-
1 печаль
журба, жура, смуток (редко смута), сум, туга, жаль (-лю), жалощі, скорбота, гризота, гриза, грижа, печаль (-ли), сумування, журіння, печалування, смутість (-ости). -чаль-тоска - жаль-туга, печаль-журба. [Мене жаль-туга обійма (Л. Укр.)]. -чаль берёт, охватывает (взяла, охватила) - сум (смуток и т. д.) бере, обіймає, повиває, посідає (узяв, обняв, поняв, повив, посів). Предаваться -ли - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу. Причинять, -нить -чаль кому - завдавати, завдати, наробити смутку (суму и т. д.) кому. Рассеять -чаль - розвести (розвіяти) тугу (журбу и т. д.) кому, розважити кого. Отуманиться -чалью - понятися сумом (смутком). [Очі йому понялися сумом]. -чаль сушит - журба сушить (в'ялить, журить). Извела меня -чаль - зжурила (звялила) мене журба. Известись -лью, умереть с -ли - зжуритися, умерти з журби (з туги, з жалю и т. п.). [Лягла в труну, зжурившись за дочкою]. Не было -ли, да черти накачали - не було клопоту - так чорт надав. Склонный к -ли - жур(б)ливий.* * *1) сум, -у, сму́ток, -тку, печа́ль, -лі; (грусть, сокрушение) журба́, сму́тність, -ності; зажу́ра, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. гри́жа; ( скорбь) жа́лощі, -щів; ( горевание) побива́ння2) (забота, беспокойство) кло́піт, -поту, журба́, диал. жура́, журбо́та, жур -
2 печаль
печáль оýтискъ оутрапéнѧ.Лексис, Сирѣчь реченїя, Въкратъцѣ събранъны и из словенскаго языка на простый рускій діалектъ истолъкованы > печаль
-
3 ғам
печаль, сум, туга К; ғам алды мени мене охопила туга К. -
4 грусть
сум, сумування, смуток (р. -тку), журба, туга; срв. Печаль. Наводить грусть - смутити, засмучувати кого. Наводящий грусть - сумовитий, смутливий. Развеять грусть - розвести (розвіяти, рознести) тугу. [Ой де-б я, де-б я тоску печаль рознесла?].* * *сум, -у, сму́ток, -тку, сму́тність, -ності, сумува́ння, журба́, журі́ння, жур, -у; зажу́ра; диал. жура́, журбо́та; ( печаль) ту́га, жа́лість, -лості -
5 discomfort
1. n1) незручність; ніяковість; скрутне становище; прикрість2) утруднення, нестатки; занепокоєння3) причина незручності4) мед. нездужання5) смуток, печаль2. v1) чинити труднощі2) завдавати прикрощів (незручностей)* * *I n1) незручність; скрутне становище; труднощі; дискомфорт; причина незручності2) мeд. нездужанняII vзавдавати незручностей, ускладнювати -
6 graveness
n1) серйозність; вагомість; важливість2) загроза3) сум, смуток; журба, печаль4) скромність5) поважність; статечність; стриманість6) впливовість, авторитетність7) низькість (тону)* * *nсерйозність [див. grave4] -
7 grief
n1) горе; сум; смуток; журба; печальto come to grief — потрапити в біду; зазнати невдачі
2) прикрість, гіркота* * *n1) горе; сум2) прикрість, смуток, жаль, причина прикрості -
8 joylessness
nбезрадісність; смуток, сум, печаль* * *nбезрадісність, зневіра, сум -
9 tear
In1) розрив; розривання2) проріз; дірка; розпірка3) стрімкий галоп (крок)full tear — стрімголов, прожогом
4) несамовитість; пристрасть5) шаленство6) амер., розм. гульня7) тех. зносIIv (past tore; p.p. torn)1) рвати, розриватиto tear smth. to pieces — порвати щось на шматки
to tear smth. in two — розірвати щось навпіл
2) рватися, розриватися; зношуватися3) пробивати4) розколювати, руйнувати6) терзати, краятиto tear at smb.'s heart — краяти чиєсь серце, викликати душевний біль
7) поранити; подряпати8) порушувати спокій9) пронизувати, проймати, прорізати10) висмикувати, виривати, вихоплювати, витягувати; відбирати11) розм. мчати стрімголов12) шаленіти, лютувати; вирувати, бушувати; гарячкувати14) розм. накидатисяtear about — носитися стрімголов, гасати
tear away — а) відривати; виривати, звільняти; б): to tear oneself away from the picture — насилу відірватися від картини
