смуток, жаль, причина прикрості

    English-Ukrainian dictionary > grief

  • 8 joylessness

    n
    безрадісність; смуток, сум, печаль
    * * *
    n
    безрадісність, зневіра, сум

    English-Ukrainian dictionary > joylessness

  • 9 tear

    I
    n
    1) розрив; розривання
    2) проріз; дірка; розпірка
    3) стрімкий галоп (крок)

    full tear — стрімголов, прожогом

    4) несамовитість; пристрасть
    5) шаленство
    6) амер., розм. гульня
    7) тех. знос
    II
    v (past tore; p.p. torn)
    1) рвати, розривати

    to tear smth. to pieces — порвати щось на шматки

    to tear smth. in two — розірвати щось навпіл

    2) рватися, розриватися; зношуватися
    3) пробивати
    4) розколювати, руйнувати
    5) роздирати (щось — at)
    6) терзати, краяти

    to tear at smb.'s heart — краяти чиєсь серце, викликати душевний біль

    7) поранити; подряпати
    8) порушувати спокій
    9) пронизувати, проймати, прорізати
    10) висмикувати, виривати, вихоплювати, витягувати; відбирати
    11) розм. мчати стрімголов
    12) шаленіти, лютувати; вирувати, бушувати; гарячкувати
    13) удиратися (кудись — into)
    14) розм. накидатися

    tear about — носитися стрімголов, гасати

    tear away — а) відривати; виривати, звільняти; б): to tear oneself away from the picture — насилу відірватися від картини

    tear down — а) зривати (оголошення); б) зносити (будівлю); в) спростовувати пункт за пунктом; г) мчати

    tear off — відривати; зривати

    tear out — виривати; висмикувати, вихоплювати

    tear up — а) виривати, видирати; б) підривати; в) розривати

    to tear smth. to pieces (to tatters) — розкритикувати щось; розбити щось ущент

    to tear off a strip — вилаяти, пошпетити

    to tear up Jack — амер., розм. зчиняти галас; бешкетувати

    n
    1) сльоза

    to burst into tears — залитися сльозами, розридатися

    to move smb. to tears — розчулити когось до сліз

    to give smb. a tear — намагатися розжалобити когось

    2) крапля (роси, вина тощо)
    3) pl горе; смуток, печаль
    * * *
    I v
    (tore; torn)
    1) розривати, рвати (плаття, волосся) to tear smth

    to pieces — порвати щось на шматки [порівн. *]

    to tear a sheet of paper lengthwise — розірвати листок папера уздовж; рватися, розриватися; зношуватися; підривати; чорнити, змішувати з брудом; дiaл. розколювати; руйнувати

    2) (at) роздирати

    to tear at the lining — віддирати підкладку; мучити; накидатися ( на когось)

    4) звичн. pass порушувати спокій

    a country torn by civil war — країна, що розривається на частини громадянською війною; мучити, роздирати ( каяттями совісті) to be torn between smth розриватися між чимось

    5) простромлювати, прорізати ( тишу)
    6) висмикувати, виривати, витягати; вихоплювати, віднімати
    7) нестися прожогом; мчатися, рватися; шаленіти; бушувати, лютувати; гарячитися
    8) ( into) вриватися ( кудись); налітати, несучи руйнування; накидатися ( про критикі)
    9) ( from) відриватися
    10) ( through) проїжджати ( через щось) на великій швидкості; пробивати ( стіну)
    ••

    to tear smth to pieces /to tatters/ — рознести /розкритикувати/ щось; розбити щось вщент [порівн. 1,]

    to tear the guts or smth — вихолостити что-л, звести щось нанівець

    to tear up Jack — aмep.; дiaл. піднімати шум, скандалити

    II n
    1) розрив, розривання; дірка

    to go full tear — нестися з усіх ніг, мчатися; поспіх

    3) aмep. гульба; to go on a tear гуляти шумно
    4) пристрасть, шаленство; сказ

    to be in a tear — бути в сказі, бути поза собою

    5) тex. задирання
    ••

    tear and wear, wear and tear — див. wear and tear

    III n

    bitter [crocodile] tears — гіркі [крокодилячі]сльози

    to burst into tears — розплакатися, розридатися

    2) pl горе, сум
    3) крапля (роси, вина, смоли)
    4) "сльоза" ( дефект скл)
    ••

    to shed a tear for Nelson — помочитися, мочитися

    IV v

    English-Ukrainian dictionary > tear

  • 10 woe

    1. n поет., жарт
    1) rope, лихо; скорбота; нещастя

    woe betide you — у вас можуть бути неприємності; будьте ви прокляті!