tear down — а) зривати (оголошення); б) зносити (будівлю); в) спростовувати пункт за пунктом; г) мчати
tear off — відривати; зривати
tear out — виривати; висмикувати, вихоплювати
tear up — а) виривати, видирати; б) підривати; в) розривати
to tear smth. to pieces (to tatters) — розкритикувати щось; розбити щось ущент
to tear off a strip — вилаяти, пошпетити
to tear up Jack — амер., розм. зчиняти галас; бешкетувати
n1) сльозаto burst into tears — залитися сльозами, розридатися
to move smb. to tears — розчулити когось до сліз
to give smb. a tear — намагатися розжалобити когось
2) крапля (роси, вина тощо)3) pl горе; смуток, печаль* * *I v(tore; torn)1) розривати, рвати (плаття, волосся) to tear smthto pieces — порвати щось на шматки [порівн. *]
to tear a sheet of paper lengthwise — розірвати листок папера уздовж; рватися, розриватися; зношуватися; підривати; чорнити, змішувати з брудом; дiaл. розколювати; руйнувати
2) (at) роздиратиto tear at the lining — віддирати підкладку; мучити; накидатися ( на когось)
3) ранити4) звичн. pass порушувати спокійa country torn by civil war — країна, що розривається на частини громадянською війною; мучити, роздирати ( каяттями совісті) to be torn between smth розриватися між чимось
5) простромлювати, прорізати ( тишу)6) висмикувати, виривати, витягати; вихоплювати, віднімати7) нестися прожогом; мчатися, рватися; шаленіти; бушувати, лютувати; гарячитися8) ( into) вриватися ( кудись); налітати, несучи руйнування; накидатися ( про критикі)9) ( from) відриватися10) ( through) проїжджати ( через щось) на великій швидкості; пробивати ( стіну)••to tear smth to pieces /to tatters/ — рознести /розкритикувати/ щось; розбити щось вщент [порівн. 1,]
to tear the guts or smth — вихолостити что-л, звести щось нанівець
II nto tear up Jack — aмep.; дiaл. піднімати шум, скандалити
1) розрив, розривання; дірка2) стрімкий галоп або крокto go full tear — нестися з усіх ніг, мчатися; поспіх
3) aмep. гульба; to go on a tear гуляти шумно4) пристрасть, шаленство; сказto be in a tear — бути в сказі, бути поза собою
5) тex. задирання••III ntear and wear, wear and tear — див. wear and tear
1) сльозаbitter [crocodile] tears — гіркі [крокодилячі]сльози
to burst into tears — розплакатися, розридатися
2) pl горе, сум3) крапля (роси, вина, смоли)4) "сльоза" ( дефект скл)••IV vto shed a tear for Nelson — помочитися, мочитися
-
10 woe
1. n поет., жарт1) rope, лихо; скорбота; нещастяwoe betide you — у вас можуть бути неприємності; будьте ви прокляті!
2) pl неприємності; халепа2. adj pred.сумний; скорботний3. intгоре мені!, лишенько!, гай-гай!* * *I n1) горе; скорбота, печаль2) pl біди, неприємності, колотнечіIIpoverty, illness and other woes — бідність, хвороба ті інші біди
int на жаль!, горе мені! -
11 heart-sore
1. nприкрість, смуток; печаль, журба2. adjзасмучений, зажурений; пригнічений -
12 woe
I n1) горе; скорбота, печаль2) pl біди, неприємності, колотнечіIIpoverty, illness and other woes — бідність, хвороба ті інші біди
int на жаль!, горе мені! -
13 вырываться
вырваться1) вириватися, видиратися и т. д. - см. I. Вырывать;2) вихвачуватися, вихватитися, вимикатися, вимкнутися, вибиватися, вибитися, видобутися (вибутися) на волю, виприснути з рук; (о ветви - вырваться вверх) порснути вгору. [Вимкнулися з облоги. Розум мав він про себе, не дуже з ним вихвачувався (Клітка)];3) (о чувстве, прорваться) вибухнути. [Тепер тая мука, сльозами вибухнула (Грінч.). Вибухла глибока дикая печаль (Крим.)];4) (об огне, пламени, дыме) вихвачуватися, вихоплюватися, бухати, бухнути, жахати, жахнути, ударити, гаснути, шагати, шагнути; бурхати, пошибати.* * *I несов.; сов. - в`ырваться1) вирива́тися, вирватися; ( выдираться) видира́тися, ви́дертися и ви́дратися2) (стремительно появляться, выходить) вирива́тися, ви́рватися, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися; (о пламени, дыме) жаха́ти, жахну́ти, шуга́ти, шугнути, вибуха́ти и бу́хати, ви́бухнути, жбу́хати, жбу́хнути3) страд. несов. вирива́тися; видира́тися; висми́куватися; вихо́плюватися, вихва́чуватисяII несов.; сов. - в`ырытьсявирива́тися, ви́ритися; вико́пуватися, викопатися -
14 глубокий
глибокий. Очень -ий - глибочезний, глибоченний. Глубокий снег - завалний с. Г-ий вечер - пізні вляги. -ая ночь - глупа ніч, глупа північ. Г-ая старина - давня давнина. Г-ая печаль - тяжка туга. Г-ий поклон - низький уклін (р. уклону). Г-ое место в реке, озере, пруде - глибінь (р. -іни), плесо, плес, (с ямой) ковбаня, ковбанюга, круча (р. -чі). -ое место с незамерзающим течением - о[у]зьмінь (р. -мени). -ое место в фарватере - стрижень (р. -жня). С -ими обрывами - крутоярий. [Повилася з Лубень крутоярих дорога розлога (Кул.)]. Становиться глубже - глибшати. Сделаться глубже - поглибшати.* * *глибо́кийса́мый (наибо́лее) \глубокий — найгли́бший, якнайгли́бший
глубо́кая ночь — глибока ніч; ( глухая) глу́па ніч
глубо́кая печать — полигр. глибо́кий друк
глубо́кая ста́рость — глибо́ка ста́рість
\глубокий го́лос — глибо́кий го́лос
\глубокий овра́г — глибо́кий яр, крутоя́р, -у
-
15 горе
I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.* * *I сущ.го́ре; (зло, несчастье) ли́хо; ( беда) біда́; безголі́в'я, безголо́в'я; приту́га; иго́ря ма́ло кому́ — і го́ря ма́ло кому́, ба́йдуже кому́, і горенько покоти́в хто
II нареч.помо́чь (пособи́ть) го́рю — зара́дити го́рю (ли́ху)
догори́, уго́ру -
16 горесть
1) туга, журба, жаль (м. р.) (р. -лю), смуток, сум, жура. Горести - жалі, болещі (р. - щів). Горести и радости - болещі й радощі;2) см. Горечь.* * *1) (печаль, скорбь) жаль, -лю и -лю́, ту́га2)го́рести — мн. при́крості, -тей, жалі́, род. п. жалі́в, го́ре, ли́хо; ( злоключения) зли́годні, -нів
-
17 жестокий
1) жорстокий, лютий, нелюдський, немилосердний, запеклий, суворий. [Жорстока людина. Запекла душа. Суворий батько];2) тяжкий, суворий, нестерпний. -кий мороз, холод - тяжкий (лютий) мороз, холод. -кая зима - сувора (люта) зима. -кая обида - тяжка (люта) образа. -кая печаль - тяжка туга. -кая болезнь - тяжка хороба. -кая боль - пекучий, нестерпний, лютий біль. -кий ветер - скажений (страшенний) вітер.* * *жорсто́кий; ( лютый) лю́тий; ( безжалостный) немилосе́рдний; (упорный - преим. о боях, сопротивлении) запе́клий\жестокийая месть — лю́та (жорсто́ка) по́мста
\жестокий ий мороз — лю́тий моро́з
-
18 забота
клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).* * *1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журбабез \забота т, без \забота ты — без турбо́т, без кло́поту; ( беззаботно) безтурбо́тно
\забота ты ма́ло кому́ — ба́йду́же кому́
2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́окружённый \заботатой (\заботатами) — ото́чений піклува́нням
проявля́ть \забота ту о ком-чём — піклуватися про ко́го-що (за ко́го-що, ким-чим)
-
19 изливаться
излиться литися, зливатися, злитися, ллятися, зіллятися, виливатися, вилитися и виллятися; спливати, спливти. [Мати любить дитину, і ця любов виливається на дитину повною мірою (М. Грінч.). Вчора зіллявся над нашим селом великий дощ (Звин.). Під образами горіла лямпадка; святочний настрій спливав з богів (Коцюб.)]. -литься на кого (о гневе, досаде и т. п.) - вилитися на кого, (разразиться) окошитися на кому. [Захаркові не випадало споритися з панією, досада його окошилася на Оксані (Крим.)]. Её печаль -валась в жалобах на судьбу - її журба виливалася (вимовлялася) гіркими жалями на долю.* * *несов.; сов. - изл`иться1) вилива́тися, ви́литися, -ллюся, -ллєшся и ви́ллятися, -ллюся, -ллєшся; ( проливаться) пролива́тися, проли́тися, -ллє́ться и пролля́тися, -ллє́ться; ( разливаться) розлива́тися, розли́тися, -зіллє́ться и розілля́тися, -ллє́ться; ( вытекать) витіка́ти, ви́текти, -тече2) перен. вилива́тися, ви́литися, злива́тися, зли́тися, розлива́тися, розли́тися\изливаться ва́ться в выраже́ниях благода́рности — уклі́нно дя́кувати, розсипа́ти подя́ки