    2) pl неприємності; халепа
    2. adj pred.
    сумний; скорботний
    3. int
    горе мені!, лишенько!, гай-гай!
    * * *
    I n
    1) горе; скорбота, печаль
    2) pl біди, неприємності, колотнечі

    poverty, illness and other woes — бідність, хвороба ті інші біди

    II
    int на жаль!, горе мені!

    English-Ukrainian dictionary > woe

  • 11 heart-sore

    1. n
    прикрість, смуток; печаль, журба
    2. adj
    засмучений, зажурений; пригнічений

    English-Ukrainian dictionary > heart-sore

  • 12 woe

    I n
    1) горе; скорбота, печаль
    2) pl біди, неприємності, колотнечі

    poverty, illness and other woes — бідність, хвороба ті інші біди

    II
    int на жаль!, горе мені!

    English-Ukrainian dictionary > woe

  • 13 вырываться

    вырваться
    1) вириватися, видиратися и т. д. - см. I. Вырывать;
    2) вихвачуватися, вихватитися, вимикатися, вимкнутися, вибиватися, вибитися, видобутися (вибутися) на волю, виприснути з рук; (о ветви - вырваться вверх) порснути вгору. [Вимкнулися з облоги. Розум мав він про себе, не дуже з ним вихвачувався (Клітка)];
    3) (о чувстве, прорваться) вибухнути. [Тепер тая мука, сльозами вибухнула (Грінч.). Вибухла глибока дикая печаль (Крим.)];
    4) (об огне, пламени, дыме) вихвачуватися, вихоплюватися, бухати, бухнути, жахати, жахнути, ударити, гаснути, шагати, шагнути; бурхати, пошибати.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ырваться
    1) вирива́тися, вирватися; ( выдираться) видира́тися, ви́дертися и ви́дратися
    2) (стремительно появляться, выходить) вирива́тися, ви́рватися, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися; (о пламени, дыме) жаха́ти, жахну́ти, шуга́ти, шугнути, вибуха́ти и бу́хати, ви́бухнути, жбу́хати, жбу́хнути
    3) страд. несов. вирива́тися; видира́тися; висми́куватися; вихо́плюватися, вихва́чуватися
    II несов.; сов. - в`ырыться
    вирива́тися, ви́ритися; вико́пуватися, викопатися

    Русско-украинский словарь > вырываться

  • 14 глубокий

    глибокий. Очень -ий - глибочезний, глибоченний. Глубокий снег - завалний с. Г-ий вечер - пізні вляги. -ая ночь - глупа ніч, глупа північ. Г-ая старина - давня давнина. Г-ая печаль - тяжка туга. Г-ий поклон - низький уклін (р. уклону). Г-ое место в реке, озере, пруде - глибінь (р. -іни), плесо, плес, (с ямой) ковбаня, ковбанюга, круча (р. -чі). -ое место с незамерзающим течением - о[у]зьмінь (р. -мени). -ое место в фарватере - стрижень (р. -жня). С -ими обрывами - крутоярий. [Повилася з Лубень крутоярих дорога розлога (Кул.)]. Становиться глубже - глибшати. Сделаться глубже - поглибшати.
    * * *
    глибо́кий

    са́мый (наибо́лее) \глубокий — найгли́бший, якнайгли́бший

    глубо́кая ночь — глибока ніч; ( глухая) глу́па ніч

    глубо́кая печать — полигр. глибо́кий друк

    глубо́кая ста́рость — глибо́ка ста́рість

    \глубокий го́лос — глибо́кий го́лос

    \глубокий овра́г — глибо́кий яр, крутоя́р, -у

    Русско-украинский словарь > глубокий

  • 15 горе

    I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);
    2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!
    II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.
    * * *
    I сущ.
    го́ре; (зло, несчастье) ли́хо; ( беда) біда́; безголі́в'я, безголо́в'я; приту́га; и

    го́ря ма́ло кому́ — і го́ря ма́ло кому́, ба́йдуже кому́, і горенько покоти́в хто

    помо́чь (пособи́ть) го́рю — зара́дити го́рю (ли́ху)

    II нареч.
    догори́, уго́ру

    Русско-украинский словарь > горе

  • 16 горесть

    1) туга, журба, жаль (м. р.) (р. -лю), смуток, сум, жура. Горести - жалі, болещі (р. - щів). Горести и радости - болещі й радощі;
    2) см. Горечь.
    * * *
    1) (печаль, скорбь) жаль, -лю и -лю́, ту́га
    2)

    го́рести — мн. при́крості, -тей, жалі́, род. п. жалі́в, го́ре, ли́хо; ( злоключения) зли́годні, -нів

    Русско-украинский словарь > горесть

  • 17 жестокий

    1) жорстокий, лютий, нелюдський, немилосердний, запеклий, суворий. [Жорстока людина. Запекла душа. Суворий батько];
    2) тяжкий, суворий, нестерпний. -кий мороз, холод - тяжкий (лютий) мороз, холод. -кая зима - сувора (люта) зима. -кая обида - тяжка (люта) образа. -кая печаль - тяжка туга. -кая болезнь - тяжка хороба. -кая боль - пекучий, нестерпний, лютий біль. -кий ветер - скажений (страшенний) вітер.
    * * *
    жорсто́кий; ( лютый) лю́тий; ( безжалостный) немилосе́рдний; (упорный - преим. о боях, сопротивлении) запе́клий

    \жестокийая месть — лю́та (жорсто́ка) по́мста

    \жестокий ий мороз — лю́тий моро́з

    Русско-украинский словарь > жестокий

  • 18 забота

    клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).
    * * *
    1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журба

    без \забота т, без \забота ты — без турбо́т, без кло́поту; ( беззаботно) безтурбо́тно

    \забота ты ма́ло кому́ — ба́йду́же кому́

    2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́

    окружённый \заботатой (\заботатами) — ото́чений піклува́нням

    проявля́ть \забота ту о ком-чём — піклуватися про ко́го-що (за ко́го-що, ким-чим)

    Русско-украинский словарь > забота

  • 19 изливаться

    излиться литися, зливатися, злитися, ллятися, зіллятися, виливатися, вилитися и виллятися; спливати, спливти. [Мати любить дитину, і ця любов виливається на дитину повною мірою (М. Грінч.). Вчора зіллявся над нашим селом великий дощ (Звин.). Під образами горіла лямпадка; святочний настрій спливав з богів (Коцюб.)]. -литься на кого (о гневе, досаде и т. п.) - вилитися на кого, (разразиться) окошитися на кому. [Захаркові не випадало споритися з панією, досада його окошилася на Оксані (Крим.)]. Её печаль -валась в жалобах на судьбу - її журба виливалася (вимовлялася) гіркими жалями на долю.
    * * *
    несов.; сов. - изл`иться
    1) вилива́тися, ви́литися, -ллюся, -ллєшся и ви́ллятися, -ллюся, -ллєшся; ( проливаться) пролива́тися, проли́тися, -ллє́ться и пролля́тися, -ллє́ться; ( разливаться) розлива́тися, розли́тися, -зіллє́ться и розілля́тися, -ллє́ться; ( вытекать) витіка́ти, ви́текти, -тече
    2) перен. вилива́тися, ви́литися, злива́тися, зли́тися, розлива́тися, розли́тися

    \изливаться ва́ться в выраже́ниях благода́рности — уклі́нно дя́кувати, розсипа́ти подя́ки

    Русско-украинский словарь > изливаться

  • 20 кручина

    журба, туга, журбота, гризота, сухота; срвн. Грусть, Печаль. [Журба мене сушить, журба мене в'ялить (Пісня). Коло ліжка сидить моя мати з журботою своєю (М. Вовч.). Кому свято, а мені тільки сухота (Васильч.)]. Разогнать -ну чью - розважити кого, чию тугу, (разговором) розговорити кого.
    * * *
    фольк.
    журба, журі́ння, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. туска́, туск, -у, ту́сок, -ску

    Русско-украинский словарь > кручина

Страницы

См. также в других словарях:

  • печаль — (1) 1. Горе, скорбь: А въстона бо, братіе, Кіевъ тугою, а Черниговъ напастьми; тоска разліяся по Рускои земли; печаль жирна тече средь земли Рускыи. 20 21. Яко душьную печаль съпрятати можеть и утѣшити книжьныихъ словесъ сила. Изб. Св. 1076 г.,… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Печаль —  Печаль  ♦ Tristesse    Один из основополагающих аффектов, противоположный радости. Дать определение печали так же трудно, как дать определение радости. Печаль – это страдание, но страдание не тела, а души. Это нечто вроде утраты ощущения бытия,… …   Философский словарь Спонвиля

  • ПЕЧАЛЬ — ПЕЧАЛЬ, печали, жен. 1. только ед. Скорбно озабоченное, нерадостное, невеселое настроение, чувство. «Гляжу, как безумный, на черную шаль, и хладную душу терзает печаль.» Пушкин. «Была без радости любовь, разлука будет без печали.» Лермонтов.… …   Толковый словарь Ушакова

  • печаль — Горе, горесть, грусть, кручина, отчаяние, скорбь, прискорбие, скука, томление, тоска, траур, уныние, сокрушение; ипохондрия, меланхолия; соболезнование, сожаление; боль, горечь. Печаль снедает (точит) сердце. Тоска берет. . Прот …   Словарь синонимов

  • Печаль-Кы — Печаль Кы: Реки Печаль Кы (приток Каныль Кы) Печаль Кы (приток Таза) Печаль Кы (приток Часельки) …   Википедия

  • печаль — безгласная (Хомяков); безотрадная (Козлов); безумная (Белый, Надсон); безысходная (Арцыбашев, Фруг); бесконечная (Ратгауз); бескрайная (Радимов); беспредельная (А.Толстой); глубокая (К.Р.); глухая (Ратгауз); гнетущая (Чюмина); голубая (Сологуб);… …   Словарь эпитетов

  • печаль —     ПЕЧАЛЬ, боль, горе, горесть, грусть, трад. поэт. кручина, скорбь, сокрушение, тоска, трад. поэт. грусть тоска     ПЕЧАЛЬНЫЙ, безотрадный, безрадостный, горестный, горький, грустный, жалобный, жалостный, невеселый, нерадостный, опечаленный,… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ПЕЧАЛЬ — ПЕЧАЛЬ, и, жен. 1. Чувство грусти, скорби, состояние душевной горечи. В глубокой печали. Тихая п. 2. То же, что забота (устар. и прост.). Не твоя п. чужих детей качать (посл.). Тебе что за п.? (какое тебе дело?) Не было печали! (говорится по… …   Толковый словарь Ожегова

  • Печаль — (сожаление, огорчение, грусть, тоска, уныние, боль, скорбь, горе, меланхолия) одна из основных эмоций (отрицательная, направлена в прошлое или настоящее), возникает при отсутствии удовлетворения, потере чего либо, бедности, недостатке.Антоним к… …   Википедия

  • печаль — ПЕЧАЛ|Ь (699), И с. 1.Скорбь, печаль, горе: Ѥгда въ добрѣ бѹдеть мѹжь то врази ѥго въ || печѧли бѹдѹть. (ἐν λύπῃ) Изб 1076, 148–148 об.; Мьсти д҃шю свою веселиѥмь и тѣши ср҃дце своѥ. и печаль далече отърини отъ себе да не въ скорѣ състарѣешисѧ.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • ПЕЧАЛЬ — – психическое состояние, обусловленное переживаниями утраты и сопровождающееся снижением интереса к внешнему миру, погруженностью в себя и поглощенностью воспоминаниями, вызывающими неприятный осадок.    Данный феномен был рассмотрен З. Фрейдом в …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»