-
20 кручина
журба, туга, журбота, гризота, сухота; срвн. Грусть, Печаль. [Журба мене сушить, журба мене в'ялить (Пісня). Коло ліжка сидить моя мати з журботою своєю (М. Вовч.). Кому свято, а мені тільки сухота (Васильч.)]. Разогнать -ну чью - розважити кого, чию тугу, (разговором) розговорити кого.* * *фольк.журба, журі́ння, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. туска́, туск, -у, ту́сок, -ску
См. также в других словарях:
печаль — (1) 1. Горе, скорбь: А въстона бо, братіе, Кіевъ тугою, а Черниговъ напастьми; тоска разліяся по Рускои земли; печаль жирна тече средь земли Рускыи. 20 21. Яко душьную печаль съпрятати можеть и утѣшити книжьныихъ словесъ сила. Изб. Св. 1076 г.,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Печаль — Печаль ♦ Tristesse Один из основополагающих аффектов, противоположный радости. Дать определение печали так же трудно, как дать определение радости. Печаль – это страдание, но страдание не тела, а души. Это нечто вроде утраты ощущения бытия,… … Философский словарь Спонвиля
ПЕЧАЛЬ — ПЕЧАЛЬ, печали, жен. 1. только ед. Скорбно озабоченное, нерадостное, невеселое настроение, чувство. «Гляжу, как безумный, на черную шаль, и хладную душу терзает печаль.» Пушкин. «Была без радости любовь, разлука будет без печали.» Лермонтов.… … Толковый словарь Ушакова
печаль — Горе, горесть, грусть, кручина, отчаяние, скорбь, прискорбие, скука, томление, тоска, траур, уныние, сокрушение; ипохондрия, меланхолия; соболезнование, сожаление; боль, горечь. Печаль снедает (точит) сердце. Тоска берет. . Прот … Словарь синонимов
Печаль-Кы — Печаль Кы: Реки Печаль Кы (приток Каныль Кы) Печаль Кы (приток Таза) Печаль Кы (приток Часельки) … Википедия
печаль — безгласная (Хомяков); безотрадная (Козлов); безумная (Белый, Надсон); безысходная (Арцыбашев, Фруг); бесконечная (Ратгауз); бескрайная (Радимов); беспредельная (А.Толстой); глубокая (К.Р.); глухая (Ратгауз); гнетущая (Чюмина); голубая (Сологуб);… … Словарь эпитетов
печаль — ПЕЧАЛЬ, боль, горе, горесть, грусть, трад. поэт. кручина, скорбь, сокрушение, тоска, трад. поэт. грусть тоска ПЕЧАЛЬНЫЙ, безотрадный, безрадостный, горестный, горький, грустный, жалобный, жалостный, невеселый, нерадостный, опечаленный,… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
ПЕЧАЛЬ — ПЕЧАЛЬ, и, жен. 1. Чувство грусти, скорби, состояние душевной горечи. В глубокой печали. Тихая п. 2. То же, что забота (устар. и прост.). Не твоя п. чужих детей качать (посл.). Тебе что за п.? (какое тебе дело?) Не было печали! (говорится по… … Толковый словарь Ожегова
Печаль — (сожаление, огорчение, грусть, тоска, уныние, боль, скорбь, горе, меланхолия) одна из основных эмоций (отрицательная, направлена в прошлое или настоящее), возникает при отсутствии удовлетворения, потере чего либо, бедности, недостатке.Антоним к… … Википедия
печаль — ПЕЧАЛ|Ь (699), И с. 1.Скорбь, печаль, горе: Ѥгда въ добрѣ бѹдеть мѹжь то врази ѥго въ || печѧли бѹдѹть. (ἐν λύπῃ) Изб 1076, 148–148 об.; Мьсти д҃шю свою веселиѥмь и тѣши ср҃дце своѥ. и печаль далече отърини отъ себе да не въ скорѣ състарѣешисѧ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ПЕЧАЛЬ — – психическое состояние, обусловленное переживаниями утраты и сопровождающееся снижением интереса к внешнему миру, погруженностью в себя и поглощенностью воспоминаниями, вызывающими неприятный осадок. Данный феномен был рассмотрен З. Фрейдом в … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике